На отримання державної допомоги мають право особи, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України (як військовослужбовці, так і цивільні особи), та члени сімей зазначених осіб під час їхнього перебування в полоні.
Відповідно до статті 7 Закону України “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей” є кілька складових грошової допомоги таким особам та членам їхніх родин.
Щорічна державна грошова допомога
Така допомога надається особі, стосовно якої встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, або членам її родини під час перебування такої особи в місцях несвободи.
Щорічну державну грошову допомогу може отримати тільки один член сім’ї в одному році.
Цей тип допомоги надається за кожний рік строку перебування в полоні з округленням до найближчої цілої кількості років. Якщо особа потрапила у полон наприкінці 2022 року, така особа може розраховувати на отримання відповідної допомоги за 2022 рік, а у випадку подальшого перебування у полоні понад пів року у 2023 році — також за 2023 рік.
Для отримання щорічної державної грошової допомоги член сім’ї особи, стосовно якої встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії, має надати підтвердження про перебування такої особи в полоні в поточному році. Про це трохи нижче.
Одноразова державна грошова допомога
Надається людині після її звільнення з полону.
Одноразова державна грошова допомога у разі загибелі (смерті) особи, стосовно якої встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України
Надається, якщо людина померла під час перебування в полоні або протягом року після звільнення, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов’язаних з перебуванням людини в місцях несвободи. Допомога надається членам сім’ї, батькам чи утриманцям загиблої (померлої) особи.
Якщо особа має право на одноразову державну грошову допомогу в разі загибелі близької людини, що перебувала в полоні, а також на виплату одноразової грошової допомоги відповідно до інших законів України, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється за однією з підстав за вибором такої особи.
Кого вважаємо членами сім'ї, а кого утриманцями?
Члени сім’ї та батьки загиблої (померлої) особи, стосовно якої встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці — відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Згідно з п.1 ч.2 ст.3 Сімейного кодексу України, сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.
Згідно з абз.2 резолютивної частини рішення Конституційного суду України №5-рп/99 від 03.06.1999 року (справа про офіційне тлумачення терміна “член сім’ї”), до кола членів сім’ї військовослужбовця, працівника поліції, особового складу державної пожежної охорони належать його (її) дружина (чоловік), їхні діти і батьки. Щодо них ознака (вимога) ведення спільного господарства з суб’єктом права на пільги в оплаті користування житлом і комунальними послугами застосовується лише у передбачених законом випадках.
Утриманці, відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, це:
1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку;
2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.
Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), — до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти — до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;
3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності — один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.
До членів сім’ї, які вважаються такими, що були на утриманні, відносяться зазначені вище особи, якщо вони:
- були на повному утриманні померлого годувальника;
- одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Як встановити факт позбавлення свободи внаслідок збройної агресії?
Факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України може бути встановлений на підставі заяви особи або її законного представника, або члена сім’ї такої особи.
При Мінреінтеграції функціонує Комісія з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України. Для встановлення такого факту необхідно заповнити заяву за затвердженою формою. Така заява може бути заповнена як особами, позбавленими свободи, так і в їхніх інтересах членами сім’ї, законними представниками. До заяви необхідно додати перелік документів.
Форму заяви встановлення факту позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та про отримання державної грошової допомоги ви можете знайти за посиланням.
Матеріал створено у межах роботи приймальні УГСПЛ.
