Через атаку російських Збройних сил цього березня виникло транскордонне забруднення Дністра. Про це учора, 12 березня 2026 року, сповістило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.
“Російська Федерація продовжує вчиняти міжнародні екологічні злочини, використовуючи війну як інструмент руйнування екосистем та створення транскордонних екологічних загроз”, — наголосили у Міністерстві.
Як повідомило Мінекономіки, 10 березня 2026 року у річці Дністер були виявлені плями технічних мастил. Зокрема, забруднення зафіксували на Вінниччині: у районі села Лядова Яришівської сільської територіальної громади Могилів-Подільського району.
Обласна екоінспекція також сповіщала про маслянисті плями в місті Могилів-Подільський:
“Під час обстеження річки Дністер у районі міського пляжу м. Могилів-Подільський ... на поверхні води було зафіксовано маслянисті плями. За зовнішніми ознаками вони мають характерну плівку, що може свідчити про наявність у воді забруднення, подібного до нафтопродуктів”, — писала Державна екологічна інспекція у Вінницькій області 11 березня. У селі Козлів Яришівської територіальної громади Могилів-Подільського району також було зафіксовано наявність маслянистих плям.
Як показали подальші дослідження, рівень концентрації нафтопродуктів був перевищений у селі Нагоряни.
Забруднення було й у районі села Наславча у Республіці Молдова.
Далі переповідаємо, що нині відомо.
Атака РФ у ніч проти 7 березня
За попередніми даними, забруднення Дністра може бути пов’язано з витоком ракетного палива у районі Дністровської ГЕС або з витоком технічних мастил, зазначали в Мінекономіки.
Вночі 7 березня цього року російська армія масовано атакувала Чернівецьку область, зокрема й Дністровську гідроелектростанцію, яка зазнала пошкоджень.
Як зазначав очільник Чернівецької ОВА Руслан Осипенко, у ніч проти 7 березня країна-агресор випустила 11 БпЛА та чотири крилаті ракети типу “Калібр” на Чернівецьку область, а основною ціллю атаки стали об’єкти енергетичної інфраструктури у Дністровському районі.
Як 13 березня в етері “Суспільного” розповідала заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ірина Овчаренко, точного джерела витоку поки не встановили. Це можуть бути як технічні мастила, так і паливо зі збитих російських ракет, що впали до водних об’єктів. Як пояснювала посадовиця, лабораторні дослідження вказують на нафтопродукти, але які саме це нафтопродукти, наразі невідомо.
За словами Овчаренко, йдеться не про суцільну щільну пляму, а про скупчення дрібних плям в один масив, які потрапили в русло річки.
Черговий прояв екологічної агресії РФ
Забруднення поширилося вниз за течією Дністра, зокрема воно було у районі села Наславча Республіки Молдова. Україна невідкладно поінформувала молдовських партнерів про факт транскордонного забруднення.
Мінекономіки розглядає цей інцидент як “черговий прояв екологічної агресії РФ”, який створює загрозу транскордонній водній безпеці та потребує належної міжнародної правової оцінки.
“Росія вкотре підтверджує, що є державою-терористом, яка веде війну не лише проти України, а й проти довкілля, — наголосила заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ірина Овчаренко. — Ураження енергетичної інфраструктури спричинило витік технічних мастил у Дністер, що створило транскордонну екологічну загрозу”.
Овчаренко зауважила, що Україна діє швидко та скоординовано — як на національному рівні, так і у взаємодії з Молдовою, аби локалізувати забруднення та мінімізувати його наслідки, а подібні дії країни-агресора мають отримати належну міжнародну правову оцінку.
Зокрема, як сповіщало Мінекономіки, у Вінницькій та Одеській областях відбулися засідання комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, під час яких було визначено комплекс заходів для локалізації та утилізації забруднення. Узгодивши дії з Молдовською стороною, підрозділи ДСНС мають встановити загороджувальні бонові лінії та використовувати сорбенти для локалізації й збору маслянистих забруднень.
Ірина Овчаренко казала журналістам “Суспільного”, що бонові загородження вже почали встановлювати. Хоча пориви вітру та течія ускладнили роботу, а бонове загородження двічі проривало, “в цілому ситуація контрольована”, казала заступниця міністра.
Перевищення у 2,5 рази
У Мінекономіки також розповіли, що 10 березня лабораторії Держводагентства та Державної екологічної інспекції України відібрали проби води з Дністра у районах населених пунктів, що перебувають у зоні потенційного впливу забруднення, а також провели візуальне обстеження. Зокрема, у місті Могилів-Подільський зафіксували маслянисті плями на поверхні води, а у районі села Козлів — тонку жирну плівку.
У районі села Нагоряни також була характерна масляниста плівка з “райдужним” ефектом уздовж берегової лінії та на значній частині водної поверхні річки. Крім того, відчувався стійкий запах технічних масел.
Згідно з результатами вимірювань, у районі села Нагоряни було зафіксовано перевищення нормативу у 2,5 рази: 0,127 мг/дм³ при допустимій нормі 0,05 мг/дм³. Утім, за словами заступниці міністра економіки, хоча рівень концентрації нафтопродуктів перевищений у 2,5 рази, нині загрози для людей немає. Працівникам водоочисних споруд та заборів на Дністрі радять проводити додаткову очистку води.
“Поки що мору риби не фіксують”, — казала посадовиця журналістам “Суспільного”.
Аби відслідкувати можливе переміщення забруднення у нижню течію Дністра, 11 березня лабораторія моніторингу вод Південного регіону відібрала додаткові проби води у районі питного водозабору Одеси, у селі Маяки, а також у Дністровському лимані, сповіщали у Мінекономіки.
Загальний контекст
Як цього січня повідомляла Служба безпеки України, cтаном на той час від початку цьогорічного опалювального сезону СБУ задокументувала 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти й системи теплопостачання України.
“З жовтня 2025 року і дотепер окупанти цілеспрямовано атакували 11 гідроелектростанцій та 45 найбільших теплоелектроцентралей нашої держави. Також рашисти завдали 49 точкових повітряних ударів по теплових електростанціях і 151 — по електропідстанціях у різних регіонах України”, — казав 15 січня речник Служби безпеки України Андрій Дехтяренко. Нагадаємо, що СБУ зібрала достатньо доказів того, що удари російських військових по українській енергетиці є “послідовною політикою Кремля, спрямованою на знищення українського народу, та мають ознаки злочинів проти людяності”.
Країна-агресор веде війну і проти українського довкілля. Нині Україна кваліфікує злочини РФ проти українського довкілля як воєнні злочини та екоцид. Як наголошував колишній Генпрокурор України Андрій Костін, Україна “вперше в історії людства” розслідує злочини проти довкілля як воєнні. Ба більше, ще в лютому 2024-го генерал-полковнику РФ уперше повідомили про підозру в скоєнні екоциду. Вже цього лютого ХПГ розповідала, що за руйнування греблі Оскільського водосховища судитимуть двох російських генералів, яких також обвинувачували скоєнні екоциду та порушенні законів і звичаїв війни: у 2022 році обвинувачені наказали бомбардувати греблю одного з найбільших водосховищ України, завдавши довкіллю збитків у розмірі понад 39 мільярдів гривень. Докладніше про цей та інші злочини країни-агресора можна прочитати за покликанням.
ХПГ також розповідала про трощу двох російських танкерів, яка сталася у грудні 2024 року поблизу Керченської протоки й спричинила масштабну екологічну катастрофу. За попередніми підрахунками Державної екологічної інспекції України, витік мазуту вже завдав екосистемам збитків на понад 14 мільярдів доларів. Це забруднення вже було визнане міжнародною екологічною катастрофою. У липні 2025-го на тимчасово окупованому півострові продовжували збирати ґрунт і пісок, забруднені нафтопродуктами. Навіть у МНС Росії підтверджували, що станом на липень 2025-го загалом у Криму зібрали понад 1758 тонн мазуту. Мазутні згустки дісталися й Одещини: минулого червня забруднення виявили у Національному природному парку “Тузлівські лимани”.
Цього лютого співробітник Національного природного парку “Тузлівські лимани” Іван Русєв повідомляв, що на узбережжя парку все ще виносить забруднену олією воду. Вже третій тиждень на береги тільки нашого нацпарку кожного дня викидає десятки і сотні мертвих птахів. Викидає і багато різних видів крабів… Олією забруднено десятки гектарів піщаного пересипу, а внаслідок катастрофи могло загинути щонайменше п’ять тисяч птахів у Північно-Західній частині Чорного моря, писав пан Іван 17 лютого 2026 року.
“Ця чергова трагедія дикої природи від московитів — це мовчазна жертва страшної війни”, — наголошував Русєв.
Як раніше зазначав полковник заступник начальника управління протимінної діяльності Головного управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки Євгеній Зубаревський, Росія використовує довкілля як засіб ведення війни. Ба більше, Росія переслідує науковців, які їй протистоять. Торік ми розповідали, що в окупованому Росією Криму заарештували провідного українського науковця й морського біолога Леоніда Пшеничнова. 70-річний вчений “став першим в історії політв’язнем Антарктики, адже протистояв хижацькій позиції РФ щодо Південного океану”, зазначали в Національному антарктичному науковому центрі.
У вересні 2025-го ми також розповідали про збитки, яких вже зазнало рибне господарство України через дії РФ, у тому числі розповідали про незаконний вилов, який Росія здійснює в Азовському морі, й рибовідтворювальні заводи, які були затоплені через підрив Каховської ГЕС.
Нагадаємо, що Женевська конвенція забороняє застосовувати методи або засоби ведення воєнних дій, які мають на меті завдати або, як можна очікувати, завдадуть широкої, довгочасної й серйозної шкоди природному середовищу: “При веденні воєнних дій має бути виявлена турбота про захист природного середовища від широкої, довгочасної й серйозної шкоди”.
Вочевидь, російські військові не виявляють такої турботи, коли
- відпрацьовують стрільбу та облаштовують полігон на території півострова Карадай на Херсонщині, нехтуючи тим фактом, що ця територія має статус ландшафтного заказника, а Карадай важливий для збереження приморської рослинності, пустельних степів і цілої низки птахів;
- підривають Каховську ГЕС, завдаючи природі Хортиці мільярдних збитків;
- не намагаються загасити пожежі у цінній степовій ділянці Джарилгацького національного природного парку, де зосереджена основна частина всіх степових екосистем та популяції всіх рідкісних степових тварин, які є на острові, та сконцентрована найбільша кількість копитних, що мешкають на Джарилгачі;
- знищують біорізноманіття Херсонщини та вчиняють пожежі, помітні навіть з космосу;
- забруднюють моря нафтопродуктами, спричинивши міжнародну екокатастрофу;
- та вчиняють численні злочини проти українського довкілля.
