Меню
• Конституція   • Події
Микола Комаровський, 27 травня 2025

Депутат — міністр: у Верховній Раді пропонують скасувати заборону на суміщення

Новий проєкт закону пропонує дозволити деяким особам поєднувати функції законодавчої та виконавчої влади. Чи не порушить таке “переплетіння” гілок влади Конституцію України?

© Depositphotos

© Depositphotos

Минулого тижня група народних депутатів від партії “Слуга народу” зареєструвала законопроєкт № 13304 “Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення видів діяльності, які є сумісними з виконанням депутатських повноважень”.

Частина нововведень спрямована на удосконалення чинних норм, проте одне з положень, яке пропонують змінити автори законопроєкту, є фундаментальним з погляду державного устрою. Зокрема, у частині 2 статті 3 Закону України “Про статус народного депутата України” пропонується врегулювати питання видів діяльності, які є сумісними з виконанням депутатських повноважень. У першому пункті зазначено, що народному депутату буде дозволено обіймати посади у виконавчій владі, які не належать до посад державної служби, зокрема посади Прем’єр-міністра України, Першого віцепрем’єр-міністра, віцепрем’єр-міністра, міністра, першого заступника та заступника міністра, а також інші політичні посади, визначені законом.

Таким чином, у разі ухвалення законопроєкту народний депутат України зможе обійняти посаду міністра чи навіть очолити Уряд.

Втім, ініціатива викликає низку запитань, зокрема щодо її відповідності Конституції та впливу на розподіл влад.

Позиція Конституційного Суду України

Згідно з конституційним правом, питання суміщення посад не є новим і вже було предметом розгляду Конституційного Суду України (далі — КСУ) понад 20 років тому.

Йдеться про Рішення КСУ №14-рп/2002 від 4 липня 2002 року (справа щодо сумісності посад народного депутата України і члена Кабінету Міністрів України).

Суд чітко вказав, що системний аналіз Конституції України свідчить про відсутність у ній положень, які б дозволяли поєднання мандата народного депутата з посадою члена Кабінету Міністрів, незалежно від того, чи належать ці посади до державної служби.

Отже, чинні норми, що передбачають заборону для народного депутата бути членом Кабінету Міністрів або керівником центрального органу виконавчої влади, а також положення, які встановлюють дострокове припинення депутатських повноважень у разі порушення цієї вимоги, повністю відповідають Конституції України.

Аргументи авторів законопроєкту

Автори ініціативи зазначають, що чинна редакція статті 3 Закону України “Про статус народного депутата України” ґрунтується на правовій позиції Конституційного Суду, яку було сформовано за інших політичних умов. Водночас Конституція України прямо не забороняє народному депутату входити до складу Кабінету Міністрів.

Ключовим аргументом є те, що з 1 січня 2016 року, після набрання чинності Законом України “Про державну службу”, посади членів уряду були виключені з переліку державної служби. Стаття 3 цього закону прямо вказує, що дія закону не поширюється на Прем’єр-міністра, віцепрем’єр-міністрів, міністрів та їхніх заступників, отже, ці посади мають політичний, а не службовий характер.

На думку ініціаторів, розширення переліку дозволених видів діяльності для народного депутата не порушує статтю 78 Конституції, не суперечить принципу поділу влади, а, навпаки, узгоджується з ідеєю політичної відповідальності та наближує українську практику до європейських демократичних стандартів. У цьому контексті також наводяться приклади європейських країн.

Можливість та наслідки прийняття

Оскільки законопроєкт подали депутати від партії “Слуга народу”, його ухвалення є цілком імовірним. Водночас варто враховувати кілька важливих моментів.

Передусім, необхідно повторно звернутися до Конституційного Суду. У вже згаданому рішенні чітко зазначено, що поєднання депутатського мандата з посадою в Уряді є несумісним незалежно від статусу такої посади. Аргументи щодо зміни політичного устрою та обставин не можуть нівелювати обов’язковість рішень КСУ.

Сумнівним виглядає й посилання авторів на досвід іноземних держав, адже їхній політичний контекст значно відрізняється. Наприклад, більшість із наведених країн (Німеччина, Польща, Італія, Канада, Франція, Велика Британія) мають двопалатний парламент. У них міністри зазвичай походять із нижніх палат, які й мають ключову роль у формуванні уряду.

поширити інформацію

Подібні статті

• Політика   • Публіцистика

Правозахист на службі владі: чи потрібен Україні військовий омбудсман у такому вигляді?

3 червня Верховна Рада прийняла за основу винесений на розгляд Президентом законопроєкт № 13266 ‘Про військового омбудсмана’. Хоча попереду ще друге читання, вже зараз документ містить істотні ‘генетичні’ недоліки, які, на жаль, одразу ставлять під сумнів ефективність запропонованої посади.

• Права дітей   • Російсько-українська війна

Росія має без жодних умов повернути усіх примусово переміщених і депортованих з України дітей

Цього вимагає Генасамблея ООН в ухваленій 3 грудня резолюції. Росія має негайно припинити подібні практики, а також припинити розлучати дітей з родинами, змінювати малечі громадянство, здійснювати незаконне всиновлення й індоктринацію українських дітей.

• Події   • Російсько-українська війна

‘У мене питання до російської влади: навіщо ви вбили наших дітей?’

Третього грудня в Харкові відкрилася виставка “Ангели Харківщини”, присвячена вбитим армією РФ дітям регіону. Її ініціатором стала мама загиблого одинадцятирічного Марка Тетяна Матяш-Мирна. ХПГ та Харківська обласна прокуратура підтримали цю ідею. 

• Російсько-українська війна   • Події

З 24.02.2022 російські загарбники вже вбили понад 4000 цивільних на Донеччині

Україна вже задокументувала понад 59 тисяч злочинів, вчинених представниками РФ на Донеччині. Нині правоохоронці розслідують 48 кримінальних проваджень за фактами розстрілу військовополонених і 35 кримінальних проваджень за фактами розстрілу цивільних у Донецькій області.



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвісти