Захистити правозахисника. Підсумки тижня
• Російський суд залишив чинним “вирок” українському правозахиснику Максиму Буткевичу, якого так званий суд “ЛНР” засудив до 13 років колонії суворого режиму. До терміну ув’язнення було зараховано фактичний час перебування під вартою — з 19 серпня 2022 року. Буткевич зараз перебуває в Луганську. На засіданні Першого апеляційного суду в Москві він був присутній через відеозв’язок. Підтримати Буткевича прийшли співробітники консульств Німеччини, Великої Британії та Франції, а також правозахисники “Меморіалу” Олег Орлов та Світлана Ганнушкіна.
Нагадаємо, співзасновник Центру прав людини ZMINA та “Громадського радіо”, журналіст та правозахисник Максим Буткевич, який з початком повномасштабної війни вступив до лав ЗСУ, потрапив у російський полон у червні минулого року в районі Золотого Луганської області. Його разом з двома іншими військовослужбовцями — Віктором Похозеєм та Владиславом Шелем — звинуватили у “жорстокому поводженні з цивільним населенням та застосуванні у збройному конфлікті заборонених методів”. Вказується, що “злочин” було “скоєно” 4 червня у Сєвєродонецьку. Колеги Максима Буткевича оприлюднили інформацію про те, що в цей час журналіст взагалі перебував у Київській області. В цілому звинувачення базується на самооговоренні, що може свідчити про те, що полонених катували. “Чекаємо на обмін. Немає обміну — пишемо касацію”, — цитує адвоката Буткевича Медіазона.
• Уряд ухвалив постанову, яка змінює Порядок тримання військовополонених: “Зміни передбачають, що:
1) у період воєнного стану в Україні та протягом двох років після його припинення чи скасування табори для тримання військовополонених виконують функції виправних колоній щодо військовополонених, засуджених до позбавлення волі на певний строк або до довічного позбавлення волі;
2) тримання засуджених військовополонених здійснюється окремо від інших військовополонених відповідно до норм міжнародного гуманітарного права”.
У Міністерстві юстиції зазначають, що кількість російських військовополонених в Україні постійно зменшується через обміни, тому достатньо одного спеціального табору для їхнього утримання.
• 11 українських дітей вдалося повернути з Росії та тимчасово окупованих територій. “На сьогодні це вже 161 дитина, яку вдалося повернути команді Save Ukraine”, — заявили в організації.
• Кабінет Міністрів запроваджує електронний документообіг під час та після проходження військово-лікарських комісій. Про це 25 серпня повідомила заступниця міністра оборони Ганна Маляр. “До сьогоднішнього часу всі документи, пов’язані з проходженням ВЛК, а також оформленням відпусток для продовження лікування чи звільнення військовослужбовця передавалися в паперовому вигляді, що суттєво ускладнювало зазначені процеси та створювало додаткові навантаження і незручності для військовослужбовця”, — розповіла вона.
Відтепер військові частини, центри комплектування та медичні заклади зможуть надсилати та отримувати в електронній формі такі документи :
- іменні списки військовослужбовців, які перебувають на лікуванні в закладах охорони здоров’я;
- постанови військово-лікарської комісії у вигляді свідоцтва про хворобу або довідки ВЛК;
- довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва);
- виписки з медичної карти амбулаторного та стаціонарного хворого;
- рапорти військовослужбовців про надання їм відпустки для лікування або звільнення з військової служби за станом здоров’я;
- витяги з наказів військової частини.
• Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт, що створює механізм атестації знань, отриманих в окупації. Йдеться про проєкт закону №9591. “Це дає можливість мешканцям таких [тимчасово окупованих — ред.] територій продовжити навчання в українських освітніх закладах або отримати певний освітньо-кваліфікаційний рівень. Перелік освітніх закладів, які проводитимуть таку атестацію, буде визначено Урядом, як і перелік спеціальностей (професій), за якими проведення атестації не допускається”, — заявили у Представництві Президента України в Автономній Республіці Крим.
• 23 серпня російський “Shahed” влучив у школу №8 у місті Ромни Сумської області: загинули четверо працівників закладу: директорка, її заступниця, секретарка та бібліотекар. Четверо людей зазнали поранень. Розрахована на 200 дітей школа була зруйнована майже вщент. Частину будівлі, яка вціліла, планують перетворити на пам’ятне місце, що нагадуватиме про злочини російських терористів, повідомляє видання gorod.sumy.ua.
• 26 серпня окупанти обстріляли з САУ 2С7 “Піон” село Подоли Курилівської громади Куп’янського району на Харківщині. Один зі снарядів влучив в будівлю кафе. Загинули двоє людей, ще один чоловік — поранений. Обстріл відбувався вдень, коли в кафе перебували місцеві жителі.
• Учасники глобальної ініціативи T4P (Трибунал для Путіна) документують події, в яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України. Станом на 27 серпня 2023 року ініціативою зафіксовано 49582 ймовірні воєнні злочини, вчинені російськими військовими на нашій землі. Представлені дані не претендують на повноту та остаточність. Реальна кількість деяких видів злочинів майже напевно суттєво вища за те, що можливо зафіксувати.