MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Позиція Харківської правозахисної групи щодо обрання запобіжного заходу ексголові Нацбанку Кирилу Шевченку

10.02.2023   
ХПГ вбачає ознаки політичного переслідування в справі Кирила Шевченка і слідкуватиме за подальшим розвитком подій.

© Дмитро Ларін/Економічна правда [кирило шевченко голова нацбанку національний банк україни]

© Дмитро Ларін/Економічна правда

Сьогодні, 10 лютого 2023 року Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду підтримано рішення суду першої інстанції щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для колишнього голови Національного банку України Кирила Шевченка. Харківською правозахисною групою (ХПГ) за запитом захисту Кирила Шевченка здійснено аналіз можливих ознак політичного переслідування в кримінальному провадженні щодо згаданої особи.

Кирило Шевченко розпочав свою кар’єру банкіра з 1995 року, працюючи в банках “Аваль” та “Фінанси та кредит”, був заступником голови правління банку “Фінанси та кредит”, очолював Державну іпотечну установу, запускаючи програму іпотеки на державному рівні, у 2009 році був радником Прем’єр-міністра України, потім першим заступником Голови Правління АБ “Укргазбанк”, керівником правління ПАТ “Терра Банк”, головою правління ПрАТ “Українська Стратегічна Група”, членом Наглядової ради ПАТ “Терра Банк”, головою правління ПрАТ “СКПД”, радником секретаріату голови ПАТ “Державний Ощадний Банк України”. З 2014 р. працював в АБ “Укргазбанк”, з травня 2015 року його обрано головою правління АБ “Укргазбанк” [1].

Станом на 2014 рік Укргазбанк не входив до очільників рейтингу українських банків, однак ситуація почала змінюватись після того, як Кирило Шевченко очолив Правління Укргазбанку, що призвело до того, що 2019 році банк став одним із лідерів фінансового ринку України.

15 липня 2020 року Президент України Володимир Зеленський подав на розгляд Верховної Ради України кандидатуру Кирила Шевченка на посаду голови Національного банку України.

16 липня 2020 року Верховна Рада України підтримала кандидатуру Кирила Шевченка на посаду голови Національного банку України. “За” проголосували 332 народні депутати.

При цьому необхідно звернути увагу на важливість Національного банку України та посади Голови НБУ для держави в цілому та для кожного конкретного громадянина України зокрема. Так історично склалось в Україні, що населення надає перевагу не інвестиційним механізмам підвищення власного достатку, а більше довіряє готівковим коштам, в основному валютним. Відповідно, вдала монетарна політика та темпи інфляційних процесів впливають не тільки на стан економіки в державі в цілому, але й на доходи населення. З огляду на це, до особи на посаді Голови НБУ завжди прикута як увага влади, так і населення України.

Тим складнішим став прихід Кирила Шевченка — успішного банкіра — на посаду Голови НБУ на тлі відставки його попередника, який заявив, що причина його відставки — систематичний політичний тиск на нього з боку влади [2].

При цьому необхідно мати на увазі, що 20.02.2019 року в Єдиному державному реєстрі досудових розслідувань було зареєстровано кримінальне провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 статті 191 та ч. 1 статті 366 Кримінального кодексу України, і Національним антикорупційним бюро України було розпочато досудове розслідування щодо невстановлених співробітників Укргазбанку щодо розтрати коштів.

Однак, це не завадило Президенту України запропонувати кандидатуру К. Шевченка для призначення на посаду, а парламенту України — проголосувати за призначення.

Протягом майже двох з половиною років перебування К.Шевченка на посаді Голови НБУ він запам’ятався українцям як послідовний прихильник виваженої монетарної політики, що збільшив валютні резерви, що успішно боровся за рентабельність і прибутковість банків, що втримав банківську систему і монетарну політику під час ковідних часів і навів лад у сфері небанківських фінансових послуг. Але найбільшим випробуванням для Кирила Шевченка стала повномасштабна агресія Російської Федерації проти України, коли Національному банку завдяки заздалегідь продуманій тактиці вдалось втримати банківську і валютну системи.

