Російські окупанти до смерті закатували людину на ТОТ Херсонщини

Про смерть 45-річного Володимира Закаблука, який мешкав у Каховці, знайомі убитого розповіли Центру журналістських розслідувань.

За їхніми словами, Володимира жорстоко катували, він помер від завданих травм. Представники РФ могли вбити чоловіка на початку жовтня цього року.

Поки що немає детальнішої інформації щодо ймовірного вбивства цивільного.

Закаблук Володимир Володимирович народився 5 березня 1979 року. Чоловік працював у місцевій філії товариства АТ “Каргілл”, яке володіє олійноекстракційним заводом у Каховці. З 2004 по 2008 роки Володимир був ФОПом, провадив діяльність, пов’язану з наданням транспортних послуг і посередництвом у спеціалізованій торгівлі.

Закатовані до смерті жителі Херсонщини

У Центрі журналістських розслідувань нагадали про інших мешканців Херсонщини, які померли після жорстоких тортур, скоєних представниками РФ.

У лютому 2024 року російські загарбники до смерті закатували Степана Подольчака, настоятеля храму Православної церкви України в селищі Каланчак Скадовського району Херсонщини. Чоловікові було 59 років.

Як розповідала Центру журналістських розслідувань Світлана Фоміна, начальниця Каланчацької селищної військової адміністрації, 13 лютого 2024 року російські окупанти вдерлися до помешкання настоятеля храму та вивезли його у невідомому напрямку. Забрали босого, натягли мішок на голову й казали, що везуть “на допит”… 

15 лютого його дружині зателефонували з моргу та “запросили” опізнати тіло.

Пані Світлана казала, що Степан Подольчак був дуже чесною та справедливою людиною. Він приїхав до Каланчака зі Львівщини й понад 10 років разом із вірянами будував церкву. “Він завжди був проукраїнським, усі служби проводив українською, молився за Україну, навіть в окупації. Мабуть, через це росіяни відібрали найцінніше, що є у людини, — життя”, — розповідала очільниця Каланчацької селищної військової адміністрації.

Мешканці Херсонщини, які потрапили під російську окупацію, давно зрозуміли, на що здатні представники РФ. 26 листопада 2022 року поблизу Нової Каховки знайшли тіла батька й сина, Анатолія та Олександра Прокопчуків. Пан Анатолій був дияконом помісної Церкви християн віри євангельської. Тіла убитих мали сліди катувань.

Батька й сина викрали 22 листопада. Як розповідали рідні й друзі журналістам ЦЖР, близько сьомої години вечора 22 листопада російські військові забрали пана Анатолія та його сина Олександра просто з гаража, де вони працювали. Прокопчуків вивезли сріблястою “Хондою” (автівкою їхнього друга) у напрямку сусіднього села Райського. Що російські окупанти хотіли від диякона та його сина — невідомо.

“27 листопада їхні рідні нам повідомили, що Анатолія і Сашка напередодні знайшли розстріляними в лісі під містом. Машина зникла”, — розповідали друзі вбитих.

Анатолій Прокопчук, 1970 року народження, мав сімох дітей: доньку і шістьох синів. Його сину Олександру, якого також вбили, було 19 років.

У листопаді 2023-го російські окупанти закатували до смерті 28-річного Руслана Руснака, який мешкав у селищі Горностаївка Каховського району і колись був в АТО. Ми переповідали історію Руслана у статті. Російські окупанти звинувачували Руслана в тому, нібито він передавав українським оборонцям інформацію про розташування окупаційного відділення поліції, яке обстріляли за тиждень до його затримання.

Знайомі Руслана казали, що катувати його могли російські військові. “Скоріш за все, його росіянам здали місцеві мешканці, бо Руслан — колишній український військовий. Російські військові увірвалися до будинку його рідних і примусили показати, де проживає Руслан. Наступного дня після викрадення в російських пабліках повідомили про його смерть від тортур у російській катівні в Горностаївці. Але рідні до останнього сподівалися, що це неправда. 28 листопада вдалося дізнатися, що Руслана Руснака військові РФ дійсно закатували до смерті”, — писав Центр журналістських розслідувань. Російський телеграм-канал “Astra” також зазначав, що саме катування могли призвести до смерті Руслана. “Після допиту російськими силовиками в будівлі ‘МВС’ в окупованій Горностаївці помер 27-річний колишній український військовослужбовець. Очевидно, причиною цього стали тортури, що до нього застосовували”, — цитували журналісти видання “ІРС-Південь” повідомлення з російського телеграм-каналу.

Ще раніше, у січні минулого року, у Каховській центральній міській лікарні помер 34-річний Сергій Федоренко з Нової Каховки. За тиждень до того його викрали російські окупанти.

Як розповідала подруга вбитого Наталія Корж, Сергій зник 3 січня 2023 року. Представники нелегітимної окупаційної “влади” Нової Каховки зупинили машину, в якій він їхав, — затримала і Сергія, і водія. “Росіяни тоді влаштували рейди, нібито пов’язані з ‘сухим законом’, який вони запровадили в місті. За кілька днів затриманого водія відпустили — за нього сплатили викуп. В окупаційній ‘поліції’ міста друзям Сергія сказали, що його теж відпустять за два чи три дні. Але так і не відпустили”, — ділилася пані Наталія.

