Звіт за результатами моніторингового візиту до Дніпровської установи виконання покарань №4

19.12.2025 року відповідно до Факультативного протоколу до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, з урахуванням положень Мінімальних стандартних правил поводження з в’язнями та практики Європейського суду з прав людини, на підставі статті 24 Кримінально-виконавчого кодексу України (“Відвідування установ виконання покарань”) групою моніторів Харківської правозахисної групи та громадської організації “Захист в’язнів України” здійснено відвідування державної установи “Дніпровська установа виконання покарань № 4” (далі — ДУВП-4, установа, заклад).

Здійснено черговий плановий візит без попередження. Попередній візит відбувся 26.12.2024 року, під час якого досліджено всі об’єкти установи.

Під час підготовки до візиту монітори використовували матеріали звернень ув’язнених/засуджених та їхніх родичів, матеріали попередніх візитів, а також звіти моніторів Національного превентивного механізму при Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини (НПМ).

Візит проводився в межах проєкту “Зменшення страждань в’язнів у контексті війни в Україні”, що фінансується урядом Данії у партнерстві з DIGNITY — Данський інститут проти катувань.

Відвідування здійснили монітори:

• Андрій Діденко — помічник народного депутата України Ярослава Юрчишина, координатор програм Харківської правозахисної групи, монітор НПМ, член координаційної ради НПМ, має досвід моніторингових візитів з 2014 року;
• Сергій Зуйков — помічник народного депутата України Костянтина Касая, член громадської ради при Міністерстві юстиції України, монітор НПМ, член громадської організації “Захист в’язнів України”, має багаторічний досвід моніторингових візитів;
• Олег Цвілий — член громадської ради при Міністерстві юстиції України, керівник громадської організації “Захист в’язнів України”, має значний досвід моніторингових візитів, спеціалізується на питаннях запобігання катуванням, жорстокому та нелюдському поводженню.

У ході моніторингового візиту до ДУВП-4 встановлено, що установа має розгалужену інфраструктуру та забезпечує базову організацію життєдіяльності з урахуванням роздільного тримання різних категорій ув’язнених і засуджених.

Разом із тим будівлі та приміщення установи значною мірою зберігають ознаки застарілої пенітенціарної інфраструктури, що в поєднанні з хронічним переповненням камер, недостатнім рівнем матеріально-побутових умов і зношеними інженерними мережами створює системні ризики порушення прав людини. Виявлені проблеми стосуються житлової площі, санітарно-гігієнічного стану, доступу до природного світла і вентиляції, організації лазне-прального обслуговування, умов у збірному відділенні та карцері, а також забезпечення приватності й безпеки осіб, які тримаються під вартою.

Окремий блок порушень пов’язаний з організацією праці, дисциплінарною практикою, забезпеченням побачень, кадровим дефіцитом персоналу та функціонуванням укриття. Аналіз первинної документації свідчить про розбіжності між фактичним залученням осіб до праці та документальним оформленням і оплатою, відсутність прозорого обліку робочого часу, використання цивільноправових договорів за умов, характерних для трудових відносин, а також недотримання санітарних вимог у харчоблоці.

Сукупність виявлених фактів має системний характер і свідчить про невідповідність умов тримання, організації праці та внутрішніх процедур вимогам національного законодавства України й міжнародним стандартам, зокрема Європейським пенітенціарним правилам та Мінімальним стандартним правилам ООН щодо поводження з в’язнями.

Загальна інформація

Установа виконує функції слідчого ізолятора. У закладі утримуються особи, які звинувачуються у вчиненні кримінальних злочинів і стосовно яких за рішенням суду обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Заклад розташований за адресою: вулиця Надії Алексєєнко, будинок 80, місто Дніпро, Дніпропетровська область, Україна, 49006.

Керівник установи — полковник внутрішньої служби Степанюк Олексій Олександрович.

Дніпровська установа виконання покарань №4 є одним із найстаріших пенітенціарних закладів міста Дніпра та регіону. Її історія бере початок у 1826 році, коли в місті Катеринослав було збудовано Єкатерининський тюремний замок. Комплекс складався з головного триповерхового корпусу та двох флігелів і був розрахований на утримання близько 200 осіб. У структурі установи вже на початковому етапі функціонування були передбачені церква, тюремна лікарня, майстерні, одиночні камери, пральні та господарські приміщення, а також житло для персоналу.

Наприкінці ХІХ століття чисельність осіб, які утримувалися в установі, суттєво перевищувала проєктну місткість. У 1898 році, у зв’язку з постійним зростанням кількості ув’язнених, було розпочато будівництво нової тюрми на околиці міста Катеринослав — між тодішніми вулицями Надеждинською та Рибною. Будівництво завершено у 1912 році, а вже у 1914 році чисельність осіб, які утримувалися в установі, перевищила проєктну місткість.

У 1920-х роках проблема переповненості набула системного характеру: за офіційними даними, у тюрмі, розрахованій менш ніж на тисячу осіб, утримувалося до 1800 осіб. У зв’язку з цим здійснювалися добудова нових корпусів та розширення території установи. Під час Другої світової війни установа була евакуйована, а її територія використовувалася окупаційною владою для утримання великої кількості військовополонених.

У післявоєнний період інфраструктура зазнала суттєвих змін: було реконструйовано адміністративні будівлі, створено господарський двір і виробничі цехи, а також переобладнано систему охорони. Надалі установа функціонувала як слідчий ізолятор, а з набуттям Україною незалежності була інтегрована до національної системи органів і установ виконання покарань. Нині ДУВП-4 продовжує виконувати функції тримання осіб під вартою та спеціалізованого медичного забезпечення в межах пенітенціарної системи України.

Заклад складається з чергової частини, збірного відділення, харчоблоку, камер для тримання слідчо-заарештованих чоловіків, жінок і неповнолітніх, сектору максимального рівня безпеки для тримання засуджених до довічного позбавлення волі, транзитних камер, дільниці господарського обслуговування, карцерів, медичної частини, лазне-прального комбінату, кімнат побачень, крамниці, бібліотеки, кімнати отримання передач та адміністративних приміщень.

За даними адміністрації установи, штатна чисельність персоналу становить 428 посад. Фактична чисельність — 354 посади. Загальний некомплект персоналу по установі — 74 співробітники. Планове наповнення закладу — 2196 осіб. В установі наявні 557 камерних приміщень, з яких 382 — діючі, 165 — законсервовані, 10 приміщень перебувають у стадії ремонту.

У діючих камерних приміщеннях утримуються 1657 осіб, з них 787 — ув’язнених, 830 — засуджених і 40 — військовополонених. В установі працює 1 психолог. Протягом 2025 року до закладу прибуло 5456 осіб. У 2024 році померло 11 осіб, у 2025 році — 10 осіб. Працевлаштовано 95 осіб.

На оперативно-профілактичному обліку в установі перебували: схильні до самогубства — 19 осіб, схильні до членоушкодження — 27 осіб, схильні до втечі — 4 особи, злісні порушники режиму утримання — 0 осіб.

Протягом 2024 року не зафіксовано жодної скарги на неналежні умови утримання та зареєстровано 3 скарги на неналежне надання медичної допомоги; протягом 2025 року — жодної скарги на неналежні умови утримання та 14 скарг на неналежне надання медичної допомоги.

У власному користуванні засуджені мають 55 планшетів. Кількість зареєстрованих електронних адрес (e-mail) — інформацію не надано. Загальна кількість осіб, яким було відмовлено в користуванні, — 0.

Протягом 2024 року було зафіксовано 394 випадки тілесних ушкоджень, з яких 320 — під час прибуття та 74 — під час перебування в установі; у 2025 році — 532 випадки тілесних ушкоджень, з них 470 — під час прибуття та 62 — під час перебування в установі.

Групою моніторів проведено опитування близько 470 осіб з-поміж ув’язнених і засуджених під час відвідування камер та загальних розмов із наданням консультацій, відповідями на запитання, опитуванням щодо можливих порушень прав людини, а також індивідуальні спілкування із засудженими, у тому числі на умовах анонімності.

Варто зазначити, що адміністрація установи адекватно реагує на скарги від ув’язнених і засуджених щодо дій або бездіяльності персоналу. Адміністрація також не приховує випадки порушень прав людини, що можна розцінювати як ознаку відкритості й прозорості, а також належного та своєчасного реагування.

Позитивний досвід

В установі сформовано багатофункціональну інфраструктуру, що забезпечує роздільне тримання різних категорій осіб і базову організацію життєдіяльності. Засуджені господарської обслуги розміщуються в окремому гуртожитку з приміщеннями для соціально-виховної роботи, навчання та занять спортом. Окремо організовано тримання осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, неповнолітніх ув’язнених, жінок, у тому числі вагітних і жінок з дітьми віком до трьох років.

Медична частина розміщена в окремому корпусному відділенні, що дає змогу забезпечувати медичний нагляд без залучення інших житлових зон. Створення внутрішнього ізольованого посту з відкритим простором для осіб, взятих під варту, а також роботи з облаштування сектору середнього рівня безпеки свідчать про прагнення до диференціації умов тримання відповідно до статусу та категорії осіб.

Установою підтримується розгалужена система комунально-побутового та господарського забезпечення. На території функціонують харчоблок, пекарня, котельня, продовольчі та речові склади, гаражі й підсобне господарство, що забезпечує автономність основних процесів. Для роботи з відвідувачами та родичами облаштовано кімнати приймання посилок і передач, приміщення для короткострокових і тривалих побачень, а також окремі приміщення для підготовки персоналу та занять спортом.

Адміністративна будівля централізує управлінські, службові й допоміжні функції, зокрема чергову частину та бібліотеку. Окремо організовано об’єкти безпеки, зокрема гараж для пожежного автомобіля та розплідник службових собак.

Упродовж останнього періоду в установі проведено комплекс робіт з оновлення та модернізації внутрішніх приміщень й інженерної інфраструктури. Відновлено та впорядковано перехідні коридори між корпусними відділеннями, виконано ремонтні роботи із заміни підлог, оновлення освітлення, встановлення сучасних замків і систем доступу.

Переобладнано приміщення для видачі посилок, створено кімнати для надання платних послуг голосової електронної комунікації та доступу до мережі інтернет, облаштовано кімнату приймання громадян.

Також виконано роботи з облаштування окремих камер підвищеного комфорту, у тому числі для жінок та матерів з дітьми.

Сукупність зазначених заходів свідчить про системну роботу адміністрації з підтримання функціональності установи та поступового оновлення матеріально-побутових умов.

Виявлені порушення національного та міжнародного законодавства

У ході моніторингового візиту виявлено порушення вимог національного законодавства та недотримання міжнародних рекомендацій у сфері поводження з ув’язненими, що призводять до порушення прав ув’язнених і засуджених осіб.

1. У ході здійснення моніторингового візиту до установи зафіксовано низку системних порушень, зокрема недотримання встановлених законодавством норм житлової площі, передбаченої для тримання осіб, узятих під варту, у камерних приміщеннях, а також інші порушення, що свідчать про неналежні умови тримання ув’язнених. Такі умови можуть бути розцінені як жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження та можуть призвести до подання нових заяв проти України до Європейського суду з прав людини у зв’язку з порушенням статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у порушення статті 11 Закону України “Про попереднє ув’язнення” та правила 13 Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями (Правила Мандели) у камерному приміщенні №306 перебувало 25 осіб, тоді як, згідно з актом вимірювання площі приміщень структурних дільниць установи, воно розраховане на утримання лише 22 осіб (площа приміщення згідно з актом — 56,1 м²). Таким чином, фактична площа, що припадала на одного ув’язненого, становила 2,24 м², що не відповідає мінімальній нормі 2,5 м², установленій для осіб, узятих під варту. Аналогічні порушення виявлено в камерних приміщеннях №№408, 917, 941 тощо.

Крім того, у порушення вимог частини першої статті 115 Кримінально-виконавчого кодексу України та правила 13 Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями встановлено, що в камерному приміщенні №209, у якому утримувалися засуджені особи, що прямували транзитом, перебувало 8 осіб. Водночас, згідно з актом вимірювання площі приміщень структурних дільниць установи, площа зазначеного камерного приміщення становить 24,7 м². Таким чином, фактична площа, що припадала на одного засудженого, становила 3,08 м², що не відповідає мінімальній нормі житлової площі 4 м², установленій для утримання засуджених осіб. Аналогічні порушення виявлено в камерних приміщеннях №№207, 208, 212 тощо.

У пункті 13 Сьомої Загальної доповіді Європейського комітету з питань запобігання катувань або нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження або покарання (далі — Комітет) зазначено, що проблема переповненості камерних приміщень призводить до негігієнічних умов, постійної відсутності приватності, перевантаження медичних служб та інфраструктури установи, і зроблено висновок, що досить часто негативний вплив перенаселення має наслідком нелюдські або принизливі умови утримання в’язнів (CPT/Inf (97) 10).

Крім того, Комітет у доповіді за результатами візиту до України у 2023 році вкотре закликає українську владу вжити заходів, відповідно до давньої рекомендації Комітету, щодо перегляду чинних правових норм стосовно житлової площі для осіб, узятих під варту, з метою гарантування щонайменше 4 м² на одну особу в багатомісних камерах (без урахування площі, зайнятої санітарними вузлами) (CPT/Inf (2024) 20) пункт 38).

2. У порушення статті 8 Закону України “Про попереднє ув’язнення” та пункту 17.2 Європейських пенітенціарних правил моніторами встановлено випадки недотримання вимог щодо роздільного тримання ув’язнених.

Так, під час вибіркової перевірки встановлено, що в камерних приміщеннях №№202, 203, 208, 209 утримувалися особи, які раніше відбували покарання в місцях позбавлення волі, спільно з особою або особами, які вперше притягуються до кримінальної відповідальності.

Крім того, зафіксовано факти тримання осіб, обвинувачених або підозрюваних у вчиненні тяжких злочинів, пов’язаних із насильством або таких, що спричинили потерпілому тілесні ушкодження чи смерть, а також особливо тяжких злочинів, разом з іншими особами, які перебувають під вартою. Зокрема, в камерному приміщенні №17 особа, яка притягується до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого частиною першою статті 115 Кримінального кодексу України, утримувалася разом з особою, яка притягується до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого частиною третьою статті 309 Кримінального кодексу України.

У приміщенні для тимчасового перебування осіб, узятих під варту, збірного відділення особа жіночої статі, яка притягується до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого частиною другою статті 111 Кримінального кодексу України, утримувалася спільно з особою, яка притягується до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого частиною першою статті 115 Кримінального кодексу України, а також з особою, яка притягується до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого частиною другою статті 289 Кримінального кодексу України.

Зазначене свідчить про системне недотримання адміністрацією та персоналом установи вимог щодо належного контролю за розміщенням ув’язнених, не відповідає принципам динамічної безпеки, створює підвищені ризики для їхньої особистої безпеки та суперечить вимогам національного законодавства й міжнародним стандартам.

3. Під час вибіркової перевірки камерних приміщень №№207, 208, 209, 210, 211, 212 режимного корпусу №1 установи встановлено, що зазначені приміщення не відповідають вимогам частини першої статті 11 Закону України “Про попереднє ув’язнення”, абзацу першого пункту 1 глави 4 розділу IX Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 14.06.2019 року №1769/5 (далі — ПВР СІЗО), а також правилам 13, 14, 15, 17 і 21 Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями (Правила Мандели).

Такі умови можуть бути розцінені як жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження та можуть призвести до подання нових заяв проти України до Європейського суду з прав людини у зв’язку з порушенням статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, моніторинговою групою встановлено, що ув’язненим і засудженим не забезпечуються належні матеріально-побутові умови, які відповідають вимогам санітарії та гігієни. Камерні приміщення потребують проведення капітального ремонту із заміною санітарно-технічного обладнання та електромережі. У приміщеннях наявні неприємний запах і антисанітарія, на стелях і стінах окремих камер спостерігаються надмірна сирість і пліснява внаслідок затікання води, що призвело до значного пошкодження настінного та стельового покриття. Зафіксовано захаращеність камерних приміщень особистими речами, а постільна білизна та матраци потребують заміни.

