На фронт — лише морально готових? Законопроєкт про ‘мудру’ мобілізацію

22.11.2023

Ірина Скачко

В Україні все частіше кажуть про необхідність посилення мобілізації. Тим часом до Верховної Ради надійшов проєкт закону, покликаний зробити її більш розумною, ба більше: ‘мудрою’. ХПГ розповідає подробиці.

У статті для “The Economist” головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний наголосив на необхідності розширення категорій громадян, які можуть бути призвані. Автор законопроєкту №10209 (депутат Григорій Мазурашу від “СН”) пропонує брати до лав ЗСУ людей, “враховуючи їхні морально-вольові якості”, мобілізувати правоохоронців, а також дозволити військовим звільнятися за власним бажанням, якщо їхні права були порушені, а командир так і не відреагував на рапорт.

Цей проєкт Закону так і називається — “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо мудрої мобілізації та забезпечення оптимальної боєздатності військових підрозділів під час воєнного стану”. Розбираємося, наскільки запропоновані зміни дійсно “мудрі”.

Поліціянтів в окопи

Військовослужбовцям на фронті потрібна ротація, йдеться у пояснювальній записці документа. Де взяти заміну? Залучити до ЗСУ колишніх правоохоронців, а також громадян, які за професією колись мали дозвіл на носіння зброї та вміли нею користуватися. А ще тимчасово — на пів року — мобілізувати до 30% чинних поліцейських та співробітників структур, що мають справу зі зброєю.

"Такі зміни, у разі їх прийняття, надають можливість призивати на військову службу представників охоронних відомств, поліцейських, працівників прокуратури, Служби безпеки України з терміном на шість місяців”, — прокоментувала журналістам ТСН адвокат Марина Бекало.

Також пропонується мобілізувати українців із досвідом роботи протягом як мінімум двох років на посадах, які передбачали використання вогнепальної зброї, навіть якщо вони мають відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації або броню. Але в цьому випадку з одним уточненням: мобілізуватимуть “за їхньою згодою”.

Слід зазначити, що і зараз ніхто не заважає людям із бронею чи відстрочкою відмовлятися від них і йти добровольцями до ЗСУ.

Не готовий — не воюй

Під час мобілізації автор пропонує “враховувати морально-вольові якості кандидатів на призов”. Яким чином — не уточнює. Навіть об’єктивні ознаки придатності воювати, такі як стан здоров’я, у ТЦК часто оцінюють несправедливо: заплющують очі на реальні захворювання мобілізованого. А хтось уникає ЗСУ на підставі липових медичних довідок. Що ж тоді відбуватиметься з ефемерними моральними якостями? Їх визначатиме психолог? Чи мобілізований сам писатиме відмову від служби, адже не готовий брати зброю до рук?

Економічний фронт

А що ж робити з тими, чиї “морально-вольові якості” не відповідають потребам фронту? Мобілізувати їх на фронт економічний, вважає автор.

“Громадяни, які перебувають у запасі і не призвані на військову службу або не залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час мобілізації, можуть бути відповідно до закону залучені до виконання робіт, які мають оборонний характер, а якщо ці громадяни не працюють (не менш як на 0,75 ставки) або не займаються офіційно підприємницькою діяльністю, вони можуть бути залучені в особливий період до робіт, які спрямовані на відновлення постраждалої внаслідок воєнних дій інфраструктури, забезпечують роботу інших секторів економіки тощо”, — такий абзац пропонується додати до статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Немає реакції командира на рапорт — демобілізація

“Є багато сигналів від мобілізованих військових з фронту, які зазначають, що регулярно порушуються їхні права, як військовослужбовців, що командири ставляться до них зневажливо, ігнорують їх рапорти про критичні проблеми зі здоров’ям тощо”, — нарікає автор законопроєкту у пояснювальній записці. І пропонує: “Для того, щоби позитивно вплинути на взаємини між командирами і підлеглими, запропоновано розширити підстави для звільнення, аби військові мали право звільнитися за власним бажанням у разі подання рапорту безпосередньому керівнику щодо порушення його прав як військовослужбовця, і невирішення порушених у рапорті відповідних питань, які відповідають повноваженням командирів (військових посадовців), протягом 7 днів від зафіксованого дня подачі рапорту, або відсутності відповіді на рапорт”.

Як це можна втілити в життя? Якщо в мирні часи така міра ще видається відносно розумною, хоча технічно досить складною, то чи не спричинить ця норма юридичний хаос у часи війни?

Слід зазначити, що зараз загальний строк розгляду рапорту — 30 днів. Якщо за цей час відподі не надійшло або військовослужбовець нею не задоволений, він має право звернутись до вищого керівництва, ДБР, Спеціалізованої прокуратури. Можливість демобілізації у разі відсутності реакції першої ж інстанції є досить дивною пропозицією на війні.

Звільнення строковиків

Після початку повномасштабного вторгнення так і не відбулося звільнення у запас військовослужбовців строкової служби. Хтось із них залишається на службі понад два роки, а хтось — вже три. Законопроєкт пропонує гарантувати строковикам: їх можуть звільнити “у строки, визначені Указом Президента України, але не пізніше, ніж через 30 днів після закінчення визначеного в законодавстві строку військової служби”. Автор сподівається, що після звільнення в запас багато цих хлопців вирушать добровольцями на фронт.

Крім того, законопроєктом передбачене посилення фронту не лише юнаками, але й людьми, які за віком мали б демобілізуватися, але воліють залишитися в ЗСУ. Для цього потрібно буде зняти “верхній граничний вік перебування на військовій службі під час воєнного стану для військовослужбовців, які за власним бажанням хочуть продовжити службу і які мають відповідні професійні якості та стан здоров’я”.

Нагадаємо, нещодавно було ухвалено у першому читанні два законопроєкти (№ 10062 та № 9681). На їхній основі до другого читання буде утворено один спільний законопроєкт, який забезпечить запуск єдиного реєстру мобілізованих.