Меню
• Інтерв’ю   • Голоси війни
Олексій Сидоренко , 28 вересня 2023
доступно: in English на русском

‘У мою автівку випустили понад двадцять куль’

Максим Клименко житель села Велика Димерка на Київщині. Коли населений пункт окупували, чоловік потрапив під обстріл. Дві кулі влучили у плече, одна — у голову. Росіянин під’їхав на легковику, витяг автомат через вікно і почав стріляти, а потім переслідував автомобіль та намагався скинути з дороги.

Я потрапив під обстріл прямо на трасі. У мене в машині двадцять чотири отвори, вона ремонту не підлягає. [Росіянин] під’їхав на легковику, витяг автомат через вікно і почав у мене стріляти. Я спробував втекти, завів машину, двигун був розстріляний, на трьох циліндрах їхав, а він мене ще тричі намагався з дороги скинути. Доїхав до тероборони, вже свідомість втрачав. Там мені надали першу медичну допомогу та відправили до лікарні.

Дві кулі у плече влучили й одна рикошетом у голові застрягла. Хвилин 20 ще тікав. Він вже в зад машину бив, розгортав, але все одно ми тікали від нього. Я з жінкою був, але пощастило, дружина не постраждала. Поки мене везли до лікарні, два рази доливали кров. Ледве довезли. Добу не приходив до тями. У мене тепер немає половини кістки, тут яма. Тут м’яз теж пошкоджено.

Максим Клименко, житель села Велика Димерка

Максим Клименко, житель села Велика Димерка

Ніхто цього не очікував! Хоч і снаряди прилітали на поля, усюди. Не очікували. Чули вибухи, але не думали, що до такого дійде. Коли 14-го березня гасив мийку (на початку Димерки горіла), танки було видно і вибухи чув, але все одно нікуди не поїхав. Не хотілося нічого залишати.

Ані світла, ані газу не було. Готували на вогнищі. На деяких вулицях було світло, телефон заряджали там. У Бровари їздив за продуктами, там дещо купляли. Тут на Димерському повороті не можна було проїхати, так ми через Гоголів їздили туди. Тоді ще можна було. До 15-го числа можна було прорватись. А потім бої почалися на переїзді. Росіяни зайшли та захопили той район. Вже звідси нікуди неможливо було виїхати. Тут постійно були прильоти та уламки падали у двір. Тут неспокійно було.

Будинок Максима після обстрілів

Будинок Максима Клименко після обстрілів

Ніде я не ховався. У мене брат воює з 14-го року, він сказав, якщо навіть буде приліт, у погребі засипле. А якщо буде хвиля — викине через вікно. Тому ми нікуди не ховались. Постійно у будинку були. Жінка, дитина і я. Втрьох. Але згодом дитину вирішили евакуювати. Зіграло те, що через дорогу на город почало прилітати. Ми вирішили дитину вивезти машиною, тоді саме повинен був бути зелений коридор, але його так і не було. Повезли своїми силами. Зібралася певна кількість людей, які чекали на зелений коридор. Потім, щоб сильно не світитися, щоб було менше машин, посадили [дітей] та повезла людина на вокзал. Загалом там чотири машини поїхало дітей. Усіх, хто хотів виїхати, усіх — туди.

З 14-го на 15-те теж вибухи були майже усю ніч. 15-го, десь о дев’ятій, я поїхав до Броварів за продуктами. Тут ані магазини, нічого не працювало. Цигарок не було. Поїхав до Броварів, а назад так і не зміг повернутися — потрапив під обстріл у Гоголеві. Хоча кажуть, що там не було росіян, я потрапив під обстріл.

Машина Максима Клименко після обстрілу

Машина Максима Клименко після обстрілу

Про будинок

Будинок одноповерховий. Чотири кімнати було, кухня, ванна, усе як треба. Ремонт був, утеплив усе. Прильотів було два у дворі, два у саду та один за будинком. Виходить — п’ять. Приїжджали експерти, казали, що будинок під знос. Він з фундаменту зійшов. Відновленню не підлягає. У будинок прилетіло десь 21-го числа, так кажуть. Деякі [люди] ще тут були. Не всі виїхали.

Перше фото будинку після прильотів

Перше фото будинку після прильотів

На перехресті стояв танк і там, де будинок [зараз] відбудовується, теж два танки стояли російські. Тут залишилися одиниці, десь на п’ять будинків, може, одна-дві людини. Здебільшого усі виїхали. У селі дуже неспокійно було. Тут як послухаєш, де вони жили, як поводилися… Деякі ж люди у підвалах сиділи та розповідали. Тут один був до останнього. Росіяни ходили, телефони відбирали, цигарки відбирали, усе, що можна. А коли одному набридло і він спробував поїхати звідси, так вони на БТРі доганяли та розстрілювали.

Повернувся сюди, коли почали пускати, коли наші зачистили усе. Вже у квітні можна було в’їжджати. Тоді одразу і повернулися. Без дитини. Дитина у Львові була весь час. Повернулася десь за місяці два-три, коли вже більш-менш відігнали їх далі, тоді лише. Тоді вже були більш впевнені, що можна повертатися.

Про росіян

Що їм сказати? Вже стільки хочеться їм сказати… Я взагалі не розумію, чого вони лізуть? У них же власних земель вистачає. Все у них є. Що їм взагалі потрібно? Просто хочуть піти за російським кораблем, напевно, та й все.

поширити інформацію

Ця публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у межах Програми “Права людини в дії”, яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать: зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за номером +380 44 521 57 53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: usaid.gov/ukraine, або на сторінку у фейсбуці: fb.com/USAIDUkraine.
Подібні статті

• Голоси війни

Жінка, яка не зламалась. Частина третя

Під час окупації Харківської області, росіяни влаштували одну з катівень у приміщенні ізолятора тимчасового тримання при Куп’янському відділі поліції. Сюди окупанти й кинули директорку Лісностінківського ліцею, яка не погодилася на співпрацю з ними. Ми продовжуємо розповідь про Ларису Фесенко, яка провела 45 днів у російській неволі.

• Голоси війни

Жінка, яка не зламалась. Частина друга

Ми продовжуємо розповідь про директорку лісностінківського ліцею Ларису Фесенко, яка не схотіла вчити своїх дітей під рашистськими прапорами й потрапила за це на 45 днів до російської катівні.

• Голоси війни

‘Вовчик-братикʼ: історія бійця, який вижив у Маріуполі та повернувся до життя

Він приїжджає на акції за свободу військовополонених щотижня вже не перший рік. Чоловік на кріслі колісному, що постійно жартує з оточуючими та розважає дітей, завдяки впізнаваному зовнішньому вигляду став своєрідним символом заходів. Про початок війни, окупацію Маріуполя і життя після ампутації обох ніг розповідає “Вовчик-братик”.

• Голоси війни

‘Били по голові, притуляли пістолет до потилиці й імітували розстрілʼ

100 днів у секретній тюрмі т.зв. МГБ “ДНР”. 13 років колонії суворого режиму. Побиття, імітація розстрілів, переламані ребра, холодний підвал — історія цивільного вʼязня, лікаря-нейрофізіолога Юрія Шаповалова, який дочекався обміну і повернувся додому.



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвісти