Порно: бути чи не бути

Як карають за порнографію сьогодні?

Згадана ініціатива — не перша спроба декриміналізації / легалізації порнографії в Україні. Улітку 2022-го року петиція щодо легалізації еротики та порно в Україні набрала потрібну кількість підписів — 25 тисяч.

Президент відповів авторам петиції, що нині законом забороняється виробництво та обіг предметів та продукції порнографічного характеру у будь-якій формі.

Так і є. Кримінальний кодекс України сьогодні карає за:

• ввезення / виробництво / збут / поширення порно (ст. 301)
• дитячу порнографію: від виготовлення до придбання доступу до неї (ст. 301-1)
• здійснення видовищного заходу з залученням неповнолітнього (ст. 301-2)

Чому хочуть декриміналізувати?

Як зазначає Ярослав Железняк, один із авторів законопроєкту, щорічно правоохоронці відкривають понад 1000 справ щодо виготовлення порно.

“Оскільки за статтею 301 ККУ наразі криміналізовані фактично будь-які діяння, пов’язані з порнографією, то під обвинувачення можуть підпадати і відправки приватних ‘хтивок’, як у полтавському судовому кейсі, і розміщення власних роликів подружніми парами на Pornhub, і пересилка нюдсів волонтерками і волонтерами ТерОнліфанс за донат на ЗСУ, зберігання або створення картин з еротичними сюжетами і гіпотетично навіть позичання друзям книг із сексуального здоров’я”, — зазначається у пояснювальній записці до законопроєкту.

Ідеться про вирок Новосанжарського районного суду Полтавської області. У липні 2023-го року суд покарав жінку, яка відправила чоловіку через Telegram свої інтимні відео. Судово-мистецтвознавча експертиза встановила, що обидва відео належать до продукції порнографічного характеру. Інформації про продаж контенту прокурор не надав, що може свідчити про те, що листування було особистим побутовим спілкуванням. Утім, обвинувачена уклала угоду про визнання провини. 10-го липня суд визнав жінку винною у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 301 Кримінального кодексу. Розмір штрафу склав 34 тисячі гривень.

На думку авторів законопроєкту, криміналізація порнографії також провокує зловживання правоохоронних органів. Як приклад — у січні 2022-го року було викрито старшого інспектора відділу кіберполіції у Волинській області, який вимагав від вебкам-моделі 1500 доларів за непритягнення її до відповідальності за розповсюдження порнографії.

Ще один аргумент авторів змін — порноіндустрія допомагає збирати кошти для української армії: “За півтора року волонтери ТерОнліфанс зібрали ‘нюдсами’ 31,5 млн грн донатів для ЗСУ. А по законодавству можуть стати кримінальними злочинцями”, — написав Ярослав Железняк. Ба більше, платформа OnlyFans за перше півріччя 2023-го року сплатила до бюджету України 34 мільйони гривень податків, — згадується у пояснювальній записці.

Що хочуть змінити?

Закон “Про захист суспільної моралі” визначав порнографію як “вульгарно-натуралістичну, цинічну, непристойну фіксацію статевих актів, самоцільну, спеціальну демонстрацію геніталій, антиетичних сцен статевого акту, сексуальних збочень, зарисовок з натури, які не відповідають моральним критеріям, ображають честь і гідність людини, спонукаючи негідні інстинкти”.

Однак цей закон втратив чинність, тому нині загального визначення порно немає.

І перше, що хочуть змінити у новому законопроєкті, — визначення порнографії. Під нею пропонують розуміти “будь-які матеріальні об’єкти, предмети, друковану, аудіо-, відеопродукцію, повідомлення та матеріали, продукцію засобів масової інформації, змістом яких є зображення особи у реальному чи змодельованому відверто сексуальному образі або задіяної у реальній чи змодельованій відверто сексуальній поведінці, або будь-яке зображення статевих органів у сексуальних цілях”.

Кримінальним злочином не буде:

• Ввезення, виготовлення, збут, зберігання та розповсюдження порнографії за участі повнолітніх та за згоди всіх учасників.
• Звідництво та утримання місць розпусти: на думку авторів законопроєкту, це не має нічого спільного з організацією проституції.

Кримінальним злочином буде:

• дитяче порно
• екстремальне порно (насильництво, зоофілія, некрофілія)
• порно без згоди (порнопомста, deepfake)
• сутенерство
• втягнення в проституцію
• торгівля людьми

Законопроєкт депутата Неклюдова: 10 років за продаж фільму школяру?

У Раді також зареєстрували законопроєкт Владлена Неклюдова, депутата від партії “Слуга народу”.

Його швидко охрестили “альтернативним” до 9623. Однак попри запевняння пана Неклюдова, пропоновані ним зміни геть не декриміналізують порнографію, а навпаки — посилюють відповідальність, причому суттєво.

Власне, сам законопроєкт 9623-1 так і називається — “щодо посилення відповідальності”. Розповсюдження творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру, кіно- та відеопродукції, комп’ютерних програм порнографічного характеру серед малолітніх пропонується карати тюрмою від п’яти до десяти років.

Отже, згідно з уявленнями Владлена Неклюдова, продаж шестикласнику “шкідливої” відеогри або журнала є настільки небезпечним злочином, що має каратися суворіше, ніж зґвалтування, за яке Кримінальним кодексом передбачається від трьох до п’яти років позбавлення волі.

У пояснювальній записці автор ініціативи хоч і визнає, що поширення порнографії не є злочином у “деяких зарубіжних країнах”, але стверджує, що декриміналізовувати її в Україні під час війни небезпечно, бо це може спричинити “негативний резонанс серед військових”, а також бути використаним російською пропагандою.

Суперечність із законом “Про медіа” та інші нюанси декриміналізації

Повертаємося до законопроєкту №9623. Про спірні питання цієї ініціативи говоримо з юристом Харківської правозахисної групи Миколою Комаровським.

Це легалізація чи декриміналізація?

Назвати легалізацією — не дуже доречно, радше мова йде поки що про декриміналізацію цього діяння. Бо держава каже лише про те, що ми не будемо карати осіб за звичайну порнографію (у випадку повнолітніх осіб) тощо. Це якщо немає ось цих винятків з оновленої статті 301-ї [мова йде про дитяче порно, насильництво, зоофілію, некрофілію, порно без згоди — порнопомсту, deepfake].

Але ж держава, з іншого боку, наразі не приймає жодних законопроєктів на розвиток і регулювання цієї сфери — тобто поки що немає таких законопроєктів, які б встановлювали статус порностудій, порноматеріалів, учасників порноіндуістрії, а також вимоги до них. Тому мова йде поки що саме про декриміналізацію.

Як ви загалом оцінюєте цей законопроєкт? Чи можна назвати його вдалим та доречним? Чи може це позитивно вплинути на бюджет країни? Можливо, таким чином працівники цієї сфери отримають медогляд?

Це доволі риторичне запитання, яке лежить поза межами юридичного аналізу. Якщо депутати дійсно бачать на своєму рівні суспільний запит, то саме вони вирішують, чи ухвалювати цей законопроєкт. Особисто я відповісти на це запитання не можу.

Якщо проаналізувати пояснювальну записку, то, на мій погляд, аргументи на користь прийняття цього законопроєкту в цілому є слушними. Зокрема мова йде про економічний ефект. Тобто про те, що зараз існує певне зловживання з боку правоохоронних органів. Отже, певні позитивні моменти дійсно можуть бути і аргументи на користь прийняття — доречні.

Закон “Про медіа” забороняє поширювати порнографічні матеріали на території України. Тобто спочатку треба змінювати цей новий закон про медіа? З якими ще чинними законами цей законопроєкт може мати суперечності?

Дійсно, якщо ми подивимось ЗУ “Про медіа”, то там зазначається про заборону поширення порнографічних матеріалів. Однак наразі мова не йде про жодні законодавчі прогалини, неузгодженості. Чому? По-перше, законопроєкт №9623 наразі є законопроєктом і він навіть ще не пройшов стадію першого читання. Тобто він лише був поданий до Верховної Ради для ознайомлення і гіпотетичного розгляду в майбутньому.

Також маємо розуміти, що ЗУ “Про медіа” приймався з урахуванням нині діючих норм, тобто, знов-таки, мова не йде про жодну помилку. Якщо ми відкриваємо чинну редакцію Кримінального кодексу України і ЗУ “Про медіа”, то вони наразі є узгодженими, вони жодним чином один одному не суперечать. Щодо майбутнього — дійсно, у випадку, якщо депутати приймуть цей законопроєкт, є доречним внесення змін до ЗУ “Про медіа”. Це може бути зроблено під час набрання чинності змін до Кримінального кодексу України, ну і одночасно також буде врегульовано і змінено формулювання певних статей ЗУ “Про медіа”. Тому зараз все добре і жодних дірок немає.

Можете, будь ласка, роз’яснити момент з екстремальною порнографією? Чи не здається формулювання “насильницькі дії” дуже розмитими?

Частина друга статті 301 передбачає відповідальність за виготовлення, розповсюдження або збут екстремальної порнографії. Для розкриття поняття звертаємось до приміток. Там вказується, що під екстремальною порнографією слід розуміти порнографію, яка містить зображення насильницьких дій, статевих актів з твариною (зоофілія) і з тілом померлої людини (некрофілія). Якщо щодо останніх двох діянь питань не виникає, то щодо насильницьких дій — дійсно, є питання.

Наприклад, якщо ми подивимось на статтю 126 Кримінального кодексу України, яка має назву “Побої та мордування”, то там диспозиція каже про навмисне завдання удару, побої або вчинення інших насильницьких дій, які завдають фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень. Якщо ми будемо аналізувати наукові позиції щодо цієї статті і розуміння категорії “інші насильницькі дії”, то у науковців теж виникають запитання, оскільки фактично неможливо зробити повний перелік інших насильницьких дій. Тому дійсно, оця категорія в цілому є розмитою. Ми розуміємо, що порнографічні матеріали можуть містити певні дії, які можуть під це поняття підпадати, оскільки воно є дуже широким.

Чи наближає нас такий законопроєкт (у випадку, якщо його підтримають) до легалізації проституції?

Це буде залежати від суспільного консенсусу, який потрібно досліджувати проведенням соціологічних опитувань. І у випадку, якщо такий консенсус буде існувати, то, звичайно, потрібно буде це легалізувати. Якщо ж його не буде існувати, то наші депутати не будуть порушувати питання про розроблення відповідного законопроєкту.

Порно і психіка

Щоб з’ясувати, який вплив має порно на психіку людини, ХПГ поспілкувалася з психологом-сексологом Максимом Журавським.

Чи має порно науково доведені негативні наслідки для психіки? Чи треба його забороняти?

Порно має різні впливи на психіку людини. Деякі дослідження показують, що відповідна консумація порно може бути пов’язана з певними негативними наслідками, такими як розлади сексуальної функції, збільшення статевої несвідомості, а також може викликати проблеми в міжособистих відносинах. Однак важливо пам’ятати, що вплив порно на психіку різних людей може відрізнятися і не всі люди реагують на нього однаково. Вирішення питання щодо заборони порно повинно бути обґрунтовано науковими дослідженнями та враховувати питання свободи слова й особистої свободи.

Які можуть бути позитивні та негативні сторони легалізації порнографії з психологічної точки зору?

Позитивні аспекти можуть включати покращення доступу до сексуальної освіти та зменшення стигми, пов’язаної з сексуальністю. Однак негативними наслідками може бути споживання порно в молодому віці, що може впливати на розвиток негативних сексуальних упереджень або сприяти розладам сексуальної функції.

Порно — це насильство? Чи може людина мати бажання зніматися в порно добровільно?

