МКС видав ордери на арешт двох російських генералів

Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав нові ордери на арешт представників РФ. Ідеться про двох високопоставлених військових Російської Федерації: командувача дальньої авіації Сергія Кобилаша (1965 року народження) та командувача Чорноморського флоту Віктора Соколова (1962 року народження), про відставку якого повідомляли російські блогери у лютому цього року.

Детальний зміст ордерів на арешт не розголошують, аби захистити свідків і гарантувати подальше розслідування. При цьому, як наголошують у МКС, обізнаність громадськості щодо ордерів може сприяти запобіганню подальшому вчиненню злочинів.  

Російських командувачів підозрюють у вчиненні воєнних злочинів: умисному спрямуванні нападів на цивільні об’єкти (стаття 8 (2)(b)(ii) Римського статуту МКС) і заподіянні надмірної шкоди цивільному населенню чи пошкодженні об’єктів цивільної інфраструктури (стаття 8(2)(b)(iv) Римського статуту).

Крім того, російських командувачів підозрюють у вчиненні злочину проти людяності: зокрема в тому, що вони вчиняли нелюдські діяння, які умисно заподіюють сильних страждань чи тяжких тілесних ушкоджень або серйозної шкоди психічному чи фізичному здоров’ю (стаття 7(1)(k) Римського статуту).

Як зауважили у МКС, Сергій Кобилаш і Віктор Соколов могли вчиняти воєнні злочини та злочини проти людяності щонайменше у період з 10 жовтня 2022-го до 9 березня 2023-го.

У МКС також відмітили, що є обґрунтовані підстави вважати, що російські командувачі несуть відповідальність за ракетні удари, які під їхнім командуванням завдавали російські війська по енергетичній інфраструктурі України упродовж зими 2022 — 2023 років. За цей час російські Збройні сили могли завдавати ударів по численних електростанціях і підстанціях, розташованих у низці населених пунктів України.

Судді також зауважили, що є вагомі підстави вважати, що ймовірні атаки були спрямовані проти об’єктів цивільної інфраструктури, а у випадках, коли пошкоджені об’єкти можна було розглядати як військові, шкода та збитки, заподіяні цивільному населенню, були явно надмірними у порівнянні з очікуваною військовою перевагою.

Відповідно до МКС, також є обґрунтовані підстави вважати, що Кобилаш і Соколов несуть індивідуальну кримінальну відповідальність за скоєння згаданих вище злочинів. Російські командувачі несуть індивідуальну кримінальну відповідальність за те, що могли вчиняти такі злочини спільно з іншими особами та/або через інших осіб (стаття 25(3)(a) Римського статуту), а також за те, що віддавали відповідні накази та не могли належним чином контролювати сили, які перебували під їхнім фактичним командуванням (стаття 28(a) Римського статуту).

Щобільше, постійні обстріли України можна розглядати як діяння, котрі “передбачають багаторазове вчинення дій проти цивільного населення”, вважають у МКС. Як зазначають судді, такі діяння можна кваліфікувати як злочин проти людяності. 

Що відомо про Сергія Кобилаша та Віктора Соколова?

У листопаді минулого року Харківська правозахисна група вже писала про Сергія Кобилаша. Українські правоохоронці підозрювали його в порушенні законів та звичаїв війни, поєднаних з умисним убивством. Російському військовокомандувачу загрожувало ув’язнення, у тому разі якщо суд визнає його винним.

У січні 2023-го Служба безпеки України повідомляла, що Сергій Кобилаш та інший російський генерал і колишній командувач Чорноморського флоту РФ Ігор Осипов стали першими російськими військовими, яким Україна оголосила підозру саме за обстріл цивільної інфраструктури. Російським генералам повідомили про підозри за статтями про планування, підготовку та ведення агресивної війни та про посягання на територіальну цілісність і недоторканність України. Як зазначали есбівці, Сергій Кобилаш виконував вказівки вищого російського військово-політичного керівництва “щодо знищення українських міст”. “Саме за його наказом російські загарбники здійснюють масовані ракетні удари по житлових будинках, лікарнях та об’єктах критичної інфраструктури у різних регіонах України. Для проведення повітряних атак ворог використовує стратегічні ракетоносці Ту-160, Ту-95МС, а також дальні ракетоносці-бомбардувальники Ту-22М3, на озброєнні яких крилаті ракети типів Х-555, Х-101, Х-55 і Х-22”, — повідомляли в СБУ на початку 2023 року.

Інша підозра Кобилашу стосувалася обстрілу багатоповерхівки в Умані. Як зазначили в Офісі Генпрокурора, “командувач віддав злочинний наказ підпорядкованим підрозділам дальньої авіації РФ атакувати ці об’єкти високоточними ракетами”. Російський бомбардувальник Ту-95МС виконав злочинний наказ і о пів на п’яту ранку 28 квітня 2023 року випустив дві крилаті ракети Х-101 по житловій дев’ятиповерхівці, мешканці якої мирно спали. Російські ракети забрали життя 23 людей, з-поміж яких було шестеро дітей. Ще дев’ятеро людей отримали поранення, а одну людину досі вважають зниклою безвісти.

“Мета ударів досягнута”, — коментувало Міноборони Росії масований ракетний обстріл України, здійснений 28 квітня 2023 року російськими військами.

Віктор Соколов також отримав заочну підозру від СБУ у травні минулого року. Російського адмірала підозрювали у тому, що він особисто віддавав накази регулярно запускати крилаті ракети “Калібр” по енергетичній інфраструктурі України. Як зазначали есбівці, унаслідок цих обстрілів загинули четверо мирних жителів, а ще 40 мирних людей зазнали поранень. За даними слідчих, агресор здійснював повітряні атаки по енергооб’єктах у Київській, Львівській, Дніпропетровській, Вінницькій, Кіровоградській, Одеській, Запорізькій, Сумській, Хмельницькій, Рівненській, Чернівецькій, Черкаській, Житомирській та Івано-Франківській областях України. Тоді через російські обстріли значно постраждала система життєзабезпечення цивільного населення, а десятки місцевих навчальних закладів, лікарень та інших соцустанов були змушені призупинити роботу. З огляду на це слідчі СБУ повідомили Соколову про підозру за декількома статтями Кримінального кодексу України:

• ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 та ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 438 (порушення законів та звичаїв війни, вчинене групою осіб за попередньою змовою);
• ч. 3 ст. 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України);
• ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 437 (планування, підготовка, розв'язування та ведення агресивної війни, вчинене групою осіб за попередньою змовою).

Йому також загрожувало довічне позбавлення волі.

15 лютого цього року військові блогери РФ і російські ЗМІ повідомляли, що Соколова звільнили з посади командувача Чорноморського флоту Російської Федерації. Це відбулося після того, як Україна потопила великий десантний корабель російського флоту “Цезарь Куников” біля кримського узбережжя. 

Російські обстріли цивільного населення та цивільної інфраструктури

Як 29 лютого 2024-го повідомила Лабораторія гуманітарних досліджень Єльського університету, її дослідники задокументували 223 випадки пошкодження енергетичної інфраструктури України в період з жовтня 2022-го до квітня 2023-го. Підтверджені випадки пошкоджень охоплювали 17 областей України. При цьому майже 53% з них сталися у п’яти областях: Київській, Харківській, Дніпропетровській, Львівській і Херсонській. Понад 53% від загальної кількості підтверджених випадків (35 із 66) сталися у жовтні та листопаді 2022 року. За цей час найбільше випадків пошкоджень (11 із 66) були зафіксовані на Київщині. При цьому вісім із 11 випадків пошкоджень сталися протягом жовтня та листопада 2022 року.

Прикметно, що в областях України, які на той час не перетиналися з лінією фронту, були зафіксовані 128 випадків пошкоджень. Зважаючи на географію і час обстрілів, твердження, нібито Росія завдавала ударів по військових цілях, видається доволі сумнівним. Дослідники відмічали, що йшлося про широкомасштабні та систематичні спроби припинити життєво необхідне виробництво та постачання електроенергії в Україні. 

У червні 2023-го Харківська правозахисна група писала, що 84% усіх воєнних злочинів, які представники РФ скоюють в Україні, припадають на обстріли. На той час Російська Федерація обстрілювала цивільні об’єкти України у середньому 75 разів щодоби. У серпні минулого року глобальна ініціатива “Трибунал для Путіна” (T4P) презентувала подання до Міжнародного кримінального суду щодо обстрілів цивільного населення. У надісланому до Гааги поданні правозахисники зібрали та структурували дані про обстріли цивільних: описали факти, систематичність і масштабність обстрілів, надали юридичні кваліфікації, диференціювали обстріли, навели аналітичні дані й вказали задокументовані в базі T4P епізоди обстрілів, а також назвали відповідальних російських командирів, які, ймовірно, керували обстрілами.