Неостаточні цифри
Від початку повномасштабного вторгнення через дії РФ були пошкоджені або знищені майже дві тисячі пам’яток культури. Понад сотня з них — це об’єкти під егідою ЮНЕСКО, повідомив Генеральний прокурор України Руслан Кравченко.
“Злочини проти культурної спадщини — це також воєнні злочини. Вони не мають терміну давності. Росія намагається знищити нашу пам’ять. Наше завдання зберегти докази, встановити винних і притягнути до відповідальності”, — наголошував Генпрокурор України.
Тим часом заступниця керівника Офісу Президента Олена Ковальська сповіщала, що внаслідок повномасштабної російської агресії в Україні було знищено 937 культурних споруд. За її даними, серед зруйнованих об’єктів було 336 храмів, церков, мечетей і синагог.
“Росіяни знищують об’єкти культурної спадщини України та наші храми сотнями. Це усвідомлена стратегія, а не випадковість”, — підкреслювала Ковальська.
Генпрокурор України також наголосив: “те, що Росія не може знищити ракетами, вона краде”. Зокрема, з 2014 по 2026 рік представники РФ викрали або привласнили понад 7,8 млн об’єктів культурної спадщини України. Все це було викрадено з музеїв на тимчасово окупованих територіях України.
“Реальні масштаби втрат можуть бути ще більшими, адже доступу до багатьох фондових колекцій досі немає”, — зазначав Руслан Кравченко і додавав, що українські правоохоронці документують кожен такий злочин. За словами Генпрокурора України, вже були розпочаті 240 кримінальних проваджень, а українські правоохоронці мають 15 підозрюваних. І це лише початок.
“Кожен удар. Кожне пограбування. Кожен вивезений експонат. Усе буде зафіксовано. Усе матиме правові наслідки”, — відзначав Кравченко.
“Росія воює не лише проти українських людей і міст. Вона воює проти нашої пам’яті, культури та права бути собою”, — наголошував Генпрокурор України.
Руслан Кравченко згадав і удар РФ по Києво-Печерській лаврі — “одній із найважливіших святинь і символів української історії”.
“Це не просто пошкодження архітектурної пам’ятки. Це удар по нашій духовній, культурній та історичній спадщині. По тому, що формує українську ідентичність і пам’ять поколінь”, — писав Генеральний прокурор України. Руслан Кравченко також наголошував, що йдеться про цілеспрямовані дії держави-агресора, які становлять воєнний злочин.
Удар по Києво-Печерській лаврі перебуває в одному ряду з ударами по Спасо-Преображенському собору в Одесі, музею Григорія Сковороди на Харківщині, Іванківському музею з колекцією робіт Марії Примаченко, кіностудії Довженка в Києві, Будинку органної та камерної музики у Дніпрі та іншими символами української культури, перелічував Генпрокурор України.
“Це свідома політика держави-агресора. Знищити те, що формує українську ідентичність. Стерти нашу історію. Вкрасти нашу спадщину”, — підсумовував Кравченко.
Генпрокурор України також зазначав, що на місці удару по Національній кіностудії Довженка, який, як і удар по Лаврі, Росія вчинила у ніч проти 15 червня, були вилучені уламки (ймовірно, йдеться про уламки двох балістичних ракет).
Удар у ніч проти 15 червня
Ми докладно розповідали про масовану атаку РФ у ніч проти 15 червня, зокрема писали про удар по Києво-Печерській лаврі та Національній кіностудії Довженка, Мистецькому арсеналу, Будинку органної та камерної музики у Дніпрі, художньому коледжі у Харкові. Ми розповідали й про Харківський художній музей, в який ввечері 14 червня влучив російський безпілотник. Більше про терористичну атаку РФ, культурні втрати і постраждалих людей читайте в нашому матеріалі.
Як повідомляли у самій Лаврі, у ніч проти 15 червня російський “шахед” влучив у вівтарну частину Успенського собору — в Стефанівський приділ. Окрім того, внаслідок повторної спроби удару було пошкоджено Башту Іоанна Кушника — оборонну споруду XVII–XVIII століть, що є частиною фортифікаційного комплексу Верхньої Лаври…
Раніше ми також писали, що через приліт російського дрона пожежа зайнялася і в будівлі Мистецького арсеналу. Як там розповіли, займання сталося на даху Старого арсеналу.
“Саме ця частина вже зазнавала пошкоджень через вибухи під час Другої світової війни. Жодні мистецькі твори не постраждали, а нашим працівникам вдалося убезпечити музейну колекцію. Повний масштаб збитків, завданих російською атакою, ми зможемо оцінити з часом”, — повідомляли в Мистецькому арсеналі.
Також стало відомо, що внаслідок атаки РФ у ніч проти 15 червня пошкоджень зазнав і Музей книги і друкарства України.
Поруч з Успенським собором — колишня монастирська друкарня, тепер — Музей книги і друкарства України. Від вибухової хвилі у ньому були вибиті вікна. Будемо рахувати збитки і усувати пошкодження. “Дякуємо усім небайдужим! Головне, що люди всі цілі, колекція неушкоджена”, — мовилося на фейсбук-сторінці Музею.
Нині Музей книги і друкарства України тимчасово припиняє роботу.
За інформацією віцепрем’єрки з гуманітарної політики та Міністерки культури Тетяни Бережної, на території Лаври також постраждали Скарбниця Національного музею історії України, Національна історична бібліотека України, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв та фондосховище Національного музею народної архітектури і побуту України. У будівлях були пошкоджені вікна та двері.
Пошкоджень зазнав і Національний палац мистецтв “Україна”:
“Сьогодні внаслідок чергової ворожої атаки Національний палац мистецтв ‘Україна’ вдруге зазнав значних пошкоджень. Але жодні руйнування не можна порівняти з людським життям. На щастя, ніхто з працівників палацу не постраждав”, — мовилося у повідомленні Національного палацу від 15 червня.
Як повідомляв Музей Ханенків, постраждав і КНУТКіТ імені І. К. Карпенка-Карого та інші культурні інституції, освітні заклади й житлові будинки.
Крім того, постраждало державне підприємство “Укркінохроніка”. Як нагадувала Бережна, це одна з найстаріших українських кіностудій документального кіно. Вибуховою хвилею пошкоджено будівлі підприємства, вибито вікна тощо...
Раніше ми також повідомляли, що Росія атакувала й Національну кіностудію імені Олександра Довженка та знищила найбільшу і найстарішу костюмну колекцію України. Як наголошувала Тетяна Бережна, йдеться про близько 100 тисяч унікальних предметів, створених для фільмів, які формували українську історію кінематографу. Міністерка також нагадувала, що це вже друга атака на кіностудію цього місяця, а країна-агресор прицільно атакує український кінематограф.
“Це чергові рани, яких Росія завдає нашим містам, людям і культурній спадщині… За кожною пошкодженою будівлею — люди, колеги, команди, відвідувачі, родини. Росія продовжує системно нищити українську культуру, забирає життя людей, завдає болю та руйнує те, що ми любимо і зберігаємо”, — мовилося на фейсбук-сторінці Музею Ханенків.
Знищення всього живого
Крім того, вже вдень 15 червня Росія вдарила безпілотником (за попередніми даними, як у випадку з Лаврою, це була “Герань-2”) по зоопарку в Харкові.
Як зазначали в Харківській обласній прокуратурі, внаслідок ворожої атаки були пошкоджені скління вікон та фасад вольєра “Віварій”, у якому перебували 150 кролів, 250 морських свинок, 700 пацюків і 250 мишей.
За попередніми даними, внаслідок атаки РФ загинули 10 кролів. Спочатку було відомо про 42 загиблі тварини, але, на щастя, ця інформація не підтвердилася. За попередньою інформацією, ще 15 кролів отримали поранення.
За процесуального керівництва Харківської обласної прокуратури було розпочато досудове розслідування за фактом вчинення воєнного злочину (стаття 438 Кримінального кодексу України).
У ДСНС Харківщини також підтверджували, що внаслідок влучання російського безпілотника загинули тварини. Через ворожу атаку зайнялася пожежа в одному з вольєрів, яку загасили рятувальники. Тварин евакуювали у безпечне місце.
Крім того, було пошкоджено скління й фасад вольєра для утримання слона, розташованого поруч з місцем удару.
“Тварина зазнала гострої стресової реакції”, — повідомляли в Харківській обласній прокуратурі.
Як уточнювали у Харківській міській раді, ворожий “шахед” упав на території зоопарку — між “Віварієм” (де живуть кролі, морські свинки й інші дрібні тварини), адміністративною будівлею та Будинком слона...
Цього лютого ми також розповідали, як від російської атаки постраждав притулок тварин у Запоріжжі (деякі собаки загинули, інші зазнали поранень) і притулок собак у Рівному. Більше про атаки країни-агресора, від яких потерпали українські тварини, у тому числі вивезені з зони бойових дій, читайте у статті.
