Журналістка Ксюша Савоскіна і відеограф Олексій Нікулін саме знімали евакуацію коней з закинутої ферми на Куп’янщині. Рятувальну операцію проводили волонтери організації “Порятунок тварин Харків”. До коней їх провів український військовий, який і помітив занедбаних тварин.
“Того дня вони мали забрати з ферми двох коней, це єдині тварини, які лишалися там, на території ще були трупи інших коней”, — розповідає Ксюша Савоскіна.
Працювали двома автівками: одна — з причепом для коней, інша — в якій приїхали медійники. В процесі почули гудіння дрона і сховалися всередину ангара. Незабаром пролунав вибух: дрон знищив одну машину разом з речами журналістів.
“Відтоді ми намагалися не виходити з ангара. Волонтери мали загнати коней у причеп, і от цілий день, доки не посіріє, ми вирішили, що не будемо виходити, бо це дуже небезпечно, вони (росіяни — ред.) вже, імовірно, засікли нас”, — згадує журналістка.
Доки чекали — знову вибух: тепер загорівся сусідній ангар. Ксюша Савоскіна каже, найбільше в тій ситуації лякала відсутність зв’язку, адже попросити в когось про допомогу було неможливо. Залишившись без машини, журналісти спочатку виходили з села пішки, час від часу ховаючись від дронів. “Коли вони вже перетнули село, то підʼїхали волонтери: наші журналісти стали на кришку багажника пікапа і їхали так до самого Куп’янська”, — йдеться в повідомленні hromadske.
Ганебне полювання
Повідомлення про те, що російські військові спеціально цілять дронами по цивільних, надходять останнім часом дуже часто. Сьогодні російський безпілотник атакував громадський транспорт в Дніпровському районі на Херсонщині. Четверо пасажирів зазнали поранень.
27 листопада у Запорізькій області ворожий fpv-дрон атакував автівку, яка везла хліб у прифронтові села. Водія поранено, він у лікарні.
Того ж дня один на Харківщині, в селі Вовчанські Хутори, російський FPV-дрон вибухнув, пошкодивши трактор та цивільну автівку: один мирний мешканець загинув, двоє дістали поранень. А у Вовчанську такий же безпілотник поцілив по цивільній машині: один загиблий, один поранений.
26 листопада російські військові скинули з дрона вибухівку на жителя Берислава на Херсонщині. Чоловік дістав мінно-вибухову травму, поранення обличчя та голови.
За день до того російський FPV-дрон атакував пункт видачі гуманітарної допомоги в селі Солончаки на Миколаївщині. Поранень зазнали шестеро осіб: двоє представників гуманітарної місії та четверо місцевих мешканців.
“Двоє чоловіків та жінка у стані середньої тяжкості, двоє чоловіків — у важкому стані.”, — писав очільник місцевої ОВА Віталій Кім. На жаль, один із чоловіків наступного дня помер.
А ще раніше, 13 листопада, росіяни скинули з дрона вибухівку на машину швидкої допомоги в Станіславі Херсонської області. Медики саме везли до лікарні двох поранених цивільних, постраждалих внаслідок іншої атаки, теж дронової. Автівка знищена, у медичних працівників і водія вибухові травми й контузії.
Навмисне націлювання
Для таких нападів на цивільних ворог найчастіше використовує відносно дешеві fpv-дрони. Росіяни створюють їх у великій кількості. Такі безпілотники літають на невелику відстань — до 15 кілометрів, але є досить точними, оператор добре бачить, в кого цілить. Саме це й робить їх смертельною зброєю не лише проти військових, але й проти цивільних у прифронтових регіонах.
Кількість таких випадків настільки вражає, що одразу декілька міжнародних медіакоманд звернули увагу на цей злочин. Досліджували ситуацію зокрема журналісти ВВС. Вони ідентифікували телеграм-канал, в якому було оприлюднено кілька відео дронових цивільних. “Кожне з них розмістили із закликами та погрозами українцям, включно із заявами про те, що всі транспортні засоби є законними цілями та що люди повинні мінімізувати свої пересування. Постраждалих також ображали, називали “свинями”, а в одному випадку знущалися за те, що вони жінки”, — шоковані британці.
Цього літа журналісти DW також провели власне розслідування на Херсонщині. За період з вересня 2023 по липень 2024 року лише в одному Бериславі вони нарахували понад сотню ударів, у результаті яких у місті та навколишніх селах майже 130 мирних жителів отримали поранення та 16 загинули. Журналісти дійшли висновку: російські військові систематично без розрізнення використовують безпілотники проти мирного населення. За словами Уейн Джордаш, британського юриста, який спеціалізується на міжнародному гуманітарному праві, fpv-дрони є високоточною зброєю, тут не йдеться про випадкових жертв. Він впевнений: хоча цей тип безпілотників не відігравав великої ролі в міжнародних конфліктах до повномасштабного вторгнення в Україну, це не повинно бути юридичною перешкодою для переслідування в міжнародних судах. Адже навмисне націлювання на цивільне населення безумовно є воєнним злочином.
Журналісти DW змогли ідентифікувати три підрозділи, що базуються в цьому районі Херсонщини з кінця 2022 року. Це — 10 бригада спеціального призначення, 205 мотострілецька бригада та так званий батальйон Маргєлова (БАРС-33). Останній є добровольчим. На думку дослідників, саме така нерегулярний підрозділ, як БАРС, і може не лише просто використовувати, але й випробовувати дрони в регіоні. Зокрема і на цивільних…
Крім того, за допомогою такої дешевої зброї ворог робить життя у прифронтових районах неможливим, намагається залякати місцевих мешканців.
Згідно з міжнародним гуманітарним правом, під час військових дій не можна цілити по цивільних. Римський Статут виділяє чотири злочини, пов’язані з обстрілами цивільних об’єктів і населення:
- умисне спрямування нападів на цивільне населення;
- умисне спрямування нападів на цивільні об’єкти;
- умисне вчинення нападу з усвідомленням того, що такий напад призведе до випадкової загибелі чи поранення цивільних осіб або заподіє шкоду цивільним об’єктам;
- умисне спрямування нападів на будівлі, призначені для релігійних, освітніх, мистецьких, наукових чи благодійних цілей, на історичні пам’ятники, госпіталі та місця зосередження хворих і поранених за умови, що вони не є військовими цілями.