У камерних приміщеннях також встановлено порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на повагу до приватного життя. Зокрема, санітарні вузли в окремих камерах не обладнані достатніми перегородками або дверцятами, що забезпечують можливість усамітнення, чим порушується правило 19.3 Європейських пенітенціарних правил. Під час огляду камерного приміщення №208 моніторинговою групою зафіксовано, що санітарний вузол у камері не обладнаний належною системою змивання води.

Через надмірну заґратованість вікон у камерних приміщеннях не забезпечено належного рівня природного освітлення. 

У приміщеннях не функціонує припливно-витяжна вентиляція. Заходи з дезінсекції, вжиті адміністрацією установи, є недостатніми. Ув’язнені скаржилися на наявність клопів і тарганів у камерах. Крім того, радіофікація в камерних приміщеннях не функціонує, що суперечить вимогам пункту 2 глави 3 розділу VIII ПВР СІЗО.

Разом із тим у доповіді за результатами візиту до України у 2023 році Комітет закликав українську владу вжити необхідних заходів для поліпшення матеріальних умов тримання під вартою, зокрема утримувати всі місця розміщення засуджених і взятих під варту осіб, включаючи санітарні приміщення, у належному ремонтному та гігієнічному стані, забезпечити регулярне та часте проведення дезінсекції, достатній доступ до природного освітлення і вентиляції в камерах, а внутрішні санітарні приміщення повністю обладнати перегородками (тобто від підлоги до стелі) (CPT/Inf (2024) 20) пункт 58).

4. Під час відвідування приміщень збірного відділення встановлено, що їх облаштування не повною мірою відповідає вимогам Норм забезпечення меблями, інвентарем і предметами господарського призначення слідчого ізолятора, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 27.07.2012 року №1118/5 (далі — Норми забезпечення), а також правилам 14 і 22.2 Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями (Правила Мандели).

Так, у збірному відділенні відсутні такі приміщення: кімната відділу режиму і охорони; кімнати для зберігання обмінного фонду постільних речей і речового майна; комора для тимчасового зберігання брудних постільних речей і речового майна; перукарня; камери карантину; камери для хворих (камера-ізолятор). Відсутність камери карантину та камери для хворих (камери-ізолятора) у збірному відділенні створює умови для поширення інфекційних захворювань серед новоприбулих осіб, підвищує ризик епідеміологічних спалахів і ускладнює своєчасне виявлення та ізоляцію хворих, що може становити загрозу як для утримуваних осіб, так і для персоналу установи.

До приміщень для тимчасового перебування осіб, узятих під варту, №№6, 7, 8, 9 збірного відділення природне освітлення не проникає через відсутність вікон, що може створювати додатковий психологічний тиск на ув’язнених у зв’язку з відсутністю будь-якого, навіть візуального, контакту із зовнішнім світом.

Усупереч вимогам правила 22.5 Європейських пенітенціарних правил та Норм забезпечення зазначені приміщення не оснащені баками для питної води, у зв’язку з чим ув’язнені змушені вживати технічну воду з централізованого водопостачання. 

Разом із тим Комітет у своїй 11-й Загальній доповіді зазначає, що заходи безпеки ніколи не повинні передбачати позбавлення ув’язнених природного світла та свіжого повітря, право на які має кожний в’язень. Крім того, відсутність сонячного світла і свіжого повітря створює умови, сприятливі для поширення захворювань, зокрема туберкульозу (пункт 30, CPT/Inf (2001) 16).

5. У кімнаті для обшуку збірного відділення моніторинговою групою було зафіксовано встановлену камеру відеоспостереження. Водночас, згідно з пунктом 8 розділу VII Порядку використання технічних засобів нагляду і контролю у виправних та виховних колоніях Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 26.06.2018 року №2025/5 (далі — Порядок використання технічних засобів нагляду і контролю), забороняється використання відеокамер та портативних відеореєстраторів у приміщеннях (камерах), де проводяться медичні обстеження (огляди) засуджених, особисті обшуки з роздяганням, а також у палатах медичних частин.

6. Під час відвідування відділення соціально-психологічної служби (далі — СПС) для засуджених, залишених для роботи з господарського обслуговування, у спальному приміщенні на ліжках засуджених встановлено розміщення поіменних карт із наданням інформації з коротким описом злочинів, скоєних особами, які ці ліжка займають. У своїй доповіді за результатами візиту до України у 2020 році за аналогічних обставин Комітет зазначив, що дану практику слід зупинити, оскільки вона не служить жодній розумній меті та, окрім стигматизації, має ефект пошкодження стосунків між ув’язненими та працівниками в’язниці (CPT/Inf (2020) 40, пункт 52).

7. Під час відвідування приміщення дисциплінарного ізолятора установи, карцеру (ДІЗО/Карцер), встановлено, що ув’язненому Ш., який відбував дисциплінарне стягнення та був поміщений до карцеру 16.12.2025 року, адміністрацією установи станом на 19.12.2025 року не було видано копію рішення про застосування до нього стягнення із зазначенням можливості та порядку його оскарження, що суперечить пункту 7 глави 6 розділу VIII ПВР СІЗО. Водночас у доповіді Уряду України за наслідками візиту у 2023 році Комітет рекомендує вжити заходів у пенітенціарних установах України для забезпечення того, щоб засуджені, до яких застосовано дисциплінарне стягнення, систематично отримували копію відповідного рішення. Крім того, засуджених слід інформувати про їхнє право на доступ до адвоката в контексті дисциплінарного провадження (CPT/Inf (2024) 20) пункт 103).

8. Моніторинговою групою встановлено, що до матеріалів справи про поміщення ув’язнених до карцеру психологом установи не долучалася психологічна характеристика, що свідчить про непроведення відповідного психологічного обстеження таких осіб. Зазначене є порушенням вимог пункту 5 розділу V Типових посадових обов’язків психолога установи виконання покарань та слідчого ізолятора, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 04.11.2013 року №2300/5, якими передбачено обов’язок психолога брати участь у розгляді матеріалів щодо поміщення засуджених до дисциплінарного ізолятора та надавати відповідні висновки.

9. Під час відвідування карцерних приміщень встановлено, що у порушення пункту 4 розділу IV Порядку використання технічних засобів нагляду і контролю вони не обладнані кнопками виклику персоналу, що ускладнює оперативний контакт засуджених із працівниками установи. У камерних приміщеннях відсутній належний рівень природного освітлення. Санвузли не обладнані дверцятами та достатніми перегородками, які гарантують можливість усамітнення, що є порушенням правила 19.3 Європейських пенітенціарних правил.

10. У прогулянкових двориках встановлено козирки, які повністю блокують доступ природного освітлення, що призводить до утримання осіб у постійній темряві або напівтемряві. Разом із тим Комітет неодноразово рекомендував переглянути дизайн та розмір прогулянкових двориків, “звідки в кращому випадку відкривається вид на небо” (пункт 122, пункт 127 (CPT/Inf (2014) 15).

11. Моніторинговою групою встановлено, що в крамниці установи відсутні тютюнові вироби, натільна білизна, дезодорант кульковий, наявність яких передбачена додатком 5 до Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 28.08.2018 року №2823/5.

12. Згідно з пунктом 17 розділу V Положення про організацію продовольчого забезпечення у Державній кримінально-виконавчій службі України на мирний час, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.06.2021 року №2160/5 (далі — Положення про організацію продовольчого забезпечення), в їдальні установи щодня повинні залишатися добові проби кожної страви раціону. Відбір проб здійснюється кухарем із казана у присутності медичного працівника закладу охорони здоров’я у чистий посуд із кришкою (попередньо помитий та перекип’ячений) до видачі їжі. Добові проби зберігаються в холодильнику їдальні при температурі від +4°C до +8°C та мають зберігатися протягом доби до закінчення аналогічного приймання їжі наступного дня. Разом із тим, у порушення зазначених вимог, під час огляду холодильника їдальні моніторинговою групою встановлено відсутність проб страв вечері за 18.12.2025 року, а також сніданку та обіду за 19.12.2025 року за нормами №№8Б, 8В, 3А, 9А, 4А.

13. Згідно з пунктом 7 розділу III Положення про організацію продовольчого забезпечення при переміщенні осіб, які забезпечуються харчуванням в установах, таким особам видається набір сухих продуктів, зокрема засудженим та ув’язненим, які переміщуються з одного слідчого ізолятора до іншого, зі слідчого ізолятора до місця відбування покарання, з одного місця відбування покарання до іншого, а також особам, звільненим від відбування покарання, які прямують до місця проживання, та у випадках, коли приготування гарячої їжі є неможливим.

Відповідно до пункту 6 глави 4 розділу IV ПВР СІЗО, ув’язнені та засуджені перед відправленням для участі в кримінальному провадженні за межами СІЗО повинні отримати набір харчових продуктів. Однак за результатами аналізу службової документації та опитування ув’язнених моніторинговою групою встановлено, що у більшості випадків видача продовольчих наборів особам, які вибувають з установи, фактично не здійснюється.

14. Під час відвідування бібліотеки установи моніторинговою групою встановлено, що всупереч вимогам пункту 3 глави 4 розділу VIII ПВР СІЗО книжковий фонд бібліотеки не забезпечений текстами Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями (Правила Мандели), Європейських пенітенціарних правил, а також Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів.

15. Моніторинговою групою встановлено ряд порушень в організації лазне-прального обслуговування засуджених та ув’язнених осіб. Відповідно до пункту 3.19.1 розділу III Положення про організацію лазне-прального обслуговування осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 08.06.2021 року №849/5 (далі — Положення), санітарна обробка передбачає миття засуджених (осіб, узятих під варту) у лазні з використанням мила та мочалки, обов’язкову заміну постільної та натільної білизни, а також проведення дезінфекції (знищення патогенних мікроорганізмів) та дезінсекції (знищення комах і кліщів, які є переносниками інфекційних захворювань) особистого одягу та постільних речей (подушок, матраців, ковдр) у дезінфекційній камері.

Однак, як встановлено моніторинговою групою, дезінфекційна камера в установі не працює, що унеможливлює належну санітарну обробку постільних речей та одягу, підвищує ризик поширення інфекційних захворювань серед засуджених і персоналу, а також суперечить встановленим санітарно-гігієнічним нормам.

Під час спілкування з особами, узятими під варту, та засудженими моніторинговою групою встановлено, що особи, узяті під варту, жіночої статі мають можливість приймати душ лише один раз на тиждень. Зазначене порушує вимоги правила 19.4 Європейських пенітенціарних правил та пункту 3.2 Положення про організацію лазне-прального обслуговування.

