MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

З січня по вересень 2024 року окупанти провели щонайменше 59 незаконних обшуків у Криму

16.10.2024   
Марина Гарєєва
35 з них відбувалися у кримських татар. Загалом значна частина порушень, які представники РФ скоюють у Криму, стосується представників корінного кримськотатарського народу. Як наголосили у Кримськотатарському ресурсному центрі, на тимчасово окупованому півострові така практика вже стала системною. Переповідаємо основне зі звіту КРЦ — у статті.

Ілюстративне фото. Обшуки в тимчасово окупованому Криму. Світлина прилюднена на фейсбук-сторінці “Кримської солідарності” 29 лютого 2024 року.

Ілюстративне фото. Обшуки в тимчасово окупованому Криму. Світлина оприлюднена на фейсбук-сторінці “Кримської солідарності” 29 лютого 2024 року.

У вівторок, 15 жовтня, Кримськотатарський Ресурсний Центр (КРЦ) презентував результати аналізу порушень прав людини в тимчасово окупованому Криму за дев’ять місяців 2024 року.

Як повідомили в Кримськотатарському ресурсному центрі, за цей час у Криму відбулися щонайменше 59 незаконних обшуків. 35 з них стосувалися кримських татар. За аналогічний період 2023 року у Криму зафіксували 57 обшуків (38 — у кримських татар). У 2022 році за той самий час у Криму було щонайменше 25 обшуків, 20 з них відбувалися у кримських татар.  

Крім цього, як повідомив голова КРЦ Ескендер Барієв, за дев’ять місяців 2024 року вже зафіксували 91 затримання/утримання, з них 26 — кримських татар. За аналогічний період 2023 року відбулися 154 затримання (112 — кримських татар), а 2022 року — 108 затримань (83 — кримських татар). “Жителів Криму затримували за підозрою у причетності до заборонених у РФ організацій ‘Хізб ут-Тахрір’, батальйону імені Номана Челебіджихана, за дискредитацію ЗС РФ тощо”, — розповів Барієв.

За дев’ять місяців 2024-го вже зафіксували 131 випадок арештів, з них 60 — представників корінного кримськотатарського народу. За аналогічний період 2023 року було щонайменше 182 арешти (122 — кримських татар), а у 2022 — 138 арештів (104 — кримських татар).  

Як уточнили у центрі, 131 випадок арештів охоплює: 42 нові арешти, 38 вироків, 11 адмінарештів. У 40 інших випадках ідеться про продовження термінів утримання під вартою, пояснила менеджерка з комунікацій КРЦ Тетяна Савчук.

За дев’ять місяців поточного року в тимчасово окупованому Криму також зафіксували щонайменше 40 випадків порушення права на найвищий досяжний рівень фізичного та психічного здоров’я. У 36 випадках йшлося про кримських татар. Зокрема, спікери згадали політв’язнів Амета Сулейманова та Тофіка Абдулгазієва, у яких суттєво погіршився стан здоров’я.

Також за дев’ять місяців цього року вже зафіксували 89 випадків допитів, опитувань та “бесід” з представниками РФ. У 33 випадках ішлося про кримських татар.

Звіт КРЦ також містить інформацію щодо неналежних умов утримання в СІЗО і в’язницях, порушень прав політв’язнів і незаконних військових навчань на окупованому півострові. У КРЦ вкотре звернули увагу на катування та погрози, незаконні призначення окупаційної “влади”, депортацію українських дітей і пропаганду, руйнування екосистеми та інші правопорушення, скоєні представниками РФ. Ба більше, співробітники Кримськотатарського ресурсного центру фіксують порушення прав люди на тимчасово окупованих територіях Запорізької та Херсонської областей. 

Читайте також: В окупованому Криму пропонують законодавчо закріпити поняття ‘ждун’

Під час презентації аналізу виступили й рідні кримських бранців. Петро Вигівський, батько Валентина Вигівського, активіста Євромайдану, якого ефесбівці затримали в Криму і який вже понад 10 років перебуває у російському полоні, закликав пришвидшити процес звільнення політичних вʼязнів. “10 років — це дуже великий термін. За цей час син Валентина пішов до школи і зараз вже навчається в 10 класі. Його батько жодного разу не міг провести сина до школи, зробити з ним уроки чи просто погуляти <…> За ґратами перебуває не лише політв’язень, але й вся його сім’я. Часи змінюються, люди змінюються, але, на жаль, для нашої сім’ї та для нашої країни ворог залишається той самий”, — підкреслив пан Петро.

Валентин Вигівський казав журналістам Радіо Свобода, що у російській неволі він зазнав катувань. “Мене били кілька днів на Луб’янці [на Луб’янській площі у Москві розташована будівля центральних органів ФСБ, також цим словом називають усю ФСБшну систему], а потім почалося щось взагалі неймовірне. Вивезли в ліс, поставили на коліна, вдягли мішок на голову і почали стріляти, ніби імітуючи розстріл”, — ділився політвʼязень ще у 2021 році. Після цього Валентин підписав так зване “визнання власної провини”. На суді Вигівський наголошував, що обмовив себе під тортурами. Представники РФ обвинувачували Валентина Вигівського у зборі та передачі представникові Китаю секретної інформації про двигун літака російської бойової авіації...

