Що таке травма та ПТСР?

Щоденні турботи можуть викликати стрес, однак відмінність полягає в тому, що травматичні події створюють загрозу для життя.

Під час травматичної події:

• ви переживаєте ситуацію або стаєте свідком ситуації, яка пов’язана з загрозою реальної смерті чи серйозної травми;
• ви переживаєте ситуацію чи стаєте свідком ситуації, коли виникає загроза вашому фізичному стану чи будь-кого ще;
• ви реагуєте на те, що ви пережили, свідком чого стали, відчуваючи страх, безпорадність чи жах.

За цими критеріями легко зрозуміти, чому такі події як війна, фізичне або сексуальне насильство, стихійні лиха або автомобільні аварії є прикладами травматичних подій. Вони становлять серйозну загрозу для життя (або життя людей навколо вас) і фізичного стану.

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) є природною психологічною реакцією на переживання, що травмують.

Для постановки діагнозу ПТСР необхідно прожити подію, яка пов’язана зі смертю, загрозою смерті, травмою або фізичною небезпекою як для вас, так і для інших.

Реакція на таку подію зазвичай включає почуття непереборного страху, безпорадності або жаху. Крім того, після травматичного досвіду ви можете відчувати симптоми з однієї або кількох наступних груп: повторні переживання, уникнення, постійну тривогу або почуття постійного напруження.

Повторна подія, що травмує, може викликати різні реакції у людей, які страждають від посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Часто вони мають важкі сни, пов’язані з травматичною подією, які можуть спричиняти тривогу. Спогади про травму можуть виникати у вигляді тривожних флешбеків, коли здається, що подія повторюється знову і знову. Крім того, можуть виникати сильні емоційні або фізичні розлади, коли люди знову переживають події, що їх травмували. Це може супроводжуватися такими симптомами, як прискорене серцебиття, нестримний плач або інтенсивна тривога (Sheela Raja 2012).

Приклад

Степан — 25-річний ветеран, який служив в армії піхотинцем. Його тричі посилали на передову протягом річного терміну військової служби. Він зі своїм підрозділом неодноразово зазнавав ворожих обстрілів. Степан каже, що найжахливіша подія сталася тоді, коли його добрий друг і товариш по службі був убитий під час снайперської атаки. Вони разом із ним перебували в машині на вулиці. Його друг помер, перш ніж вони змогли надати йому медичну допомогу. Степан тримав його на руках в останні хвилини його життя.

Після повернення додому у Степана виникли проблеми зі сном через нічні кошмари, і він став гостро реагувати на гучні звуки або людей, що проходять у нього за спиною. Коли Степан дивився телевізор, будь-які сцени насильства могли викликати у нього флешбеки (переживання). Якось під час перегляду місцевих новин він побачив кадри автомобільної аварії. Це спровокувало виникнення яскравих спогадів: як він тримав на руках пораненого друга. Степан зізнався, що на той момент його трясло і він нестримно плакав, і йому важко визначити, скільки насправді це тривало. Його дружина сказала, що він почав кликати на допомогу та не розумів, що знаходиться вдома, а не на передовій.

Якщо у вас або ваших близьких тривалий час спостерігаються стресові реакції, потрібно звернутися за професійною допомогою.

Харківська правозахисна група безкоштовно надає кваліфіковану психологічну допомогу постраждалим від воєнних злочинів у різних містах України та віддалено.

Записатися на консультацію можна, звернувшись до однієї з наших приймалень за телефоном.