Моніторинговою групою також встановлено, що у лазні та пральні припливно-витяжна система вентиляції з механічним спонуканням потребує ремонту та/або належного обслуговування, оскільки фактично не забезпечує необхідний повітрообмін, що не відповідає вимогам пункту 2.11 розділу II Положення про організацію лазне-прального обслуговування. У порушення пункту 2.14 розділу II Положення про організацію лазне-прального обслуговування в установі не забезпечено надання перукарських послуг засудженим та ув’язненим. У порушення вимог правила 19.3 Європейських пенітенціарних правил у приміщенні душової не забезпечено право на приватність через відсутність шторок на душових перегородках.

16. Під час візиту моніторингова група зафіксувала, що персонал установи, який безпосередньо контактує із засудженими, відкрито носить спеціальні засоби, зокрема гумові кийки. Разом із тим, згідно з абзацом восьмим пункту 8 глави 1 розділу V ПВР СІЗО носіння персоналом СІЗО спеціальних засобів у межах території СІЗО, що охороняється, має бути, за можливості, максимально прихованим від оточення.

Водночас Комітет рекомендує, щоб пенітенціарні співробітники, які працюють у прямому контакті з в’язнями, не носили спеціальні засоби (такі як гумові кийки, наручники та балончики, споряджені сльозогінним газом) відкрито перед в’язнями, оскільки таке носіння перешкоджає встановленню нормальних відносин між персоналом та в’язнями (пункт 85 (CPT/Inf (2011) 29), пункт 23 (CPT/Inf (2013) 23), пункт 166 (CPT/Inf (2014) 15)).

17. Згідно з наданою адміністрацією інформацією, з початку 2025 року (станом на 19.12.2025 року) у ДУВП-4 ув’язненим та засудженим було надано 753 короткострокових побачення, з яких 712 відбувалися у безконтактний спосіб — через суцільне розмежувальне скло із використанням переговорного пристрою.

Водночас у доповіді Уряду України за результатами візиту у 2023 році Європейський комітет із запобігання катуванням наголошує, що для всіх категорій засуджених відкриті побачення (наприклад, за столом) мають становити правило, а закриті — виняток, застосування якого допускається лише на підставі обґрунтованих і вмотивованих рішень після індивідуальної оцінки потенційного ризику конкретного засудженого. У зв’язку з цим Комітет закликає українську владу переглянути порядок проведення короткострокових побачень у пенітенціарних установах з метою забезпечення їх проведення, як правило, у відкритих умовах (CPT/Inf (2024) 20) пункт 99).

18. Відповідно до службової документації некомплект персоналу по установі станом на 19.12.2025 року складає 74 штатні одиниці. Водночас у доповіді Уряду України за наслідками візиту у 2023 році Комітет наголошує, що забезпечення позитивного клімату в пенітенціарній установі вимагає наявності професійної команди персоналу, який повинен бути присутнім у достатній кількості в будь-який момент часу в місцях тримання під вартою. Недостатня кількість персоналу може лише збільшити ризик насильства та залякування між засудженими.

Нестача персоналу, який перебуває на передовій лінії, також підриває якість та рівень заходів, що пропонуються засудженим, і ставить під загрозу перспективу підготовки до звільнення та соціальної реабілітації. У зв’язку з цим Комітет закликає українську владу вжити рішучих заходів для суттєвого збільшення кількості персоналу у пенітенціарних установах України, де спостерігається низький рівень укомплектованості персоналом, з метою посилення присутності персоналу служб охорони й нагляду всередині установ. Необхідно також вжити заходів, щоб покласти край 24-годинній зміні персоналу, який несе службу (CPT/Inf (2024) 20) пункт 93).

19. Під час моніторингового візиту здійснено огляд укриття, визначеного адміністрацією установи як місце перебування осіб у разі повітряної тривоги. Укриття розміщене у підвальному приміщенні. За результатами огляду встановлено наявність двох виходів, що формально відповідає вимогам щодо можливості евакуації. Також у приміщенні наявні елементи вентиляції, які забезпечують мінімальний повітрообмін.

Разом із тим укриття не обладнане системою каналізації. Санітарні вузли у приміщенні відсутні. За поясненнями представників адміністрації установи, на момент візиту тривають тендерні процедури щодо закупівлі біотуалетів для розміщення в укритті. Фактично на час огляду санітарно-гігієнічні потреби осіб, які можуть перебувати в укритті тривалий час, не забезпечені. Такий стан не відповідає вимогам щодо мінімальних умов перебування людей у захисних спорудах, зокрема у випадку тривалих повітряних тривог.

Окремо зафіксовано підтоплення підвального приміщення. На підлозі наявні сліди вологи та води, що свідчить про періодичне або постійне проникнення ґрунтових чи стічних вод. Підтоплення у поєднанні з відсутністю каналізації та належного водовідведення створює ризики антисанітарії, погіршення санітарно-епідемічного стану та небезпеки для здоров’я осіб, які можуть перебувати в укритті.

З огляду на встановлені обставини укриття у ДУВП-4 у нинішньому стані не забезпечує належних умов для безпечного та гідного перебування засуджених і ув’язнених у разі тривалого використання. Виявлені недоліки суперечать вимогам статті 8 Кримінально-виконавчого кодексу України щодо забезпечення поваги до гідності людини, а також загальним стандартам цивільного захисту населення і підходам, закріпленим у Європейських пенітенціарних правилах, відповідно до яких умови перебування осіб, позбавлених волі, мають бути безпечними, санітарно прийнятними та такими, що не становлять загрози життю і здоров’ю.

20. Під час моніторингового візиту до ДУВП-4 здійснено комплексне дослідження організації праці та соціального захисту засуджених і осіб, узятих під варту. Аналіз проводився на підставі рознарядок на виведення до робіт, журналів обліку видачі робочого інструменту, відомостей про нарахування та виплату заробітної плати (грошової винагороди), зразків трудових і цивільноправових договорів, а також пояснень опитаних осіб.

В установі засуджені та ув’язнені залучаються до робіт на харчоблоці, у виробничих приміщеннях з виготовлення виробів з дроту, а також до робіт господарського обслуговування. Зазначені роботи мають постійний, щоденний характер та безпосередньо спрямовані на забезпечення життєдіяльності установи. За інформацією адміністрації, на момент візиту до праці було залучено 95 осіб, з яких 47 працювали за трудовими договорами, а 48 — за цивільноправовими договорами; на харчоблоці працювало 8 осіб.

Разом із тим встановлено, що в установі відсутній поіменний облік робочого часу. Журнали погодинних перевірок не містять прізвищ і відображають лише загальну кількість осіб, які перебувають у майстернях під час перевірки, у зв’язку з чим не можуть підтверджувати фактичне залучення до роботи конкретних осіб або тривалість їхнього робочого дня. Талони на виведення з камер або інші документи, які б фіксували час початку та завершення роботи конкретних осіб, адміністрацією не ведуться і не надані. За таких умов перевірка дотримання норм тривалості робочого часу, часу відпочинку та обліку надурочних годин є неможливою.

Журнали обліку видачі робочого інструменту свідчать про щоденну видачу інвентарю окремим засудженим, які працюють на харчоблоці, без перерв на вихідні та святкові дні, що підтверджує безперервний характер праці та відсутність гарантованого щотижневого відпочинку.

У результаті опитування засуджених і дослідження документації встановлено, що засуджені М. та З. залучаються до робіт на харчоблоці як кухонні робітники, що підтверджується рознарядками та відомостями про нарахування і виплату грошової винагороди. Водночас відсутність поіменного обліку робочого часу унеможливлює встановлення фактичної кількості відпрацьованих годин та перевірку відповідності розміру виплат мінімальним державним гарантіям в оплаті праці.

Щодо засудженого Т. встановлено, що за наявними фінансовими документами йому нараховувалася та виплачувалася винагорода. Разом із тим зі слів опитаних осіб М., З. і Т. з’ясовано, що вони фактично виконують функції кухаря та працюють в овочевому цеху з 06:00 до 20:00 щоденно, без вихідних днів. Такий режим має ознаки повного робочого дня з істотним перевищенням нормальної тривалості робочого часу. Документів, які б дозволили зіставити цей фактичний режим із розміром виплат та перевірити оплату надурочних годин, адміністрацією не надано.

Засуджений Ш. віднесений до господарської обслуги. Його залучення до робіт і виплата винагороди підтверджуються документально, у тому числі цивільноправовим договором. Водночас характер виконуваних ним робіт є постійним, здійснюється у підпорядкуванні внутрішньому режиму установи та спрямований на забезпечення її функціонування. Сукупність цих ознак свідчить про наявність трудових, а не цивільноправових відносин незалежно від формального оформлення.

Що стосується засуджених У., А., а також Л., Л. та М., встановлено, що їх залучення до робіт на харчоблоці підтверджується рознарядками, записами про видачу робочого інструменту та поясненнями самих опитаних осіб. Водночас у наданих відомостях про нарахування та виплату заробітної плати відсутні будь-які дані щодо оплати їхньої праці, що свідчить про використання праці зазначених осіб без належного документального підтвердження її оплати.

Аналіз відомостей про нарахування заробітної плати показує, що у випадках здійснення виплат утримувався податок на доходи фізичних осіб та військовий збір. Разом із тим документи, які підтверджують нарахування та сплату єдиного соціального внеску роботодавцем за осіб, залучених до праці, адміністрацією не надані. Відсутність таких документів унеможливлює перевірку формування страхового стажу та забезпечення права на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Крім того, адміністрацією не надано журналів медичного огляду або допуску до роботи працівників харчоблока, що є обов’язковим елементом санітарного та медичного контролю. Також встановлено, що засуджені та особи, узяті під варту, залучаються до робіт у суміжних приміщеннях із можливістю перетину між собою, що не відповідає вимогам щодо роздільного тримання різних категорій осіб.

Сукупність встановлених фактів свідчить про системні порушення права на працю та соціальний захист у державній установі “Дніпровська установа виконання покарань №4”. Виявлено використання цивільноправових договорів за умов, характерних для трудових відносин; відсутність поіменного обліку робочого часу; неможливість перевірки дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці; фактичне залучення до праці без документального підтвердження її оплати; відсутність підтвердних документів щодо нарахування і сплати єдиного соціального внеску; недотримання санітарних та режимних вимог. Така практика не відповідає вимогам Кодексу законів про працю України, законодавству про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, Кримінально-виконавчому кодексу України та міжнародним стандартам поводження з особами, позбавленими волі.

Рекомендації:

1. Забезпечити дотримання встановлених законодавством мінімальних норм житлової площі для осіб, узятих під варту, та засуджених осіб шляхом перегляду розміщення камерного фонду, недопущення переповнення камер і впровадження організаційних рішень, спрямованих на зменшення чисельності осіб у приміщеннях, де фактична площа на одну особу не відповідає вимогам національного законодавства та міжнародних стандартів.

2. Вжити заходів для забезпечення дотримання принципу роздільного тримання ув’язнених залежно від їхнього процесуального статусу, наявності судимостей, характеру та тяжкості інкримінованих злочинів шляхом посилення контролю за розміщенням осіб у камерних приміщеннях та регулярного перегляду списків розміщення.

3. Забезпечити приведення матеріально-побутових умов у камерних приміщеннях у відповідність до вимог Закону України “Про попереднє ув’язнення”, Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів та міжнародних стандартів шляхом проведення капітальних і поточних ремонтів, усунення сирості та плісняви, заміни санітарно-технічного обладнання, електромереж, матраців і постільної білизни, а також відновлення належної вентиляції та природного освітлення.

4. Забезпечити облаштування санітарних вузлів у камерних приміщеннях таким чином, щоб гарантувати право на приватність, зокрема шляхом встановлення повноцінних перегородок або дверцят, а також відновлення справних систем змивання води.

5. Вжити комплексних заходів для належної організації дезінсекції та дезінфекції камерних приміщень і допоміжних зон із забезпеченням регулярності таких заходів та фіксації їх проведення у відповідній документації.

6. Забезпечити функціонування радіофікації у камерних приміщеннях відповідно до вимог Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів.

7. Привести облаштування та функціонування збірного відділення у відповідність до Норм забезпечення, зокрема шляхом створення камер карантину, камер для хворих, приміщень для зберігання обмінного фонду постільних речей і речового майна, перукарні та інших передбачених нормативами приміщень.

8. Забезпечити доступ до природного освітлення та питної води у приміщеннях для тимчасового перебування осіб, узятих під варту, шляхом впровадження відповідних інженерних рішень і встановлення баків для питної води.

9. Усунути практику використання відеоспостереження у приміщеннях, де проводяться особисті обшуки з роздяганням, або інші процедури, що вимагають забезпечення приватності, з приведенням використання технічних засобів нагляду у відповідність до вимог чинного законодавства.

10. Припинити практику розміщення поіменних карт із зазначенням короткого опису злочинів на ліжках засуджених у спальних приміщеннях та забезпечити дотримання принципів недискримінації, поваги до гідності та запобігання стигматизації.

11. Забезпечити дотримання процедур дисциплінарного провадження, зокрема своєчасне вручення особам копій рішень про застосування дисциплінарних стягнень із роз’ясненням порядку їх оскарження та права на правову допомогу.

12. Забезпечити обов’язкову участь психолога у розгляді матеріалів щодо поміщення осіб до дисциплінарного ізолятора та долучення до матеріалів справи відповідних психологічних характеристик і висновків.

13. Обладнати карцерні приміщення кнопками виклику персоналу, забезпечити належний рівень природного освітлення та облаштувати санвузли з дотриманням вимог щодо приватності.

14. Переглянути конструкцію прогулянкових двориків з метою забезпечення доступу до природного світла та свіжого повітря відповідно до рекомендацій Європейського комітету із запобігання катуванням.

15. Забезпечити наявність у крамниці установи всього переліку товарів, передбачених Правилами внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, зокрема предметів першої необхідності.

16. Забезпечити суворе дотримання вимог щодо відбору, зберігання та обліку добових проб страв у їдальні установи, а також належний медичний контроль за процесом харчування.

17. Забезпечити обов’язкову та систематичну видачу продовольчих наборів особам, які вибувають з установи або переміщуються, відповідно до вимог чинного законодавства.

18. Забезпечити у бібліотеці установи наявність та доступність текстів основних міжнародних і національних нормативних актів у сфері прав осіб, позбавлених волі, зокрема Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями (Правила Мандели) та Європейських пенітенціарних правил.

19. Вжити заходів для відновлення роботи дезінфекційної камери, належної організації лазне-прального обслуговування, забезпечення регулярного доступу до душу, приватності під час водних процедур, функціонування вентиляції та надання перукарських послуг.

20. Забезпечити, щоб персонал, який безпосередньо контактує з ув’язненими та засудженими, не носив спеціальні засоби відкрито, за винятком випадків обґрунтованої необхідності, з метою формування безпечного та ненасильницького середовища.

21. Переглянути практику організації короткострокових побачень з метою забезпечення їх проведення, як правило, у відкритих умовах, а використання безконтактного способу застосовувати лише за результатами індивідуальної оцінки ризиків.

22. Вжити системних заходів для укомплектування установи персоналом до штатної чисельності, зокрема шляхом припинення практики тривалих змін і посилення присутності персоналу безпосередньо в житлових зонах.

23. Привести укриття установи у відповідність до мінімальних вимог безпеки та санітарно-гігієнічних умов шляхом облаштування системи водовідведення, встановлення санітарних вузлів, усунення підтоплення та забезпечення безпечних умов перебування осіб у разі тривалого використання укриття.

24. Забезпечити прозорий облік робочого часу осіб, залучених до праці, дотримання норм тривалості робочого часу, вихідних днів і належну оплату праці, а також документальне підтвердження соціальних гарантій відповідно до вимог законодавства України та міжнародних стандартів.