Меню
• Російсько-українська війна   • Аналітика
Марина Гарєєва, 15 червня 2026

“Відчуття, наче ворожа куля влучила тобі у серце”, — намісник Києво-Печерської лаври, єпископ Авраамій

У ніч проти 15 червня терористична Росія вдарила по Києво-Печерській лаврі, знищила найбільшу і найстарішу костюмну колекцію України на кіностудії Довженка, “денацифікувала” Мистецький арсенал, Будинок органної та камерної музики у Дніпрі, художній коледж у Харкові… Через дії російської армії вчергове загинули надзвичайники й мирні люди.

У ніч проти 15 червня терористична Росія вчергове завдала масованої атаки й вдарила по Києво-Печерській лаврі. Фото з телеграм-каналу ДСНС України.

У ніч проти 15 червня терористична Росія вчергове завдала масованої атаки й вдарила по Києво-Печерській лаврі. Фото з телеграм-каналу ДСНС України.

Чергова масована атака

З вечора 14 червня і до ранку 15-го Росія вчергове масова атакувала Україну. Вже відомо про щонайменше 11 загиблих людей. Ще понад пів сотні людей отримали поранення, сповіщав Президент України Володимир Зеленський.

Загалом з шостої вечора 14 червня й упродовж ночі 15 червня російські військові застосували 70 ракет і 611 безпілотників різних типів, повідомляли Повітряні сили ЗСУ. Основним напрямком удару був Київ, також Росія атакувала ракетами Дніпро й Харків.

Як зазначали у Повітряних силах, зокрема РФ застосувала:

  • шість протикорабельних ракет 3М22 “Циркон”;
  • 34 балістичні ракети “Іскандер-М”/С-400;
  • 30 крилатих ракет Х-101/“Іскандер-К”;
  • 611 ударних БпЛА типу Shahed, “Гербера”, “Італмас”, баражуючих боєприпасів “Бандероль”, дронів-імітаторів типу “Пародія”.

“За попередніми даними, станом на 08:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 632 цілі — 50 ракет і 582 безпілотники різних типів: п’ять протикорабельних ракет 3М22 ‘Циркон’; 15 балістичних ракет ‘Іскандер-М’/С-400; 30 крилатих ракет Х-101 / ‘Іскандер-К’; 582 ворожих БпЛА різних типів”, — мовилося у повідомленні Повітряних сил.

За попередньою інформацією, було зафіксовано влучання 20 балістичних ракет і 27 ударних дронів на 42 локаціях, а також падіння уламків БпЛА на 12 локаціях.

Від дій російських військових постраждали житлові будинки, заклади культури, медицини й освіти. Зокрема, країна-терорист вдарила по Києво-Печерській Лаврі, яка належить до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Розповідаємо, що наразі відомо про чергову атаку країни-агресора.

Удар по Києво-Печерській Лаврі

Країна-агресор атакувала монастирський комплекс о першій годині 50 хвилин 15 червня.

Через російський удар зайнялася пожежа на даху Успенського собору Києво-Печерської лаври.

Як зазначала Служба безпеки України, Росія вдарила по Києво-Печерській лаврі “Геранью-2” — російським ударним дроном, який є версією іранського дрона-камікадзе типу Shahed.

“Такий висновок вдалося зробити на основі аналізу уламків безпілотника, знайдених на місці влучання, — сповіщали в СБУ. — За результатами огляду місця події співробітники СБУ виявили фрагменти корпусу та двигуна російського дрона-камікадзе, який уразив Стефанівський приділ Успенського собору на території Лаври”.

Фото, оприлюднене Службою безпеки України.

Фото, оприлюднене Службою безпеки України.

Ба більше, як зазначали есбівці, під час огляду уламків ворожого безпілотника було встановлено, що окремі його компоненти були виготовлені на території РФ в особливій економічній зоні Алабуга. На користь цього свідчать відповідні маркування, виявлені на фрагментах російського дрона.

“Унаслідок ворожого прильоту ушкоджено дахові перекриття, куполи, стіни та скління собору… Також від вибухової хвилі зазнали пошкоджень сусідні будівлі цивільної інфраструктури Печерського району Києва”, — мовилося у повідомленні СБУ.

Слідчі Служби безпеки кваліфікують цей удар як воєнний злочин і вже розпочали кримінальне провадження за частиною першою статті 438 Кримінального кодексу України.

