Меню
• Російсько-українська війна
Ірина Скачко, 02 грудня 2025

‘Не дають живим людям жити, а мертвим — спокою’

28 листопада росіяни били по Харкову дронами та авіабомбами. Один з КАБів поцілив по єврейському сектору міського цвинтаря №3, пошкодивши понад сотню могил.

Фото з фейсбук-сторінки Головного Рабина України

Фото з фейсбук-сторінки Головного Рабина України

“Головний Рабин Харкова Мойше Москович розповів мені, як оглядав це місце, висловившись що це повний жах, армія рф не дають живим людям жити, а померлим спокою! На цьому кладовищі поховані євреї Харкова 1945—1985 років. Для тисяч людей по всьому світу — в Ізраїлі, США та інших країнах, це могили їхніх рідних, яких пошкоджено сотні Нехай Всевишній дасть сили жителям Харкова. І нехай душі спочилих знайдуть мир, який не здатне зруйнувати жодне зло!” — написав на своїй фейсбук-сторінці Головний Рабин України Моше Реувен Асман.

За словами правоохоронців, удар стався о 20:40, тож відвідувачів на кладовищі не було. За процесуального керівництва Салтівської окружної прокуратури м. Харкова розпочато досудове розслідування за фактом вчинення воєнного злочину (ч. 1 ст. 438 КК України).

Фото з фейсбук-сторінки Головного Рабина України

Фото з фейсбук-сторінки Головного Рабина України

У коментарі Суспільному Мойше Москович заявив: “Це було у пʼятницю ввечері, це був шабат і було чути шум, і всі харківʼяни чули… Це дуже боляче, це найсвятіші речі, які є для людини, — могили наших предків. Ми приходимо туди провідати й молитися, і ситуація у якій ми живемо, ця агресія і війна... І раптом чути, що не тільки скрізь падає, але на кладовище, де люди лежать. Як так?”

Чимало пошкоджених могил немає кому відновити, адже в них поховані люди, у яких вже не залишилися рідних. Такі місця поховань відновлюватиме єврейська спільнота разом з міською владою.

“Ми усі є їх родичами, тому ми готові максимально відновити це, і щоб майбутні покоління наших харківських дітей і онуків знали, який жах був — війна”, — пояснив Головний Рабин Харкова.

За інформацією Об’єднаної єврейської общини України, верифіковано щонайменше три десятки випадків руйнування внаслідок воєнних дій єврейських об’єктів по всій Україні — синагог, шкіл, дитсадків, меморіалів, історичних будівель та кладовищ. Таких випадків може бути більше, адже ця цифра не включає території, де тривають або тривали активні бойові дії.

Вже в перші дні повномасштабного вторгнення від російської зброї були пошкоджені меморіальні комплекси у Києві та Харкові. 1 березня ворожа ракета ударила по Бабиному Яру, а 23 березня під артобстрілом опинився Дробицький Яр. Згодом рашисти повністю зруйнували Маріупольську синагогу.

Меморіал “Дробицький Яр” після обстрілу. © Денис Волоха / Харківська правозахисна група

Меморіал “Дробицький Яр” після обстрілу. © Денис Волоха / Харківська правозахисна група

У січні 2023 року російські військові обстріляли в Гуляйполі на Запоріжжі синагогу, яка є пам’яткою архітектури. Вона була побудована ще у 1909 році на місці більш дерев’яної, що існувала з 1872 року. 

Синагога в Гуляй-Полі

Синагога в Гуляй-Полі

А в листопаді того ж року стало відомо про руйнування історичних будівель єврейської школи та синагоги у Новозлатополі Запорізької області. Від пам’яток архітектури залишилися самі стіни. “Будівля старої школи побудови кінця 19 сторіччя використовувалося і як синагога. Також зруйновано будівлю ще однієї єврейської школи поруч, яка побудована у 1920-х роках. Новозлатопіль був найбільшою єврейською землеробською колонією Катеринославської губернії, а пізніше був центром однойменного єврейського національного району”, — розповідали тоді в Об’єднаній єврейській общині України.

Новозлатопіль, фото: ОЄОУ

Новозлатопіль, фото: ОЄОУ

4 серпня цього року під час обстрілу Одеси було пошкоджено історичну синагогу “Нахлас Еліезер” (на Пересипі). Будівля спалахнула.

23 жовтня під час дронової атаки на столицю було пошкоджено синагогу Розенберга на Подолі, яка є пам’яткою культурної спадщини України. Безпілотник пошкодив дах будівлі, вибухом вибило вікна, зачепило внутрішнє оздоблення синагоги, пошкодило єшиву.

Того ж дня росіяни обстріляли і Херсонську синагогу, при чому вже не вперше.

За інформацією ОЄОУ, “снаряд пошкодив дах та внутрішнє оздоблення синагоги, але детонації не відбулося”. За два тижні до того, 9 жовтня, у цю ж будівлю влучив касетний боєприпас. Обстріл стався о 7:15, в синагозі вже були люди, які готували благодійні обіди. “Кластерна бомба розірвалася, розкидавши десятки дрібних вибухових елементів, а потім застрягла у стіні синагоги”, — розповідали в громаді.

Цвинтарі нерідко опиняються під ворожими обстрілами. Неодноразово повідомлялося про руйнування і пошкодження місць поховання уздовж всієї лінії фронту. Так, наприклад, у 2022 році у селі Киселівка на Херсонщині росіяни з танків прицільно зруйнували не лише храм, але й кладовище поблизу. Рік тому, 20 листопада 2024 року по цвинтарю у Черкаській Лозовій на Харківщині російські військові влучили одразу трьома керованими авіабомбами.

Вересень 2024 року, Харків, фото: Національна поліція України

Вересень 2024 року, Харків, фото: Національна поліція України

Крім того, у прифронтових населених пунктах цвинтарі залишаються небезпечними через можливе замінування. Найбільш жахливий випадок стався 8 липня 2024 року, коли на ґрунтовій дорозі поблизу 17-го кладовища у Харківському районі на ворожій міні підірвалась автівка, у якій перебували троє дорослих і двоє дітей п’яти років і трьох місяців. Усі загинули.

За Римським статутом, умисне знищення або пошкодження релігійних закладів передбачає відповідальність за “умисне спрямування нападів на будівлі, призначені для релігійних, освітніх, мистецьких, наукових чи благодійних цілей, на історичні пам’ятники, госпіталі та місця зосередження хворих і поранених за умови, що вони не є військовими цілями” (пп. IX п. b ст. 8 РС). Якщо ж ворог просто стріляв навмання, не думаючи про наслідки своїх дій, йдеться про кваліфікацію за іншою, більш загальною статтею. Цвинтарі також належать до цивільних об’єктів, тому обстріли поховань порушують міжнародне гуманітарне право.

поширити інформацію

Подібні статті

• Екологічні права   • Російсько-українська війна

За час повномасштабної війни РФ вже загинули 120 тисяч чорноморських китоподібних

Понад 100 тисяч чорноморських китоподібних, що вже загинули за час повномасштабного вторгнення Росії. Мазут, важкі метали та рослинна олія, що загрожують екосистемам. Продовжуємо розповідати про мовчазних жертв російської агресії.

• Російсько-українська війна

Законопроєкт № 16050: необхідне оновлення у частині кримінальної відповідальності за воєнні злочини та злочин агресії

Україна ратифікувала Римський статут МКС два роки тому. Але цього недостатньо: необхідно ще оновити національне законодавство. Причому необхідність ця назріла вже давно.

• Російсько-українська війна   • Події

У полум’ї агресивної війни РФ

Російські удари по портовій структурі Миколаївщини цього липня та серпня завдали довкіллю України збитків у понад 8,5 млн грн. Після російських атак на Одещину у вересні та серпні в атмосферу потрапили тисячі тонн продуктів горіння. У серпні через російські обстріли займалися пожежі на території Дунайського біосферного заповідника, унаслідок чого вигорів сосновий ліс і постраждали плавневі екосистеми. Вчергове розповідаємо про злочинну війну РФ проти українського довкілля.

• Російсько-українська війна

“Люди понад усе!”: правозахисники звернулися до Джареда Кушнера та Стіва Віткоффа

На тлі відновлення дипломатичних переговорів щодо припинення війни Росії проти України кампанія People First і лауреатка й лауреати Нобелівської премії миру Олександра Матвійчук, Алесь Беляцький та Олег Орлов звернулися з листом до Джареда Кушнера і Стіва Віткоффа, закликаючи їх від самого початку переговорів зробити пріоритетом звільнення, повернення та захист людей, позбавлених волі у зв’язку з війною. Публікуємо лист правозахисної інінціативи.



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвісти