Меню
• Події   • Російсько-українська війна
Марина Гарєєва, 27 липня 2023

Українські медійники можуть подати заявки на отримання страхування, вирушаючи до зон бойових дій

Ця опція доступна для журналістів, фотографів, відеооператорів, фіксерів і редакторів, які мають офіційне відрядження до зон бойових дій, деокупованих і прифронтових територій, а також прикордонних територій РФ і Білорусі.

Ілюстративне зображення. Фото: Savelife.in.ua

Ілюстративне зображення. Фото: Savelife.in.ua

Українські медійники зможуть отримати страхування в Міжнародному фонді страхування журналістів (МФСЖ).

Про деталі такого страхування розповіли на сайті Інституту масової інформації.

МФСЖ приймає заявки на страхування від представників незалежних українських медіа, які мають засоби захисту та вирушають 

  • до зони бойових дій;
  • на деокуповані території;
  • на прифронтові території;
  • на прикордонні території, що межують з Росією та Білоруссю.
Раніше в ІМІ повідомляли, що застрахуватися також зможуть медійники, які вирушають на тимчасово окуповані території України. Там також уточнювали, що застрахуватися при поїздці на деокуповані території буде можливо, якщо така поїздка відбуватиметься протягом одного місяця після їхнього звільнення. Проте в самій формі заявки ця інформація не вказана, тож варто її уточнювати, звертаючись до МФСЖ.

При цьому пріоритет надаватиметься тим медійникам, які пройшли безпекові тренінги та курси домедичної допомоги.

В Інституті масової інформації зауважили, що відрядження має тривати від одного до 20 днів на одного журналіста та відеооператора (редактора або фотографа), що є членами однієї команди, яка вирушає у поїздку.

Кожну заявку розглядатиме незалежний орган проєкту — Координаційна рада МФСЖ, яка ухвалюватиме рішення про страхування чи відхилення заявки.

Міжнародний Фонд страхування журналістів був створений навесні 2022-го року у рамках ініціативи шістьох громадських організацій: Фундації “Суспільність”, Асоціації незалежних регіональних видавців України, ІМІ (Інституту масової інформації), “Детектора медіа”, Центру демократії та верховенства права та Інституту розвитку регіональної преси.

Як повідомляє Інститут масової інформації, у разі схвалення заявки координатори фонду зв’яжуться з кандидатами або кандидатками.

Подати заявку можна, перейшовши за покликанням. Подавати заявку потрібно не пізніше, ніж за 36 годин до відрядження.


24-го липня в ІМІ повідомили, що за рік та п’ять місяців від початку повномасштабного вторгнення Росія скоїла 524 злочини проти журналістів та медіа в Україні. Такими є дані Моніторингу російських воєнних злочинів, який здійснює Інститут масової інформації.

Зокрема, протягом 17-го місяця війни п’ятеро медійників (і українських, і іноземних) отримали поранення. 

Інфографіка надана Інститутом масової інформації.

Інфографіка надана Інститутом масової інформації.

За даними ІМІ, станом на 24 липня внаслідок російської збройної агресії загинули 65 медійників, при цьому 10 з них загинули під час виконання редакційних завдань. 14 журналістів зникли безвісти, 22 — були викрадені, 23 — зазнали поранень. Через війну Російської Федерації проти України припинили діяльність 233 медіа. 

Раніше Харківська правозахисна група писала, що у минулому році найбільше працівників медіа було вбито в Україні. Як зазначали в Міжнародній федерації журналістів (IFJ), “унаслідок війни, в Україні загинуло 12 працівників медіа, це найбільша кількість серед 21 країни, де були зафіксовані смертельні випадки”.

поширити інформацію

Подібні статті

• Події   • Російсько-українська війна

В ООН заявили, що твердження Кремля, нібито військовополонених в Оленівці вбили ракетою Himars, не відповідають дійсності

Щобільше, згідно з міжнародним правом, смерть і важкі поранення військовополонених передусім має розслідувати країна, яка утримує їх у полоні. Натомість РФ продовжує перешкоджати розслідуванню та не надає гарантій безпечного доступу до колонії.

• Події   • Російсько-українська війна

Протипіхотні міни та ‘гарячий зупин’ реактора: що відбувається на окупованій ЗАЕС

Команда МАГАТЕ зафіксувала протипіхотні міни на периферії майданчика ЗАЕС. До того ж окупаційне керівництво ЗАЕС перевело енергоблок №4 у “гарячий зупин”. Такі дії становлять ризик для ядерної та радіаційної безпеки як через тривалий простій обладнання, так і через відсутність належного регламентного технічного обслуговування та ремонту.

• Події   • Російсько-українська війна

Як у Фінляндії та Німеччині розслідують скоєні в Україні воєнні злочини

Злочини, які могли коїти росіяни під час війни, розслідують в усьому світові. Так, поліція Фінляндії вже опитала 50 свідків і потерпілих, а у Німеччині розслідують зґвалтування, вчинене представниками російських Збройних сил.

• Події   • Російсько-українська війна

Росія вивозить старшокласників з окупованої Луганщини до військової академії в Костромі

Як розповіли в Луганській ОВА, викрадені діти беруть участь у військових зборах та піддаються впливу пропаганди. Ідеологічне перевиховання українських дітей постійно відбувається на ТОТ Луганщини. Так само невпинно триває і депортація мешканців окупованих РФ територій України.



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвісти