Санкції США проти МКС — загроза міжнародному правосуддю?

22.02.2025

Марія Крикуненко

Санкції США проти Міжнародного кримінального суду: чи стануть вони поштовхом до глобальної кризи правосуддя й “розмитих стандартів”? Про все це — у розмові з Євгеном Захаровим, директором Харківської правозахисної групи.

Нещодавно Сполучені Штати оголосили про запровадження санкцій проти МКС. В адміністрації Дональда Трампа вважають, що МКС не має права розслідувати дії американських військових і їхніх союзників, зокрема Ізраїлю, тому називають такі кроки “нелегітимними й безпідставними”. Цей крок викликав гостру реакцію міжнародної спільноти, а в МКС засудили санкції, наголосивши, що вони підривають незалежність міжнародного правосуддя. У відповідь американська влада запровадила санкції безпосередньо проти головного прокурора МКС Каріма Хана.

Як санкції проти МКС вплинуть на глобальну систему правосуддя та чи загрожує світові ера, коли “право сили” переважатиме над “силою права”? Поговорили про це з очільником ХПГ Євгеном Захаровим. Він пояснив, чому санкції США проти МКС можуть стати небезпечним прецедентом для інших держав, у чому полягає ризик “розмиття” правових стандартів та як ці події позначаться на прагненні України домогтися справедливості у справах про воєнні злочини Росії на території України.

Як ви ставитеся до введення санкцій США проти МКС?

Я ставлюся до цього негативно, оскільки суд має бути незалежним і безстороннім. Накладення будь-яких санкцій на суд, у принципі, суперечить природі судової влади та порушує принципи справедливого судочинства, визнані міжнародним правом. Тому я категорично проти такого рішення.

Я розумію, що санкції викликані тим, що МКС видав ордери на арешт ізраїльського прем’єра Нетаньягу та ексміністра оборони Галланта. Я тоді теж був шокований, адже вони фактично поставили на одні ваги жахливих вбивць з ХАМАСу і керівництво Ізраїля, яке намагається боротися проти цих жахливих злочинів. Водночас реакція президента Трампа є неадекватною, адже вона позбавляє суд можливості нормально працювати.

20 травня 2024 року МКС видав ордери на арешт прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху та міністра оборони Йоава Галланта через підозру у скоєнні воєнних злочинів під час операцій у Секторі Гази. Звинувачення стосуються, зокрема, застосування голоду як методу війни, навмисних атак на цивільних осіб та інших порушень міжнародного гуманітарного права. Окрім ізраїльського керівництва, МКС також видав ордери на арешт трьох високопосадовців ХАМАСу: Ях’ї Сінвара, Мохаммеда Дейфа та Ісмаїла Ханії. Їм інкримінують організацію масових убивств, викрадення цивільних осіб, тортури та сексуальне насильство, скоєні під час нападу на Ізраїль 7 жовтня 2023 року, коли загинуло близько 1200 людей, а сотні були взяті в заручники. Прокурор МКС Карім Хан заявив, що ордери видано на підставі доказів, які свідчать про систематичні злочини з обох сторін конфлікту. Ізраїльська влада категорично відкинула звинувачення, наголошуючи на праві держави на самооборону. Представники ХАМАСу також розкритикували рішення суду, назвавши його політично вмотивованим.

Чи були ще якісь мотиви для накладення санкцій?

Я думаю, що це була основна причина. Річ у тому, що санкції виписані проти інституції, яка переслідує людей, які перебувають під захистом США. Це була сказано відкрито. Ізраїль і його громадяни знаходяться під захистом США. Це така державна позиція.

Тоді яким чином ситуація із санкціями може позначитися на Україні та її прагненні добитися справедливості щодо воєнних злочинів Росії на території України?

Як вже і сказав, це може позначитися на здатності МКС працювати та, зокрема, розслідувати ті російські злочини на території України, які вони вже почали розслідувати.

Чи може виникнути ситуація, коли санкції США проти МКС стануть прецедентом для інших країн — наприклад, вони також почнуть ігнорувати рішення міжнародних судів, посилаючись на власні національні інтереси?

