З січня по вересень 2024 року окупанти провели щонайменше 59 незаконних обшуків у Криму
У вівторок, 15 жовтня, Кримськотатарський Ресурсний Центр (КРЦ) презентував результати аналізу порушень прав людини в тимчасово окупованому Криму за дев’ять місяців 2024 року.
Як повідомили в Кримськотатарському ресурсному центрі, за цей час у Криму відбулися щонайменше 59 незаконних обшуків. 35 з них стосувалися кримських татар. За аналогічний період 2023 року у Криму зафіксували 57 обшуків (38 — у кримських татар). У 2022 році за той самий час у Криму було щонайменше 25 обшуків, 20 з них відбувалися у кримських татар.
Крім цього, як повідомив голова КРЦ Ескендер Барієв, за дев’ять місяців 2024 року вже зафіксували 91 затримання/утримання, з них 26 — кримських татар. За аналогічний період 2023 року відбулися 154 затримання (112 — кримських татар), а 2022 року — 108 затримань (83 — кримських татар). “Жителів Криму затримували за підозрою у причетності до заборонених у РФ організацій ‘Хізб ут-Тахрір’, батальйону імені Номана Челебіджихана, за дискредитацію ЗС РФ тощо”, — розповів Барієв.
За дев’ять місяців 2024-го вже зафіксували 131 випадок арештів, з них 60 — представників корінного кримськотатарського народу. За аналогічний період 2023 року було щонайменше 182 арешти (122 — кримських татар), а у 2022 — 138 арештів (104 — кримських татар).
Як уточнили у центрі, 131 випадок арештів охоплює: 42 нові арешти, 38 вироків, 11 адмінарештів. У 40 інших випадках ідеться про продовження термінів утримання під вартою, пояснила менеджерка з комунікацій КРЦ Тетяна Савчук.
За дев’ять місяців поточного року в тимчасово окупованому Криму також зафіксували щонайменше 40 випадків порушення права на найвищий досяжний рівень фізичного та психічного здоров’я. У 36 випадках йшлося про кримських татар. Зокрема, спікери згадали політв’язнів Амета Сулейманова та Тофіка Абдулгазієва, у яких суттєво погіршився стан здоров’я.
Також за дев’ять місяців цього року вже зафіксували 89 випадків допитів, опитувань та “бесід” з представниками РФ. У 33 випадках ішлося про кримських татар.
Звіт КРЦ також містить інформацію щодо неналежних умов утримання в СІЗО і в’язницях, порушень прав політв’язнів і незаконних військових навчань на окупованому півострові. У КРЦ вкотре звернули увагу на катування та погрози, незаконні призначення окупаційної “влади”, депортацію українських дітей і пропаганду, руйнування екосистеми та інші правопорушення, скоєні представниками РФ. Ба більше, співробітники Кримськотатарського ресурсного центру фіксують порушення прав люди на тимчасово окупованих територіях Запорізької та Херсонської областей.
Під час презентації аналізу виступили й рідні кримських бранців. Петро Вигівський, батько Валентина Вигівського, активіста Євромайдану, якого ефесбівці затримали в Криму і який вже понад 10 років перебуває у російському полоні, закликав пришвидшити процес звільнення політичних вʼязнів. “10 років — це дуже великий термін. За цей час син Валентина пішов до школи і зараз вже навчається в 10 класі. Його батько жодного разу не міг провести сина до школи, зробити з ним уроки чи просто погуляти <…> За ґратами перебуває не лише політв’язень, але й вся його сім’я. Часи змінюються, люди змінюються, але, на жаль, для нашої сім’ї та для нашої країни ворог залишається той самий”, — підкреслив пан Петро.
Айше Куртамет, мати наймолодшого політвʼязня Аппаза Куртамета, нагадала, що Аппазу було лишень 19 років, коли окупанти несправедливо звинуватили його у “тероризмі” та “фінансуванні тероризму”. “Теперішня ситуація з правами людини ще більше погіршується, і мало важелів використовується для тиску на репресивну машину. Дії РФ порушують міжнародні норми та права людини і повинні бути засуджені міжнародною спільнотою ”, — наголосила пані Айше та звернулася до ООН, ОБСЄ, Ради Європи, Amnesty International, аби вони сформували дієві механізми для звільнення полонених громадян України.
Тетяна Лукʼяненко, родичка політвʼязня Рустема Гугурика, сказала, що вже третій рік його родина — діти, дружина та літня мати — чекають на його повернення. “Особливо турбує фізичний стан Рустема, який зазнав психологічних і фізичних знущань. Його також неодноразово етапували з одного місця до іншого, що стало важким випробуванням. Ми дуже сподіваємося на обміни. Найстрашніше — це доля цивільних, які перебувають у заручниках”, — відмітила пані Тетяна.
Нагадаємо, що переслідування осіб, які не є злочинцями з позиції українського законодавства, порушує статтю 7 Європейської конвенції з прав людини (покарання лише на підставі закону), а Росія не має жодного права застосовувати своє кримінальне законодавство на тимчасово окупованих територіях. Вивезення кримських політв’язнів на територію РФ також є злочином: відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, навіть якщо особа скоїла кримінальне правопорушення на окупованій території, саме на окупованій території її мають судити й саме на окупованій території особа має відбувати покарання. Проте представники РФ повсякчас підважують і міжнародне право, і права людини. Більше про російське кривосуддя та ставлення представників РФ до кримських бранців можна почитати у рубриках: Право на справедливий суд, Право на життя, Політика і права людини.