Порно і насильство — це дві різні речі. У порнофільмах може бути зображене сексуальне насильство, але в реальних зйомках це повинно бути добровільним і належним чином узгодженим. Людина може мати бажання зніматися в порно добровільно, але важливо, щоб це робилося за її власними рішеннями і без будь-якого тиску чи насильства.

А які психологічні наслідки для всього суспільства? Тобто чи може декриміналізація порно вплинути на зменшення стигми і табу в суспільстві, підвищити рівень сексуальної освіти?

Психологічні наслідки порно для всього суспільства складні. З одного боку, воно може сприяти відкритому обговоренню сексуальності та зменшенню стигми навколо неї. З іншого боку, недоцільне використання порно може викликати негативні наслідки для сексуальної освіти, відносин та психічного здоров’я. Важливо збалансувати ці аспекти та забезпечити адекватну сексуальну освіту, яка враховує позитивні та негативні аспекти порно.

Як психолог допомагає людям, які приходять на терапію після зйомок у порно?

Психолог може надавати підтримку людям, допомагаючи їм вирішувати питання щодо самоідентифікації, відносин і здоров’я. Терапія може включати обговорення психологічних наслідків роботи в порно, розвитку позитивного самовизначення та роботи над емоційними аспектами.

Торгівля людьми і порно: чи є зв’язок?

Відповідний протокол ООН визначає торгівлю людьми як вербування, транспортування, переміщення, переховування або отримання людей за допомогою сили, шахрайства чи обману з метою використання їх для отримання прибутку. Чоловіки, жінки та діти будь-якого віку та будь-якого походження можуть стати жертвами цього злочину, який відбувається в кожному регіоні світу. Торгівці людьми часто використовують насильство або шахрайські агентства з працевлаштування, а також фальшиві обіцянки освіти та роботи, щоб обдурити своїх жертв.

У порноіндустрії торгівля людьми може мати різні форми, адже, на жаль, через спосіб виробництва та розповсюдження порнографії важко виявити торгівлю людьми. Але фактом є те, що коли порнографія виробляється і розповсюджується проти волі особи — це є торгівлею людьми.

У звіті Державного департаменту США про торгівлю людьми за 2019-ий рік ідеться, що деякі торгівці людьми в Азії видають себе за агентства моделей або акторів. Вони використовують шахрайські методи вербування, щоб змусити японських чоловіків, жінок і дівчат підписувати нечіткі контракти, а потім погрожувати їм судовим позовом або оприлюднити компрометуючі фотографії, щоб змусити їх брати участь у порнографічних фільмах.

22 жінки засвідчили, що з 2009 по 2020 рік ними маніпулювали продюсери та обманом змушували створювати порнографію для веб-сайту GirlsDoPorn. Канал був одним із найбільших і найпопулярніших каналів на Pornhub: мав 800 000 передплатників і понад шістсот мільйонів переглядів.

Майкл Пратт, засновник сайту, заманював дівчат коледжу через оголошення Craigslist про роботу моделі, відвозив їх до іншого міста, а його команда змушувала їх знімати аматорське порно. Їм також пообіцяли, що відео ніколи не будуть викладені в інтернет. Відео були опубліковані на кількох основних порносайтах, таких як GirlsDoPorn і Pornhub, разом із особистою інформацією кожної жінки. Також відео були надіслані друзям і родині жертв.

Шість осіб, пов’язаних зі справою, були звинувачені в торгівлі людьми в сексуальних цілях. Двоє визнали себе винними, однак власник Майкл Пратт втік з країни і наразі перебуває у списку найбільш розшукуваних ФБР людей. 2-го січня 2020-го року 22 жінки у судовому процесі отримали 12,775 млн доларів компенсації.

Однак наведені випадки не ілюструють загальну статистику: ми не можемо впевнено стверджувати, яка частина людей піддається зйомкам у порно проти волі. Так само напевне не можна сказати, як на торгівлю людьми впливає легалізація проституції чи порнографії.