Тим часом країна-терорист, як завжди, спробувала перекласти відповідальність за власні злочини на Україну. Як відзначав начальник управління комунікацій Командування Повітряних сил ЗСУ, зокрема, ворог став використовувати світлини уламків для просування власних наративів і пропаганди. Оскільки запущену РФ балістику, що летіла на Київ, збивали ракетами з Patriot, нині російські пропагандистські пабліки публікують фото їхніх уламків як “доказ” того, що по Успенському собору Києво-Печерської лаври випадково влучила саме ракета з цього зенітно-ракетного комплексу. Російське Міноборони вчергове взяло участь у дезінформаційній кампанії, заявивши, буцімто “15 червня комплекс будівель Києво-Печерської лаври був уражений ракетою американського зенітного ракетного комплексу ‘Патріот’”. Вочевидь, брехня стала новою святинею терористичної країни.

За даними Намісника Свято-Успенської Києво-Печерської лаври Православної церкви України (ПЦУ), єпископа Авраамія, якого цитувала Радіо Свобода, на щастя, вдалося врятувати стародавні ікони та інші святині:

“Було організовано термінову евакуацію святині та богослужбових предметів, стародавніх ікон, антимінсів та інших святинь, які становлять не лише церковну, але й національну та загальнолюдську цінність... Завдяки злагодженим діям братії лаври, усіх причетних, а також самовідданій праці рятувальників і пожежних підрозділів, вдалося мінімізувати загрози для людей та зберегти святині”, — казав намісник Києво-Печерської лаври.

Фото ДСНС.

Фото ДСНС.

Як розповідав гендиректор Національного заповідника “Києво-Печерська лавра” Максим Остапенко журналістам hromadske, російський безпілотник поцілив у центральну частину Успенського собору. Після цього сталася масштабна пожежа, яка охопила близько 800 квадратних метрів.

“Тільки вчасним діям вогнеборців ми завдячуємо тому, що ми бачимо зараз Успенський Собор, бо все могло бути набагато-набагато гірше. Приціл був абсолютно свідомий — знищення собору. Ті експонати та святині, які були всередині, вдалося оперативно евакуювати. Я був на місці через 10 хвилин після прильоту. І ми з працівниками, з поліцією, з ДСНСниками разом долучилися, буквально виносили експонати. Завдяки цьому врятовано найцінніші експонати, включно з Ракою Святого Стефана — пам’яткою XVIII століття, яка є однією святинь православ’я”, — зазначав Остапенко. Він також додавав, що пошкодження були не тільки в Успенському Соборі.

“Був другий прильот, який вдарив по вежі Івана Кущника. І цей дрон, пошкодивши башту, влетів в приміщення Мистецького арсеналу”, — додавав Остапенко. Загалом, за його словами, унаслідок нічної атаки РФ постраждали понад п’ять об’єктів національної спадщини й декілька об’єктів місцевого значення.

“Ця шкода завдана не тільки національним об’єктам України, це виклик всьому цивілізованому світу. Києво-Печерська лавра — це об’єкт, який перебуває під всесвітнім захистом і належить до всесвітньої культурної спадщини. Я впевнений, що цей удар — це абсолютно свідома, абсолютно продумана акція залякування не тільки України, а всього світу”, — наголошував гендиректор Національного заповідника “Києво-Печерська лавра”.

Минулого червня ХПГ також розповідала, як через російські атаки пошкоджень зазнали Софійський собор у Києві та Одеська кіностудія.

Кореспондент Радіо Свобода Мар’ян Кушнір одним із перших фіксував наслідки обстрілів у центрі Києві. Він також підіймався на дзвіницю Лаври та вже звідти фільмував гасіння пожежі. От як сам Мар’ян описував цю ніч на своїй фейсбук-сторінці:

“Через пряме влучання безпілотника загорівся дах Успенського Собору Києво-Печерської Лаври. Духовенство всю ніч рятувало історичні реліквії та все, що було в храмі. Ми піднялися на дзвіницю із Єпископом Авраамієм, намісником лаври.

Питаю, що перше відчули, коли дізналися про влучання в храм? Які були перші думки?

Авраамій на секунду зупинився, замислився і відповів:

— Знаєте, відчуття було таке, що (наче) ворожа куля влучила тобі у серце.

Сьогодні влучили у серце не лише вірянам, не лише киянам, а всім нам, українцям. Але, здається, в голову вистрілили собі росіяни, адже цим обстрілом вони остаточно розвінчали міф про свою любов до християнського світу”…

Фото з фейсбук-сторінки Тетяни Бережної.

Фото з фейсбук-сторінки Тетяни Бережної.

Як писав Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, “Завдавши удару по Києво-Печерській лаврі, одній із найбільших святинь християнства, Путін назавжди вписав своє ім'я у список найгірших варварів в історії… Від Орди у 13 столітті до нацистів та більшовиків у 20 столітті святі місця Києва зазнавали численних варварських нападів. Зараз ми маємо справу з російськими терористами, які вже перевершили ІДІЛ у своїх злочинах проти культурної спадщини”.

Андрій Сибіга наголосив, що Україна терміново ініціює всі відповідні процедури в рамках ЮНЕСКО та використає усі інші міжнародні механізми, вимагаючи негайної та адекватної відповіді на це державне варварство.

“Очікуємо рішучої реакції міжнародних інституцій та столиць. Жодних розпливчастих слів, мовчання чи слабких кроків. Необхідні дії, щоб зупинити російське варварство”, — наголошував очільник МЗС України.

Як повідомляла Радіо Свобода, європейські міністри закордонних справ засудили російський удар по Києво-Печерській лаврі під час масованої атаки та назвали його воєнним злочином і доказом того, що Росія не має “жодних червоних ліній”.

Мистецький арсенал і кіностудія Довженка у вогні

Ба більше, через ворожу атаку постраждав і Мистецький арсенал. Як зазначали у ДСНС, пожежа на площі 1000 квадратних метрів зайнялася на території Національного культурно-мистецького й музейного комплексу “Мистецький арсенал”, розташованого поруч із Лаврою.

Країна-терорист атакувала й одну з найстаріших кіностудій України, Національну кіностудію імені Олександра Довженка, та знищила найбільшу і найстарішу костюмну колекцію України, сповіщала віцепрем’єрка з гуманітарної політики та Міністерка культури України Тетяна Бережна. За її даними, внаслідок російського влучання було пошкоджено костюмний цех.

Фото з фейсбук-сторінки Тетяни Бережної.

Фото з фейсбук-сторінки Тетяни Бережної.

“Знищено найбільшу і найстарішу костюмну колекцію України”, — повідомляла посадовиця.

Як зазначала Бережна, у знищеній Росією студії перебували близько ста тисяч костюмів і три мільйони одиниць різноманітного одягу. Ворожий удар також пошкодив інші корпуси й будівлі кіностудії.

“Росія продовжує цілеспрямовано атакувати не лише цивільну інфраструктуру та мирних людей, а й культурні інституції, які зберігають українську ідентичність, пам’ять та історію. Знищення культурних осередків є спробою завдати удару по пам’яті, історії та самобутності українського народу”, — наголошувала пані Тетяна.

Про культурні втрати, яких Україна зазнала цієї весни через агресивну війну РФ, читайте у матеріалі. За покликанням також можна прочитати про правову кваліфікацію злочинів проти національних культурних пам’яток.

Київ і область під прицілом 

Унаслідок російської атаки також було знищено інноваційний термінал Нової пошти у Києві. Як зазначала пресслужба НП, “це — чергова атака ворога на цивільну логістичну інфраструктуру”. На щастя, на момент обстрілу всі працівники перебували в укриттях, тож ніхто не постраждав. Після влучання на території термінала виникла пожежа, яку оперативно локалізували.

Фото з фейсбук-сторінки Нової пошти.

Фото з фейсбук-сторінки Нової пошти.

Загалом у Києві внаслідок масованого російського удару у ніч проти 15 червня загинули пʼятеро людей, а ще 35 людей зазнали поранень. Зокрема, були поранені двоє дітей і вагітна жінка. Утім, це лише попередні дані. Як зазначав мер Києва Віталій Кличко, одна з постраждалих, яка перебувала в тяжкому стані, померла в лікарні.

Через російську атаку пошкодження й пожежі були майже в усіх районах столиці, сповіщав Кличко. Ба більше, на півночі Києва 140 тисяч абонентів залишилися без світла.

В Оболонському районі були масові займання: горіли автівки, житлові помешкання та складські приміщення. Також було влучання у житловий дев’ятиповерховий будинок, було зафіксоване пошкодження житлової забудови та задимлення під’їздів, повідомляла ДСНС.

У Соломʼянському районі столиці також було влучання у дев’ятиповерхівку, зайнялася пожежа. Вогнеборці ліквідували займання та евакуювали 15 людей, зокрема й двох дітей.

У Деснянському районі також відбулося влучання у 9-поверховий житловий будинок з подальшим займанням. Унаслідок падіння уламків були зруйновані три приватні житлові будинки. Сталося займання на відкритих територіях та об’єктах освіти.

Внаслідок падіння уламків виникли пожежі у приватних житлових будинках Дарницького району.

У Печерському районі, крім пожеж, що зайнялися внаслідок подвійного удару по Лаврі, також було влучання у 17-поверхівку, утім вогнеборці ліквідували займання.

У Шевченківському районі зайнялася пожежа на території овочевого ринку. Там також було влучання у нежитлову будівлю, торговельні об’єкти й у восьмиповерховий житловий будинок.

У Голосіївському районі зайнялися пожежі у житловій багатоповерхівці, складських та інфраструктурних об’єктах.

У Святошинському районі були пошкодження житлової забудови, а у Дніпровському — пошкоджень зазнав приватний будинок.

Постраждалі були й на Київщині, де також зайнялися пожежі, були пошкоджені будинки, автомобілі та складські приміщення у низці районів: Броварському, Вишгородському, Бучанському, Фастівському та Бориспільському. Інформація про загиблих та постраждалих уточнюється. Нині відомо про трьох постраждалих, у тому числі й дитину. Як писав очільник Київської ОВА Микола Калашник, у Бориспільському районі чоловік отримав різані рани стопи, а жінка — струс головного мозку. У хлопця 2011 року народження медики діагностували гостру реакцію на стрес.

Убиті рятувальники й постраждалі цивільні у Харкові

Росія вчергове завдала подвійного удару по Харкову, внаслідок чого загинули четверо рятувальників. 

“Чергова трагічна ніч для України і нашої Служби зокрема: вночі внаслідок повторного російського удару по цивільному підприємству в Харкові загинули чотири рятувальники, ще дев’ять [людей] — зазнали поранення”, — писав Голова Державної служби з надзвичайних ситуацій Андрій Даник, який назвав імена рятувальників, убитих Росією.

Убиті Росією рятувальники.

Убиті Росією рятувальники.

За його даними, загинули надзвичайники з шостої державної пожежно-рятувальної частини міста Харкова:

  • командир відділення, головний майстер-сержант служби цивільного захисту Дмитрій Бойко;
  • пожежник-рятувальник, сержант служби цивільного захисту Данило Тіщенко;
  • пожежник-рятувальник, сержант служби цивільного захисту Сергій Маковецький;
  • водій, майстер-сержант служби цивільного захисту Вадим Зінченко.

Також загинув працівник міського департаменту надзвичайних ситуацій Олексій Дорожкін

Ми неодноразово писали про вбивства українських надзвичайників, скоєні Росією цього травня, минулого вересня та червня. У лютому 2025-го ми також писали про те, як російські військові атакують українських надзвичайників попри те, що вони захищені Женевською конвенцією.

Як сповіщали на сторінці навчально-наукового інституту пожежної та техногенної безпеки Національного університету цивільного захисту України, внаслідок ракетного удару РФ по Харкову у ніч проти 15 червня була поранена випускниця Національного університету цивільного захисту України Олександра Щебілова. Пані Олександра втратила праву руку. Нині вона перебуває у лікарні. Як розповідав речник ДСНС регіону Євген Василенко, Олександра Щебілова лише нещодавно вступила у лави ДСНС Харківщини…

“Загалом було дев’ять поранених, серед яких шість співробітників ДСНС. Так, є співробітники у тяжкому стані”, — цитувало Василенка “Суспільне Харків”. За даними речника ДСНС Харківщини, шестеро поранених перебувають у лікарні.

Крім того, внаслідок ворожих ударів у Харкові поранень зазнали щонайменше 13 людей, повідомляв начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов. Пʼятьох із них ушпиталили. За даними Синєгубова, зокрема, в лікарні перебуває одномісячна дитина, дві жінки та двоє чоловіків у вкрай важкому стані (їм надають допомогу у реанімації).

“Ворог застосував цинічну тактику повторного удару. Спочатку атакував місто ударними безпілотниками, а згодом цілеспрямовано завдав кількох ракетних ударів по людях, які ліквідовували наслідки попередньої атаки. За попередньою інформацією правоохоронців, ворог застосував ракети типу ‘Іскандер’”, — писав Синєгубов.

Війна РФ проти українських музеїв і коледжів

Крім того, через ракетний удар РФ по Холодногірському району Харкова в ніч проти 15 червня була пошкоджена будівля Харківського фахового вищого художнього коледжу. Як повідомляли в пресслужбі Харківської обласної ради, вибухова хвиля вибила понад 20 вікон.

Будівля Харківського фахового вищого художнього коледжу після атаки РФ. Фото з фейсбук сторінки Харківської обласної ради.

Будівля Харківського фахового вищого художнього коледжу після атаки РФ. Фото з фейсбук-сторінки Харківської обласної ради.

На момент удару в будівлі коледжу перебував черговий-охоронець. На щастя, він не постраждав. Це вже вчетверте від початку повномасштабного вторгнення РФ коледж зазнав пошкодження внаслідок ударів РФ, зазначав директор коледжу Костянтин Савченко.

Ба більше, ввечері 14 червня Росія вдарила по Харківському художньому музею, де зайнялася пожежа. Представники міських служб і надзвичайники евакуйовували картини, що перебували у музеї. Як зазначав мер Харкова Ігор Терехов, фактично було декілька загроз: картини могли або згоріти, або бути залитими під час гасіння пожежі, тож довелося зламувати двері, аби їх врятувати. На жаль, декілька картин обгоріли, адже неможливо було працювати під час тривалої повітряної тривоги.

14 червня 2026 року. Харківський художній музей після атаки РФ. Фото: В’ячеслав Мавричев / “Суспільне Харків”.

14 червня 2026 року. Харківський художній музей після атаки РФ. Фото: В’ячеслав Мавричев / “Суспільне Харків”.

Удар по Будинку органної та камерної музики у Дніпрі

Крім того, через російську атаку у Дніпрі був понівечений Будинок органної та камерної музики. Як зазначав його директор Антон Чернета, заклад дістав фатальних пошкоджень: через удар РФ там були вибиті всі вікна та двері.

15 червня 2026 року, Дніпро. Будинок органної та камерної музики, пошкоджений внаслідок атаки РФ. Фото: “Суспільне Дніпро”.

15 червня 2026 року, Дніпро. Будинок органної та камерної музики, пошкоджений внаслідок атаки РФ. Фото: “Суспільне Дніпро”.

“Найстрашніше — пошкоджений наш інструмент, орган. Це тільки експерти можуть сказати, що це і як це буде відновлюватися. Орган — це не будь-який інший інструмент, який легко можна відновити… Потрібні гроші й фахівці, які його будували. Це німецька фірма Zauer з Франкфурта-на-Одері. Що вони скажуть, в які терміни вони зможуть це зробити, і чи є серйозні пошкодження всередині — все це пізніше дізнаємося”, — розповідав він журналістам “Суспільне Дніпро”.

Нині концертну діяльність в Будинку органної та камерної музики Дніпра неможливо продовжувати, казав Чернета та нагадував, що ця будівля належить Українській православній церкві, а саме — Свято-Миколаївському храму…

Як наголошував Чернета, йдеться про пам’ятку архітектури національного значення. Через російську атаку там був побитий купол, постраждали листи з золотим напиленням, історичні вітражі, які були знищені майже повністю...

Понівечений через удар РФ купол Будинку органної та камерної музики. Фото: “Суспільне Дніпро”.

Понівечений через удар РФ купол Будинку органної та камерної музики. Фото: “Суспільне Дніпро”.

За даними очільниці управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міськради Надії Лишти, будівля як пам’ятка архітектури має значення для всієї України.

“Пошкодження дуже масштабні, наразі важко оцінити збитки й необхідність робіт. Спочатку треба буде провести протиаварійні роботи, а потім — реставраційні. Побиті вітражі 1980-х років, побиті меблі... Це — не заводська штамповка, це все робилося спеціально під час попередньої реставрації. Пошкоджене навіть покриття дзвіниці, там значні тріщини”, — казала пані Надія.

Як нагадували журналісти, Будинок органної музики вже зазнавав пошкоджень минулого червня, коли вибуховою хвилею у будівлі винесло понад 40 вітражних вікон.

Крім того, через російську атаку у Дніпрі було зруйноване одне з приміщень коледжу, вибуховою хвилею вибиті вікна у школі та закладі культури. Також було потрощено будівлю фонду TAPS — частини американської міжнародної організації допомоги сім’ям загиблих воїнів. Росія також завдала удару по території залізничної станції

Через російську атаку на Дніпро поранень дістав 64-річний чоловік.

