Російські дрони біля Хмельницької АЕС

Заява МАГАТЕ

Хоча вибухи біля Хмельницької атомної електростанції не вплинули на її роботу, російська атака у ніч проти 25 жовтня свідчить про загрозу ядерній безпеці. 

Про це заявив Генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Ґроссі.

Фахівці МАГАТЕ, які були присутні на станції, повідомили, що близько 1:26 ночі оголосили повітряну тривогу, а пізніше вранці пролунали два гучні вибухи. Згодом команда МАГАТЕ дізналася, що в п’яти і 20 кілометрах від майданчика станції були збиті російські безпілотники.

Як зазначив Рафаель Ґроссі, цей інцидент вчергове засвідчує “вкрай нестабільну ситуацію з ядерною безпекою в Україні”, яка існуватиме доти, доки триває російська війна проти України. 

Гендиректор МАГАТЕ зауважив, що хоча вибухи не вплинули на роботу атомної електростанції та не позначилися на її підключенні до національної електромережі, ударна хвиля пошкодила вікна у низці будівель на майданчику АЕС. Зокрема, постраждали вікна у проході до корпусів реактора, допоміжному корпусі, корпусі спецобладнання, навчальному центрі тощо. Встановлені поблизу Хмельницької АЕС станції сейсмічного моніторингу також зафіксували сейсмічні наслідки вибухів, повідомили в МАГАТЕ. 

Як наголосив Рафаель Ґроссі, той факт, що численні вікна на майданчику АЕС були вибиті, демонструє, наскільки це було близько. “Наступного разу нам може не настільки пощастити”, — попередив Гендиректор МАГАТЕ, який вчергове наголосив, що ударів по атомних електростанціях слід будь-що уникати.

Наразі фахівці МАГАТЕ оцінюють розмір завданих збитків і обсяг пошкоджень. 

В агентстві також зауважили, що через відключення електроенергії у сусідньому Славутському районі дві з одинадцяти зовнішніх станцій радіаційного моніторингу Хмельницької АЕС тимчасово перейшли на резервні джерела живлення, поки у другій половині дня не було відновлено зовнішнє електропостачання. У пресслужбі Міністерства енергетики також повідомляли, що унаслідок вибуху неподалік Хмельницької АЕС були пошкоджені вікна в адміністративно-побутовому та лабораторно-побутовому корпусах. “Через пошкодження ліній електропередачі були знеструмлені 1 860 споживачів у містах Славута та Нетішин Хмельницької області”, — сповіщали у Міненерго.

Російські удари по Хмельниччині у ніч проти 25 жовтня 

Як повідомляли у Генеральному штабі Збройних сил, “у ніч проти 25 жовтня російські окупанти завдали чергового удару по Україні, застосувавши 11 ударних БПЛА типу Shahed-136/131”. Усі ворожі БПЛА були знищені Силами та засобами протиповітряної оборони України: ППО працювала в Черкаській, Херсонській, Полтавській, Житомирській, Хмельницькій і Миколаївській областях України. 

Перший заступник голови Хмельницької ОВА Сергій Тюрін зазначав, що станом на той час РФ атакує Хмельниччину вже четверту добу поспіль.

“Цієї ночі у Хмельницькому районі збиті ворожі цілі не завдали шкоди під час падіння уламків. Разом з тим, на жаль, в Шепетівському районі внаслідок збиття ворожих повітряних цілей відбулось їх падіння на території об’єкта критичної інфраструктури. Вибуховою хвилею пошкоджено нежитлові приміщення, житлові будинки та транспортні засоби”, — писав Тюрін на своїй фейсбук-сторінці. За даними Тюріна, станом на ранок 25 жовтня за медичною допомогою звернулися 16 мешканців навколишніх будинків, які мали різні тілесні ушкодження. Людей госпіталізували. Пізніше журналісти української служби BBC повідомили, що травми отримали 18 людей, а міський голова Славути уточнив, що за медичною допомогою звернулися 36 містян, 20 людей були ушпиталені, а дві людини перебували у тяжкому стані в реанімації.

Вже ввечері 25 жовтня Тюрін сповістив, що унаслідок російської атаки постраждали 282 багатоквартирні будинки, понад тисячу (1 404) — приватних, а також 41 освітня установа, шість об’єктів галузі охорони здоров’я, 14 установ культури та дві церкви.

Від російської атаки у ніч проти 25 жовтня постраждало місто Нетішин, у якому мешкають атомники з ХАЕС. Як сповіщав міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко, в Нетішині вибухова хвиля пошкодила приміщення пожежно-рятувальної частини та будівлю відділу поліції, а місцеві жителі повідомляли, що в декількох багатоповерхівках вибило вікна.

“Трусило будинками неймовірно, відповідно колихнуло й атомну станцію, позаяк вона розташована за два кілометри від нашого житла”, — казала одна із мешканок міста. Про гучні вибухи біля станції та вогняну заграву вночі місцеві мешканці розповідали й журналістам BBC. 

Як повідомляли у МАГАТЕ, через атаку на Нетішин частина хмельницьких атомників працювала з дому. 

Унаслідок російської атаки постраждало і сусіднє місто Славута. Міський голова Славути відмічав, що вибухова хвиля від падіння БПЛА “мала величезний радіус” і пошкодила пів міста: 300 багатоповерхівок (з близько 500) мають ті чи інші пошкодження. Також постраждали практично всі школи і всі садочки. Величезні пошкодження має і сама лікарня. “І регіон, і села, і місто дуже сильно пошкоджені. Практично всі обʼєкти міста — житловий фонд, соціальні об’єкти — потрапили під цю хвилю і були пошкоджені. <...> Ну і підприємства, заклади, суди, військкомат, прокуратура також тією чи іншою мірою пошкоджені”, — розповідав міський голова.

При цьому, як зауважували журналісти Радіо Свобода, від міста Славута до Хмельницької АЕС — близько 17 кілометрів по прямій. Від Нетішина, міста-супутника Хмельницької АЕС, — до ХАЕС усього півтора — два кілометри.

Можливі цілі російської атаки 

На думку експертки з питань ядерної енергетики Ольги Кошарної, ціллю російської атаки були трансформаторні підстанції біля АЕС. “Це продовження торішньої кампанії осінньо-зимового періоду, — казала Кошарна в інтерв’ю Радіо Свобода. — Не те щоби ціллю була сама Хмельницька АЕС, я думаю, ціллю були трансформаторні підстанції, через які видаються потужності ХАЕС в енергосистему”.

При цьому Президент України Володимир Зеленський висловив припущення, що, імовірно, мішенню збитих дронів у Славуті та Нетішині була саме Хмельницька атомна станція. “Цей удар у напрямку АЕС — чергове нагадування для всіх наших партнерів, наскільки важливо посилювати українську ППО й наскільки небезпечно, коли Росія може обходити світові санкції”, — казав Зеленський під час вечірнього звернення до українців. 

Передісторія

Російські війська не вперше загрожують Хмельницькій атомній електростанції. 25 квітня 2022-го, о 8:10 ранку, дві крилаті ракети, випущені росіянами, пролетіли над водоймою-охолоджувачем ХАЕС. Імовірно, російські військові пускала ракети у напрямку Рівного та Здолбунова.  

“Російські збройні сили знову бездумно обстрілюють територію України, випускаючи крилаті й інші стратегічно-тактичні ракети в максимально критичній близькості до ядерних об’єктів. Російську агресію в Україні необхідно зупинити якнайшвидше. Адже в небезпеці — під загрозою чергової ядерної катастрофи — весь світ!” — наголошували в “Енергоатомі” торік.

Трохи раніше, 16 квітня 2022 року, камери спостереження Південноукраїнської АЕС зафіксували, як о 6:27 крилата ракета пролетіла над майданчиком атомної електростанції. Як припускали в “Енергоатомі”, ймовірно, росіяни випустили ракету у бік Миколаєва з території Білорусі.

“Загроза поцілити в ядерний реактор з можливими наслідками — ядерною катастрофою, була високою. Це черговий акт ядерного тероризму РФ, що загрожує безпеці всього світу!” — попереджали в “Енергоатомі”. 

Атомні ігри Кремля

Ще у березні поточного року Рафаель Ґроссі відзначав, що, дозволяючи РФ атакувати українські атомні станції, світ грає в небезпечну гру. “Кожен раз ми кидаємо кубик. І якщо ми дозволимо цьому продовжуватись раз у раз — то одного дня удача відвернеться від нас”, — казав Гендиректор МАГАТЕ 9 березня 2023 року. Тоді ж Ґроссі закликав до створення зони безпеки навколо Запорізької АЕС, розташованої в Енергодарі.

Харківська правозахисна група також писала про те, що у тимчасово окупованому Енергодарі почастішали випадки викрадення працівників ЗАЕС, які не погоджувалися співпрацювати з російською окупаційною владою. Зокрема, кількох співробітників ЗАЕС викрали увечері 6 квітня цього року. У травні 2023-го російські військові стали вивозити родини запорізьких атомників з Енергодара під приводом “евакуації”. Окупаційна влада стверджувала, що вже вивезла понад 2 000 жителів тимчасово окупованих територій Запорізької області, з-поміж яких було майже 800 дітей. У “Енергоатомі” застерігали, що подібна “евакуація” призведе до ще більшої нестачі фахівців і позначиться на забезпеченні належної експлуатації ЗАЕС. Своєю чергою журналісти Reuters підтверджували інформацію, що росіяни замінували територію та вирили нові траншеї біля Енергодара. Тоді ж журналісти повідомляли, що російські військові обладнують вогневі позиції на деяких будівлях ЗАЕС. У липні цього року команда МАГАТЕ зафіксувала протипіхотні міни на периферії майданчика ЗАЕС.

Хоча Росія не коментувала останню атаку власних безпілотників поблизу Хмельницької атомної станції, ще у вересні Путін натякав на можливі атаки по українських атомних електростанціях, зауважують журналісти української редакції BBC. Очільник Кремля називав такі дії “дзеркальною відповіддю” на те, що британські й українські спецслужби нібито готують атаки на російську атомну станцію. “Вони нас що провокують на якісь зворотні дії по українських атомних об’єктах?” — риторично запитував Президент РФ і одразу ж казав, що про “ядерний шантаж” з його боку не йдеться.

Прикметно, що ще у жовтні минулого року Міністерство оборони РФ визнало, що російська армія продовжує завдавати “масованих ударів” по об’єктах України. “Сьогодні ЗС РФ продовжили завдання масованих ударів високоточною зброєю великої дальності повітряного та морського базування по об’єктах військового управління та системи енергетики України. Мета удару досягнута. Усі призначені об’єкти вражені”, — заявляв офіційний представник оборонного відомства Ігор Конашенков 11 жовтня минулого року. За день до того, 10 жовтня 2022-го, Президент Путін публічно підтверджував удар по енергетичній структурі України. “Сьогодні зранку, за пропозицією Міністерства оборони й за планом Генерального штабу Росії, завданий масований удар високоточною зброєю великої дальності повітряного, морського та наземного базування по об’єктах енергетики, військового управління та зв’язку…”, — казав Путін під час засідання Радбезу РФ.  

Як зазначав Володимир Яворський, такі обстріли “є порушенням міжнародного гуманітарного права, зокрема в контексті прямої атаки на об’єкти цивільної інфраструктури”. Оскільки об’єкти енергетичної інфраструктури використовуються всім населенням (а не обслуговують виключно військових), вони належать до цивільної інфраструктури. Крім того, експерт вбачав порушення МГП у контексті пропорційності атак й у виборі засобів для атак. У Женевській конвенції чітко вказано, що “з метою забезпечення поваги та захисту цивільного населення та цивільних об’єктів сторони конфлікту завжди розрізняють цивільне населення та комбатантів, а також цивільні об’єкти та військові об’єкти, і, відповідно, спрямовують свої операції лише проти військових об’єктів”. Володимир Яворський також наголошував, що торішній виступ Путіна та виступи інших представників РФ можуть стати “частиною доказової бази для так званої командної відповідальності за саме ці конкретні воєнні злочини”. “Це надто рідкісний випадок, коли вища посадова особа сама визнає у публічних виступах свою причетність до дій, що становлять міжнародний злочин”, — відмічав експерт.

Нагадаємо, що у червні 2023-го Харківська правозахисна група писала, що 84% усіх воєнних злочинів, вчинених представниками РФ в Україні, припадають на обстріли. За підрахунками дослідників, на той час Російська Федерація обстрілювала цивільні об’єкти України у середньому 75 разів щодоби. У серпні цього року глобальна ініціатива “Трибунал для Путіна” (T4P) презентувала подання до Міжнародного кримінального суду щодо обстрілів цивільного населення. У поданні правозахисники зібрали та структурували дані про обстріли цивільних: описали факти, систематичність і масштабність обстрілів, надали юридичні кваліфікації, диференціювали обстріли, навели аналітичні дані й вказали задокументовані в базі T4P епізоди обстрілів, а також назвали відповідальних російських командирів, які ймовірно керували обстрілами. Лише від 24 лютого минулого року до 30 квітня 2023-го ініціатива T4P задокументувала 32 451 обстріл цивільних об’єктів та цивільного населення із різних видів озброєння. Станом на 30 квітня поточного року в базі даних T4P було зафіксовано 24 637 жертв серед цивільного населення: ішлося про вбитих, поранених і зниклих безвісти людей. У приблизно 90% випадків ці жертви були спричинені обстрілами. Найбільше постраждали мирні мешканці прикордонних областей України, які РФ обстрілює з різних видів озброєнь. З повною статистикою цивільних втрат, яку вдалося зібрати документаторам ініціативи за вказаний період, можна ознайомитися за посиланням.