Міністерство цифрового розвитку РФ оновило вимоги до власників мереж зв’язку, які зобов’язані забезпечувати роботу систем оперативно-розшукових заходів (СОРМ). Як помітили журналісти Радіо Свобода, про нові вимоги повідомило російське видання “Комерсант”, яке покликалося на новий наказ відомства від 22 травня поточного року.
У Центрі протидії дезінформації при РНБО України також прокоментували черговий крок країни-агресора:
“Росія остаточно ліквідує залишки цифрової приватності, перетворюючи мобільний зв’язок та інтернет на інструмент тотального стеження за громадянами. Мінцифри РФ офіційно розширило перелік даних, які оператори зв’язку зобов’язані збирати й передавати силовим структурам. Для цього операторів змушують повністю модернізувати обладнання. Свої дії влада РФ уже традиційно виправдовує ‘безпекою’”, — мовилося у повідомленні ЦПД.
З-поміж нових вимог є розширення переліку даних, які мають бути доступні для пошуку та передавання на запити “уповноважених органів”. Зокрема, це можуть бути:
- паспортні дані й індивідуальні податкові номери користувачів;
- банківські реквізити й адреси реєстрації;
- IP-адреси й домени;
- логіни й електронні скрині;
- точні геокоординати абонентів у режимі реального часу;
- дані про юросіб тощо.
Як зазначало видання The Insider, раніше оператори зобов’язані були передавати російським силовикам тільки метадані та зміст повідомлень і дзвінків.
Наказ, що налічує 69 сторінок, значно змінив цю ситуацію.
За словами російського фахівця з інформаційної безпеки Артема Тамояна, який дав коментар The Insider, перелічені в наказі дані й раніше передавали російським силовикам. Утім, це не завжди відбувалося в такому обсязі й не було автоматизовано через СОРМ.
“Закон і раніше зобов’язував операторів надавати силовикам дані про абонентів, послуги, з’єднання та зміст повідомлень / дзвінків за запитом. Зараз скоріше йдеться про розширення технічних можливостей СОРМ: більше категорій даних мають стати доступними для автоматизованого пошуку, вивантаження та аналізу”, — казав Тамоян.
Кіберадвокат Саркіс Дарбінян, якого також цитувало видання The Insider, казав журналістам, що йдеться не так про появу нового виду стеження (адже СОРМ існує вже майже 30 років), як про “прискорення та спрощення процесу, під час якого цифровий слід пов’язується з конкретною особою, її пристроями, місцеперебуванням і, потенційно, фінансовими ідентифікаторами”.
Дарбінян також звертав увагу на те, що наказ де-факто встановлює доступ до логів у режимі реального часу чи близькому до нього:
“Це вже не просто можливість встановити користувача постфактум, а механізм деанонімізації ‘на льоту’”. Таким чином, російські силовики зможуть бачити мережеву подію чи трафік, який система вважає значущим, і потім оперативно зіставляти його з даними абонента — аж до встановлення конкретної особи, пояснював кіберадвокат.
У новому наказі були уточнені й способи обміну даними. Як зазначала Радіо Свобода, зокрема, використовуватиметься мова запитів GraphQL для більш точного пошуку даних, а також протокол WebSocket для забезпечення постійного зв’язку в режимі реального часу.
Російське Мінцифри заявляло, нібито “установка такого обладнання необхідна для забезпечення безпеки”.
Радіо Свобода також нагадала, що з першого квітня цього року російська ФСБ може безоплатно отримувати копії баз даних або їх частин від будь-яких організацій, якщо інформація “необхідна для забезпечення безпеки, здійснення оперативно-розшукової діяльності чи виконання інших передбачених законом обов’язків”.
Цього року РФ вже 5 разів розширювала повноваження ФСБ
Як цього квітня зазначала Служба зовнішньої розвідки України, лише за перший квартал 2026 року Росія розширювала повноваження ФСБ п’ять разів.
За оцінкою української розвідки, це більше, ніж за 2024 і 2025 роки разом узяті. Зокрема, у Службі зовнішньої розвідки (СЗР) звернули увагу на те, що з 1 квітня 2026 року ФСБ може без судового рішення вимагати копії баз даних будь-якої організації: банків, корпорацій, наукових установ.
“Росія більше не приховує, що збудувала поліцейську державу. Повноваження ФСБ тепер охоплюють практично все: науку, фінанси, телекомунікації, свободу пересування, фізичне утримання людей”, — наголошували в Службі зовнішньої розвідки України.
У Службі зовнішньої розвідки також нагадали, що з лютого 2026-го ФСБ також може на власний розсуд відключати людям зв’язок і доступ до інтернету.
Ба більше, вже цього березня у Москві запрацювали так звані “білі списки” ресурсів, доступних при відключенні мобільного інтернету. При цьому саме ФСБ вирішує, “які сайти гідні існування”, зазначала українська розвідка й нагадувала, що ефесбівці вже вимикали мережу в декількох районах російської столиці.
Як ми раніше розповідали, ФСБ також отримала офіційне право мати власні СІЗО.
“Де-факто вони існували завжди: ‘Лефортово’ і таганрозьке СІЗО-2, де утримують полонених українців, ніколи реально не виходили з-під контролю служби. Тепер беззаконня просто оформили на папері”, — мовилося у повідомленні зовнішньої розвідки України.
У розвідці також звернули увагу на те, що російські наукові та освітні заклади — як державні, так і приватні — зобов’язані вносити до єдиної бази плани досліджень за участю іноземців або іноземних компаній.
Крім того, російські оператори критичної інфраструктури цілодобово передають ефесбівцям дані про кібератаки.
Ба більше, строк обов’язкового зберігання даних платформами було збільшено з одного до трьох років, тож обсяги досьє на тих, хто мешкає в Росії і на ТОТ, лише зростатимуть.
Як цього квітня зазначала Служба зовнішньої розвідки України, ФСБ не збирається зупинятися на досягнутому. За даними розвідників, натомість ефесбівці готуються контролювати імпорт та експорт будь-яких пристроїв і програм для стеження, вносити конкретні гаджети в чорні списки IMEI, а також перевіряти російські моделі штучного інтелекту на “суверенність” — “тобто на придатність до використання проти власних громадян”.
Минулого року російські університети зобов’язали узгоджувати міжнародні контракти з ФСБ. Також у 2025 році в РФ запровадили штрафи за пошук інформації — так званих “завідомо екстремістських матеріалів”, а банки визнали “організаторами поширення інформації”, тобто зобов’язали зберігати і здавати переписку клієнтів. У 2024-му ФСБ отримала право брати участь у відборі призовників і без згоди обробляти персональні дані військових, нагадувала українська розвідка.
Загальний контекст
Раніше ми писали про деякі з цих кроків країни-агресора. Зокрема, цього січня ми розповідали, що Російська Держдума ухвалила законопроєкт, який розширював повноваження ФСБ щодо обмеження зв’язку. Поправки до закону “Про зв’язок” були внесені до російської Держдуми ще минулого листопада. Ці поправки передбачають можливість вимкнення не лише мобільного, а й стаціонарного телефонного зв’язку та стаціонарного інтернету.
Центр національного спротиву також повідомляв, що з 1 січня 2026 року в Росії запрацювали норми, що зобов’язують інтернет-сервіси зберігати всі приватні повідомлення користувачів (тексти, голосові та відеоповідомлення), а також метадані протягом трьох років (навіть після їх видалення). Ба більше, ці дані за запитом можуть передавати силовим органам РФ. Хоча формально це подають як “боротьбу з шахрайством”, на практиці йдеться про повну ліквідацію приватності й розширення інструментів переслідування, наголошували у ЦНС. На жаль, це загрожує і мешканцям тимчасово окупованих територій, які країна-агресор безпідставно вважає своїми.
Торік ми також писали, що Росія посилює централізований цифровий контроль на тимчасово окупованих територіях України. Нагадаємо, що ще минулої весни Роскомнагляд видав наказ, що посилює контроль над інформаційним простором. Згідно з наказом від 31 березня 2025 року, усі оператори зв’язку зобов’язані безперервно збирати й передавати до органів контролю детальні дані щодо інтернет-активності користувачів. Докладніше про це читайте у матеріалі.
Нагадаємо, що у 2025 році міжнародна правозахисна компанія “Global Rights Compliance” та проєкт із документування воєнних злочинів “The Reckoning Project” оприлюднили звіт, який містив докази того, що під час повномасштабного вторгнення Росія системно й регулярно використовує інформацію як зброю, аби приховати міжнародні злочини та саботувати зусилля з притягнення винних до відповідальності. Зокрема, оприлюднений звіт викривав сплановану російську кампанію з поширення дезінформації та детально висвітлював п’ять інформаційних алібі, які супроводжували злочинні атаки РФ. Більше про злочини країни-агресора читайте у нашій рубриці.