Так, зокрема, журналісти зійшлись на думці, що за сім місяців війни НБУ спромігся не допустити масштабного знецінення гривні, зберіг міжнародні резерви на рівні понад 25 млрд дол та втримав інфляцію на нижчому рівні, ніж у деяких країнах східноєвропейського регіону [3].

Але при цьому в засобах масової інформації як до 24 лютого, так і після лунали чутки про те, що Шевченко скоро може бути відправлений у відставку, при цьому журналісти сходились на думці, що головна претензія до нього — відсутність побудованого “міцного містка” між НБУ та Офісом Президента [4] .

Ще одна причина, яку обговорювали в суспільстві, — відмова Національного банку від постійної емісії гривні, якої вимагали задля латання дір в Державному бюджеті [5].

При цьому кримінальне провадження, яке було розпочато задовго до призначення Кирила Шевченка на посаду Голови НБУ і про яке знав і Президент, коли пропонував парламенту призначити Кирила Шевченка на посаду, і парламент, продовжувало розслідувати НАБУ. От як цей факт оцінили журналісти одного з найсерйозніших видань України “Дзеркало тижня”: “Через два роки і три місяці цю ж справу президент використав для того, щоб дотиснути остаточно і запропонувати Шевченкові піти з посади раніше вручення йому підозри” [4].

4 жовтня 2022 року Кирило Шевченко подав у відставку з посади голови Національного банку України за станом здоров’я.

6 жовтня 2022 року відбулось декілька подій:

  • Кирилу Шевченку складено повідомлення про підозру у вчиненні вказаних вище кримінальних правопорушень;
  • О 10.24 повідомлення про підозру направлено за місцем роботи Кирила Шевченка;
  • О 14.00 ВРУ підтримала постанову про звільнення Кирила Шевченка з посади Голови НБУ.

7 жовтня на посаду Голови НБУ призначено Андрія Пишного — людину, яку називають близькою до керівника Офісу Президента Андрія Єрмака.

Одним з перших рішень, які були прийняті НБУ під керівництвом Андрія Пишного, був дозвіл банкам формувати до 50% обов’язкових резервів у держоблігаціях, а не у живих грошах. Ці резерви формуються під кошти, що залучаються на рахунки (населення та бізнесу). Як наслідок, сильніше можуть просісти відсотки по вкладенням бізнесу, і навіть по валютним вкладенням. Експерти не виключають навіть негативної дохідності за вкладами у доларі та євро. Тобто за їх розміщення людям ще доведеться доплачувати банкам. “За поточними коштами юридичних осіб можливе деяке зниження дохідності у гривні на 1−1,5% річних. По валютних залишках немає дохідності, але припускаю, що банки з іноземним капіталом, які не купуватимуть ОВДП, щодо валютних залишків можуть застосувати негативну ставку”, — спрогнозував Микола Войтків [6].

З огляду на наведене вище, Харківська правозахисна група вбачає ознаки політичного переслідування в справі Кирила Шевченка і слідкуватиме за подальшим розвитком подій. Сподіваємось, що державі в цілому та правоохоронним органам зокрема вистачить професіоналізму для уникнення політичного переслідування в Україні.

[1] https://lb.ua/file/person/5013_shevchenko_kirilo_ievgenovich_.html

[2] https://bank.gov.ua/ua/news/all/golova-natsionalnogo-banku-yakiv-smoliy-napisav-zayavu-pro-zvilnennya-cherez-sistematichniy-politichniy-tisk .

[3] https://www.epravda.com.ua/publications/2022/10/5/692231/

[4] https://zn.ua/ukr/macrolevel/komu-kortit-u-holovni-bankiri.html

[5] https://forbes.ua/money/finansova-drama-ukraini-minfin-ta-nbu-roziyshlisya-u-rozuminni-ekonomichnoi-politiki-pid-chas-viyni-do-chogo-tse-mozhe-prizvesti-06092022-8068

[6] https://minfin.com.ua/ua/2023/01/12/98867477/

 Поділитися