Про кримінальне переслідування колишнього Голови Нацбанку

24 серпня 2023 року в рамках кримінального провадження щодо колишнього голови Національного банку України Кирила Шевченка було змінено підозру. Так, дії Шевченка та інших експосадовців “Укргазбанку” було додатково кваліфіковано за ч. 1 ст. 255 КК України, як створення та участь в злочинному угрупуванні, яка передбачає від 8 до 12 років позбавлення волі. Тобто додатково до попередніх підозр Шевченку за ст. 191 КК України (заволодіння грошовими коштами в особливо великому розмірі), ст. 209 КК України (відмивання коштів, отриманих злочинним шляхом), НАБУ додали ще так звану “воровську статтю”, яка неодноразово піддавалась критиці правозахисниками.

Раніше ми вже писали про передумови переслідування Кирила Шевченка та про політичні мотиви цього переслідування.

Протягом вересня 2023 року справи “Укргазбанку” аномально активізувались. САП почали масово укладати угоди про винуватість із фігурантами, а ВАКС почав оперативно розглядати такі справи у закритих судових засіданнях без залучення адвокатів основних фігурантів та без доступу до таких засідань громадськості.

Як зазначає адвокат ще однієї фігурантки справи Дмитро Никифоров: “Спочатку справа ‘Укргазбанку’ проходила за одним кримінальним провадженням, але потім його розділили на кілька справ. По одній проходить Кирило Шевченко та інші топменеджери банку, а по інших — ті, хто пішов на угоду зі слідством. Після цього нас як сторону захисту не повідомляють про проведення засідань щодо обвинувачених, які пішли на угоду зі слідством. Ми дізнаємося з сайту ВАКС про засідання 21.09.2023 і з’являємося на це засідання. Засідання почалося як відкрите, і суд надав можливість обґрунтувати, як цей процес порушує права мого клієнта Олени Хмеленко. Після цього суд відмовляє у праві брати участь у процесі, а захисники обвинувачених заявили про закрите засідання, їх підтримав прокурор, і суд прийняв рішення закрити засідання і обмежити доступ всіх, крім безпосередніх учасників справи. Після чого адвоката Олени Хмеленко виставили з зали засідань. Тепер ми як сторона захисту обвинувачених не можемо бути присутніми на судових засіданнях тих, хто пішов на угоду зі слідством”.

У всіх цих справах дивує швидка зміна кваліфікації дій обвинувачених. Слід зазначити, що раніше усі фігуранти підозрювалися у вчиненні особливо тяжких злочинів, покарання за вчинення яких передбачено у вигляді позбавлення волі до 12 років з конфіскацією всього майна.

Наразі фігуранти обвинувачуються у злочині, передбаченому ст. 367 КК України (службова недбалість при виконанні посадових обов’язків). Санкція вказаної статті передбачає набагато м’якіше покарання у вигляді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років.

Фігурантам, які за версією слідства були залучені до відмивання коштів банку на суму понад 200 млн грн, прокурори САП інкримінують ч. 2 ст. 209 КК України. Тобто ту ж саму легалізацію, однак набагато м’якшу за видом покарання, ніж ч. 3 цієї статті, а саме: позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років.

Так, вже 26 вересня 2023 року колегія суддів ВАКС затвердила перші угоди про визнання винуватості, укладені між трьома обвинуваченими та прокурором САП. Ці особи, які на момент вчинення кримінального правопорушення були ФОПами, визнані винуватими за ч. 2 ст. 209 (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом), ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 (службове підроблення, вчинене за попередньою змовою групою осіб) КК України. Кожному з них призначене покарання у вигляді 5 років позбавлення волі зі штрафом у розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тобто колегія суддів застосувала найм’якішу санкцію, яку передбачає ця стаття.

Стає незрозумілим, на яких підставах так спонтанно та оперативно НАБУ та САП вирішили настільки зменшити роль певних осіб у вчиненні злочину, внаслідок якого, за їхніми ж словами, державі було завдано збитків на 206 мільйонів гривень, укласти з такими фігурантами угоди про визнання винуватості та у такий стислий термін їх затвердити.

Вищезазначене наштовхує на припущення, що НАБУ та САП вирішили заповнити прогалини в доказовій базі в їхніх обвинуваченнях відносно Кирила Шевченка, натиснувши на інших підозрюваних, які всі разом раптово вирішили визнати вину, уклавши угоди, та готові бути засудженими за цими угодами, але за менш тяжкі злочини, та зобов’язатись виступити свідками проти Шевченка.

Турбує той факт, що така практика, яка насправді у деяких справах проглядалась і раніше, може досягнути набагато більшого поширення, а це вже методи, які нагадуватимуть радянські часи та свавілля правоохоронних органів за часів Януковича.

Також турбує той факт, що ВАКС у цьому випадку може виступити співучасником таких дій, який позбавляє суспільство та навіть сторону захисту інших фігурантів, які ще нещодавно були обвинувачені в одній справі, доступу до судових засідань з розгляду справ щодо затвердження угод про визнання винуватості і, як наслідок, до змісту таких угод. Такі дії можуть бути направлені на недопущення висвітлення цих угод у публічній площині, що часто обурювали суспільство, як-то у справі Злочевського, та недопущення сторони захисту Кирила Шевченка до змісту таких угод та судових засідань, які можуть стати основними доказами фальсифікації звинувачень Шевченка за ст. 255 КК України та інших.

(Наш інформ.)