Цього року від атак РФ в Україні вже постраждало більше цивільних, ніж торік

Все більше постраждалих

Від початку цього року в Україні через атаки РФ загинуло та було поранено більше цивільних, ніж за той самий період торік, повідомила міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch у новому звіті. За покликаннями можна віднайти англомовну та україномовну версії доповіді.

Як встановили правозахисники, за перші чотири місяці 2025-го кількість постраждалих з-поміж цивільного населення, зокрема кількість поранених, зросла на 57% порівняно з аналогічним періодом 2024 року.

Крім того, правозахисники проаналізували обставини чотирьох атак, які Росія здійснила на Україну з 1 лютого до 4 квітня цього року. Унаслідок них загинули щонайменше 47 цивільних, а понад 180 мирних людей зазнали поранень.

Зокрема, у звіті згадують: ракетний удар по житловому будинку в Полтаві 1 лютого, ракетний удар по Ізюму 4 лютого, влучання російського вибухового снаряда в дах готелю “Центральний” у Кривому Розі 5 березня та ракетну атаку на Кривий Ріг 4 квітня, під час якої загинули 20 цивільних, у тому числі дев’ятеро дітей.

Як наголосили у Human Rights Watch, усі ці атаки РФ є незаконними та порушують міжнародне гуманітарне право, зокрема порушують заборону на невибіркові та непропорційні удари.

Правозахисники також зазначили, що військові російських Збройних сил не спромоглися ані відрізнити цивільні об’єкти від військових цілей, ані уникнути надмірних жертв з-поміж мирного населення, хоча вони мали передбачити такі наслідки й врахувати незначну військову вигоду від своїх ударів.

Проаналізовані атаки

1 лютого 2025 року Росія атакувала Полтаву: о 7:44 ранку у повітрі вибухнула велика фугасно-кумулятивна ракета, яка зруйнувала кут житлового будинку. Тоді загинули щонайменше 15 мирних людей, а ще 20 цивільних зазнали поранень.

Військово-повітряна база була єдиною військовою ціллю, яку дослідники Human Rights Watch ідентифікували у цьому районі. Вхід до неї розташований приблизно за 700 метрів від місця детонації. Прикметно, що Міністерство оборони Росії повідомляло про груповий удар із застосуванням далекобійної керованої зброї нібито по об’єктах газової та енергетичної інфраструктури України та заявляло, що “цілі удару досягнуті”, а “всі визначені об'єкти вражені”. Проте команда Human Rights Watch не виявила в безпосередній близькості жодного пошкодженого внаслідок обстрілу об’єкта газової чи енергетичної інфраструктури.

Правозахисники звернули увагу на ще одну російську дезінформацію. Коли 4 лютого через російський удар по центру Ізюма загинули щонайменше шестеро людей, а 57 людей, у тому числі троє дітей, були поранені, пов’язаний з російськими військовими телеграм-канал стверджував, нібито удар був завданий по українських солдатах й іноземних громадянах, які могли брати участь у військових операціях і нібито перебували в готелі “Крем’янець”. Насправді, як повідомляла місцева влада, цей заклад перестав працювати ще у 2022 році, а на момент російського обстрілу в цьому районі не було жодних військових цілей. Найближчою військовою ціллю, яку вдалося виявити правозахисникам, був територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, розташований приблизно за кілометр від місця удару.

Увечері 5 березня вибуховий снаряд влучив у дах готелю “Центральний” у Кривому Розі. Була поранена щонайменше 31 мирна людина, а шестеро цивільних загинули. Російський боєприпас влучив у центральну частину готелю та пошкодив 14 житлових будинків і кілька інших споруд, розташованих поблизу.

Правозахисники наголосили, що і російські Збройні сили, і військові блогери підтвердили факт обстрілу та заявили, буцімто в готелі загинули 28 “іноземних найманців”. Натомість команда Human Rights Watch не знайшла жодних доказів, які б підтверджували цю версію РФ. Найближчою військовою ціллю, яку ідентифікували дослідники Human Rights Watch, був військовий територіальний центр комплектування та соціальної підтримки за 5 кілометрів 700 метрів від місця події.

4 квітня російські Збройні сили знову атакували Кривий Ріг. Коли боєприпас розірвався в повітрі над парком, був пошкоджений дитячий майданчик, будівлі поруч, ресторан. 20 загиблих, у тому числі дев’ятеро дітей, понад 70 поранених, у тому числі тримісячне немовля… “Найближчою військовою ціллю, ідентифікованою дослідниками Human Rights Watch, був той самий військовий територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, що й у попередньому випадку, приблизно за два з половиною кілометри від парку”, — мовилося у звіті. Після удару по Кривому Рогу Міністерство оборони Росії заявило у телеграм-каналі, що вони цілили у ресторан, де нібито зустрічалися українські та іноземні військовослужбовці, і що в результаті обстрілу нібито загинуло до 85 військовослужбовців і було пошкоджено до 20 транспортних засобів. Проте дослідники Human Rights Watch не знайшли жодних доказів військової присутності чи військових цілей на відеозаписах з камер спостереження ресторану впродовж цього дня та безпосередньо в момент російського удару...

Щобільше, правозахисники наголосили, що перед жодним із цих смертоносних обстрілів російські військові не попереджали цивільне населення…

Правовий вимір

“Норми міжнародного гуманітарного права або ж закони війни зобов’язують сторони конфлікту завжди розрізняти учасників бойових дій і цивільне населення. Атаки не можуть бути навмисно спрямовані проти цивільних. Сторони конфлікту зобов’язані вживати усіх можливих запобіжних заходів для мінімізації шкоди мирному населенню та об’єктам цивільної інфраструктури”, — наголошували у Human Rights Watch. Там також нагадували, що атакувати можна лише воєнні цілі, а “цілеспрямовані атаки на цивільне населення або напади, під час яких не розрізняють комбатантів і цивільних, або обстріли, внаслідок яких, очікувано, буде заподіяно надмірної шкоди цивільному населенню порівняно з передбаченою воєнною користю, є забороненими”.

“Серйозні порушення законів та звичаїв війни, зокрема невибіркові та непропорційні атаки, скоєні особами зі злочинним наміром, чи то навмисно, чи з необережності, є воєнними злочинами. Крім того, до кримінальної відповідальності можна притягнути за скоєння воєнного злочину, а також за пособництво, сприяння або підбурювання до його скоєння. Командири та цивільне керівництво можуть бути притягнуті до відповідальності за воєнні злочини як особи, які видають накази, якщо вони знали або повинні були знати про воєнні злочини та не вжили достатніх заходів для запобігання ним або покарання винних”, — зазначали правозахисники.

Асоційована директорка відділу криз і конфліктів HRW Белкіс Віллє заявила, що під час будь-яких мирних переговорів з Росією захист мирного населення та забезпечення справедливості мають бути пріоритетними. Про жодну амністію для порушників міжнародного гуманітарного права не може бути й мови, проте вкрай важливо продовжити розслідування та притягнути винних до відповідальності за воєнні злочини та злочини проти людяності, наголосила Віллє.

“Унаслідок російських обстрілів гине та отримує поранення більше цивільних, у тому числі жінок і дітей, ніж раніше, навіть попри те, що світові лідери-учасники перемовин висловлюють жах з приводу чимраз більшої кількості жертв, — зазначила Белкіс Віллє. — Учасники перемовин повинні вимагати негайного припинення ударів по мирних жителях та об’єктах цивільної інфраструктури”.

Правозахисники закликали уряди різних країн, у тому числі адміністрацію Президента Сполучених Штатів Америки, використовувати наявні важелі впливу, аби змусити Росію дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права й припинити навмисні, невибіркові й непропорційні удари по цивільних і цивільній інфраструктурі України.

Продовження російського терору

Поки міжнародні й українські правозахисники та правоохоронці аналізують вже скоєні злочини Росії, терористична країна продовжує воювати з цивільним населенням. Лише цієї ночі українські оборонці збили 45 російських крилатих ракет і знешкодили 266 із 298 безпілотників. Як зазначали у Повітряних силах ЗСУ, у ніч проти 25 травня Росія здійснила комбінований удар по Україні та застосувала 367 засобів повітряного нападу. Унаслідок російської атаки постраждала більшість регіонів України. Влучання засобів повітряного нападу РФ зафіксували у 22 локаціях, а падіння збитих крилатих ракет та ударних БпЛА — у 15 локаціях. 

На жаль, через дії російських Збройних сил знову загинули мирні люди. Зокрема, як повідомляли у ДСНС України, через атаку РФ на Житомирщині загинуло троє дітей: восьми, 12 та 17 років. Щонайменше 12 людей постраждали, сповіщали у ДСНС України. Раніше надзвичайники сповіщали, що внаслідок нічної масованої атаки РФ чотири людини загинули на Київщині, а щонайменше 16 людей, у тому числі троє дітей, були травмовані.

Доповнено: Згодом кількість постраждалих на Київщині зросла до 33 людей, з них — семеро дітей. Увечері голова Київської ОВА Микола Калашник сповіщав, що постраждали 34 людини. Стосовно загиблих нині відомо, що дві людини загинули в Обухівському районі, де сталося займання ангара та будівлі. Під час гасіння пожежі рятувальники виявили тіла жінки та чоловіка. У Бучанському районі був пошкоджений приватний будинок і загинув 49-річний чоловік. Ще одна людина загинула у Фастівському районі: тіло виявили під час гасіння пожежі приватного будинку.

Уточнено: Від дій ворога потерпали й мешканці столиці: вже відомо про щонайменше 11 постраждалих у самому Києві (це на Київщині було понад 30 постраждалих), трьох людей ушпиталили. 

“Свідомі удари по звичайних містах. Зруйновані та пошкоджені звичайні житлові будинки. У Києві пошкоджені гуртожитки істфаку університету”, — зазначав Президент України Володимир Зеленський.

Крім цього, наразі відомо про чотирьох загиблих на Хмельниччині. Ще п’ятеро людей дістали осколкові поранення та перебувають у лікарні, одна з постраждалих — у важкому стані. П’ятеро людей, у тому числі 17-річний хлопець, постраждали й в Миколаєві. Крім того, у Миколаєві загинув 77-річний чоловік.

Оновлено й доповнено: Увечері 25 травня кількість загиблих у Миколаєві зросла до двох людей: рятувальники дістали тіло жінки з-під завалів. Раніше з-під завалів урятували двох жінок, одну з них шпиталізували у важкому стані, з іншою працювали психологи.

У Харкові отримали поранення 14-річний хлопець та двоє чоловіків 34 та 43 років.

На жаль, це лише попередні дані: кількість постраждалих може зростати. 

Як зазначав Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, під російським ударом опинилися 13 регіонів України: місто Київ, Київська, Житомирська, Хмельницька, Тернопільська, Дніпропетровська, Миколаївська, Одеська, Харківська, Чернігівська, Черкаська, Сумська, Полтавська області. Російські сили пошкодили понад 80 житлових будинків. Через дії ворога зайнялося 27 пожеж, а на трьох локаціях вогнеборці досі гасять полум’я. Станом на 10:37 ранку було відомо про понад 70 постраждалих, 12 людей загинули, понад 60 людей зазнали поранень. “Серед загиблих — троє дітей з однієї сімʼї на Житомирщині. Їхніх батьків госпіталізовано, мама — у важкому стані”, — писав Ігор Клименко в офіційному телеграм-каналі. Згодом кількість загиблих сягнула 13 людей.

“Це був комбінований, безжальний удар, спрямований на цивільних людей. Ворог вкотре показав: його мета — страх і смерть”, — наголосив Міністр внутрішніх справ України.

Крім того, як повідомляли в Офісі Генпрокурора, близько 05:00 години ранку 25 травня російські окупанти атакували безпілотником сільськогосподарське підприємство в Конотопському районі Сумської області. Унаслідок атаки ворога загинув 60-річний підприємець.

“Без справді сильного тиску на російське керівництво не зупинити цю жорстокість. Санкції точно допоможуть. Рішучість зараз має значення — рішучість Сполучених Штатів, рішучість європейських країн, усіх тих у світі, хто хоче миру. Світ знає всі слабкості російської економіки. Зупинити війну можливо, але виключно завдяки потрібній силі тиску на Росію. Путіна треба змусити думати не про запуски ракет, а про закінчення війни”, — наголошував Президент України Володимир Зеленський.