Шантаж світу голодом: Росія знищує український хліб найновішими ракетами

Про це повідомляють журналісти Sky.News із посиланням на Міноборони великої Британії. “Росія використовує Х-22 (відомі серед членів НАТО як ракети AS-4 Kitchen), 5,5-тонні боєприпаси”, — йдеться в повідомленні.

Україна є одним із провідних світових експортерів зерна, активно залученим до роботи Всесвітньої продовольчої програми (WFP). Коли Росія атакує українську сільськогосподарську та портову інфраструктуру, вивозить урожай з окупованих територій, вона шкодить не лише нам, але й усьому світу. У WFP вже назвали 2023-ій роком найгіршої продовольчої кризи.

Що таке “зерновий коридор” і навіщо він потрібен?

За інформацією Радіо Свобода, до початку активних бойових дій щомісяця Україна експортувала понад 5 млн тонн зернових. Зокрема, за оцінками Міністерства сільського господарства США (USDA), у 2021 році Україна забезпечила 10% світового експорту пшениці. Розпочавши повномасштабне вторгнення, Росія заблокувала українські порти — а саме через них наша держава експортувала до 90% зерна. Вже в березні 2022 року світові ціни на продукти піднялися на рекордні з 1990 року 12 відсотків. В ООН тоді застерігали, що таке різке зростання та перебої з постачанням можуть призвести до дуже складної ситуації у країнах Близького Сходу, Африки та деяких регіонах Азії. Під загрозою голоду могли опинитися 44 мільйони людей.

22 липня 2022 року у Стамбулі за участю Туреччини та ООН було укладено так звану “зернову угоду”, згідно з якою з трьох українських портів, Одеського, Чорноморського та Південного, вантажні судна з сільськогосподарською продукцією могли узгодженим гуманітарним коридором прямувати до Стамбула, а звідти — після перевірки — до Європи, Африки, Азії. Безпосередньо РФ та Україна між собою жодних документів не підписували. Договори були укладені з Туреччиною та ООН.

За рік роботи через цей “зерновий коридор” було вивезено близько 33 млн тонн агропродукції. 725 тис. тонн безоплатно надійшло до бідних країн в межах Світової продовольчої програми. Як повідомляє Економічна правда, лише до країн Африки було відправлено 4 млн тонн української агропродукції: насамперед пшениця та соняшникова олія. Щобільше, світові ціни на зерно впали аж на 23%, якщо порівнювати з березнем 2022 року.

За продовження угоди Росія прагнула отримати, зокрема, доступ Россільгоспбанку до міжнародної платіжної системи SWIFT, можливість постачання агротехніки та запчастин, розблокування рахунків компаній, що займаються сільським господарством, відновлення постачання аміакопроводом Тольятті-Одеса. Дещо з цього — наприклад, останню з вимог — виконати було б просто небезпечно: аміакопровід проходить поряд із зоною бойових дій. Його ділянку в Харківській області неодноразово обстрілювали самі росіяни, створюючи кожного разу загрозу екологічної катастрофи. Втім, деякі з цих вимог в ООН готові були розглянути. Так чи інакше, 17 липня РФ вийшла з договору.

Понад 200 тисяч тонн хліба перетворилося на дим

17 липня був останнім днем “зернової угоди”, а вже вночі 18 та 19 липня російські військові обстріляли залучені в продовольчій ініціативі об’єкти портової інфраструктури. Тоді атаки зазнали зернові термінали та порти Одеси та Чорноморська. Було пошкоджено значну частину зернової експортної інфраструктури. Як зазначав міністр агрополітики Микола Сокольський, для того, щоб відновлення об’єкти, що постраждали лише протягом першої ночі після припинення угоди, знадобиться не менше року.

Крім того, у порту Чорноморська ворог знищив 60 тисяч тонн зерна. “Найбільше постраждала зернова інфраструктура міжнародних та українських трейдерів та перевізників Kernel, Viterra, CMA CGM Group. Це терористичний акт не проти України, а проти всього світу. Продовольча безпека якого знову під загрозою. Людство опинилося в заручниках у країни терориста, яка шантажує весь світ голодом. Світ має відреагувати жорстко і відповідно до ситуації!

Якщо ми не зможемо експортувати продовольство, то населення найбідніших країн опиниться на межі виживання! Крім того, постраждає економіка не лише України, а й світу. Зросте ціна на збіжжя і не всі країни зможуть дозволити собі купувати продукцію, а значить ціна значно зросте на продукти харчування: борошно, крупи, мʼясо”, — заявив тоді міністр.

Станом на кінець липня, протягом кількох нічних атак Росія знищила вже 180 тисяч тонн зернових культур, 26 обʼєктів портової інфраструктури та п’ять цивільних суден.

Вночі проти другого серпня обсяги втраченого зерна зросли ще на 40 тисяч тонн. Саме тоді росіяни обстріляли порти Дунайського кластеру. Як заявив міністр інфраструктури Олександр Кубраков, на це зерно очікували країни Африки, Китай, Ізраїль. “Найбільших руйнувань зазнав порт Ізмаїл. Пошкоджено морський вокзал та інфраструктуру Українського Дунайського пароплавства, ключового українського вантажоперевізника на Дунаї”, — заявив він. На разі порт Ізмаїл зупинив роботу.

Слід зазначити, що Дунай розглядався як один із можливих маршрутів транспортування зерна в той час, коли Чорне море через російську блокаду стало небезпечним. Очевидно РФ намагається перекрити для України усі способи експорту хліба.

Кому це вигідно?

