18 травня російський дрон поцілив по збудованому на початку минулого сторіччя житловому будинку Південно-Західної залізниці в Одесі, зруйновано дах, згорів верхній поверх. Неоготичну пам’ятку архітектури спроєктував архітектор Павло Голландський для персоналу залізничної станції “Одеса-порт”. Саму станцію, до речі, сильно пошкодили російські безпілотники торік, в ніч на 24 липня, як і шість інших об’єктів культурної спадщини. І це при тому, що 25 січня 2023 року в Парижі історичний центр Одеси був визнаний всесвітньою культурною спадщиною ЮНЕСКО.
За інформацією Міністерства культури України, станом на початок травня через російську агресію було зруйновано або пошкоджено 1783 пам’ятки культурної спадщини та 2540 об’єктів культурної інфраструктури. “Загалом пошкодження зафіксовано в 18 областях. Найбільших руйнувань зазнали пам’ятки у Харківській області — 353, Херсонській — 303, Одеській — 202, Донецькій — 225, Київській області та м. Києві — 173. Водночас внаслідок обстрілів та бойових дій постраждали 2540 об’єктів культурної інфраструктури, з яких 518 — повністю знищено, — йдеться в повідомленні. – Найбільших втрат культурна інфраструктура зазнала в Донецькій, Харківській, Херсонській, Сумській, Київській та Миколаївській областях”.
Згадуємо, які пам’ятки архітектури постраждали від російських дронів, ракет та авіабомб цієї весни.
Укриття над Музеєм Григорія Сковороди у Сковородинівці
12 травня російський дрон “Молния” поцілив по захисному укриттю над будівлею вже зруйнованого Національного літературно-меморіального музею Г.С. Сковороди на Харківщині. Про це повідомили в Богодухівській районній військовій адміністрації, а також в Міністерстві культури.
“Внаслідок атаки пошкоджено вісім прольотів даху захисного укриття. В одному з прольотів фахівці зафіксували значний отвір, ще сім зазнали ушкоджень уламками. Водночас конструктив самої пам’ятки та несучі конструкції укриття не постраждали”, – йдеться в повідомленні міністерства.
В маєтку, розташованому у селі Сковородинівка Богодухівського району Харківської області, Григорій Сковорода провів останні роки життя, саме тут він і похований. До війни в експозиції музею були живопис та графіка, старовинні предмети побуту та одяг, література про Сковороду, кераміка, вишивки тощо.
Нагадаємо, будівлю музею було зруйновано російською ракетою 6 травня 2022 року: ударною хвилею пошкодило головний корпус, комору ХІХ століття та будинок управителя. Серед понівечених стін вціліла статуя Григорія Сковороди. На щастя, найбільш цінні експонати співробітники музею завчасно вивезли. Музейний комплекс довго не могли законсервувати — не вистачало коштів. Команда музею навіть запускала ініціативу “301 Справжній друг Сковороди”, щоб зібрати три мільйони гривень. Лише наприкінці 2025 року будівлю вдалося законсервувати коштом ЮНЕСКО.
![© Денис Волоха / Харківська правозахисна група [сковородинівка музей григорія сковороди сковорода]](https://khpg.org/files/img/1608817624.jpg)
“Музей Григорія Сковороди став символом незламності української культури після російського удару у 2022 році. Сьогодні ворог знову намагається пошкодити місце, яке зберігає нашу історичну пам’ять. Ми продовжуємо працювати разом із міжнародними партнерами, щоб захистити українську спадщину”, — заявила Міністерка культури України Тетяна Бережна.
Україна вже звернулася до ЮНЕСКО з повідомленням про пошкодження.
Будинок Смирнова у Слов’янську
15 квітня росіяни скинули півторатонну фугасну авіабомбу на середмістя Слов’янська. Серед десятків знищених будівель — пам’ятка архітектури кінця XIX століття Будинок Смирнова.
Як ідеться на сайті міста, двоповерховий цегляний будинок на вулиці Банківській, 70 колись належав власнику чавуноливарного та механічного заводів Іларіону Смирнову. В радянські часи будівлю націоналізували і влаштували в ній спортивну школу. Діти тут займалися спортом аж до початку повномасштабного вторгнення.
У 2021 році мешканці Слов’янська власним коштом відновили історичну будівлю – через краудфандингову платформу зібрали гроші на відновлення кованої брами та автентичного фасаду, перекладку покрівлі тощо. Після авіаудару від Будинку Смирнова залишилася лише бита цегла.
Садиба Донців-Захаржевських у Великому Бурлуку
7 квітня стало відомо про пряме влучання двома російськими безпілотниками по дерев’яній садибі Донців-Захаржевських у Великому Бурлуку на Харківщині. На жаль, дерев’яні стіни миттєво спалахнули, будівлю знищено.
“Великий Бурлук. Памʼятка архітектури ХІХ століття, садиба Донців-Захаржевських, будівництво якої було завершено близько 1835 року, яка пережила буремне ХХ сторіччя, дві жахливі світові війни, радянщину з її ненавистю до національної памʼяті зруйнована 7 квітня 2026 року тією ж ординською навалою”, — написав на своїй фейсбук-сторінці начальник Куп’янської районної військової адміністрації Андрій Канашевич.
Цей маєток був відомий, зокрема, тим, що тут довгий час жив і працював Григорій Сковорода. Багато років будівля була занедбана і навіть перебувала на обліку як безхазяйне нерухоме майно, але торік суд за заявою Куп’янської окружної прокуратури передав її у власність територіальної громади.
Спеціалісти називали садибу останньою дерев’яною будівлею такого масштабу, що була збережена в автентичному вигляді в Харківській області.
“Це, без перебільшення, унікальний об’єкт на території Харківської області. Хоч він був пам’яткою місцевого значення, наскільки мені відомо, все одно він був унікальним. У нас більше такого масштабу не було дерев’яних будівель збережено до сьогодні. Ми маємо лише кілька церков дерев’яних, а все решта — це кам’яні будівлі”, — розповідав у коментарі Суспільному харківський архітектор Віктор Дворніков.
Садиба Лещинських (Сумська область)
Про знищення збудованого цукровим магнатом Іваном Харитоненком палацу в Кияниці на Сумщині, повідомили на початку квітня журналісти видання “Кордон.Медіа”. На опублікованому відео видно, що маєток палає і майже зруйнований.
Палац було зведено у 1890 році у класичному стилі в оточенні Кияницького парку. Після смерті Харитоненка садибу успадкувала його племінниця Марія Лещинська. “У радянські часи совєти облаштували на території маєтку турбазу. Від оригінального планування кімнат не лишилося і сліду. Після цього палац довгі роки був зачинений та чекав на реставрацію, втім цього так і не сталося…”, – зазначають в “Кордон.Медіа”.
Ансамбль Бернардинського монастиря (Львів)
24 березня львівське середмістя пережило чергову дронову атаку. Серед іншого, було пошкоджено пам’ятку архітектури національного значення — ансамбль Бернардинського монастиря, а також будівлю Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів “Тюрма на Лонцького”. Ці об’єкти є частиною Історичного центру Львова, який входить до писку всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою та Міжнародного списку культурних цінностей, які перебувають під посиленим захистом відповідно до Другого протоколу Гаазької конвенції. За словами очільника Львівської ОВА Максима Козицького, після прильоту пожежа охопила примурні будівлі комплексу, також вибухом було пошкоджено дзвіницю храму святого Андрія.
Костел і монастир бернардинів був зведений у першій половині XVII ст. Його проєктували кілька відомих архітекторів — Павло Римлянин, Амвросій Прихильний та Андреас Бемер. Тому монастир поєднує кілька стилів — ренесанс, маньєризм, бароко.
Будинок Товариства взаємного кредиту (Херсон)
21 березня у Херсоні була майже зруйнована будівля колишнього будинку Товариства взаємного кредиту — по ній поцілив дрон, внаслідок чого спалахнула пожежа.
Зведена у 1899 році у стилі класицизму з елементами рококо за проєктом архітектора Антона Сваріка, пам’ятка архітектури була пишно оздоблена зовні і всередині. В різні часи, крім кредитної установи, тут розміщувалися Транспортне споживче товариство, а згодом Херсонський інститут фізичних методів лікування, зокрема тут була грязелікарня, випаровування від якої значно пошкодили інтер’єрну ліпнину. У 2005 році будівлю повністю відреставрували.
В лютому 2023 року російським обстрілом посікло фасад, вибило вікна. Після березневого “прильоту” повністю обвалився дах.
Правовий вимір
Захищати культурні цінності навіть в умовах війни вимагають Гаазькі конвенції 1899 та 1907 років, Перший Додатковий протокол 1977 року до Женевських конвенцій про захист жертв війни, Гаазька конвенція про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту тощо.
Наприклад, відповідно до Гаазьких конвенцій 1899 і 1907 років, при облогах чи бомбардуваннях сторони, що воюють зобов’язані вжити всіх необхідних заходів для того, щоб уберегти, наскільки це можливо, будівлі, призначені для цілей релігії, мистецтва, науки чи благодійності, історичні пам’ятки тощо.
А Гаазька конвенція 1954 року встановлює визначення культурних цінностей, яке охоплює три категорії об’єктів незалежно від їхнього походження чи власності:
- рухоме чи нерухоме майно, яке має велике значення для культурної спадщини кожного народу, таке як пам’ятки архітектури, мистецтва чи історії, хай то релігійні чи світські; археологічні пам’ятки; групи будівель, які в цілому становлять історичний або художній інтерес; твори мистецтва; рукописи, книги та інші предмети, що становлять художній, історичний або археологічний інтерес; а також наукові колекції та важливі колекції книг чи архівів або репродукцій;
- будівлі, головним і ефективним призначенням яких є збереження або демонстрація рухомих культурних цінностей: музеї, бібліотеки та архіви, а сховища, в яких зберігаються рухомі культурні цінності у випадку збройного конфлікту;
- центри, що містять велику кількість культурних пам’яток і цінностей.
У березні минулого року Україна восьмою у світі ратифікувала Нікосійську конвенцію Ради Європи. Крім того, вона стала першою державою, яка зробила це під час війни. Серед іншого, конвенція криміналізує протиправні діяння, пов’язані зі знищенням культурної спадщини та крадіжкою культурних памʼяток, а також встановлює механізм кримінального переслідування за такі злочини.
