Держава, що боїться людей. Дайджест російських протестів

У скарзі Олексій вказав на антиконституційність цієї статті, на те, що вона спрямована на придушення інакомислення в Росії та на застосування репресій проти незгодних із позицією влади.

КС РФ відмовився розглядати скаргу. У його ухвалі йдеться про те, що стаття про “фейки” не порушує Конституції, оскільки не заважає висловлювати думку про дії армії — якщо це не пов’язано з поширенням свідомо неправдивої інформації.

Коментуючи ухвалу суду, юристка Віолетта Фіцнер заявила: “Ми можемо зробити свій власний висновок, що держава і далі боїться людей, які мають свою думку і не піддаються пропаганді, і готова йти на що завгодно, щоб заглушити голоси цих людей”.

У липні 2022 року Олексія Горінова засудили на сім років позбавлення волі. Він став першою людиною, що отримала за цією статтею реальне покарання у вигляді позбавлення волі. У листопаді 2024 року 2-й Західний окружний військовий суд засудив Олексія ще до трьох років у колонії суворого режиму за звинуваченням у “виправданні тероризму”: нібито в тюремній лікарні він обговорював з іншими ув’язненими підрив Кримського мосту та дії українських підрозділів, визнаних в РФ терористичними організаціями.

Переслідування

Лідія Прудовська із закритого військового міста Мирний (Архангельська область) після нападу Росії на Україну почала писати антивоєнні пости у “Вконтакте”, зокрема про злочини російських військових і масові вбивства в Бучі. Вона запропонувала “видалитися з друзів” усіх, хто виправдовує війну, зі словами: “Нормальній людині доводити, що вбивати не добре і що залиште свій русскій мір при собі, не треба!!!” (орфографію автора збережено).

Лідію та її неповнолітніх дітей викликали на допити у поліцію, її оштрафували, а 2023 року порушили кримінальну справу про “дискредитацію армії”. Прокурор запросив для неї два роки колонії-поселення. У березні 2024 року після початку судового процесу Лідії Прудовській разом із дітьми вдалося виїхати з Росії. Її заочно заарештували, оголосили в розшук, органи опіки заочно позбавили її батьківських прав щодо 12-річного прийомного сина, а поліція оголосила його в розшук. 8 червня Лідію Прудовську засудили до штрафу в 200 000 рублів.

*

Житель Тули Микола Дмитрук прийшов на парад 9 травня в майці з перекресленою літерою Z і написом “Миру мир, ні війні”. Поліцейські затримали активіста і склали протокол про “дискредитацію армії”. Центральний районний суд Тули визнав Миколу винним і оштрафував на 45 000 рублів.

*

За антивоєнний пост у соцмережі “ВКонтакте” Роман Ладищенко, активіст і член партії “Яблоко” з Пскова, отримав штраф на 40 000 рублів.

*

25-річний житель Смоленська у коментарях у соціальних мережах похвалив дії ЗСУ, атаки безпілотників на Смоленську область і операції українських диверсійно-розвідувальних груп у Брянській області. Його звинуватили у виправданні тероризму, а також у поширенні в інтернеті завідомо неправдивих відомостей про діяльність СРСР у період Другої світової війни — за публікацію відео, у якому “заперечували факти, встановлені Нюрнберзьким трибуналом”. Вирок військового суду — 3 роки колонії.

*

Активіст Дмитро Новіков одразу після виходу з будівлі суду, де його оштрафували за антивоєнні пікети з фотографіями зруйнованих українських міст і портретами вбитих на війні мешканців Уралу, став у новий пікет із плакатом “Інакомислення — це злочин. З початку 2022 року понад 10000 наших співгромадян було покарано за незгоду з війною”. Його затримали та призначили ще один штраф у 15 000 рублів за статтею про порушення порядку проведення публічних акцій.

*

34-річний Кирило Бобров з Уфи (Республіка Башкортостан), за версією слідства, створив “екстремістське співтовариство для розпалювання ненависті або ворожнечі та приниження гідності” бізнесменів, посадовців держорганів, членів партії “Единая Россия”. Також він публікував в інтернеті відео зі скоєними ним підпалами будівель держорганів і залишав коментарі з критикою влади в Росії. Суд визнав Кирила винним за статтями про створення екстремістської спільноти, розпалювання ненависті організованою групою із застосуванням насильства, публічні заклики до тероризму і підпали, організовані групою, і засудив до 16 років ув’язнення.

*

Оксана Казанцева опублікувала коментар у чаті каналу Олександра Невзорова: “Та одна тільки твоя ватна пика вже як велика загроза. Вона така сама, як російські військові, які за шматок м’яса пішли вбивати братній народ України. Вони не просто вбивці, а дітовбивці і ґвалтівники. Не з чуток знаю”. За ці слова суд визнав її винною в публічних діях, спрямованих на “дискредитацію армії РФ”, і призначив покарання — два з половиною роки умовно із забороною на публікації в інтернеті.

*

Юлія Морозова з Магадана написала два коментарі в каналі “Весь Магадан” зі словами: “Коли-небудь ми всі відповідатимемо за цих виродків при владі” і “Ви не зрозуміли, що наших людей відправляють на безглузде місиво в цій війні?”. Суд засудив її до двох років умовно із забороною на публікації в інтернеті за статтею про “дискредитацію” ЗС РФ.

*

58-річний Костянтин Подошвелєв, петербурзький бізнесмен і колишній міліціонер, у січні 2024 року наніс написи “ПОЛІТЕХ ZA ВБИВЦІ” і “РПЦ ZA ВБИВЦІ” на стіни будівель Санкт-Петербурзького політехнічного університету і двох храмів. Спочатку його затримали за статтею про пошкодження об’єктів культурної спадщини та про вандалізм із мотиву політичної ненависті. Але потім 13 червня 2024 року Подошвелєва звинуватили в участі в терористичній організації: нібито він зробив антивоєнні написи за завданням Легіону “Свобода Росії”, а також планував воювати за Україну. Обвинувачення запросило 18 років колонії, але Подошвелєв винним себе не вважає і говорить про тортури та погрози після затримання.

*

Машиністку зі Свердловської області засудили до 20 років за спробу підпалу військкомату. Валерію Марченко визнали винною за статтями про готування до теракту групою осіб за попередньою змовою, держзраду і проходження навчання для здійснення терористичної діяльності.

Процес пройшов у закритому режимі. За даними SOTAvision, Марченко закидають спробу підпалу Центрального обласного військового комісаріату. Жінку затримали на шляху до будівлі військкомату з вісьмома “коктейлями Молотова”. За версією слідства, засуджена збиралася підпалити військкомат “з метою дестабілізації органів влади, впливу на ухвалення рішень про припинення СВО”.

Згідно з матеріалами слідства, підпалити військкомат Марченко нібито запропонував якийсь чоловік, який представився співробітником українського проєкту “Хочу жити”. Він же буцімто надсилав жінці фотоінструкції з приготування горючої суміші.

Марченко впевнена, що спілкувалася саме з українським військовим, а не співробітником ФСБ, тому що “він знав те, чого не знають російські спецслужби”. До кримінального переслідування Марченко працювала машиністом аміачно-холодильних установок на птахофабриці в селищі Рефтинський у Свердловській області. У неї є 20-річний син і 13-річна дочка.

*

42-річний Андрій із Москви на початку червня наніс щонайменше вісім графіті “Миру — мир” на мостах і набережних Петербурга: на Літейному і Великоохтинському мостах, на набережній Фонтанки, на Воскресенській, Арсенальній, Ушаковській набережних, а також у двох місцях на Виборзькій набережній. 7 червня співробітники Центру “Е” затримали Андрія у кримінальній справі про вандалізм і привезли в Петербург. Зараз його відпустили під підписку про невиїзд.

*

36-річна художниця й антивоєнна активістка із Самари (Приволзький федеральний округ) Ірина Ізмайлова, за версією слідства, нібито виготовляла триперекис ацетону за кілька місяців до обшуку. Під час обшуку, який провели без адвоката, співробітники заявили, що знайшли сліди вибухової речовини. Слідство наголошувало на тому, що Ізмайлова нібито “дотримується радикальної проукраїнської ідеології”.

11 червня суд звинуватив активістку у “виготовленні вибухівки” і “державній зраді” та засудив до 20 років ув’язнення і штрафу в 250 тисяч рублів.

Захист Ірини припускає, що кримінальне переслідування пов’язане з антивоєнною позицією Ірини Ізмайлової. Вона не приховувала своєї громадянської позиції, вела відкриту антивоєнну діяльність і публікувала критичні висловлювання в соцмережах.

*

Сергій, житель Анжеро-Судженська (Сибірський федеральний округ), висловився про російських військових: “Ну тож правильно, мародери Шойгу дохнуть мов мухи”. 12 червня суд визнав його винним у “розпалюванні ненависті” й оштрафував на 10 тисяч рублів.

*

Дмитро Токтаров, 23-річний студент Чуваського державного аграрного університету, залишив кілька антивоєнних написів: “Росія без Путіна”, “Путін — хуйло. Ні війні!” з перекресленою літерою Z і “Путін — пуштедише!” (марійською мовою — “вбивця”). За першу з них 12 червня його звинуватили у “вандалізмі” й оштрафували на 10 000 рублів. Щодо решти двох вирок ще не ухвалено.

*

45-річна Ірина М., спеціалістка відділу мобілізаційної роботи в уряді Хабаровського краю, у червні 2022 року залишила схвальний коментар на адресу жителя Комсомольська-на-Амурі Володимира Золотарьова, який підпалив будівлю Росгвардії на знак незгоди з війною. Ірина назвала його “героєм” і зазначила, що залишилося “мало людей, які наважилися”. Через три роки коментар виявили співробітники Центру “Е”, проти Ірини порушили кримінальну справу.

*

Житель Старого Осколу Бєлгородської області Валерій Кириченко відправив своїй дружині кілька голосових повідомлень, у яких, зокрема, звучали фрази: “Слава Україні! Я з України приїхав взагалі-то <...> у мене така ненависть до Вас, до Ваших росіян…”. Кириченка визнали винним у “розпалюванні ненависті та ворожнечі” і “демонстрації забороненої символіки”. За першим протоколом чоловікові призначили 10 тисяч рублів штрафу, а за другим — тисячу рублів.

*

У 2023-му році підприємець із Челябінська Євген Меліхов прокоментував новину про війну в одному з Telegram-каналів. Сюжет був пов’язаний із мобілізацією. Точний зміст коментаря невідомий. Відомо, що під час обшуку у квартирі Євгена силовики знайшли в його телефоні “підписки на антиросійські канали”, а сам він визнав, що був противником війни і публікував допис саме на підтримку України. Підприємця було засуджено на п’ять з половиною років позбавлення волі за “заклик до вчинення злочину терористичної спрямованості”.

Пікети та мітинги

У центрі Новосибірська активісти Володимир Сухов і Хелікс Сафін вийшли з плакатами, аби висловити підтримку політв’язню Марії Пономаренко, засудженій за антивоєнні публікації, і нагадати про порушення конституційного права на вільне поширення інформації. Хелікс Сафін у своєму виступі нагадав про 29-ту статтю Конституції Росії, що гарантує свободу думки, слова і заборону цензури.

Обидва активісти наголосили, що вважають своїм обов’язком нагадувати про право громадян на доступ до інформації та підтримувати тих, хто страждає за висловлення своїх думок. У Новосибірську щотижня відбуваються “протестні суботи”.

Диверсії та саботажі

Партизани руху “Свобода Росії” повідомили про підпал вежі зв’язку біля військової частини №22669 у Хабаровському краї (Далекосхідний федеральний округ). За їхньою заявою, мета атаки — порушити комунікації російської армії. “Опір дедалі частіше отримує важливу інформацію від небайдужих росіян і вкотре доводить, що вміє її використовувати ефективно”, — ідеться в повідомленні руху, який отримав точні координати вежі для підпалу від інформатора з-поміж місцевих жителів.

Огляд підготували волонтери Меморіалу на основі джерел: SOTA, 24liveblog, ОВД-инфо, 7х7 — Горизонтальная Россия, телеграм-каналів Весна, Активатика, RusNews та інших.