29-річного військовослужбовця 115-го полку так званої “ДНР” звинувачують у жорстокому поводженні з цивільним населенням (ч. 1 ст. 438 КК України).
У квітні 2022 року під час обшуків та фільтраційних заходів в одному з окупованих тоді населених пунктів на Харківщині, підозрюваний увірвався в оселю, де мешкала молода жінка разом зі своєю сім’єю.
“Бойовик підійшов до неї, потерпіла, злякавшись, відійшла назад. Він схопив її та вдарив головою об стіну будинку, — розповідають в Харківській обласній прокуратурі. — Чоловік змусив жінку сісти на лавку. Жінка продовжувала супротив, тому він знову вдарив її. Поваливши потерпілу на лавку, обвинувачений сказав, що у разі відмови її зґвалтують інші військовослужбовці, та з метою максимального залякування здійснив постріл з вогнепальної зброї біля її тіла. Надалі він почав зривати з жертви одяг, жінка кричала та просила відпустити, тому він втретє вдарив її головою об стіну та зґвалтував”.
Після цього окупант пригрозив убити жінку, якщо вона комусь розповість про те, що сталося.
Зараз обвинувачений перебуває у розшуку. Судитимуть його заочно у Харківському районному суді Харківської області. Якщо суд визнає окупанта винним, його можуть покарати позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років.
Від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну до кінця вересня Офіс генпрокурора зафіксував 316 фактів сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом (СНПК), повідомляє ZMINA. Потерпілі — 200 жінок, 114 чоловіків та 15 неповнолітніх (14 дівчат та 1 хлопець). Реальна кількість людей, які зазнали СНПК більша, адже люди не завжди наважуються звернутися до правоохоронців.
За визначенням ООН, сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом (СНПК) — це форма гендерно зумовленого насильства (ГЗН), що включає зґвалтування, сексуальне рабство, примус до проституції, примусову вагітність, примусовий аборт, примусову стерилізацію, примусовий шлюб, а також будь-яку іншу форму сексуального насильства порівнянної тяжкості, вчиненого щодо жінок, чоловіків, дівчат або хлопців, яка напряму чи опосередковано пов’язана з конфліктом.
Відповідно до міжнародного права, СНПК можна кваліфікувати як воєнний злочин (підпункт xxii частини 2 статті 8 Римського статуту), злочин проти людяності (підпункт g частини 1 ст. 7 Римського статуту) і навіть як геноцид: “заподіяння тяжких тілесних ушкоджень або психічного розладу членам... групи; впровадження заходів, спрямованих на запобігання дітонародженню всередині такої групи” за статтею 6 Римського статуту.
Як повідомляв Офіс Омбудсмана, найбільше злочинів сексуального характеру окупанти вчиняли у Херсонській, Донецькій, Київській і Харківській областях. Ще у жовтні 2022 року Комісія ООН з розслідування порушень в Україн виявила, що жертвами сексуального насильства в Україні ставали люди віком від 4 до понад 80 років — діти, жінки й чоловіки.
Станом на початок вересня українські правоохоронці повідомили про підозру 49 військовослужбовцям. Заочно засуджено за зґвалтування чи сексуальне насильство п’ятьох російських військових: трьох — до 12 років позбавлення волі, двох — до 10 та 11 років.
Загалом судові вироки отримали 133 російські воєнні злочинці, повідомляє Liga з посиланням на Офіс генпрокурора: правоохоронцям вдалося встановити особи 721 підозрюваного у воєнних злочинах, 514 обвинувальних актів вже скеровано до суду. Очні вироки отримали близько двох десятків воєнних злочинців.
