Черговий суд за розстріл українського військовополоненого

Про це днями повідомила Служба безпеки України.

За матеріалами військової контррозвідки та слідчих СБУ до суду вже скерували обвинувальний акт щодо військового РФ, який 18 червня 2025 року міг розстріляти полоненого воїна Державної прикордонної служби України під час боїв на Сумщині. За це обвинуваченому загрожує довічне позбавлення волі.

Як розповіли у Службі безпеки України, вже наступного дня після розстрілу російський загарбник потрапив у полон до Сил оборони. Перебуваючи під вартою, він хотів приховати свою вину, аби уникнути покарання.

Утім, як зазначали в СБУ, українські правоохоронці відновили хронологію подій і задокументували факт убивства українського військовополоненого.

Деталі справи

Як встановили слідчі, воєнний злочин міг вчинити громадянин РФ на позивний Бурят. Він був старшим стрільцем другої роти морської піхоти 810-ї окремої бригади морської піхоти Чорноморського флоту РФ.

Згідно з матеріалами справи, 18 червня 2025 року Бурят у складі штурмової групи російських військ атакував позиції Сил оборони в районі селища Миропілля на Сумщині.

Під час бою у полон до окупантів потрапив український прикордонник, якого Бурят разом зі ще одним представником РФ спочатку допитали, а потім розстріляли з табельної зброї.

Як встановило слідство, українського військовополоненого Бурят і його спільник розстріляли впритул із автоматів Калашникова. Після цього вони по рації доповіли своєму командуванню про ліквідацію українського воїна.

Наступного дня Сили оборони вибили ворога із зайнятих позицій і затримали Бурята.

На підставі зібраних доказів російському штурмовику висунули обвинувачення за частиною другою статті 438 Кримінального кодексу України (воєнні злочини, що спричинили загибель людини, вчинені групою осіб).

Комплексні заходи були проведені за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора України.

Загальний контекст

Нагадаємо, що 20 лютого цього року Шевченківський районний суд Києва визнав винним стрільця морської піхоти Володимира Іванова у воєнному злочині та засудив його до довічного позбавлення волі. Це був третій випадок, коли український суд очно засудив військового РФ за розстріл українських військовополонених. Іванов був стрільцем першої роти морської піхоти першого батальйону 40-ї окремої бригади морської піхоти Тихоокеанського флоту Збройних сил РФ. Як повідомляв Генпрокурор України, у січні 2025 року під час боїв у Курській області Володимир Іванов разом з іншими російськими військовими облаштували засідку. “Двоє українських захисників здалися в полон: склали зброю, підняли руки. Попри це обвинувачений відкрив по них прицільний вогонь. Обидва військовополонені загинули”, — розповідав Кравченко. Як встановив суд, не було жодної військової необхідності застосовувати силу, а засуджений цілком усвідомлював злочинність наказу й міг відмовитися його виконувати. Ми докладно розповідали про справу Іванова у статті.

Раніше ХПГ писала про заступника командира гранатометного відділення мотострілецької роти 82-го мотострілецького полку 69-ї мотострілецької дивізії Збройних сил РФ Сергія Тужилова, якого Холодногірський районний суд Харкова засудив до довічного увʼязнення за страту військовополонених на Вовчанському агрегатному заводі влітку 2024-го. На суді сім’ї загиблих представляла Адвокатка ХПГ Таміла Беспала. Харківська правозахисна група докладно розповідала про суд і висвітлювала цю справу.

Минулого листопада Заводський районний суд Запоріжжя також засудив полоненого російського штурмовика Дмитра Курашова до довічного ув’язнення за розстріл полоненого українського військового взимку 2024-го. Згідно з матеріалами справи, 6 січня 2024 року поблизу села Новодарівка Пологівського району 18 бійців російського підрозділу “Шторм-V” атакували українську позицію “Вовк”, яку обороняли п’ятеро українських військових. Коли ситуація стала безвихідною, Віталій Годнюк, боєць 226-го батальйону 127-ї бригади Тероборони, склав зброю й підняв руки — показав, що здається в полон. Проте російський штурмовик Дмитро Курашов з позивним Сталкер тричі вистрілив у нього, розповідала Медійна ініціатива за права людини. Згодом інша група українських військових відбила позицію, а Курашова й кількох його співслужбовців узяли в полон. Курашов розповідав, що на війну потрапив з колонії, де відбував покарання за крадіжку.

Як цього лютого повідомляли в Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, від початку російського повномасштабного вторгнення до кінця січня 2026 року представники РФ стратили щонайменше 109 полонених українських військовослужбовців. 70 з них були страчені у 2024 та 2025 роках. Щонайменше 43 українські військовополонені загинули у полоні. Усі убиті були чоловіками. Крім того, 697 (96%) із 725 звільнених українських військовополонених (689 чоловіків і 36 жінок), з якими були проведені конфіденційні бесіди, повідомили про катування або жорстоке поводження під час перебування в російському полоні на різних етапах їхнього інтернування. Ми докладно писали і про злочинні накази рашистів, і про катування, які вчиняють і схвалюють російські командувачі, і про розстріли українських військовополонених.

У березні 2025-го правозахисна організація “Amnesty International” оприлюднила звіт, у якому з-поміж іншого йшлося про систематичні катування українських військовополонених і цивільних бранців, утримання їх без зв’язку з зовнішнім світом та без надання медичної допомоги. Це свідома й цілеспрямована політика Росії, наголошували правозахисники. Торік Харківська правозахисна група оприлюднила дослідження “Катування українських військовополонених у місцях утримання під вартою в Російській Федерації”. ХПГ окремо розповідала, що вдалося встановити в ході дослідження: причетних до катувань, медицину за російськими ґратами та шлях, який проходять військовополонені, яких перевозять з одного місця несвободи до іншого. Інтерв’ю з автором дослідження можна прочитати у матеріалі.

Нагадаємо, що на сайті глобальної правозахисної ініціативи “Трибунал для Путіна” (T4P), можна подивитися інтерактивну мапу місць утримання українських бранців і кількість людей, які там перебувають. Цю інформацію збирають і щодня оновлюють документатори T4P. На сайті також можна переглянути живу статистику воєнних злочинів, скоєних країною-агресором в Україні.