Коли інформація починає працювати сама

Процеси, що змусили замислитися

В останні роки ми спостерігаємо помітні зміни в тому, як функціонують і використовуються правозахисні інтернет-ресурси. Йдеться не стільки про зростання відвідуваності чи цитованості, скільки про більш глибинний процес: зміну ролі інформації в цифровому середовищі.

Ми зафіксували незвичайну тенденцію: трафік на наших інформаційних ресурсах — khpg.org, museum.khpg.org та library.khpg.org — значно зріс, причому з регіонів, для яких наш контент видавався б менш релевантним. Детальний аналіз показав, що значна частина цих відвідувань пов’язана з активністю штучного інтелекту: різні ШІ-моделі систематично індексують і вивчають наші матеріали.

Але справа не лише в загальному зростанні трафіку. Ми спостерігаємо низку специфічних технічних явищ, які вимагають глибокого осмислення:

• збільшення кількості прямих заходів без переходу з інших сторінок або ж з технічних user-agent’ів (але при цьому не спам);

• зростання кількості «коротких візитів» до конкретних аналітичних сторінок (але не до головної) — типова поведінка для машинного зчитування інформації;

• частіша переіндексація старих матеріалів, особливо доповідей та аналітики — системи повертаються до вже опублікованого контенту;

• збільшення глибини обходу сайту — боти вивчають не лише нові публікації, а й архівні розділи;

• прискорена індексація нових сторінок пошуковими системами — нові матеріали потрапляють в індекс набагато швидше, ніж раніше.

Ці ознаки вказують на машинне та аналітичне використання контенту. Це відкриття викликало питання, актуальне для всієї правозахисної сфери: що означає така увага з боку технологій, які використовують сотні мільйонів людей по всьому світу? І як це змінює саме поняття інформаційного впливу правозахисної організації?

Як працює нова реальність

Сучасні системи штучного інтелекту — ChatGPT, Claude, Gemini та десятки інших — не просто відповідають на запитання користувачів. Вони навчаються на величезних масивах інформації з відкритого інтернету, формуючи свого роду “колективне знання” людства. Коли хтось у Сінгапурі запитує ШІ-асистента про ситуацію з правами людини в Україні, система звертається до джерел, які вона вважає правдивими та інформативними.

І тут починається цікаве: сучасні ШІ-системи не обирають джерела випадково. Для їх вибору відіграють роль кілька ключових факторів:

1. Стабільність і тривалість існування ресурсу
Старі інформаційні ресурси, що регулярно оновлюються, цінуються вище. Сайти ХПГ існують десятиліттями, створюючи безперервну документальну лінію. Для ШІ-систем це сигнал надійності.

2. Змістовна щільність
Системи віддають перевагу текстам з фактами, аргументацією, чіткою структурою, а не просто думкам чи публіцистиці. Наші матеріали спираються на документи, свідчення очевидців, юридичні та правові оцінки — саме те, що потрібно для формування достовірного знання.

3. Внутрішня логічність і несуперечливість
Це критично важливо для машинного аналізу: такі тексти “краще засвоюються”, вбудовуючись у базу знань. Контент наших сайтів організований так, що дозволяє вибудовувати причинно-наслідкові зв’язки, що робить його особливо цінним для ШІ-систем.

4. Тематика суспільної значущості
Права людини, свободи, інституційні процеси — пріоритетні сфери аналізу для сучасних ШІ. Це не випадковість: розробники цих систем свідомо роблять акцент на суспільно важливих темах.

5. Відсутність пропагандистської інтонації
Матеріали досить нейтральні за формою, навіть якщо містять жорстку критику. Це робить їх придатними для аналітичного використання поза політичним контекстом — ШІ може включати їх у відповіді без ризику звинувачень в упередженості.

Якщо інформаційний ресурс частіше відвідують ШІ-агенти, це майже напевно означає, що він:

• сприймається як джерело сенсової інформації, а не “інформаційного шуму”;

• потрапив до категорії джерел, корисних для узагальнення та цитування;

• визнаний репрезентативним, а не маргінальним.

Наші три основні ресурси представляють різні, але однаково цінні типи інформації:

• khpg.org надає актуальну аналітику та новини про порушення прав людини;

• museum.khpg.org документує історичну пам’ять про репресії та опір;

• library.khpg.org містить архіви документів, книг, юридичних матеріалів.

Два види репутації: людська та машинна

Тут важливо розрізняти два типи значущості інформаційного ресурсу.

“Репутація” в людській спільноті — це довіра читачів, експертів, НУО, журналістів. Це цитування в ЗМІ, звернення за консультаціями, використання наших матеріалів у судових процесах та міжнародних доповідях.

“Машинна значущість” — це те, наскільки зручно, послідовно та надійно з цього джерела витягувати дані для формування відповідей користувачам. ШІ не “довіряє” в моральному сенсі, але він віддає перевагу джерелам, які рідше дають суперечності й частіше підтверджуються іншими джерелами.

У цьому сенсі зростання уваги з боку ШІ-систем — індикатор якості структури та аргументації, а не ідеологічної оцінки. З високою ймовірністю це свідчить про зрілість інформаційного ресурсу, а не просто популярність.

Це не замінює традиційні форми впливу — прямі звернення, судові процеси, публікації в ЗМІ. Але це створює додатковий, масштабований канал поширення правдивої інформації про права людини, значущість якого тільки зростатиме.

Від архівів до алгоритмів: новий шлях впливу

Що це означає практично? Уявіть: журналіст у Берліні готує матеріал про політичні переслідування. Студент у Токіо пише курсову роботу про права людини на пострадянському просторі. Активіст у Сан-Паулу шукає інформацію про методи документування порушень. Всі вони можуть звернутися до ШІ-асистента — і отримати інформацію, засновану на матеріалах Харківської правозахисної групи, навіть не знаючи про існування такої організації.

Це особливо важливо зараз, коли пошуковики переходять від видачі посилань до видачі готових відповідей (Google Search Generative Experience, Bing Chat). Щоб потрапити в цю відповідь як джерело, пошуковий робот має пропустити сайт через нейромережу і визнати його надійним. Ми стаємо свідками фундаментальної зміни: від “знайди інформацію сам” до “отримай готову відповідь на основі перевірених джерел”.

Факти, які наша організація документує — про політичних в’язнів, про порушення на окупованих територіях, про протидію репресіям — стають частиною глобального інформаційного простору нового типу. Вони вбудовуються у “знання” систем, якими користуються мільйони людей щодня.

У довгостроковій перспективі це означає, що наші юридичні та правові формулювання та підходи можуть “жити” у базі знань з прав людини. Якщо завтра журналіст, політик чи звичайний користувач запитає ШІ про стан прав людини в нашому регіоні, відповідь базуватиметься, зокрема, на нашій інформації. Для нас це критично важливо — ми формуємо глобальний порядок денний не лише через традиційні канали, а й через інформаційну інфраструктуру майбутнього.

Чому саме ці ресурси: технічні та змістовні фактори

Технічно, ШІ-моделі сканують інтернет досить широко. Але є різниця між простим скануванням і реальним використанням інформації у відповідях користувачам. Існує кілька причин, чому наші правозахисні ресурси набувають такого значення:

Достовірність через документування. Наші матеріали спираються на факти, документи, свідчення очевидців. Ми не переказуємо чужі новини — ми створюємо першоджерела. Для ШІ-систем, яким потрібно відрізняти перевірену інформацію від чуток та пропаганди, це критично важливо.

Структура та доступність. Багаторічна робота над організацією архівів, систематизацією матеріалів, створенням перехресних посилань робить наші ресурси такими, що легко “читаються” не лише людьми, а й машинами. Це не випадковість — це результат послідовної інформаційної стратегії.

Часова глибина. На відміну від новинних сайтів, які можуть видаляти старі матеріали, наші архіви залишаються доступними роками й десятиліттями, накопичуючись і створюючи безперервну документальну лінію. Для ШІ-моделей, яким потрібен історичний контекст, це безцінно.

Унікальність контенту. Ми не дублюємо чужі матеріали — ми створюємо оригінальну документацію. Свідчення в’язнів сумління, яких більше ніде не знайти. Аналіз судових процесів, заснований на безпосередньому спостереженні та участі наших адвокатів. Документи, вперше опубліковані саме тут.

Багатомовність. Матеріали українською, російською та англійською мовами роблять інформацію доступною для глобальної аудиторії — як людської, так і штучної.

Фактична насиченість. Йдеться не про коментарі чи публіцистику, а про факти, документи, статистику, свідчення, юридичні оцінки — саме такий матеріал може стати основою для аналітичних узагальнень.

Робітники нашої організації роками виробляли ці критерії інтуїтивно, а тепер вони набувають нового значення в цифрову епоху. Те, що здавалося просто “хорошим тоном у практиці документування”, виявляється ключовим фактором впливу у світі, де інформацію все частіше споживають через посередників-алгоритмів.

Переваги: від видимості до інфраструктурної ролі

Традиційно ефективність правозахисного сайту вимірювалася кількістю читачів, географією відвідувань, цитованістю у ЗМІ. Однак в останні роки проявляється інший тип значущості — інформаційна інфраструктурна роль. Наші матеріали використовуються не лише людьми, а й аналітичними системами, пошуковими та дослідницькими алгоритмами, автоматизованими інструментами обробки знань.

Йдеться не про “копіювання” чи “запозичення”, а про те, що тексти, документи та аналітика стають частиною ширшого інформаційного контексту, в якому формуються уявлення про права людини, історію репресій, громадянське суспільство та державне насильство.

1. Підвищення видимості у глобальному інфопросторі

Наш правозахисний контент може досягати людей не напряму, але використовуватися ШІ при формуванні своїх відповідей. Це посилює вплив ідей, навіть якщо люди безпосередньо не заходять на сайт. Якщо хтось в Латинській Америці запитує ШІ про методи протидії політичним репресіям, він може отримати відповідь, засновану на нашому досвіді — і цей вплив неможливо виміряти традиційними метриками відвідуваності.

2. Непряме зростання авторитетності домену

Часте індексування внаслідок сканування наших сайтів ШІ веде до кращого розуміння структури сайту пошуковими системами, що може позитивно впливати на просування наших ресурсів. Для Google відвідування сайту великими офіційними ботами є сигналом того, що сайт живий, оновлюваний і містить структуровану інформацію. Це може покращувати позиції в пошуковій видачі для тих користувачів, які все ще шукають інформацію традиційним способом.

3. Фіксація контенту в навчальних датасетах

Це, можливо, найважливіша довгострокова перевага. Матеріали, що потрапили в навчальні дані великих ШІ-моделей, стають частиною “бази знань” цих систем. Наші юридичні формулювання, правозахисні підходи, методи документування можуть впливати на те, як мільйони людей по всьому світу розуміють права людини — через призму відповідей, які дають їм ШІ-асистенти.

4. Включеність у глобальний контекст знання

Ми стаємо частиною ширшої екосистеми інформації про права людини. Наші матеріали цитуються в контексті світових трендів, порівнюються із ситуацією в інших країнах, використовуються для формування узагальнених уявлень про правозахисну роботу.

5. Участь у формуванні довгострокової пам’яті про події

У світі, де новинні цикли стають все коротшими, а увага публіки — все більш фрагментованою, здатність ШІ-систем “пам’ятати” та актуалізувати історичні матеріали набуває особливого значення. Події як десятирічної, так і п’ятдесятирічної давнини не зникають із контексту — вони можуть бути викличені у відповідь на релевантний запит.

6. Підвищення стійкості правозахисної інформації до спотворення та забуття

Коли інформація стає частиною множинних систем знання, її складніше придушити чи спотворити. Навіть якщо прямий доступ до наших сайтів буде ускладнений у деяких регіонах, інформація може поширюватися через ШІ-посередників.

Ризики та виклики: зворотний бік медалі

Однак було б наївно бачити в цьому процесі лише позитивні сторони. Описана ситуація несе певні ризики для інформаційного ресурсу в плані технічних аспектів та контролю над інформацією.

1. Спотворення аналітики

Це, мабуть, головна практична проблема. Боти створюють статистичний “шум”. Зростає кількість сеансів, але падає час перебування на сайті, росте показник відмов (bounce rate) і спотворюється географія відвідувань. Це заважає звітувати перед донорами чи партнерами про реальне охоплення аудиторії.

Коли у статистиці значиться, що 40% трафіку приходить із Сінгапуру, але це лише локація дата-центрів компанії, що навчає ШІ-модель, — це створює плутанину. Доводиться впроваджувати додаткові системи фільтрації, розділяти “реальну аудиторію” та “всіх відвідувачів”, пояснювати донорам різницю між цими метриками.

2. Навантаження на сервер

Якщо ботів занадто багато, вони можуть сповільнювати роботу сайту для живих користувачів. ШІ-боти (особливо агресивні скрейпери) можуть перевантажувати сервери, уповільнюючи сайт та збільшуючи витрати на хостинг. Дослідження фіксують випадки, коли боти складають до 50—80% трафіку, що призводить до зниження швидкості завантаження та погіршення user experience для реальних відвідувачів.

У найгіршому разі це виглядає як пасивна DDoS-атака. Для некомерційної організації з обмеженим бюджетом на інфраструктуру це може бути серйозною проблемою, особливо якщо трафік зростає різко і непередбачувано.

3. Ризик парсингу даних та втрата контролю

ШІ-моделі забирають контент для навчання. Якщо інформація ексклюзивна або чутлива, над нею втрачається контроль. При цьому найнебезпечніший варіант — використання вирваної з контексту інформації для просування чужого наративу.

У правозахисній сфері критично важливо контролювати, як використовується інформація. ШІ може ненавмисно спотворювати факти або використовувати їх у небажаному контексті. Наприклад, свідчення жертви репресій може бути процитоване у спрощеному чи спотвореному вигляді, втративши важливі нюанси. Для правозахисних організацій це становить репутаційний ризик, оскільки може підірвати довіру, якщо контент з’являється у ШІ-відповідях із помилками або в невідповідному контексті.

4. Етичні дилеми використання чутливої інформації

Свідчення жертв насильства, особисті історії людей, які пережили репресії, стають частиною навчальних даних комерційних технологій. Ми збирали ці свідчення за згодою людей на публікацію, але не на використання для навчання ШІ. Виникають складні етичні питання: чи потрібно нам змінювати політику публікації? Чи слід попереджати людей, які дають свідчення, про таку можливість?

5. Відсутність механізмів контролю якості

Ми не можемо перевірити, як саме використовується наша інформація у відповідях різних ШІ-систем. Ми не знаємо, чи правильно вона інтерпретується, чи не змішується з недостовірними джерелами, чи не з’являється в контексті, який спотворює її зміст. Це створює своєрідну “інформаційну невизначеність”.

Відповідальність в епоху ШІ: нові стандарти роботи

Це відкриття накладає додаткову відповідальність. Якщо наша інформація впливає на відповіді, які отримують люди по всьому світу через ШІ-посередників, стандарти точності та правдивості стають ще важливішими. Кожна помилка, кожна неточність можуть бути примножені та поширені далеко за межі нашого прямого контролю.

Разом з тим це підтверджує правильність нашого підходу. Ми ніколи не гналися за сенсаціями, не публікували неперевірені чутки, не жертвували точністю заради швидкості. Ми будували архів — повільно, методично, відповідально. І тепер саме ця методичність робить наші ресурси цінними для технологій, що формують інформаційний простір майбутнього.

Що це означає для нашої роботи:

• ще суворіша перевірка фактів перед публікацією;

• більш чітка структуризація матеріалів для полегшення машинного розуміння;

• уважне ставлення до формулювань, які можуть бути невірно витлумачені поза контекстом;

• розвиток метаданих та контекстної інформації, що допомагає правильно інтерпретувати матеріали;

• регулярний моніторинг того, як наша інформація використовується у популярних ШІ-системах.

Ми усвідомлюємо, що стаємо частиною складнішої інформаційної екосистеми, і це вимагає адаптації наших практик без відмови від основних принципів.

Що це означає для суспільства та донорів: інвестиції в інформаційну інфраструктуру

Для наших партнерів та донорів це відкриття має важливе значення, яке виходить за межі традиційного розуміння ефективності правозахисної роботи.

Для широкої аудиторії це означає доступ до перевіреної та систематизованої інформації через звичні канали — ШІ-асистентів, з якими вони взаємодіють щодня. Людині не обов’язково знати про існування ХПГ, щоб отримати користь від нашої роботи.

Для дослідників — можливість спиратися на стійкий масив даних, який не зникне через рік і не буде переписаний під політичну кон’юнктуру. Довготривалість та стійкість наших архівів набуває нового виміру в епоху, коли інформація стає все більш леткою.

Для донорів — підтвердження того, що підтримка таких ресурсів має довгостроковий ефект, що виходить далеко за межі поточних проєктів. Традиційно ефективність правозахисної роботи вимірюється конкретними результатами: звільнені в’язні сумління, виграні судові справи, прийняті законодавчі зміни. Це залишається головним критерієм.

Але в цифрову епоху з’являється додатковий вимір. Інвестиції в якісну документацію, у підтримку архівів, у технологічну інфраструктуру інформаційних ресурсів мають мультиплікативний ефект. Матеріал, опублікований сьогодні, може впливати на розуміння ситуації з правами людини через роки — не лише через пряме читання, а й за посередництва технологій, про які ми ще нещодавно не замислювалися.

Інвестиції у збереження та розвиток подібних архівів — це внесок не лише у правозахисну діяльність, а й в інфраструктуру суспільної пам’яті. Це інвестиції в те, щоб правда про порушення прав людини не була забута, не була переписана, не зникла в потоці новин.

Правозахисна організація, що створює якісний, правдивий, добре структурований контент, інвестує не просто в поточну кампанію. Вона створює інформаційний актив довгострокового значення, який працює на захист прав людини через безліч каналів — відомих і поки невідомих.

У сучасному світі це означає:

• включеність у глобальний контекст знання — наша інформація стає частиною світового розуміння проблем прав людини;

• участь у формуванні довгострокової пам’яті про події — навіть через десятиліття люди зможуть отримати правдиву інформацію про те, що відбувалося;

• підвищення стійкості правозахисної інформації до спотворення та забуття — чим більше систем використовують нашу інформацію, тим складніше її придушити чи спотворити.

Технічні рішення: як управляти новою реальністю

Усвідомлюючи і переваги, і ризики цієї ситуації, ми вживаємо низку практичних кроків:

1. Моніторинг використання
Ми періодично перевіряємо, як наша інформація використовується у відповідях популярних ШІ-систем, щоб виявляти можливі спотворення.

2. Покращення структурування
Ми продовжуємо роботу над покращенням структури сайтів, метаданих, внутрішніх посилань — це допомагає ШІ-системам краще розуміти контекст наших матеріалів.

3. Баланс відкритості та захисту
Ми зберігаємо відкритість більшості матеріалів, але для особливо чутливої інформації розглядаємо можливість додаткових заходів контролю доступу.

Замість висновку: від аудиторії до інфраструктури

Ми не знаємо точно, як розвиватиметься взаємодія між правозахисною роботою та штучним інтелектом. Це нова територія для всіх нас. Але вже зараз очевидно: вплив правозахисних організацій не можна вимірювати лише традиційними метриками відвідуваності сайтів чи згадок у пресі.

Увагу до ресурсів Харківської правозахисної групи — з боку людей, дослідників та цифрових систем — можна розглядати як свідчення того, що накопичені знання продовжують жити та працювати, навіть поза прямим контактом із читачем. Зростання такого інтересу не слід трактувати як “оцінку” чи “схвалення”. Швидше, це ознака того, що ресурси виконують функцію сховища правдивих знань, на які можна опиратися при аналізі складних суспільних процесів.

У світі, де мільйони людей отримують інформацію через ШІ-асистентів, якість джерел стає важливішою за їхню видимість. Правдивість важливіша за популярність. Глибина архівів важливіша за сьогоденну актуальність. Структурованість важливіша за сенсаційність.

Харківська правозахисна група не планувала ставати джерелом інформації для штучного інтелекту. Ми просто робили свою роботу — документували, архівували, публікували — так, як вважали за потрібне. І виявилося, що саме такий підхід створює цінність у новій технологічній революції.