Меню
• Події   • Російсько-українська війна
Ірина Скачко, 25 листопада 2024

У Бурятії не лікують кримськотатарського політв’язня

Мешканця Херсонщини Рустема Гугурика окупанти забрали 31 березня 2022 року і засудили до восьми з половиною років колонії суворого режиму.

Рустем Гугурик, фото: Кримськотатарський ресурсний центр

Рустем Гугурик, фото: Кримськотатарський ресурсний центр
Як розповідає Кримськотатарський ресурсний центр (КРЦ) із посиланням на дружину Рустема Гурика Вікторію, стан здоров’я бранця дуже погіршився.

“Рустем страждає на сильну задишку, печію, а також має серйозні проблеми із зубами, які потребують лікування. Нещодавно він повністю втратив слух на одне вухо. Медичної допомоги йому не надають, а запропоновані ліки без назви він змушений відмовлятися приймати через ризик для життя, — йдеться у повідомленні. — Проблеми з харчуванням також дали про себе знати: після кожного прийому їжі Рустем відчуває сильний біль у шлунку. Його стан погіршується щодня, але адміністрація колонії ігнорує всі звернення”.

Раніше в коментарі Суспільному Вікторія Гугурик розповідала, що її чоловік має проблеми з серцем. Перед війною він проходив обстеження, але діагноз лікарі встановити не встигли. “У нього були перебої в роботі серця. Йому лікар призначив якісь ліки, щоб його підтримувати, поки його дообстежують. У колонії йому не надають взагалі лікування, його стан через це погіршується”, — заявила жінка.

Зараз Рустем перебуває в одній камері з іще 74 ув’язненими. В ній є миші. Подати скарги щодо порушень неможливо. Лише в цьому році, за словами Вікторії, її чоловіка тричі відправляли до ШІЗО.

“Можливості особисто навідувати чоловіка у дружини, на жаль не має, бо їх розділяє велика відстань, — зазначають у КРЦ. — З передачею посилок теж є проблеми, тому родина намагається за можливості відправляти на карту кошти для того, аби придбати харчі”.

Справа Рустема Гугурика

Ми вже розповідали про цього кримськотатарського політв’язня. Багатодітний батько, він разом із родиною мешкав у селі Олександрівка Херсонської області. До початку повномасштабного вторгнення працював таксистом, возив людей до Чонгару. 27 березня 2022 р. хотів відвезти свою родину у більш безпечне місце — у Бахчисарай до родичів. Але на пропускному пункті його затримали прикордонники. “Йому там казали, щоб він все розповів, але він не розумів, про що мова. З кордону його посадили у мікробус і повезли, мені сказали, що везуть на бульвар Франка… Приміщення кримського управління ФСБ у Сімферополі за адресою бульвар Франка, 13, у Сімферополь... Йому 50 років. Коли його доставляли, поклали на підлогу, наступили ногою й у такий спосіб його везли, зав’язавши очі”, — згадувала його дружина Вікторія Гугурик. Рустем думав, що його вб’ють. Погодували чоловіка лише на другий день. Весь час вимагали розповідати про участь в батальйоні, про який, за словами дружини, Рустем навіть нічого не чув.

Йдеться про Кримськотатарський добровольчий батальйон імені Номана Челебіджихана, який Росія визнала незаконним збройним формуванням. Саме за участь у діяльності цього підрозділу і затримали росіяни Гугурика — буцімто чоловік вступив у нього ще у 2015 році та забезпечував харчами й “матеріальними ресурсами”. Як ідеться на сторінці Об’єднання родичів політв’язнів Кремля, йому також закидали участь в антиросійських акціях на території Генічеського району Херсонської області під час проведення “спеціальної військової операції”.

Сам Гугурик наголошував, що ніколи не вступав до батальйону. “Так, він жив у Новоолексіївці, він таксував і, можливо, за його словами, міг когось підвозити, якщо таксі хтось замовляв на територію, де поблизу розташований батальйон. Це стоянка чи ринок. Але якихось активних дій як учасник він не робив”, — розповідав у 2022 році його адвокат Марлен Халіков.

26 жовтня 2022 року Рустема засудили до восьми з половиною років. Відбувати покарання чоловіка відправили до Бурятії. Як повідомляли рідні бранця, психологічного та фізичного тиску він зазнавав ще у СІЗО в Сімферополі. А під час довгого етапування і в колонії ситуація ще погіршилася.


Як ми розповідали раніше, лише за дев’ять місяців цього року російські спецслужби провели щонайменше 59 незаконних обшуків у Криму, 35 із них в оселях кримських татар. Такі дані презентував Кримськотатарський Ресурсний Центр у жовтні. Крім того, було зафіксовано 91 затримання, серед яких 26 стосувалися кримських татар. Загалом же від початку окупації Криму переслідувала з політичних мотивів щонайменше 370, 228 з них — кримські татари. 

поширити інформацію

Матеріал підготовлено за підтримки DIGNITY — Данського інституту проти катувань, у межах проєкту “Здійснення правосуддя за міжнародні злочини в Україні”
Подібні статті

• Події   • Російсько-українська війна

З січня по вересень 2024 року окупанти провели щонайменше 59 незаконних обшуків у Криму

35 з них відбувалися у кримських татар. Загалом значна частина порушень, які представники РФ скоюють у Криму, стосується представників корінного кримськотатарського народу. Як наголосили у Кримськотатарському ресурсному центрі, на тимчасово окупованому півострові така практика вже стала системною. Переповідаємо основне зі звіту КРЦ — у статті.

• Події   • Російсько-українська війна

Російські окупанти до смерті закатували людину на ТОТ Херсонщини

Ідеться про Володимира Закаблука, який мешкав у Каховці. Більше про цей та інші випадки, коли на Херсонщині українці помирали після катувань, — у статті.

• Події   • Російсько-українська війна

Конференція ОБСЄ: Росія не має уникнути відповідальності за злочини, вчинені в Україні

Викрадені й зниклі цивільні, вбиті священники, розграбовані та знищені церкви — правники ХПГ на цьогорічній Варшавській конференції ОБСЄ з людського виміру розповіли про скоєні окупантами численні порушення міжнародного гуманітарного права.

• Право на життя   • Російсько-українська війна

Гематома й високий тиск

У політв’язня Амета Сулейманова, засудженого Росією до 12 років ув’язнення, з’явилася гематома на нозі. Кримський татарин також потерпає від високого тиску, а в його медичній картці вказані не всі захворювання. Нині країна-агресор утримує Сулейманова у “Владимирському централі” — сьогодні політв’язень зустрічає там свій 41-й день народження.



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвісти