MENU
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Дзеркало українського правосуддя

15.01.2024   
Борис Захаров
Коментар до статті “Справа ‘Золотого мандарина’. Чому екснардеп Логвинський у міжнародному розшуку” експертів Transparency International Оксани Копійчук та Андрія Ткачука.

Георгій Логвинський, джерело фото: Facebook Георгія Логвинського Georgiy Logvynsky. Source: Georgiy Logvynsky Facebook

Георгій Логвинський, джерело фото: Facebook Георгія Логвинського

У першу чергу хочеться подякувати експертам Transparency International — авторам статті “Справа ‘Золотого мандарина’. Чому екснардеп Логвинський у міжнародному розшуку”. Автори представили не тільки позицію обвинувачення, а й послалися на позицію Харківської правозахисної групи, а також на заяви правозахисників та Мустафи Джемілєва. Такий збалансований підхід зовсім не схожий на тексти інших антикорупційних організацій та активістів, які подають тільки позицію обвинувачення, не гребують порушенням презумпції невинуватості, а також незаконним розкриттям матеріалів негласних слідчих/розшукових дій. Ця стаття відкриває простір для діалогу між антикорупціонерами і правозахисниками. Про конфлікт між цими двома групами громадянського суспільства я писав у статті “Нехай краще десять відьом уникнуть покарання, ніж одна безневинна людина буде покарана”.

Я не бачу сенсу коментувати викладену у статті експертів Transparency International позицію обвинувачення, оскільки вона базується на нерозумінні та спотворенні Європейської Конвенції та практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) і вже була неодноразово висміяна відомими національними та міжнародними експертами: юристами-практиками, які мають найбільшу кількість перемог в ЄСПЛ, суддями ЄСПЛ ad hoc, колишніми суддями ЄСПЛ, деякими членами Конституційного суду України та Польщі, зокрема колишніми Головами, професорами права українських і європейських університетів, які мають сумління. Натомість даю посилання на висновок Харківської правозахисної групи, в написанні якого, зокрема, взяв участь професор, завідувач кафедри правової політики та соціальної роботи Варшавського університету, колишній Президент Конституційного трибуналу Польщі, один з авторів польської Конституції та інших важливих польських законодавчих актів Анджей Жеплінський.

Єдине зауваження до статті шановних експертів Transparency International — це хибність думки про те, що крапку в питанні, чи справді держбюджет зазнав мільйонних збитків, а також чи дійсно пан Логвинський і компанія ввели в оману ЄСПЛ, встановить лише судовий вирок. До судового вироку ця справа взагалі не повинна дійти. Вона має бути закрита на стадії досудового розслідування через необґрунтованість підозри. Саме обвинувачення у введенні в оману ЄСПЛ є безглуздим, оскільки єдиним органом, який має юрисдикцію вирішувати, чи був введений в оману ЄСПЛ, є сам ЄСПЛ. І тільки ЄСПЛ, отримавши всі матеріали, може вирішити, чи була афера. І ЄСПЛ це питання вже розглянув. По-перше, безпрецедентним рішенням Пленуму ЄСПЛ, в якому брали участь всі судді ЄСПЛ, про відмову у знятті імунітету з Георгія Логвинського. Суд навіть зазначив: “за Статтею 4 Протоколу пленум Суду має не тільки право, але й зобов’язаний позбавити імунітету в будь-якому випадку, коли імунітет буде перешкоджати відправленню правосуддя і коли він може бути скасований без шкоди для цілі, заради якої він був наданий”. Тобто, вивчивши матеріали, що надійшли від Офісу Генерального прокурора, всі судді ЄСПЛ дійшли висновку, що афери не було, інакше б вони без сумнівів позбавили пана Логвинського імунітету. По-друге, рішення про дружнє врегулювання досі є чинним, попри те, що 26 жовтня 2020 року Міністерство юстиції України (підозрюю, що під тиском антикорупційних органів) подало звернення Уряду України щодо перегляду рішення про дружнє врегулювання, надавши матеріали слідства.

Якось у розмові зі мною професор Жеплінський назвав справу “Золотого мандарина” дзеркалом українського правосуддя. І з ним не можна не погодитися. Судді можуть зберегти свою репутацію та репутацію українського суду, незважаючи на неймовірний тиск з боку САП і НАБУ. Свіжим прикладом тиску на суд став лист заступника Генерального прокурора, керівника САП Олександра Клименка слідчому судді ВАКС про пришвидшення розгляду справи про обрання запобіжного заходу Георгію Логвинському, щоб якомога швидше оголосити Логвинського в міжнародний розшук через Інтерпол. Тобто, пан Клименко вважає єдиним можливим рішенням слідчого судді тримання під вартою, і публічно це демонструє!

Отже, в питанні, чи був введений в оману ЄСПЛ, поставить крапку сам Європейський суд у рішенні за заявами Георгія Логвинського та інших підозрюваних щодо порушення Україною ч. 3 ст. 5 Право на свободу та особисту недоторканність, ст. 8 (Право на повагу до приватного і сімейного життя), ч. 2 ст. 6 (Право на справедливий судовий розгляд у частині презумпції невинуватості), ст. 18. (Межі застосування обмежень прав — наявність іншої прихованої мети переслідування). Справи вже пройшли стадію комунікації і чекають на рішення. А судовий вирок ВАКС, якщо такий взагалі буде, може поставити крапку тільки в одному питанні: наскільки кривим є дзеркало українського правосуддя.

Примітка: Стаття Бориса Захарова “Дзеркало українського правосуддя” вперше опублікована 11.01.2024 на сайті glavkom.ua. У цю версію статті було внесено невеликі редакційні правки.

 Поділитися