Минулої осені, перед розглядом у першому читанні, головне науково-експертне управління ВРУ знайшло в ньому багато недоліків. Наскільки вони були враховані наразі не зрозуміло, адже остаточну редакцію тексту ще не опубліковано.
Кілька днів тому, коли Комітет гуманітарної та інформаційної політики ВР підтримав правки до документа, стало відомо, що закон змінив свою назву. Якщо раніше він називався “Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій”, то тепер — “Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій”.
“В основі проєкту залишилась ідея — держава не забороняє будь-які релігійні організації, в нас свобода віросповідання. Але важливе ‘але’ — жодних звʼязків з країною агресором та РПЦ”, — наголосила заступниця голови Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук.
Отже, релігійні організації, яких підозрюють у співпраці з Російською православною церквою, перевірятиме експертна комісія, яку створить Державна служба України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС). Якщо комісія зафіксує порушення — ДЕСС видасть церкві, громаді або іншій релігійній організації припис на виправлення ситуації протягом дев’яти місяців. За цей час зв’язки з країною-агресором треба обірвати — інакше ДЕСС звернеться до суду, який може заборонити релігійну організацію.
Зрозуміло, що цей закон стосується насамперед діяльності УПЦ, яка хоч у 2022 році й відмовилася від приставки “МП” (Московський патріархат), згідно з релігієзнавчою експертизою тієї самої ДЕСС, визнана такою, що так і не розірвала церковно-канонічний зв’язок із Російською православною церквою.
Втім, як наголошує програмний директор Центру громадянських свобод Володимир Яворський, про автоматичну заборону всієї УПЦ не йдеться. В Україні церква не є юридичною особою.
Релігійні організації — це, за законом, “релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об’єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій”. Тобто застосовувати закон, скоріш за все, будуть окремо щодо Київської митрополії, окремо щодо єпархій і окремо щодо численних парафій УПЦ. А їх досі тисячі. Експерти вказують, що такі суди триватимуть роками.
Директор ХПГ Євген Захаров минулого року зауважував: “Автори законопроєкту вважають, що він не порушує міжнародні стандарти. Що така схема — звернення до суду і його рішення після релігієзнавчої експертизи ДЕСС — є нормальною. Слід визнати, що ДЕСС — це фаховий орган. Але я сумніваюся, що такий підхід, коли визнання канонічного зв’язку тягне за собою закриття, ЄСПЛ не визнає порушенням статті 9”.
