Окупанти запускають ракети поблизу атомної станції?

Через хмарність команда МАГАТЕ не помітила в небі снарядів, але характерний звук вказував на те, що вони були випущені з реактивної системи залпового вогню (РСЗВ) неподалік, мовиться в заяві директора організації Рафаеля Ґроссі.

“Сьогоднішні події ще раз яскраво демонструють вкрай крихку ситуацію з ядерною безпекою та захистом на Запорізькій атомній електростанції. Найбільша в Європі атомна електростанція, розташована на лінії фронту, продовжує стикатися з багатьма потенційними загрозами в результаті цієї трагічної війни”, — наголосив він.

Він висловив стурбованість як через вразливість зовнішніх джерел живлення, які можуть постраждати від атак далеко від майданчика, так і щодо безпосередніх військових ризиків, з якими вона потенційно стикається.

“У цьому контексті очевидний ракетний обстріл поблизу станції викликає особливе занепокоєння”, — сказав Ґроссі.

Нагадаємо, у травні цього року стало відомо, що російські військовослужбовці укріплюють оборону навколо Запорізької АЕС і мінують навколишню територію. Про це тоді написало агентство Reuters із посиланням на працівників станції та мешканців Енергодара.

Наприкінці липня цю інформацію підтвердила команда МАГАТЕ, яка зафіксувала протипіхотні міни на периферії майданчика ЗАЕС. У звіті, розміщеному на сайті агентства, йшлося про кілька мін, знайдених експертами у буферній зоні між внутрішнім і зовнішнім бар’єрами майданчика ЗАЕС.

Небезпечна недбалість окупантів

В “Енергоатомі” наголошують: через порушення окупантами умов експлуатації на ЗАЕС сталася низка аварійних ситуацій.

14 листопада 2023 року через некомпетентність російських загарбників і працівників держкорпорації рф “Росатом” стався частковий блекаут, заявляють в українській компанії: “Було знеструмлене обладнання енергоблока №6 ЗАЕС, відтак запустилися дизель-генератори та системи безпеки. У такому режимі блок перебував 90 хвилин.

Раніше була зафіксована небезпека на енергоблоці №4. Внаслідок його розігріву відбулося протікання радіоактивного теплоносія (води) з першого до другого контуру, що є порушенням одного з бар’єрів на шляху розповсюдження радіоактивного забруднення”.

А 16 листопада на 5-му енергоблоці стався витік реагентів з першого контуру реактора. “Попри наявні порушення окупаційне керівництво не поспішає переводити блок у стан ‘холодного зупину’, використовуючи пару, яку генерує 5-й енергоблок, для опалення та забезпечення власних потреб станції”, — повідомляли тоді експерти. Російська окупаційна адміністрація зробила це тільки після розголосу, за тиждень — 22 листопада.

“Загарбники самі доводять ситуацію до небезпечної, а потім намагаються героїчно її виправити. Порушення ліцензії на експлуатацію енергоблока спричиняє критичні проблеми, адже дії некомпетентного персоналу разом зі свідомим перенавантаженням систем та обладнання призводять до їхньої подальшої деградації”, — зазначив президент ДП “Енергоатом” Петро Котін.

Проблему становить і використання окупантами мастил російського виробництва, які не підходять для обладнання ЗАЕС. Так, для резервної дизельної електростанції зараз використовують саме такі речовини, хоч при нагріванні вони починають пінитися, через що дизель-генератори автоматично відключаються.

“Зрештою це може спровокувати відмову найважливішого обладнання систем безпеки — дизель-генераторів, із подальшим переходом в ядерну та радіаційну аварію. Після деокупації ЗАЕС всі, хто зараз свідомо виконує злочинні накази окупантів, порушуючи ліцензії українського регулятора, будуть відповідати за свої дії”, — заявив Петро Котін.

Енергодар: по катівні на тисячу населення

Як розповів в інтерв’ю Громадському міський голова Енергодара Дмитро Орлов, на ЗАЕС з 11 тисяч українського персоналу залишилося дві. Усього ж у місті зараз мешкає 10 тисяч населення (до війни тут жило 53 тисячі осіб). Півтори тисячі цивільних пройшли через російські катівні.

Наразі відомо принаймні про десять місць, де росіяни незаконно утримують українських громадян, повідомив Орлов: “Катівні є. Якщо брати публічні, про які всі, хто залишається в місті, знають, то їх дві: це приміщення колишнього управління Служби безпеки і приміщення поліції. Там окупанти розміщують такі публічні катівні, куди дозволяють навіть приходити знайомим чи родичам і заносити ліки, якщо потрібно. А якщо брати загальну чисельність, то їх близько десяти. Частина знаходиться на території промислової зони атомної та теплової станції. Частина — у місті”.

Про те, що росіяни перетворили Запорізьку АЕС на катівню, у вересні повідомляли розслідувачі з Truth Hounds. Від початку окупації Енергодара і ЗАЕС російськими військовими та “Росатомом” було розгорнуто систематичну, широкомасштабну кампанію викрадень, катувань і вбивств персоналу АЕС та місцевих мешканців. “Ця кампанія охоплює мережу катівень та інфраструктуру, пристосовану для цих цілей, — повідомляють розслідувачі. — Очевидці надали Truth Hounds чіткі, недвозначні описи катувань та інших злочинів, включно з, але не обмежуючись, такими: напади з обтяжуючими обставинами та жорстоке побиття, удушення, катування електричним струмом, примушування жертв копати собі могили, імітація страти, погрози зґвалтування жертв та їхніх родичів, утримання затриманих у переповнених камерах без їжі, води та свіжого повітря”.

Часто росіяни використовували тиск і катування для того, щоб примусити співробітників Запорізької АЕС підписувати контракти з “Росатомом”. “Окупанти катують працівників, кількох вони безцеремонно відлупцювали, вибиваючи згоду на співпрацю з агресором. Навіть попри погрози, катування, шантаж та безупинні залякування українці на ЗАЕС тримаються гідно і відмовляються співпрацювати з рашистами”, — повідомляв український “Енергоатом”. Росіяни влаштовують обшуки у приватних помешканнях працівників станції, забороняють їм контактувати з будь-ким у вільній Україні, погрожують конфіскацією майна за спроби покинути окуповану територію.

У  статті 56 першого додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 1977 року мовиться: “Установки і споруди, що містять небезпечні сили, а саме: греблі, дамби й атомні  електростанції, — не повинні ставати об’єктами нападу навіть у тих випадках, коли такі об’єкти є воєнними об’єктами, якщо такий  напад може викликати звільнення небезпечних сил і наступні тяжкі втрати серед цивільного населення… Сторони, що перебувають у конфлікті, повинні прагнути уникати розміщення будь-яких воєнних об’єктів поблизу установок або споруд”.

“Кожного разу ми кидаємо кубик. І якщо ми дозволимо цьому продовжуватись раз у раз — то одного дня удача відвернеться від нас”, — казав Гендиректор МАГАТЕ  Рафаель Ґроссі  9 березня 2023 року, закликаючи до створення зони безпеки навколо Запорізької АЕС.