Коли важкохворий батько Сергія вирішив дізнатися про долю сина, в окупаційній “поліції” йому сказали, що у них Сергія вже нема. Загарбники розповідали, нібито у Сергія почалася “білка”, тож його відвезли на лікування. Проте у місцевій лікарні батьку відповіли, що вони нібито відмовилися приймати Сергія і відправили його на лікування до сусідньої Каховки…

Туди поїхав колега зниклого безвісти. Йому вдалося віднайти Сергія у Каховській лікарні. Утім, чоловіка було важко впізнати: на його тілі були сліди жорстоких побоїв, сім гематом на голові, перебиті ноги. Сергій важко дихав, мав трубку у роті…

“Колезі сказали приїхати наступного дня, щоби зустрітися з лікарем. Він приїхав, але вже було пізно. Сергій не дочекався… Вони його просто вбили, закатували до смерті”, — розповідала пані Наталія.

Прикметно, що росіяни вже брали Сергія у полон… Проте після першого полону йому вдалося вижити. Вдруге окупанти не лишили чоловікові такого шансу.

Катування як організована політика РФ

Ще у 2022 році група міжнародних слідчих Mobile Justice Team дійшла висновку, що Росія планувала та фінансувала мережу катівень на Херсонщині. “Численні катівні, фінансовані російською державою, не випадкові, а радше є частиною ретельно продуманого та профінансованого плану, який має на меті знищення української національної та культурної ідентичності”, — наголошував керівник Mobile Justice Team Вейн Джордаш. У вересні минулого року Спецдоповідачка ООН з питань катувань Еліс Джилл Едвардс також зазначала, що катування і нелюдське поводження представників РФ з цивільними українцями і з військовополоненими не можна оцінювати як випадкові. Радше йдеться про “організовану частину державної політики РФ, яка має на меті залякування, покарання або отримання інформації та зізнань”, підкреслювала Спецдоповідачка ООН з питань катувань. Цьогоріч в ООН вчергове визнали, що катування полонених українців є “узвичаєною та широковживаною практикою” представників РФ, які користуються з власної безкарності. 

В одній із доповідей Незалежної міжнародної слідчої комісії ООН з розслідування порушень в Україні, оприлюдненій восени минулого року, був наведений випадок ще однієї смерті людини від катувань:

“У місці тримання, облаштованому у приміщенні школи у селі Біляївка Херсонської області, співкамерники звернулися по медичну допомогу, коли в потерпілого виникли ознаки дихальної недостатності одразу після катувань. Проте військовослужбовці російських збройних сил відмовилися надати допомогу — і постраждалий помер менше ніж за годину”.

Щобільше, Комісія встановила, що у тій самій катівні, облаштованій у школі в Біляївці, у камері померла ще одна затримана росіянами людина. Ймовірно, людина померла унаслідок тортур, зневоднення та голоду. Як було зазначено у доповіді, за день після смерті російські військові витягли тіло померлого за ноги з камери. “У цьому випадку Комісія дійшла висновку, що, крім катувань, представники російських збройних сил порушили право потерпілого на життя та призвели до його смерті тортурами, жорстоким поводженням та нелюдськими умовами” — так автори доповіді прокоментували вчинений представниками РФ злочин. 

У вересні 2023 року Незалежна комісія ООН також підтверджувала, що представники РФ вдавалися до настільки жорстоких тортур, що після них люди помирали. Тоді Міжнародна комісія розслідувала порушення особистої недоторканності, які відбувалися на окупованих РФ частинах Херсонської та Запорізької областей України. Комісія також встановила, що на окупованих частинах Херсонської області російські військові вдавалися до зґвалтувань і чинили сексуальне насильство щодо жінок віком від 19 до 83 років. Часто це супроводжувалося погрозами чи іншими порушеннями. При цьому членів родини постраждалих часто тримали в сусідній кімнаті, аби вони могли чути, що відбувається. Представники РФ також вчиняли сексуальне насильство щодо незаконно затриманих чоловіків. 

Мешканці Херсонщини, які побували в створених окупантами катівнях, казали, що загарбники жахливо ставилися до місцевих, незалежно від того, ким вони були. “Викрадення цивільних людей продовжуються на окупованій частині Херсонщини. Люди зникають, і де вони перебувають, де їх тримають, — невідомо. Взагалі нічого не відомо, де можуть тримати інших людей, викрадених у Каховці останні три, чотири, п’ять місяців”, — казав журналіст Олег Батурін, який також побував у полоні росіян. Російські військові викрали його у березні 2022-го та незаконно утримували протягом восьми днів. Ми писали про одну з катівень, яку представники РФ облаштували у підвалі будинку культури в Одрадівці. За даними правоохоронців, станом на червень цього року у Херсонській області 1458 людей вважалися зниклими за особливих обставин. Станом на той час їх не вдалося розшукати. 

Нещодавно ми писали, що 29 учасникам окупаційного ‘відділу’ російського МВС на лівобережжі Херсонщини повідомили про підозри, та згадували злочини, вчинені представниками РФ на тимчасово окупованих територіях Херсонської області. Ми також розповідали про ізолятор на вулиці Теплоенергетиків, де російські поліціянти влаштували катівню, що перетворилася на пекло для незаконно затриманих людей. Насильницькі зникнення та позасудові страти стали ще одним колом пекла для мешканців тимчасово окупованих територій, зокрема й Херсонщини. Сумнозвісні дитячі катівні, немислимі у 21 сторіччі, також були облаштовані представниками РФ на Херсонщині. Проте справжній масштаб злочинів, які могли скоїти представники РФ на Херсонщині та інших тимчасово окупованих землях, стане зрозумілий лише після остаточного звільнення українських територій.