Безперечно, це поганий приклад. І цілком можливо, знайдеться той, хто захоче йому слідувати. Тут слід мати на увазі, що США не ратифікували Римський статут, тому до МКС вони не мають жодного стосунку. Вони й раніше виступали проти нього, оскільки американські військові теж вчиняли злочини. Можна лише згадати тортури ув’язнених у в’язниці Абу-Грейб.

У 2004 році була опублікована серія фотографій із в’язниці Абу-Грейб в Іраку, де американські військові жорстоко знущалися з затриманих: ставили в принизливі пози, били, залякували собаками та позбавляли сну чи їжі. У відповідь на суспільний розголос Пентагон ініціював розслідування, яке призвело до покарання кількох військових, однак багато правозахисних організацій стверджують, що далеко не всі винні постали перед судом, а частина доказів і досі не розсекречена.

Які виклики можуть постати перед правозахисниками, що працюють із МКС?

Я думаю, нам треба робити своє і не звертати уваги на такі речі. Є Римський статут МКС, в якому описані кваліфіковані міжнародні злочини, зокрема геноцид, агресія, злочини проти людяності та воєнні злочини. Тобто МКС працює і займається розслідуванням цих злочинів, а потім в суді їх розглядає. На мій погляд, на нас це ніяким чином не має впливати.

Яким чином такий крок з боку США впливає на ідею універсальності прав людини й чи не ризикуємо ми опинитися в “епоху розмитих стандартів” у цій сфері?

Ми ризикуємо, звичайно. Взагалі завжди так і було, що ми хитаємось зі сторони в сторону: то в бік демократії, то бік антиліберальний. Зараз в багатьох країн дуже високий рівень популізму праворадикальних партій. До прикладу, адміністрація Трампа вже публічно демонструє непідконтрольність федеральному судді. Також ця зневага до права, характерна для популістів, зараз отримує велику популярність в багатьох країнах, зокрема в Угорщині, Німеччині, Австрії, Нідерландах, Франції, Словаччині.

Чи може цей випадок зумовити посилення ролі інших міжнародних органів (наприклад, Європейського суду з прав людини)?

Ні, на європейські структури це не матиме ніякого впливу, хіба що опосередковано. Тут інше питання, адже ці санкції фактично можна вважати замахом на ООН. Трамп не хоче фінансувати цю інституцію, адже, на його думку, всі кошти мають залишатися в Америці. І якщо він припинить фінансування, то це матиме погані наслідки.

Ще важливо те, що кількість праворадикалів росте у Європарламенті. Це теж буде дуже сильно впливати на політику. Зараз такий час, коли загальнолюдські цінності відходять на задній план, і популізм значно більш важить, ніж раніше. Це пов’язано із загальним послабленням демократії у світі, але все ж я не був би категоричним. Зараз такий час, в недалекому майбутньому це зміниться.

За підсумками виборів до Європарламенту в Італії, Франції та Австрії, найбільшу підтримку отримали праві та ультраправі партії. Зокрема, в Італії “Ліга” Маттео Сальвіні зафіксувала впевнену перемогу; у Франції “Національне об’єднання” Марін Ле Пен випередило партію президента Макрона; в Австрії, попри політичний скандал, виборці віддали високий відсоток голосів правопопулістській Австрійській партії свободи (FPÖ).

Чи є це “точкою неповернення”, чи, навпаки, це шанс для глибшого реформування системи міжнародної юстиції?

Безумовно треба реформувати систему міжнародного права. Адже те, що Росія робить зараз — порушення Статуту ООН. І з цим нічого не можна зробити, адже Росія входить до Ради Безпеки ООН і блокує всі рішення проти неї. Тобто в ідеалі має бути побудовані нова система міжнародних інституцій і, думаю, що над цим будуть працювати. Я сподіваюсь, що так і станеться, бо залишати світ в такому вигляді в якому він є — це шлях до третьої світової війни.

Як суспільство може підтримати ефективність і незалежність Міжнародного кримінального суду?

Наша організація підписала лист разом з іншими 150 організаціями на захист Міжнародного кримінального суду. Нам треба боротися та опиратися цьому злу. Є навіть такий дуже гарний вислів: “Той, хто приймає зло без спротиву, стає його прибічником”.