Постраждалі у Сумах і Запоріжжі, на Донеччині й Херсонщині

Постраждалі були і в Сумах, де російські БпЛА били по цивільній інфраструктурі. Зокрема, російський безпілотник влучив у балкон однієї з квартир багатоповерхівки в Ковпаківському районі. За попередньою інформацією, постраждали троє людей, серед них — дитина.

Загалом, як вранці 15 червня писав очільник Сумської ОВА Олег Григоров, упродовж доби внаслідок атак РФ загинула 69-річна жінка у Середино-Будській громаді. Ще семеро людей постраждали: у Сумській громаді були поранені 11-річна дівчинка та жінки 38 і 63 років; у Глухівській громаді травм зазнав 71-річний чоловік; у Ворожбянській громаді був поранений 51-річний чоловік; у Білопільській громаді був травмований 44-річний чоловік; а у Путивльській громаді постраждала 68-річна жінка.

Ба більше, за 14 червня Росія вбила двох жителів Донеччини: у Новодонецькому та Білозерському. Ще 11 людей в області за добу дістали поранення, повідомляв очільник Донецької ОВА Вадим Філашкін.

Запорізька область так само потерпала російського терору. Учора, 14 червня 2026 року, щонайменше дві людини загинули, а ще девʼятеро людей отримали поранення внаслідок ворожих атак по Запорізькому району. Загалом упродовж доби Росія завдала 749 ударів по 46 населених пунктах Запорізької області, сповіщав очільник Запорізької ОВА Іван Федоров. 

За даними очільника Херсонської ОВА Олександра Прокудіна, з шостої ранку 14 червня до шостої ранку 15-го через російську агресію дві людини на Херсонщині дістали поранення.

У ніч проти 15 червня РФ також атакувала Миколаївську область “шахедами”. Як повідомляла місцева ОВА, під ударом у місті Миколаєві опинилися об’єкти критичної інфраструктури. Внаслідок ворожої атаки зайнялася пожежа, яку оперативно ліквідували рятувальники. На щастя, цього разу ніхто не постраждав. РФ атакувала й Миколаївський район: учора російські війська двічі атакували ударними дронами типу “Молнія” Куцурубську громаду. 

Упродовж минулої доби були й влучання в обʼєкти енергетики і звʼязку на Чернігівщині. Крім того, російські ракети й дрони били по приватних будинках, гаражному кооперативу тощо. 

Як наголошував Президент України, “…Росія показує світу свої наміри вести війну далі. Дуже важливо, щоб була відповідь країн Групи семи… і щоб вона була рішучою та змістовною: більше тиску на агресора, більше допомоги Україні з ППО, передусім із протибалістикою”.

поширити інформацію

Матеріал підготовлено за підтримки DIGNITY — Данського інституту проти катувань, у межах проєкту “Пошук справедливости для тих, хто вижив”
Подібні статті

• Російсько-українська війна   • Події

Червневий терор РФ (оновлено)

У ніч проти 2 червня Росія вчергове вчинила масову атаку на Україну та вбила мирних людей. Загалом за ніч Росія випустила по українцях 656 ударних дронів та 73 ракети різних типів: балістичні, крилаті, протикорабельні. “Масштабна атака і абсолютно прозора заява від Росії: якщо Україна не буде захищена від ударів балістики та інших ракет, ці удари будуть продовжуватися”, — наголошував Президент України. Розповідаємо, що наразі відомо.

• Російсько-українська війна   • Події

Застрелив мирного чоловіка, який годував собаку

Правоохоронці повідомили про підозру російському снайперу, який може бути причетним до вбивства цивільного під час окупації Бучі. Щодо іншого російського військового вже скерували до суду обвинувальний акт за жорстоке поводження з цивільним населенням. Обидва окупанти були у 234-му десантно-штурмовому полку 76-ї десантно-штурмової дивізії ЗС РФ.

• Російсько-українська війна   • Події

Прив’язали до дерева разом із гранатою без чеки

Українські правоохоронці висунули підозру міжнародному найманцю, що брав участь в окупації Київщини й міг катувати людей.

• Російсько-українська війна   • Події

Заочний вирок за катування мешканця Скадовська

Розповідаємо про вирок нелегітимним “правоохоронцям”, які вступили до лав окупаційної “поліції” та вдавалися до катувань. Зокрема, як встановило слідство, зловмисники били незаконно затриманого мирного чоловіка, вчиняли на нього психологічний тиск, а також погрожували йому вбивством.



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвісти