Меню
• Російсько-українська війна
11 грудня 2025
доступно: in English

Мама в полоні: історія Сніжани Козлової

Вона намагалася врятувати пораненого сина, а потрапила в полон. Команда проєкту “Апус” i  кампанія “People1st!” створили анімаційний ролик про Сніжану Козлову, цивільну з Маріуполя, яку окупанти забрали під час фільтрації, розлучивши із сином. Родина досі не знає, де утримують Сніжану. Закликаємо підписати петицію з вимогою звільнення затриманих окупантами українських цивільних.

Скриншот анімації про Сніжану Козлову Screenshot of the animated film about Snizhana Kozlova Скриншот анимации про Снежану Козлову

Скриншот анімації про Сніжану Козлову

Повномасштабне вторгнення Сніжана Козлова з сином Сашком та трирічною донею Вікою зустріли в Маріуполі. Кілька тижнів вони намагалися евакуюватися, але це було непросто. 24 березня під час чергового обстрілу Саша дістав серйозне поранення — уламок снаряда зачепив око. Щоб врятувати сина, Сніжана вирушила на завод ім. Ілліча, адже знала: там є військові медики і вони точно допоможуть. Маленьку Віку залишили з дідусем і бабусею. Два тижні Сашко та Сніжана перебували у бункері заводу, разом з українськими захисниками.

12 квітня 2022 року завод імені Ілліча оточили російські військові. “Ми вийшли. Це було вночі, але я бачив розгромлені будинки навкруги. Нас посадили з мамою в російський КАМАЗ. Було дуже страшно. Але я думав, що нас відпустять, бо ми ж цивільні”, — розповідав Саша торік журналістам DW. Родину відвезли до фільтраційного табору у селі Безіменне. Сніжану забрали на допит. Відтоді матері хлопець не бачив. Самого Сашу відвезли в Донецьк до лікарні, звідки він дивом зумів зателефонувати до бабусі в Чернігів. У травні вона приїхала за онуком на окуповану Донеччину і забрала його. Пошуки мами Сніжани не припиняються.

Правозахисники з проєкту “Апус” i кампанії “People1st!” привертають увагу до проблеми українських цивільних, яких незаконно утримує Російська Федерація. За інформацією Офісу Омбудсмана, Україна ідентифікувала майже 16 тисяч цивільних осіб, які стали жертвами незаконних затримань державою-агресором. Як підтверджують агентства ООН та правозахисні організації, ці люди систематично зазнають катувань та інших форм жорстокого поводження.

“Подивіться двохвилинну анімацію про Сніжану Козлову, яку у квітні 2022 року розлучили з її дванадцятирічним сином на “фільтрі” під час виходу з Маріуполя. Відтоді її доля залишається невідомою. Будь ласка, підпишіть петицію, допоможіть поширити відео та підтримайте вимоги кампанії People1st! щодо звільнення всіх цивільних, яких утримують унаслідок російського вторгнення!” — закликають правозахисні організації.

поширити інформацію

Подібні статті

• Екологічні права   • Російсько-українська війна

За час повномасштабної війни РФ вже загинули 120 тисяч чорноморських китоподібних

Понад 100 тисяч чорноморських китоподібних, що вже загинули за час повномасштабного вторгнення Росії. Мазут, важкі метали та рослинна олія, що загрожують екосистемам. Продовжуємо розповідати про мовчазних жертв російської агресії.

• Російсько-українська війна

Законопроєкт № 16050: необхідне оновлення у частині кримінальної відповідальності за воєнні злочини та злочин агресії

Україна ратифікувала Римський статут МКС два роки тому. Але цього недостатньо: необхідно ще оновити національне законодавство. Причому необхідність ця назріла вже давно.

• Російсько-українська війна   • Події

У полум’ї агресивної війни РФ

Російські удари по портовій структурі Миколаївщини цього липня та серпня завдали довкіллю України збитків у понад 8,5 млн грн. Після російських атак на Одещину у вересні та серпні в атмосферу потрапили тисячі тонн продуктів горіння. У серпні через російські обстріли займалися пожежі на території Дунайського біосферного заповідника, унаслідок чого вигорів сосновий ліс і постраждали плавневі екосистеми. Вчергове розповідаємо про злочинну війну РФ проти українського довкілля.

• Російсько-українська війна

“Люди понад усе!”: правозахисники звернулися до Джареда Кушнера та Стіва Віткоффа

На тлі відновлення дипломатичних переговорів щодо припинення війни Росії проти України кампанія People First і лауреатка й лауреати Нобелівської премії миру Олександра Матвійчук, Алесь Беляцький та Олег Орлов звернулися з листом до Джареда Кушнера і Стіва Віткоффа, закликаючи їх від самого початку переговорів зробити пріоритетом звільнення, повернення та захист людей, позбавлених волі у зв’язку з війною. Публікуємо лист правозахисної інінціативи.



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвісти