Жнива під час війни: окупанти грабують і спалюють український урожай зернових
Як повідомляє Офіс генпрокурора, Володимир Сальдо, який у 2022 році очолив окупаційну адміністрацію Херсонської області, вчиняв тиск на місцевий бізнес та сприяв захопленню й пограбуванню підприємств.
“Восени 2022 року він розпорядився створити тимчасову адміністрацію на захопленому ПрАТ ‘Херсонський комбінат хлібопродуктів’ — підприємстві, яке займалося зберіганням, доробкою, відвантаженням зернової продукції на морський, автомобільний та залізничний транспорт. У його сховищах зберігалося понад 30 тисяч тонн зернових і технічних культур, що належали різним суб’єктам господарювання”, — розповідають правоохоронці.
Щоб догодити своєму російському керівництву, Сальдо наказав викрасти це зерно. З окупованого Херсона трьома баржами 2,8 тисячі тонн ячменю врожаю 2021 року доправили на підконтрольні території РФ.
Нагадаємо, в листопаді минулого року Володимира Сальда вже засудили до 15 років позбавлення волі за державну зраду, колабораціонізм та виправдовування російської збройної агресії — суд відбувся за відсутності обвинуваченого. Тепер його підозрюють у тому, що він віддав наказ на вчинення порушень законів та звичаїв війни — це ч. 1 ст. 438 КК України. За такий злочин карають позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років.
Не лише Херсонщина
Окупанти крадуть хліб і на інших тимчасово окупованих українських землях. Голова Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров заявив, що на Запоріжжі росіяни вже вивезли мільйони тонн зернових та технічних культур. Все це ворог доправляє до Криму або ж на територію РФ, а вже звідти експортує.
“На початок війни в Запорізькій області оброблялися 1,8 млн га ріллі. Зараз 80% (1,4 млн га) цих земель знаходяться під окупацією або в зоні активних бойових дій. Саме з цих територій окупанти збирають і крадуть врожай, — каже Іван Федоров. — Окупанти також вивезли зерно з елеваторів, зерносховищ та порту Бердянська, яке зберігалося з попередніх років. Тільки через викрадене зерно втрати агросектору Запорізької області лише в перший рік окупації склали понад 7 млрд грн”.
Цього року з окупованої частини Запорізького регіону росіяни вже вивезли майже півмільйона тонн пшениці. Це сьома частина всього експортованого Росією зерна, зауважує очільник ОВА. За його інформацією, в планах окупантів поцупити ще 200 тисяч тонн збіжжя.
Як РФ торгує українським зерном?
Кілька тижнів тому на Дунаї правоохоронці затримали іноземне судно, яке вивозило з окупованого Криму крадене українське зерно. Як розповідав у телемарафоні речник Військово-Морських сил (ВМС) ЗСУ Дмитро Плетенчук, власники судна, знаючи, що порушили закон, намагалися будь-якими шляхами уникнути відповідальності: “Вони змінюють прапор країни, до якої відноситься зареєстроване судно, назву, безпосереднього власника, навіть команду, капітана. В результаті після скоєння таких злочинів дуже важко знайти відповідальних. Але в цьому конкретному випадку інформація була оперативно зібрана й ми виконували відповідні функції в рамках чинного провадження”.
Щоб продати крадене, росіяни видають українське збіжжя за своє. Для цього вдаються до різних хитрощів.
“Схема там доволі проста — вони вимикають систему автоматичної ідентифікації суден (AIS), порушують, звісно, цим міжнародні правила… Потім перевантажують у свої порти награбоване і далі там вже реалізують на експорт як власну продукцію. При цьому цю продукцію вивозять як міжнародні перевізники, так, звісно, й офіційні російські перевізники”, — цитує Дмитра Плетенчука агенція УНІАН.
За інформацією проєкту SeaKrime Центру “Миротворець”, Крим став своєрідною сірою зоною для експорту краденого українського зерна. На початку цього року розслідувачка проєкту Катерина Яресько розповідала журналістам Суспільного: “Ми займаємось відстежуванням вивезення зерна з закритих кримських портів. У 2023 році понад 2 млн тонн пройшло через ці порти. Мені здається, їм допомагає сірий статус Криму. Тому що вони підміняють документи, ми це фіксували неодноразово, вони вказують в цих документах, що зерно російське, хоч воно вивезене з окупованої Херсонщини чи з Мелітополя”.
Ще на початку повномасштабної війни журналісти The Wall Street Journal виявили, що лише у 2022 році кораблі, пов’язані російським зернотрейдером “РІФ Трейдинг”, відправили тисячі тонн вкраденого українського зерна по всьому світу. Для цього малі судна переправляли зерно з кримських портів на великі вантажні судна, що перебували у відкритому морі. Після цього походження зерна встановити було дуже тяжко.
Українські правоохоронці порушують кримінальні справи проти судновласників та капітанів суден, що залучені у вивезенні агропродукції з окупованих українських територій. Але, за словами заступника представниці президента України в АР Крим Дениса Чистікова, дуже часто для цих цілей використовують фактично списані судна, які власники готові втратити у випадку, якщо на них буде накладено арешт.
Лани горять
З початком жнив ворог все частіше почав завдавати цілеспрямованих ударів по українських полях. Протягом літа урожай горів на Дніпровщині, Харківщині, Одещині, Херсонщині.
По стиглих зернових, що легко займаються від будь-якої іскри, здебільшого завдавали ударів FPV-дронами. Як розповідав під час брифінгу в Медіацентрі Україна заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук, таких випадків було особливо багато в Херсонській області.
Втім, росіяни використовували проти українського хліба й дорожче озброєння. Так, 28 червня вони поцілили по полю на Одещині… балістичною ракетою з касетним зарядом — найвірогідніше це був “Іскандер-М”. Звичайно, спалахнула пожежа.
А 20 липня, наприклад, російські військові атакували тим же “Іскандером” … зерносховище в селі Водяне Богодухівського району Харківської області.
Станом на початок липня збиток, завданий ворогом аграрному сектору країни, становив уже понад 50 млрд доларів, заявив Денис Марчук.
Стаття 55 IV Женевської конвенції 1949 року “Про захист цивільного населення під час війни” наголошує: “Окупаційна держава може реквізувати харчові та інші припаси, а також медичні матеріали, що знаходяться на окупованій території, виключно для потреб окупаційних сил та співробітників адміністрації та лише враховуючи потреби цивільного населення. За умов дотримання положень інших міжнародних конвенцій, окупаційна держава повинна вжити заходів для забезпечення справедливої компенсації будь-якої реквізиції”.
Що ж стосується цілеспрямованих ударів по хлібу, стаття 53 тієї ж Конвенції вказує, що “будь-яке знищення окупаційною державою рухомого чи нерухомого майна, що є індивідуальною або колективною власністю приватних осіб чи держави, або інших громадських установ чи соціальних або кооперативних організацій, забороняється, за винятком випадків, коли це є необхідним для проведення воєнних операцій”.
Крім того, за Римським статутом воєнним злочином є будь-яке “широкомасштабне знищення і привласнення майна, що не викликане військовою необхідністю і вчинене незаконно та безглуздо”.