Перший дзвоник під час війни. Підсумки тижня
• Українські діти пішли до шкіл: десь справді сіли за парти, а десь — повернулися до онлайн-навчання. У Харкові шкільна лінійка відбулася в підземному переході на одній зі станцій метро. Тут зібралося близько 700 людей — першачків, одинадцятикласників та батьків школярів. Проводити урочисті заходи біля шкіл у місті, яке перебуває недалеко від лінії фронту, небезпечно. Через постійну можливість обстрілів метрополітеном користуватимуться і для навчання: щодня у спеціально обладнаних класах на п’яти станціях проводитимуть по три уроки — для першачків та учнів середньої школи. Діти вчитимуться у підземці двічі-тричі на тиждень. В інший час — онлайн.
Крім того, в Харкові планують побудувати шкільне бомбосховище, розраховане на 450 дітей. Спочатку в Індустріальному районі, а згодом і в інших районах міста.
Тим часом у Києві першого вересня надійшло повідомлення про замінування усіх шкіл. А в Кривому Розі діти святкували День знань у бомбосховищах під звуки сирен.
Нагадаємо, 3 750 українських шкіл пошкоджені або повністю зруйновані російськими ракетами та бомбами. 3 вересня у Чернещині Ізюмського району Харківської області російська бомба влучила неподалік місцевої школи. Навчальний заклад майже знищений.
• За інформацією Офісу Генерального прокурора, від початку повномасштабної російської агресії від катувань окупантів постраждали 75 українських дітей. Більшість із них — у селі Ягідне Чернігівської області. Про це інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” розповіла керівниця Департаменту захисту інтересів дітей та протидії насильству Офісу генпрокурора України Юлія Усенко: “На сьогодні органи досудового розслідування і прокурори документують такі злочини у понад 3200 кримінальних провадженнях. Серед них — вбивства, каліцтва, викрадення дітей, примусове переміщення, депортація, сексуальне насильство щодо дітей, напади на установи та заклади для дітей”.
Викрадення нерідко супроводжується тортурами та незаконним позбавленням волі. Умови, в яких перебували в підвалі школи Ягідного 69 дітей разом із дорослими, можна прирівняти до тортур. Випадки, коли дітей викрадали та катували разом із дорослими, зафіксували також у Херсонській та Харківській областях. Окупанти вважали, що підлітки могли передавати ЗСУ інформацію про російську техніку. Крім того, зафіксовано 13 випадків сексуального насильства. Усі вони були виявлені після деокупації.
• У Харкові у форматі артінтервенції пройшов марш ХарківПрайд — під гаслом “Гуртуємось заради перемоги”. У центрі міста волонтерки розмістили 100 фігур людей. Кожна з цих постатей з одного боку була пофарбована у кольори прапору України, а з іншого — у кольори веселкового прапора. “Ці ‘невидимі фігури’, символізують ЛГБТК+ людей Харкова та усієї України, які живуть, кохають та продовжують робити кроки для нашої спільної Перемоги, — повідомляють організатори. — В Україні питання прав ЛГБТК+ людей досі залишається актуальним. Особливо гострим це питання є в умовах повномасштабної війни, коли ЛГБТК+ військові, які мають партнерів, не можуть скористатися тими правами, які мають інші сім’ї. Зокрема, це неможливість приймати рішення за партнера в критичних для життя й здоров’я ситуаціях, відвідувати у реанімації, виконувати ‘останню волю’. Також це відсутність права на утримання і догляд для непрацездатного партнера, неможливість успадковувати майно за законом, неможливість отримання державної підтримки після загибелі партнера та неможливість знати, якщо партнер поранений, захоплений або мертвий — і це неповний список прав, які недоступні як ЛГБТК+ військовим, так і решті спільноти”. В межах прайд-тижня відбувся весільний перформанс: одружилися активістка Станіслава Петлиця та її партнерка — військова Аліна Шевченко. Під час Прайду було оголошено збір коштів на коптери для Національної Гвардії України.
Таміла Ташева заявила, що через секретність справи захисники не можуть ознайомитися з її матеріалами. “Через статтю ‘Державна зрада’ справа була під грифом ‘таємно’ з боку Російської Федерації. Жінку називали ‘секретною шпигункою’. Нині її ув’язнено. Галина дуже гідно витримала все, що було з нею під час суду й транспортування з Криму, не зрадила Україну. Жінка пише такі сильні листи з ув’язнення, навіть після повномасштабного вторгнення використовує дуже патріотичну лексику... Це напрочуд відважна жінка. Зараз пані Галина дуже схудла. Вже в ув’язненні вона захворіла на гастрит, під час депортації до російської в’язниці обморозила пальці ніг”.
• Слідчий комітет РФ відмовився порушувати кримінальну справу на співробітників СІЗО №5 Ростова-на-Дону та медсанчастини №61, через недбалість яких помер 61-річний кримський татарин Джеміль Гафаров. Про це повідомляє “Кримська солідарність” із посиланням на адвоката Ріфата Яхіна.
“Рішення цілком очікуване — рука руку миє… З юридичного погляду, рішення, звісно, незаконне. Тому що перевірка не є об’єктивною та проведена в односторонньому порядку, опитані лише співробітники державної служби — начальник СІЗО, фельдшер, які констатували лише те, що сталося. Хоча навіть вони вказували, що Гафаров постійно скаржився на стан здоров’я. Цей факт ніхто [з них] не заперечує”, — розповів Ріфат Яхін.
Слідчі не допитували співкамерників Гафарова, які могли спостерігати, як він фактично вмирав на очах. Також слідчі не поговорили з наглядачами, які етапували Гафарова із СІЗО №5 Ростова-на-Дону до Новочеркаська.
• 30 серпня знімальна група “Радіо Свобода” потрапила під ракетний обстріл в Донецькій області. “Інцидент трапився під час роботи знімальної групи у складі Євгенії Китаївої та Анни Кудрявцевої, а також водія Володимира Явнюка. Внаслідок обстрілу було пошкоджене авто. Знімальна група не постраждала. Китаїва і Кудрявцева долучилися до Радіо Свобода як фронтові кореспондентки нещодавно, вони мають значний досвід роботи біля лінії фронту”, — йдеться в повідомлені РС.
• У ніч проти 28 серпня росіяни обстріляли промисловий обʼєкт у селищі Гоголеве на Полтавщині. Троє людей загинули, п’ятеро — дістали травми.
• За півтора року повномасштабної війни Росія скоїла 529 злочинів проти журналістів та медіа в Україні, повідомляє Інститут масової інформації. Окупанти вбили 66 журналістів, 10 з них — під час виконання професійної журналістської діяльності. 22 рази росіяни захоплювали або викрадали медійників. Досі в полоні лишаються журналіст УНІАН Дмитро Хилюк та журналістка з тимчасово окупованого Мелітополя Ірина Левченко.
• Учасники глобальної ініціативи T4P (Трибунал для Путіна) документують події, в яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України. Станом на 3 вересня 2023 року ініціативою зафіксовано 50088 ймовірних воєнних злочинів, вчинених російськими військовими на нашій землі. Представлені дані не претендують на повноту та остаточність. Реальна кількість деяких видів злочинів майже напевно суттєво вища за те, що можливо зафіксувати.