Айше Куртамет, мати наймолодшого політвʼязня Аппаза Куртамета, нагадала, що Аппазу було лишень 19 років, коли окупанти несправедливо звинуватили його у “тероризмі” та “фінансуванні тероризму”. “Теперішня ситуація з правами людини ще більше погіршується, і мало важелів використовується для тиску на репресивну машину. Дії РФ порушують міжнародні норми та права людини і повинні бути засуджені міжнародною спільнотою ”, — наголосила пані Айше та звернулася до ООН, ОБСЄ, Ради Європи, Amnesty International, аби вони сформували дієві механізми для звільнення полонених громадян України.

23 липня 2022 року Аппаз Куртамет виїхав з Новоолексіївки, що на Херсонщині, до своїх родичів у Криму. Юнак прибув до Генічеська, де з ним зник зв’язок. Аппаза викрали російські силовики. Представники РФ затримали хлопця через банківську транзакцію, яку виявили в його телефоні: Аппаз позичив 500 гривень своєму однокурснику, який служив у добровольчому батальйоні “Крим”. Звичайна позика стала приводом для того, аби засудити хлопця до семи років позбавлення волі. При цьому упродовж трьох місяців родина не могла довідатися, де перебуває Аппаз. Лише за три місяці хлопцю дозволили зателефонувати матері й повідомити, що він сидить у сімферопольському СІЗО. До грудня 2024 Аппаз перебуватиме у в’язниці “Владімірскій централ”, потім його етапуватимуть до колонії. Крім цього, як повідомляла мати Аппаза, його батько — Халіл Куртамет — зараз також заарештований на окупованій Росією території Херсонської області. Представники РФ готують звинувачення щодо пана Халіла. Оновлено: як стало відомо, 58-річного Халіла Куртамета засудили до восьми років позбавлення волі у колонії суворого режиму. Вирок виніс нелегітимний Генічеський районний “суд” Херсонської області. Батька наймолодшого кримського політв’язня звинуватили в участі в Кримськотатарському добровольчому батальйоні імені Номана Челебіджихана. У КРЦ наголосили, що цей вирок демонструє систематичний тиск на кримських татар, за якого російські окупанти часто ув’язнюють цілі родини.

Тетяна Лукʼяненко, родичка політвʼязня Рустема Гугурика, сказала, що вже третій рік його родина — діти, дружина та літня мати — чекають на його повернення. “Особливо турбує фізичний стан Рустема, який зазнав психологічних і фізичних знущань. Його також неодноразово етапували з одного місця до іншого, що стало важким випробуванням. Ми дуже сподіваємося на обміни. Найстрашніше — це доля цивільних, які перебувають у заручниках”, — відмітила пані Тетяна.

Увечері 27 березня 2022 року Рустем Гугурик, його дружина та шестирічна донька виїхали з окупованого російськими військовими селища Новоолексіївка Херсонської області до Криму. До російського повномасштабного вторгнення Рустем Гугурик, багатодітний кримський татарин, підробляв таксистом — возив людей до Чонгара і назад. Цього разу він намагався відвезти родину до родичів, які мешкали у Бахчисараї, проте так і не дістався місця призначення. На російському пункті пропуску родину затримали ефесбівці. Як розповідала дружина пана Рустема, їх 58 годин тримали без їжі, вони могли лише пити воду. “Потім на очах у дитини просто забрали батька”. У жовтні 2022-го підконтрольний Кремлю Київський районний “суд” Сімферополя засудив Рустема Гугурика до восьми з половиною років колонії суворого режиму за звинуваченням в участі у забороненому в Росії кримськотатарському батальйоні імені Номана Челебіджихана. Нині пан Рустем відбуває покарання в Бурятії. Як повідомляла Тетяна Лукʼяненко, у вересні Рустема без жодних причин помістили до штрафного ізолятора на 15 діб. Пані Тетяна також наголошувала, що під час перебування у сімферопольському СІЗО-2 Рустем Гугурик зазнавав психологічного та фізичного тиску. Крім цього, політв’язень вже давно не отримує необхідну меддопомогу, у зв’язку з чим його стан здоров’я погіршився. Більше про кримських політв’язнів, яким не надають медичної допомоги в російській неволі, можна прочитати у нашій статті

Нагадаємо, що переслідування осіб, які не є злочинцями з позиції українського законодавства, порушує статтю 7 Європейської конвенції з прав людини (покарання лише на підставі закону), а Росія не має жодного права застосовувати своє кримінальне законодавство на тимчасово окупованих територіях. Вивезення кримських політв’язнів на територію РФ також є злочином: відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, навіть якщо особа скоїла кримінальне правопорушення на окупованій території, саме на окупованій території її мають судити й саме на окупованій території особа має відбувати покарання. Проте представники РФ повсякчас підважують і міжнародне право, і права людини. Більше про російське кривосуддя та ставлення представників РФ до кримських бранців можна почитати у рубриках: Право на справедливий судПраво на життяПолітика і права людини.  

Матеріал підготовлено за підтримки DIGNITY — Данського інституту проти катувань, у межах проєкту “Здійснення правосуддя за міжнародні злочини в Україні”
 Поділитися