MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

У Бурятії не лікують кримськотатарського політв’язня

25.11.2024   
Ірина Скачко
Мешканця Херсонщини Рустема Гугурика окупанти забрали 31 березня 2022 року і засудили до восьми з половиною років колонії суворого режиму.

Рустем Гугурик, фото: Кримськотатарський ресурсний центр

Рустем Гугурик, фото: Кримськотатарський ресурсний центр
Як розповідає Кримськотатарський ресурсний центр (КРЦ) із посиланням на дружину Рустема Гурика Вікторію, стан здоров’я бранця дуже погіршився.

“Рустем страждає на сильну задишку, печію, а також має серйозні проблеми із зубами, які потребують лікування. Нещодавно він повністю втратив слух на одне вухо. Медичної допомоги йому не надають, а запропоновані ліки без назви він змушений відмовлятися приймати через ризик для життя, — йдеться у повідомленні. — Проблеми з харчуванням також дали про себе знати: після кожного прийому їжі Рустем відчуває сильний біль у шлунку. Його стан погіршується щодня, але адміністрація колонії ігнорує всі звернення”.

Раніше в коментарі Суспільному Вікторія Гугурик розповідала, що її чоловік має проблеми з серцем. Перед війною він проходив обстеження, але діагноз лікарі встановити не встигли. “У нього були перебої в роботі серця. Йому лікар призначив якісь ліки, щоб його підтримувати, поки його дообстежують. У колонії йому не надають взагалі лікування, його стан через це погіршується”, — заявила жінка.

Зараз Рустем перебуває в одній камері з іще 74 ув’язненими. В ній є миші. Подати скарги щодо порушень неможливо. Лише в цьому році, за словами Вікторії, її чоловіка тричі відправляли до ШІЗО.

“Можливості особисто навідувати чоловіка у дружини, на жаль не має, бо їх розділяє велика відстань, — зазначають у КРЦ. — З передачею посилок теж є проблеми, тому родина намагається за можливості відправляти на карту кошти для того, аби придбати харчі”.

Справа Рустема Гугурика

Ми вже розповідали про цього кримськотатарського політв’язня. Багатодітний батько, він разом із родиною мешкав у селі Олександрівка Херсонської області. До початку повномасштабного вторгнення працював таксистом, возив людей до Чонгару. 27 березня 2022 р. хотів відвезти свою родину у більш безпечне місце — у Бахчисарай до родичів. Але на пропускному пункті його затримали прикордонники. “Йому там казали, щоб він все розповів, але він не розумів, про що мова. З кордону його посадили у мікробус і повезли, мені сказали, що везуть на бульвар Франка… Приміщення кримського управління ФСБ у Сімферополі за адресою бульвар Франка, 13, у Сімферополь... Йому 50 років. Коли його доставляли, поклали на підлогу, наступили ногою й у такий спосіб його везли, зав’язавши очі”, — згадувала його дружина Вікторія Гугурик. Рустем думав, що його вб’ють. Погодували чоловіка лише на другий день. Весь час вимагали розповідати про участь в батальйоні, про який, за словами дружини, Рустем навіть нічого не чув.

Йдеться про Кримськотатарський добровольчий батальйон імені Номана Челебіджихана, який Росія визнала незаконним збройним формуванням. Саме за участь у діяльності цього підрозділу і затримали росіяни Гугурика — буцімто чоловік вступив у нього ще у 2015 році та забезпечував харчами й “матеріальними ресурсами”. Як ідеться на сторінці Об’єднання родичів політв’язнів Кремля, йому також закидали участь в антиросійських акціях на території Генічеського району Херсонської області під час проведення “спеціальної військової операції”.

Сам Гугурик наголошував, що ніколи не вступав до батальйону. “Так, він жив у Новоолексіївці, він таксував і, можливо, за його словами, міг когось підвозити, якщо таксі хтось замовляв на територію, де поблизу розташований батальйон. Це стоянка чи ринок. Але якихось активних дій як учасник він не робив”, — розповідав у 2022 році його адвокат Марлен Халіков.

26 жовтня 2022 року Рустема засудили до восьми з половиною років. Відбувати покарання чоловіка відправили до Бурятії. Як повідомляли рідні бранця, психологічного та фізичного тиску він зазнавав ще у СІЗО в Сімферополі. А під час довгого етапування і в колонії ситуація ще погіршилася.


Як ми розповідали раніше, лише за дев’ять місяців цього року російські спецслужби провели щонайменше 59 незаконних обшуків у Криму, 35 із них в оселях кримських татар. Такі дані презентував Кримськотатарський Ресурсний Центр у жовтні. Крім того, було зафіксовано 91 затримання, серед яких 26 стосувалися кримських татар. Загалом же від початку окупації Криму переслідувала з політичних мотивів щонайменше 370, 228 з них — кримські татари. 

Матеріал підготовлено за підтримки DIGNITY — Данського інституту проти катувань, у межах проєкту “Здійснення правосуддя за міжнародні злочини в Україні”
 Поділитися