Свідоме вбивство цивільних. Підсумки тижня

У прицілі — комунальники, пенсіонери, безпритульні тварини

О шостій ранку 17 травня біля міста Білопілля російський безпілотник поцілив по рейсовому автобусу — дев’ять загиблих і четверо поранених. “За попередньою інформацією, росіяни вбили сімʼю: батько, мати та донька загинули від удару. Мої співчуття рідним та близьким, — написав Володимир Зеленський. — Усі загиблі — цивільні. І росіяни не могли не розуміти, по якому транспортному засобу завдають цього удару. Це було свідоме вбивство цивільних”. Правоохоронці розпочали досудове розслідування за фактом вчинення воєнних злочинів, що спричинило загибель людей (ч. 2 ст. 438 КК України).

“Це суворе нагадування про те, що цивільні особи продовжують гинути й отримувати поранення щодня по всій Україні”, — заявила голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Даніель Белль.

Розповідаємо про інші атаки на мирне населення України, що сталися минулого тижня.

• 13 травня ворожі FPV-дрони полювали за цивільними в Куп’янську на Харківщині. Було пошкоджено будівлю комунального підприємства, автівку. Того ж дня російська армія завдала удару безпілотником по підприємству в селищі Старий Салтів, внаслідок чого пошкоджень зазнали два автомобілі. Поранено 63-річного чоловіка.

Також двічі БПЛА типу “Молнія” цілили по Холодногірському району Харкова. На щастя, без постраждалих.

Крім того, росіяни завдали авіаударів. КАБи пошкодили приватні будинки й підприємства в Куп’янську. Одна жінка поранена. Аж три керовані авіабомби випустили росіяни по селу Нечволодівка Купʼянського району, вбивши 80-річного чоловіка і 70-річну жінку. Трьох людей похилого віку поранено, 83-річна жінка зазнала гострої реакції на стрес.

• 14 травня російські військові обстріляли Херсонську перетримку для безпритульних тварин “Кіт Бегемот”. Про це повідомляли в організації UAnimals. “Тварин посікло уламками. Деякі з тварин загинули, деякі — сильно травмовані. Багатьох знайти досі не вдалося. Просто зараз волонтери та волонтерки притулку шукають вцілілих котів і собак на зруйнованій після прильоту перетримці”, — йшлося в повідомленні. Через те, що в місті немає ветеринарних клінік, де могли впоратися з пораненнями, усіх постраждалих тварин було вирішено перевезти до Одеси.

• 15 травня під артилерійським ворожим обстрілом знов перебував Херсон. Згинула жінка.

• Вночі проти 16 травня російські дрони атакували Одещину. Зруйновано приватні будинки, загибла цивільна жінка, поранено двоє чоловіків.

Вранці 16 травня російські БпЛА вдарили по місту Берислав на Херсонщині: один місцевий мешканець загинув, ще один дістав поранень. В самому обласному центрі дрон поранив місцевого мешканця: він дістав мінно-вибухову травму та поранення ноги.

В Костянтинівці на Донеччині російський БпЛА “Молнія-1” поцілила по цивільній автівці. Водій загинув. Троє осіб поранено. Вже за 15 хвилин російський FPV-дрон ударив по місцевому ринку, тяжко поранивши 72-річну жінку.

Цього ж дня у Куп’янську Харківської області FPV-дрон атакував службовий автомобіль підприємства з благоустрою. “55-річна жінка загинула. Ще четверо чоловіків — 58, 49, 40 і 53 років — отримали поранення, троє з них госпіталізовані. Усі постраждалі — співробітники місцевої комунальної служби”, — повідомили в Харківській ОВА.

• 17 травня — знову під обстрілом комунальники. Вранці у Дніпровському районі Херсона росіяни з дрона атакували вантажне авто комунального підприємства “Парки Херсона”. В результаті один співробітник КП отримав мінно-вибухову травму. Згодом до лікарні доправили ще двох його колег — з контузією.

Того ж дня в Оріхові Запорізької області внаслідок ворожого обстрілу були поранені дві жінки, а Дніпропетровщина зазнала ударів КАБами та безпілотниками: постраждали дві місцеві мешканки, було пошкоджено сільськогосподарське підприємство, адмінбудівлі, магазини, 12 осель.

• Вночі проти 18 травня через атаку безпілотників в Обухівському районі на Київщині загинула жінка, поранень дістали троє людей, серед них чотирирічний хлопчик. Все це одна родина. Як розповіли у UNITED24Media, загибла —  фотографиня Анна Єфименко: “27-річна Аня закрила своїм тілом 4-річного сина Марка. Її вбили. Марк вижив, але отримав важкі травми очей і зараз проходить лікування. Його бабуся і дідусь також були поранені та залишаються госпіталізованими”.

На щиті

В Україну повернули тіла 909 загиблих воїнів. Як повідомили в Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими, серед числа повернених “на щиті” Оборонців — полеглі з Курахівського, Покровського, ⁠Бахмутського, ⁠Вугледарського, Луганського, Запорізького, Сумського, Харківського напрямків та з моргів на території РФ. 

Судилища

15 травня касаційний суд РФ залишив чинним вирок Павлу Запорожцю. У 2023 році Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив його до 12 років позбавлення волі — нібито за “підготовку теракту” в Херсоні. 33-річного мешканця Скадовська окупанти викрали 9 травня. Спочатку Павла тримали у Херсонському ізоляторі тимчасового тримання на вулиці Теплоенергетиків. Три місяці українського військового били і катували струмом. А в серпні незаконно вивезли до Криму.

Як повідомляє ZMINA із посиланням на сестру незаконно засудженого українця Лідію Запорожець, сторона захисту планує подавати касаційну скаргу до Верховного суду РФ. Лідія розповіла, що Павло брав участь в суді у режимі відеоконференції. Лише зараз родина довідалася, що з ним все гаразд: адже листи від нього сім’ї давно не передають через цензуру у “Владимирському централі”.

Нагадаємо, ще у 2023 році захист Запорожця звертався до Координаційного штабу України з питань поводження з військовополоненими: згідно з відповіддю штабу, Павло є чинним військовослужбовцем України, а це передбачає його звільнення від кримінальної відповідальності та поводження з ним як із військовополоненим, відповідно до Третьої Женевської конвенції.

ШІ та права людини

Україна приєдналася до Рамкової конвенції Ради Європи про ШІ, права людини, демократію та верховенство права, повідомляє Уряд. “Документ визначає принципи, яких держава має дотримуватися у формуванні законодавства та застосуванні ШІ-продуктів у публічному секторі: повага до людської гідності, прозорість, недискримінація, захист приватності, надійність і безпека”, — розповідає пресслужба Кабінету міністрів України. Втім, експерти ставляться до цього документу з долею скептицизму. Зокрема, торік про Рамкову конвенцію писала Лабораторія цифрової безпеки: “Сфера дії документа була значно звужена порівняно з первинними його редакціями. Більше того, Рамкова конвенція повсюдно містить формулювання ‘намагається сприяти’, ‘наскільки це доречно’, ‘як передбачено національним законодавством’ (англ. ‘seek to ensure’, ‘where practicable’ і ‘in accordance with domestic law’), що значно послаблює форму зобовʼязань і в подальшому ускладнить імплементацію та застосування документа”.