Меню
• Консультації
Марина Бабич, 22 травня 2024

Чужі в оселі: що робити?

Про те, як виселити осіб, які без законних підстав перебувають або проживають у вашому помешканні, розповідає юристка ХПГ.

© wk1003mike / Shutterstock

© wk1003mike / Shutterstock

Війна в Україні принесла безпрецедентні випробування для суспільства. Мільйони людей, тікаючи від бойових дій, виїхали зі своїх домівок, у порожні оселі іноді заселяються чужі люди. Тому питання власності на житло, а також питання, що стосуються виселення осіб, які без законних на те підстав перебувають у квартирах та будинках, постають надзвичайно гостро. Крім того, ця проблема викликає багато правових, етичних і соціальних питань, що потребують ретельного аналізу, особливо у ситуаціях, коли серед таких осіб є діти, чия доля та права повинні бути забезпечені з особливою обережністю та увагою.

До того ж воєнний стан, який введено в Україні, створює додаткові виклики, пов’язані із захистом права осіб на володіння, користування та розпорядження своїм нерухомим майном (див. Закон України “Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану”). Але ця тема потребує окремої статті.

Сьогодні ж поговоримо про те, як можна виселити людей, які незаконно перебувають у вашій оселі, на підставі судового рішення.

Процедура виселення складається з кількох етапів.

1. Подання заяви до суду з відповідними доказами незаконного перебування осіб у вашому житлі. Це може включати докази, такі як свідчення сусідів, записи відеоспостереження чи інші документальні свідчення.

2. Отримання судового рішення про виселення, встановлення тимчасових заходів для захисту майна, поки триває судовий процес.

3. Залучення виконавчої служби до реалізації рішення суду на практиці, забезпечення офіційного підходу до виконання рішення, що передбачає законну силу та необхідні заходи безпеки.

Ключовими документами для розгляду справ про виселення є, перш за все, документи, що підтверджують право власності на житло. Це насамперед правовстановлюючі акти, такі як свідоцтво про право власності, договори купівлі-продажу або дарування. Окрім того, для доведення незаконного проживання осіб важливо мати довідки від правоохоронних органів або свідчення самовидців, які могли б підтвердити факт несанкціонованого використання житла.

Що стосується виселення неповнолітніх осіб, то це питання є особливо чутливим і складним аспектом в роботі юридичних та соціальних служб. Згідно з українським законодавством, діти, які залишились без належного догляду або в небезпечних умовах, отримують особливий захист від держави. Це передбачає, що будь-які рішення про виселення неповнолітніх можуть бути вчинені лише з одночасним забезпеченням їх альтернативним житлом, куди вони можуть бути тимчасово або постійно переселені. Все це має відбуватись з обов’язковою участю спеціалізованих органів.

Міжнародне право відіграє вирішальну роль у гарантуванні та захисті прав людини на глобальному рівні, зокрема у контексті прав на житло й обмеження виселень. Україна як член багатьох міжнародних конвенцій та угод взяла на себе зобов’язання слідувати цим стандартам, що є особливо значущим у контексті національних конфліктів та воєнних дій. Завдяки участі у цих міжнародних угодах, Україна має доступ до міжнародних механізмів захисту, які можуть бути використані для захисту прав власників житла, особливо у складних ситуаціях, коли житло опиняється під загрозою незаконної окупації або руйнування внаслідок військових дій.

Матеріал створено у межах роботи приймальні УГСПЛ.

поширити інформацію

Подібні статті

• Консультації

Міжнародний Реєстр збитків: мандат, критерії прийнятності та правила подання заяв

Реєстр збитків для України (RD4U) оголосив про відкриті для подачі фізичними особами нові категорії заяв, які стосуються сексуального насильства, тілесних ушкоджень, примусової праці, катування, позбавлення свободи, вимушеного внутрішнього переміщення. Подати заяву можна виключно через Дію.

• Консультації

Крок за кроком: що робити людині, яка постраждала від воєнних дій

Втрата близьких і рідних, поранення, зруйноване майно — війна принесла українцям чимало горя. Люди, які пережили це, зазвичай не розуміють, як їм діяти далі.

• Консультації

Мобілізація за законом: чи можуть співробітники ТЦК викрадати людей?

Україна потребує збільшення кількості захисників. Проте не завжди мобілізація відбувається з дотриманням усіх норм закону. Пропонуємо до вашої уваги погляд юриста.

• Консультації

Пільги для родин зниклих безвісти і полонених

За даними МВС України, від початку повномасштабного вторгнення зникли безвісти за особливих обставин 37 000 осіб. Тисячі українців перебувають у російському полоні. На яку допомогу мають право їхні сім’ї?



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвісти