Більше про черговий злочин РФ розповіли в Харківській обласній прокуратурі, Офісі Генпрокурора та Службі безпеки України.
Обстріли ХФТІ
За інформацією слідства, підозрювані російські військові наказували обстрілювати Національний науковий центр “Харківський фізико-технічний інститут” (ХФТІ), у якому розміщені єдина у світі ядерна підкритична установка “Джерело нейтронів” і сховище ядерних матеріалів.
Як зауважили в СБУ, “це підприємство працює при Національному науковому центрі ‘Харківський фізико-технічний інститут’ і є чинним науково-дослідним центром атомної промисловості та ядерної енергетики”.
У 2022 році російські Збройні сили здійснили 74 прицільні удари по цьому ядерному об’єкту. Для цього російські військові використовували різні види зброї: авіабомби, осколково-фугасні снаряди ствольної артилерії, осколково-фугасні та касетні снаряди реактивних систем залпового вогню “Град”, “Ураган”, “Смерч”. “Крім того, рашисти обстрілювали цивільний ядерний об’єкт з важкої ствольної артилерії типу ‘Піон’, ‘Мста-С’, ‘Акація’ та мінометів”, — зазначали в Службі безпеки України.
Прикметно, що ці атаки не були випадковими, наголошують в Офісі Генпрокурора. За даними слідства, політичне та військове керівництво Російської Федерації знало про існування та розташування цієї ядерної установки, а “ворожі удари могли спричинити екологічну катастрофу міжрегіонального масштабу”.
Як зазначали в Харківській обласній прокуратурі, ХФТІ — цивільний обʼєкт, де не було жодного українського військового. Правоохоронці наголошували, що стаття 52 Додаткового протоколу I до Женевських Конвенцій підтверджує імунітет цивільних об’єктів, які “не повинні бути об’єктом нападу”. “Стороною цієї угоди є і Російська Федерація, проте держава-агресор вкотре довела, що нехтує нормами міжнародного права”, — писала пресслужба Харківської обласної прокуратури на своїй фейсбук-сторінці.
Підозрювані
Головний підозрюваний — Олександр Журавльов, генерал-полковник, який на той момент був командувачем Західного військового округу російських Збройних сил, — безпосередньо керував знищенням ХФТІ.
З-поміж підозрюваних є два інші генерали-лейтенанти: командувач 6-ою загальновійськовою армією Владислав Єршов і командувач 6-ою армією військово-повітряних сил і протиповітряної оборони Олег Маковецький.
Українські правоохоронці також підозрюють російських полковників: командувача 45-ою артилерійською бригадою великої потужності Павла Пілюкова та командувача 79-ою гвардійською реактивною артилерійською Новозибківською бригадою Євгена Геращенка.
Очільники військових формувань та підрозділів, які виконували незаконне розпорядження командувача Західним військовим округом, віддали наказ підпорядкованим їм підрозділам російських Збройних сил. Російські підрозділи облаштували позиції у населених пунктах, полях і лісосмугах, розташованих у прилеглих до Харкова районах. Вони базувалися як на території Харківської області, так і на територіях Бєлгородської області та російських аеродромів “Курськ” і “Вороніж”. З усіх цих місць російські військові обстрілювали та бомбардували ХФТІ, розповідають в Офісі Генпрокурора.
За процесуального керівництва Спеціалізованої екологічної прокуратури Харківської обласної прокуратури трьом генералам повідомили про підозру в умисних діях, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що призвели до тяжких наслідків, а також у веденні агресивної війни, у порушенні законів та звичаїв війни та у вчиненні дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу — екоцид. Як розповіли в СБУ, на підставі зібраних доказів слідчі Служби безпеки заочно повідомили про підозру усім п’ятьом російським військовим за двома статтями Кримінального кодексу України:
- ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 (порушення законів і звичаїв війни, вчинені за попередньою змовою групою осіб);
- ч. 2 ст. 28, ст. 441 (екоцид, вчинений за попередньою змовою групою осіб).
Окрім цього, злочинні дії Журавльова та двох його підлеглих — Маковецького та Єршова — додаткового кваліфікували за:
- ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканість України, що призвело до загибелі людей, вчинене за попередньою змовою групою осіб);
- ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 437 (ведення агресивної війни або агресивних воєнних дій, вчинене за попередньою змовою групою осіб) Кримінального кодексу України.
Як зазначав Андрій Костін, підозрюваний командир також був причетний до злочинів у Сирії, проте не поніс відповідальності.
Сума збитків
Згідно з висновком комплексної судової інженерно-екологічної та економічної експертиз, унаслідок дій російських військ навколишньому природному середовищу було завдано шкоди на суму майже 15 мільярдів гривень.
Аби відновити будівлі та споруди Інституту, які були знищені та пошкоджені, знадобиться понад 30 мільйонів гривень. За попередніми підрахунками такою є вартість відновлювальних робіт. Проте це — далеко не остаточні цифри, наголошують в Офісі Генпрокурора. Ба більше, унаслідок російських обстрілів було знищено ексклюзивне багатомільйонне обладнання, аналогів якого немає у світі.
Нагадаємо, що зараз Україна кваліфікує злочини агресора проти українського довкілля за двома статтями Кримінального кодексу: воєнні злочини (стаття 438) та екоцид (стаття 441). Хоча у міжнародних договорах поки немає поняття “екоцид”, триває рух за визнання екоциду п’ятим міжнародним злочином.
Більше про злочини Російської Федерації, скоєні проти українського довкілля, можна прочитати в рубриці Харківської правозахисної групи Екологічні права.
