Меню
• Події   • Кримінально-виконавча система
Ірина Скачко, 29 липня 2025

Росіяни поцілили по Біленьківській колонії — трагедія, якій можна було запобігти

Загинуло щонайменше 17 в’язнів. Від Біленького до окупованої Василівки близько 20 кілометрів.

Фото: Державна кримінально-виконавча служба України

Фото: Державна кримінально-виконавча служба України

Пізно ввечері 28 липня чотири російські КАБи влучили по території Біленьківської виправної колонії. “У результаті удару загинули 17 осіб серед засуджених, 42 отримали поранення, важкопоренені госпіталізовані до лікарень системи МОЗ. Ще близько 40 осіб отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості, один співробітник установи отримав незначні поранення (осколкове ураження обличчя). Інформація постійно уточняється”, — повідомляє Державна кримінально-виконавча служба.

Сильно пошкоджено штаб установи, карантинну дільницю; їдальня зруйнована вщент. Повідомляється, що поранені “перебувають у медичній частині, черговій частині та в інших відділеннях установи, всім їм надано допомогу”.

Фото: Державна кримінально-виконавча служба України

Фото: Державна кримінально-виконавча служба України
Цей обстріл є явним порушенням міжнародного гуманітарного права з боку РФ, адже пенітенціарні інституції належать до цивільної інфраструктури.  Але все ж виникає питання: чому цю колонію, що фактично перебуває на лінії фронту, так і не евакуювали? Згідно з Постановою Кабінету Міністрів від 7 листопада 2018 р. № 934 “Про затвердження Порядку проведення обов’язкової евакуації окремих категорій населення в разі введення правового режиму воєнного стану”, у місцевостях, наближених до районів, де ведуться бойові дії, проводиться обов’язкова евакуація засуджених та осіб, взятих під варту.

Фото: Державна кримінально-виконавча служба України

Фото: Державна кримінально-виконавча служба України

У квітні Мін’юст повідомляв, що внаслідок воєнних дій зруйновано щонайменше п’ять пенітенціарних установ, пошкоджено — 44. В інтерв’ю виданню “Цензор. НЕТ” заступник міністра юстиції Євген Пікалов заявив: “Під час війни евакуйовано 12 установ. Це близько 4 тисяч людей, які відбувають покарання за вчинені злочини. Ці рішення приймаються спільно з військовими. І якщо буде загроза життю і здоров’ю ув’язнених чи персоналу, ми будемо відповідно реагувати, приймаючи узгоджене рішення з військовими”. Як бачимо, ця система не працює. 

— Те, що сталося сьогодні вночі в Біленьківській виправній колонії №99, — це трагедія, яку не можна виправдати жодними словами, — заявив експерт Харківської правозахисної групи Андрій Діденко. — Під час ракетного удару загинули щонайменше 17 засуджених (можливо кількість загиблих є значно більшою), десятки людей отримали поранення, багато хто залишається під завалами. Це — катастрофа, яку можна було і потрібно було попередити. Ми роками говоримо про необхідність евакуації колоній з прифронтових регіонів, як от Холодногірська виправна колонія, що на Харківщині. “Установа найбільше постраждала під час ворожих обстрілів росіян. Після прямого влучання була жахлива пожежа. З березня 2022 року три рази засуджених було евакуйовано і три рази їх повертали назад.” — це я цитую матеріали звіту за наслідком моніторингового візиту. Але держава вперто цього не робить. Ув’язнені — це теж громадяни України. Вони не можуть втекти, вони не мають зброї, вони повністю залежать від держави, яка взяла на себе обов’язок гарантувати їм життя і безпеку. Замість того, щоб рятувати людей, держава ухвалює рішення про закриття колоній у відносно безпечних регіонах і будує нові СІЗО, не маючи навіть плану евакуації для засуджених із небезпечних територій. Сьогодні потрібно не просто назвати росію агресором — її вина очевидна. Сьогодні ми маємо чесно запитати: хто відповість за смерть 17 людей, які були під повною відповідальністю держави? Це питання не лише до Міністерства юстиції, а й до всього уряду: чому за три з половиною роки повномасштабної війни не створено жодної ефективної системи захисту людей у в’язницях? Чому так звані укриття в колоніях — це сирі підвали без світла, зв’язку, вентиляції, другого виходу, які не витримають навіть уламкового ураження? Ми як суспільство повинні зрозуміти: ставлення до найвразливіших — це показник цінності людського життя. Якщо ми не можемо захистити навіть тих, кого самі позбавили волі, — то чи можемо говорити, що боремося за європейські цінності та людську гідність?

Про проблеми, з якими стикнулися установи виконання покарань під час війни читайте у дослідженні.

За інформацією ГО “Захист в’язнів України”, від початку повномасштабного вторгнення ворог атакував пенітенціарні установи щонайменше 60 разів. Це відбувалося у Харківській, Донецькій, Миколаївській, Херсонській областях. “Але трагедія у Запорізькій області — перша з такою кількістю загиблих”, — кажуть правозахисники.

поширити інформацію

Матеріал створено в межах проєкту “Pursuing Justice for International Crimes in Ukraine”, що реалізується ДІГНІТІ – Данським інститутом проти тортур за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії.
Думки, висновки та погляди, викладені в цьому документі, є відповідальністю його авторів і можуть не співпадати з офіційною позицією ДІГНІТІ та Міністерства закордонних справ Данії.
Подібні статті

• Події   • Російсько-українська війна

Клали вологу ганчірку під ноги та катували струмом

До суду скерували обвинувальні акти щодо російських військових, які діяли на ТОТ Херсонщини. Один з обвинувачених є російським командиром, який влітку 2023-го міг жорстоко катувати цивільних. Ще двоє рашистів навесні 2024-го могли викрасти й зґвалтувати неповнолітню. За даними Офісу Генпрокурора, від початку повномасштабного вторгнення РФ на Херсонщині вже зареєстрували понад 55 тисяч кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та основ нацбезпеки.

• Події   • Російсько-українська війна

В ООН закликали Росію негайно припинити атаки на енергетичну інфраструктуру Україну

Якщо не зупинити ці атаки, вони завдадуть величезних страждань цивільному населенню України та призведуть до подальшого переміщення людей, зазначала Кайоко Ґото. Як повідомляли в Міненергетики України, лише упродовж минулого тижня Росія 128 разів цілеспрямовано атакувала енергетичний і нафтогазовий сектори України.

• Кримінально-виконавча система   • Дослідження

Тримання під вартою в умовах війни: переповнення слідчих ізоляторів та гуманітарні виклики

Станом на 1 серпня 2026 року в Україні функціонували 14 слідчих ізоляторів і 10 установ виконання покарань, які виконували функції СІЗО. При цьому чотири СІЗО та одна установа виконання покарань взагалі не мали захисних приміщень. Втім, навіть наявність укриття не означає, що ув’язнені можуть до нього потрапити. У дослідженні розглядаємо причини переповнення СІЗО, ризики цього під час війни та пропонуємо рекомендації щодо перегляду практики застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

• Право на життя   • Події

Три місяці в одиночній камері: в РФ загинула засновниця харківської мовної школи

Олександра Казаровицька (Колеснікова) влітку поїхала до батьків в окупований Крим. В РФ її затримали спецслужби. За три місяці рідним сказали, що жінка вчинила самогубство.



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвістиПрава людини за ґратами (Український тюремний портал)