Звичайно, російська влада не зізнається відкрито, що знищує саме українське зерно, на яке чекають в усьому світі. Для внутрішнього споживача пояснення обстрілів портових міст майже завжди однакове: там, мовляв, був склад зброї чи навіть база іноземного легіону (мабуть, безпосередньо на елеваторі). Так, наприклад, після обстрілу Ізмаїла, пропагандистське інформаційне агентство РИА Новости із посиланням на так званого “координатора миколаївського підпілля” повідомило, що російські удари були нанесені по базі техобслуговування українського флоту, а морвокзал було зруйновано через те, що там перебували іноземні військові.

"Також було вражено портову інфраструктуру: зернове сховище та елеватор, де, за даними підпілля, знаходилася військова іноземна техніка. Всього зафіксовано вісім ударів”, — цитує агенція шпигуна.

Військова техніка. На… елеваторі. Про спалений хліб — ані слова.

Тим часом, як повідомляє Reuters, російська атака на Ізмаїл одразу спричинила помітний стрибок цін на продовольство. Одразу на 5% зросли ціни на пшеницю на Чиказькій біржі.

На думку військового аналітика Петра Черника, б’ючи по українській портовій та агропромисловій інфрастурктурі, росіяни цілеспрямовано намагаються “примусити колективний Захід сісти з ними за стіл переговорів”. “Саме так росіяни діють. У їхній шкалі логіки — це абсолютно виправдані дії”, — наголосив він, висловивши сумнів у досягненні Росією мети.

Окрім переговорного шантажу, росіяни переслідують й інші цілі: вони витісняють Україну з агроринку, а самі тим часом користуються високими цінами на хліб і значно збільшують обсяги експорту власного (а також краденого українського) зерна.

“Давайте будемо відвертими, Росія не має жодних законних підстав для призупинення участі в цій угоді. Вони хочуть, аби ви повірили, що санкції заблокували їхній експорт, але це дуже далеко від істини — вони експортували більше зерна, ніж будь-коли раніше, і за вищими цінами”, — заявила під час засідання Ради Безпеки ООН постійна представниця США при Організації Лінда Томас-Грінфілд.

Не тільки знищують, а й крадуть

Розкрадати українську агропродукцію росіяни почали одразу після початку повномасштабного вторгнення. І попри санкції, продаючи наше зерно, РФ заробила чимало коштів. Світові покупці часто відмовляються купувати крадене. Але росіяни винайшли схему “відмивання українського збіжжя”.

Згідно з розслідуванням The Wall Street Journal, у 2022 році кораблі, пов’язані російським зернотрейдером “РІФ Трейдінг”, відправили тисячі тонн вкраденого українського зерна по всьому світу. Для контрабанди росіяни використовували складну систему: малі судна переправляли зерно з кримських портів на великі вантажні судна, що перебували у відкритому морі. Після таких перевантажень справжнє походження зерна встановити було майже неможливо.

За вісім перших місяців повномасштабної війни лише порт Севастополя відвантажив близько 848 400 тонн пшениці та ячменю, що перевищило показники попереднього року аж в 15 разів.

Грабунок триває. “За останній рік росія вкрала в українських фермерів близько 4−5 млн тонн зерна. Підрахувати точну цифру важко, бо ми не маємо доступу до даних. Частково це відстежується через судна, якими окупанти відправляють нашу продукцію з Криму, Тамані та Новоросійська. Також є можливість простежити переміщення вкраденої сировини залізничними шляхами, які вони використовують для цих цілей”, — розповів на сайті biz.nv.ua директор Українського клубу аграрного бізнесу Петро Мельник.

У травні Генштаб повідомляв про те, що у Феодосії російська окупаційна влада вивозить викрадене зерно, завантажуючи його на підсанкційне сирійське судно “Souria”. Те саме відбувається в Бердянську.

Про те, що кількість російських фур з вкраденим українським зерном не зменшується, заявляв нещодавно і радник Маріупольського міського голови Петро Андрющенко. За його словами, вантажні машини прямують до окупованого Криму. “Якщо подивитися на трафік вкраденого зерна, стає зрозумілим звідки у Путіна заяви про “аномально високий урожай зернових” і заміну українського зерна вкраденим українським зерном”, — пояснив він.

7 серпня з Маріупольського порту вийшла чергова партія вкраденого зерна, повідомляє Андрющенко. “Фактично, морська зернова лінія Маріуполь — Ростов-на-Дону працює. Поки, лише на вивіз зерна з Донецької області. Під контролем групи впливу ФСБ, говорящою головою якої виступає пушилін”, — написав він у своєму телеграм-каналі.

Згідно зі статтею 53 IV Женевської конвенції 1949 року “Про захист цивільного населення під час війни”, “будь-яке знищення окупаційною державою рухомого чи нерухомого майна, що є індивідуальною або колективною власністю приватних осіб чи держави, або інших громадських установ чи соціальних або кооперативних організацій забороняється, за винятком випадків, коли це є необхідним для проведення воєнних операцій”.

А стаття 55 наголошує: “Окупаційна держава може реквізувати харчові та інші припаси, а також медичні матеріали, що знаходяться на окупованій території виключно для потреб окупаційних сил та співробітників адміністрації та лише враховуючи потреби громадянського населення. За умов дотримання положень інших міжнародних конвенцій, окупаційна держава повинна вжити заходів для забезпечення справедливої компенсації будь-якої реквізиції”.

До того ж за Римським статутом воєнними злочинами є будь-яке “широкомасштабне знищення і привласнення майна, що не викликане військовою необхідністю і вчинене незаконно та безглуздо”, а також “умисне використання голодування цивільного населення як методу ведення війни шляхом позбавлення його предметів, необхідних для виживання”. Щоправда, згубні дії Росії розповсюджуються не тільки на Україну, але й на бідних людей в багатьох країнах Африки та Азії.