MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Ворог цілить по цивільних дронами з термобаричними бойовими частинами. Підсумки тижня

05.05.2025   
Ірина Скачко
Безпілотники полюють на цивільних просто в центрі Херсона. За кілька годин після дронової атаки в Києві вибухали боєприпаси, ймовірно скинуті з БпЛА. А в Харкові російська армія застосувала дрони з термобаричними бойовими частинами. Все, про що ми хотіли, але не встигли розповісти минулого тижня.

Наслідки обстрілу Харкова 2 травня. Фото: Харківська обласна прокуратура

Наслідки обстрілу Харкова 2 травня. Фото: Харківська обласна прокуратура

Хроніка обстрілів

• Вночі проти 1 травня ворог атакував Україну щонайменше 170 дронами. Силам ППО вдалося збити близько сімдесяти з них. Вранці наступного дня в Дарницькому районі Києва здетонували кілька невідомих вибухонебезпечних предметів, заявили у Київській міській військовій адміністрації: “Близько 10 вибухів в лісопарковій зоні. Також відомо про вибух на даху житлового будинку, внаслідок якого частково пошкоджено його покрівлю. …Ймовірно, вибухають касетні боєприпаси, які росіяни розкинули із БпЛА, але сказати можна точно після проведення спеціальної експертизи з визначення походження цих вибухонебезпечних елементів”.

• Вже з дев’ятої вечора того ж дня армія РФ почала чергову атаку дронами. 150 ударних БпЛА та безпілотників-імітаторів були запущені з Брянська, Приморсько-Ахтарська та окупованого Криму. Внаслідок ворожої атаки постраждали Донеччина, Дніпропетровщина та Запоріжжя, повідомили Повітряні Сили ЗСУ. Зокрема російські дрони атакували ремонтний завод “Укрзалізниці” у Запоріжжі. Крім того, було пошкоджено житлові будинки та університет. Постраждав 31 мирний мешканець.

• Опівдні 2 травня російські дрони скинули вибухівку просто на центральну частину Херсона. “Внаслідок скидання вибухівки з дрона у Центральному районі постраждали двоє людей. Жінки, 55 та 83 років, дістали вибухові та черепно-мозкові травми, контузії, а також уламкові поранення”, — повідомляє Херсонська обласна адміністрація. Згодом до лікарні звернулася ще одна жінка з мінно-вибуховою травмою та контузією. Атака повторилася за кілька годин. “Близько 18:30 російський дрон знову атакував людей у центрі Херсона. Попередньо — одна людина загинула, ще двоє дістали поранення”, — написав у своєму телеграм-каналі начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін.

• 2 травня з 21:30 до 22:15 під масованою атакою із застосуванням ударних безпілотників перебував Харків. Травм та гострої реакції на шок зазнала 51 людина, серед них двоє дівчат-підліток.

“Ворог застосував щонайменше 15 БпЛА, попередньо — типу ‘Герань-2’. Під обстрілами були чотири райони міста: Основʼянський, Слобідський, Салтівський та Київський, — повідомили в Харківській обласній прокуратурі. — У місті зайнялись численні пожежі. Пошкоджено багатоквартирні та приватні житлові будинки, навчальні заклади, автомобілі, підприємства, магазини тощо”.

Фото: Харківська обласна прокуратура

Фото: Харківська обласна прокуратура

Пізніше було встановлено, що РФ застосувала ударні безпілотники з термобаричними бойовими частинами. “Таке озброєння створює потужну вибухову хвилю та високотемпературну хмару, що спричиняє масштабні руйнування і численні жертви серед цивільного населення. Його використання є особливо небезпечним і може свідчити про умисне порушення норм міжнародного гуманітарного права”, — наголосили правоохоронці.

• О четвертій ранку 3 травня ворожі шахеди атакували Великий Бурлук на Харківщині. 11 БПЛА вдарили просто по центру селища, через що спалахнула пожежа, що охопила 2000 кв.м. Знищено двоповерхову торговельну будівлю, частково зруйновано двоповерховий житловий будинок, адмінбудівлі, торговельні заклади та павільйони. Постраждали дві місцеві жительки.

Великий Бурлук, 3 травня. Фото: ДСНС України

Великий Бурлук, 3 травня. Фото: ДСНС України

• Вночі з третього на четверте травня противник знову запустив по Україні 165 безпілотників. За повідомленням Командування Повітряних сил ЗСУ, “внаслідок ворожої атаки постраждали Харківщина, Донеччина, Дніпропетровщина, Черкащина та Київщина”. Зокрема, у Черкасах спалахнули пожежі в житлових будинках, також горів склад. Повідомлялося про одного постраждалого. У Києві через удари по Святошинському, Оболонському та Шевченківському районах поранень зазнали 11 людей, серед них двоє дітей.

Фото: ДСНС Києва

Фото: ДСНС Києва

• Вранці 4 травня вісім російських КАБів атакували Оріхів Запорізької області. Як повідомляє очільник Запорізької ОВА Іван Федоров, постраждали двоє людей.

• Того ж дня росіяни вдарили керованими авіабомбами по житлових вулицях селища Велика Писарівка Сумської області, загинув чоловік. Місто Білопілля зазнало обстрілу з з реактивної системи залпового вогню. За медичною допомогою звернулися двоє місцевих жительок. Було пошкоджено оселі, електромережу та газопровід.

Полон

• Україна ідентифікувала 16 тисяч цивільних осіб, які стали жертвами незаконних затримань державою-агресором. Щодо понад 1800 людей наявні підтверджені дані про утримання на території РФ. При цьому лише близько 880 осіб верифіковані через Міжнародний комітет Червоного Хреста. Такі цифри навів директор Департаменту моніторингу додержання прав у секторі оборони та прав ветеранів і військовослужбовців, полонених та членів їх родин Секретаріату Уповноваженого ВР України з прав людини Станіслав Куліш під час форуму “Демократичний тиждень Карпатського моря”. До неї також долучилися представники міжнародних організацій та громадськості. Від лютого 2022 року повернути з російської неволі вдалося 4552 громадян, серед них лише 173 цивільних!

• Тим часом видання ZMINA із посиланням на заступницю керівника Офісу президента Ірину Верещук повідомляє, що Україна сформувала список із сотні відомих цивільних полонених, яких незаконно утримує РФ. До цього документу увійшли близько 30 журналістів. Через Міжнародний комітет Червоного Хреста список передали російській стороні.

• Уповноважений із питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Артур Добросердов в інтерв’ю Укрінформу заявив що сім’ї зниклих безвісти вже отримали понад 62 тисячі витягів із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. При цьому він уточнив: “Деякі родини отримували ці витяги не один раз. Наприклад, один раз витяг могла замовити дружина, потім — мама зниклого безвісти, потім під час оформлення певних соціальних виплат або гарантій могла бути вимога оформити більш свіжий витяг”.

Судилища

• Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив шістьох кримськотатарських активістів до термінів від 11 до 14 років ув’язнення, повідомляє “Кримська солідарність”. Окупанти відправили їх за ґрати за звинуваченням у тероризмі в межах “справи другої джанкойської групи “Хізб ут-Тахрір”. Халіла Мамбетова, Османа Абдуразакова, Лемана Зекеряєва, Екрема Кроша та Рефата Сейдаметова засудили до 14 років позбавлення волі з відбуванням перших чотирьох років у в’язниці, решти — у виправній колонії суворого режиму. Айдера Асанова суд засудив до позбавлення волі на 11 років з відбуванням перших трьох років у в’язниці, а строку, що залишився, — у колонії суворого режиму.

Фото: Кримська солідарність

Фото: Кримська солідарність

Міжнародна ісламська політична організація “Хізб ут-Тахрір” називає своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але відкидає терористичні засоби досягнення цього. Верховний суд Російської Федерації заборонив “Хізб ут-Тахрір” у 2003 році, занісши до списку з 15 об’єднань, названих “терористичними”. В Україні організація діє без обмежень. Після окупації Криму російська влада стала використовувати участь у “Хізб ут-Тахрір” для тиску на кримських татар. Членів організації переслідують не за підготовку державного перевороту та тероризм, а за публічні акції проти політичних репресій у Криму, системну критику російської влади та за масову нелояльність серед кримських татар у відповідь на події 2014 року, зазначають у “Кримській солідарності”.

• Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону виніс вирок мелітопольцю Єгору Семенову. За звинуваченням у спробі отруєння колишніх випускників Армавірського вищого військового авіаційного училища, його засудили до 27 років ув’язнення, повідомляє російське видання “Настоящее время”. Як розповіли журналісти, Семенова затримали за адміністративною справою про дрібне хуліганство і заарештували на 15 діб. У виданні зазначили: “Це стандартна практика в Росії останніми роками: арешт за статтею про хуліганство дає змогу ізолювати підозрюваного в СІЗО і домагатися від нього, серед іншого тортурами, потрібних зізнань”.

• У тому ж суді оголосили вирок “мелітопольській п’ятірці” — мешканцям окупованого міста, яких росіяни звинуватили у створенні “терористичного підпілля”. горя Горлова засудили до 14 років, Андрія Голубєва — до 12 років, Володимира Зуєва — до 11 років, Олександра Жукова — до 12 років і Юрія Петрова — до 14 років. Перші п’ять із половиною років терміну засуджені мають відбути у в’язниці, потім — у колонії суворого режиму. Їх звинуватили в участі у терористичній спільноті (частина 2 статті 205.4 КК РФ) і в приготуванні до вчинення акта міжнародного тероризму (частина 1 статті 30, 1 статті 361 КК РФ). Жоден з обвинувачених своєї провини не визнав.

Ігор Горлов, Олександр Жуков, Андрій Голубєв, Володимир Зуєв та Юрій Петров. Фото: Олександра Астахова, Медіазона From left Ihor Horlov, Oleksandr Zhukov, Andriy Holubiev, Volodymyr Zuyev and (seated) Yury Petrov Photo Aleksandra Astakhova, Mediazona

Ігор Горлов, Олександр Жуков, Андрій Голубєв, Володимир Зуєв та Юрій Петров. Фото: Олександра Астахова, Медіазона

Катування

Суходільська виправна колонія

Суходільська виправна колонія

Пресслужба Офісу Генерального прокурора повідомляє, що чотирьом співробітникам колишньої Суходільської колонії повідомлено про підозру у жорстокому поводженні з військовополоненими (ч. 1 ст. 438 КК України). В окупації ця “установа” має назву “Федеральна казенна установа «Виправна колонія № 4 Управління Федеральної служби виконання покарань по луганській народній республіці”. Йдеться про Кирила Долгополова, Леоніда Руденка, Миколу Цвєткова та Романа Занкова. Усі вони є громадянами України. “Співробітники місця несвободи, всупереч вимогам міжнародного гуманітарного права, катували військовополонених. Вони безпричинно завдавали ударів кулаками та спеціальними засобами — гумовими кийками по різних частинах тіла полонених, у тому числі аж до втрати свідомості, а також застосовували електричний струм”, — йдеться в повідомленні прокуратури. Про катування в військовополонених в окуповані й Суходільській колонії читайте в статті.

Матеріал підготовлено за підтримки DIGNITY — Данського інституту проти катувань, у межах проєкту “Здійснення правосуддя за міжнародні злочини в Україні”
 Поділитися