Меню
• Консультації
Сергій Пройдак, 12 червня 2024

Мобілізація за законом: чи можуть співробітники ТЦК викрадати людей?

Україна потребує збільшення кількості захисників. Проте не завжди мобілізація відбувається з дотриманням усіх норм закону. Пропонуємо до вашої уваги погляд юриста.

© Mehaniq / Shutterstock [військовий квиток, мобілізація]

© Mehaniq / Shutterstock

Останнім часом ЗМІ та соціальні мережі все частіше публікують інформацію про викрадення людей співробітниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для “інтенсивного оновлення даних та проходження військово лікарської комісії”.

Викрадення людей — це серйозне порушення прав людини, конституційних та міжнародних гарантій. В статті 3 Конституції України йдеться: “людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість та безпека є найвищими соціальними цінностями”. Ці положення закріплені в Європейській конвенції з прав людини, а також в інших міжнародних актах, які ратифіковані Україною та є обов’язковими до виконання на території України.

Відповідно до Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”, кожна людина має право на свободу пересування. Що це таке? Це право вільно та безперешкодно за своїм бажанням переміщатися по території України у будь-якому напрямку, у будь-який спосіб, у будь-який час, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Єдиним органом, який може обмежувати це право, є Національна поліція. Співробітники поліції уповноважені затримувати особу на підставах, у порядку та на строки, визначені Конституцією України, Кримінальним процесуальним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення, а також іншими законами України.

В чинному законодавстві України не передбачено та не надано повноважень співробітникам територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки на позбавлення волі або викрадення людини. За вчинене правопорушення щодо людини співробітникам ТЦК загрожує кримінальна відповідальність, передбачена статтею 146 Кримінального кодексу України (“Незаконне позбавлення волі або викрадення людини”) та статтею 365 Кримінального кодексу України (“Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу”).

Також слід зазначити, що безпідставно захоплювати чоловіків не можуть не лише представники територіальних центрів комплектування, а й будь-які представники органів влади, крім випадків, які встановлені в законі. Навіть у випадку відмови від повістки працівники центрів комплектування не мають повноважень на затримання людей.

У разі порушення співробітниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки статті 146 Кримінального кодексу України, особі необхідно звернутися зі скаргою до керівника цього Територіального центру комплектування та соціальної підтримки та до Міністерства оборони України. Також про порушення прав людини співробітниками Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки можна звернутися з повідомленням усно, зателефонувавши на гарячу лінію Міністерства оборони України за номером 0800-500-442.

Якщо співробітники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки завдали людині тілесні ушкодження, необхідно звернутися до органів Національної поліції, які відкриють кримінальне провадження та будуть проводити досудове розслідування за фактом побиття.

Матеріал створено у межах роботи приймальні УГСПЛ.

поширити інформацію

Подібні статті

• Консультації

Чи можуть військовозобов’язані жінки виїжджати за кордон?

Медикині, ветеринарки, фармацевтки є військовозобов’язаними. Чи обмежує це їхні права при перетині кордону? Відповідає юрист ХПГ.

• Армія   • Консультації

Усе, що треба знати про військовий облік жінок

З 1-го жовтня 2023-го року розпочнеться процедура постанови жінок від 18-ти до 60-ти років на військовий облік. Розповідаємо, для кого він стає обов’язковим та коли.

• Армія   • Консультації

Чи законно вручати повістку месенджером? Пояснення юриста Харківської правозахисної групи

Можливі нововведення, що розглядають у Верховній Раді, прокоментував юрист Сергій Пройдак журналістам телеканалу I-UA.tv.

• Консультації

Міжнародний Реєстр збитків: мандат, критерії прийнятності та правила подання заяв

Реєстр збитків для України (RD4U) оголосив про відкриті для подачі фізичними особами нові категорії заяв, які стосуються сексуального насильства, тілесних ушкоджень, примусової праці, катування, позбавлення свободи, вимушеного внутрішнього переміщення. Подати заяву можна виключно через Дію.



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвісти