Продовження терміну перебування під вартою
В окупованому Росією Криму чотирьох кримських татарок — Есму Німетуллаєву, Насібу Саїдову, Ельвізу Алієву та Февзіє Османову, які є фігурантками жіночої справи “Хізб ут-Тахрір”, — залишили під вартою до середини жовтня.
Про це розповіла Дінара Іюпова, матір політбранки Насіби Саїдової. 8 вересня цього року окупанти вчергове продовжили термін утримання під вартою кримським бранкам — до 14 жовтня 2026 року.
Як наголошувала пані Дінара, російську владу лякають усміхнені дівчата 19-20 років, які навчаються в університетах, і багатодітна матір, яка виховує п’ятьох дочок.
“Але ми, рідні, близькі й весь наш багатостраждальний народ, віримо, що ‘за тягарем обов’язково настане полегшення”’, — писала пані Дінара.
Абсурдні обвинувачення
7 вересня цього року “Суспільне Крим” також повідомляло, що ФСБ завершила так зване “досудове слідство” у справі чотирьох кримських татарок, а вже з 5 вересня російські силовики розпочали ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. Про це журналісти довідалися з власних джерел з-поміж правозахисників у Криму.
За даними джерел, окрім статті 205.5 російського Кримінального кодексу (щодо причетності до діяльності “Хізб ут-Тахрір”), кримським татаркам інкримінують приготування до насильницького захоплення влади — статтю 278 у поєднанні з частиною 1 статті 30 Кримінального кодексу РФ.
Передісторія
Раніше ми докладно розповідали про цю справу і кримських бранок. Фактично це була “перша жіноча справа Хізб ут-Тахрір”, яку російські силовики порушили проти кримських татарок. МЗС України називало такі дії “черговою хвилею репресій проти кримськотатарського народу”, а у Меджлісі наголошували, що репресії проти кримськотатарських жінок є воєнними злочинами російської окупаційної влади.
Зранку 15 жовтня 2025 року ефесбівці провели так звані “обшуки” у чотирьох будинках кримськотатарських жінок, які мешкали у Бахчисарайському та Севастопольському районах Криму. Як зазначали у Меджлісі кримськотатарського народу, “окупаційні російські силові структури одночасно здійснили озброєні напади на чотири домівки кримських татар”.
“За свідченнями очевидців, вторгнення озброєних людей у ‘балаклавах’ супроводжувалося грубим насильством, приниженнями та залякуванням. Чоловіків кидали на підлогу, скручували руки, кричали, погрожували, неповнолітніх дітей будили криками, зривали з ліжок, вимагали говорити російською мовою. Так звані ‘обшуки’ домів проводилися у спосіб, що повністю виключав можливість контролю з боку мешканців за діями російських окупантів та тих людей, яких вони привели з собою. Жодна з обшуканих родин не визнала своїми книги, нібито знайдені окупантами під час обшуків та які внесені до ‘федерального списку екстремістських матеріалів’. Очевидно, що і цього разу, як це відбувалося дуже часто за попередніх обшуків у будинках кримських татар, пред’явлені книги були підкинуті російськими силовиками з метою фабрикації чергової кримінальної справи”, — мовилося у повідомленні Меджлісу.
Окупаційні силовики затримали Есму Німетуллаєву, Насібу Саїдову, Ельвізу Алієву та Февзіє Османову.
Есма Німетуллаєва, яка мешкала у Бахчисараї, працювала кондитером і мала п’ятьох неповнолітніх доньок. Її чоловіка — активіста “Кримської солідарності” Ремзі Німетуллаєва — вперше затримали ще в листопаді 2021 року у Севастополі, коли він прийшов зустріти з СІЗО адвоката, у якого закінчився адміністративний арешт. Вдруге Ремзі Німетуллаєва затримали в серпні 2023 року після хвилі масових обшуків. Цього разу його та ще пʼятьох активістів “Кримської солідарності” звинуватили в організації діяльності “Хізб ут-Тахрір”.
Ельвіза Алієва працювала касиркою у сімферопольській пекарні. Дівчина навчалася на четвертому курсі за спеціальністю “Менеджмент” у так званому “Кримському федеральному університеті”.
Насіба Саїдова — дочка відомого в Криму імама — навчалася на останньому курсі в коледжі за педагогічною спеціальністю та працювала з ясельною групою в дитячому садку.
Ельвіза Алієва та Насіба Саїдова мешкали у селах Бахчисарайського району: Ельвіза Алієва — у селі Долинне, а Насіба Саїдова — у Холмівці.
Февзіє Османова працювала в родинному бізнесі, у крамниці. Дівчина проживала в селі Орловка Севастопольського району Криму.
Усіх затриманих доправили до будівлі управління ФСБ по Республіці Крим в окупованому Сімферополі. Як зазначали у Меджлісі, “досвід сотень попередніх подібних ситуацій в окупованому Криму дозволяє говорити про те, що сфальсифіковані карателями з ФСБ Росії звинувачення в тероризмі будуть підтримані судами, а заарештованих жінок та дівчат — позбавлено волі”. На жаль, саме так і сталося.
16 жовтня 2025 року окупаційний “Київський районний суд” у Криму відправив затриманих під варту в СІЗО. Як розповідав один із адвокатів бранок, під час засідання так званого “суду” лунали стандартні фрази ФСБ, нібито затримані жінки можуть втекти, переховуватися й навіть знищити “докази”. При цьому жодних доказів імовірності такого сценарію ефесбівці не надали…
Більше про кримськотатарських бранок, обшуки о четвертій ранку та підкинуті книги читайте у нашому матеріалі.
Минулого жовтня ми також розповідали про примусову судово-психіатричну експертизу, яку змусили пройти кримських бранок, незаконні вимоги й незадовільні умови утримання в СІЗО-1 Сімферополя. Зокрема, з кримських татарок могли знімати хустки у присутності чоловіків, що порушувало їхні права й суперечило релігійним переконанням.
Насіба Саїдова також скаржилася на вогкість у камері: матрац, на якому спала дівчина, постійно був вологим, а в камері було вкрай сиро. Коли Насіба Саїдова та її співкамерниці виходили на прогулянку, вони прочиняли вікна, аби в камері не накопичувався конденсат і приміщення бодай трохи провітрилося. Утім, вікно у камері було негерметичним і пропускало холодне повітря. Опалення й гарячої води у камері теж не було… Ельвізу Алієву також утримували в камері, де не було ані опалення, ані гарячої води, повідомляла торік “Кримська солідарність”. Площа камери, де утримували Алієву, складала приблизно 12 квадратних метрів…
Минулого грудня окупанти внесли кримських татарок до “Переліку організацій та фізичних осіб, щодо яких є відомості про причетність до екстремістської діяльності або тероризму”...
Раніше ми неодноразово висвітлювали переслідування жінок представниками РФ, у тому числі в окупованому Росією Криму. За даними Кримськотатарського ресурсного центру, станом на березень поточного року вже було відомо щонайменше про 52 жінки, які зазнали політичного переслідування з боку представників РФ і перебувають у СІЗО або колоніях. Щонайменше 21 жінка перебуває в колоніях, а 31 жінка перебуває у СІЗО, зазначала співзасновниця й менеджерка Кримськотатарського ресурсного центру Зарема Барієва. Утім, достеменно невідомо, скільки ще жінок утримують у місцях позбавлення волі у статусі інкомунікадо, без зв’язку із зовнішнім світом.
Нагадаємо, що Харківська правозахисна група та Антидискримінаційний центр “Меморіал” – Брюссель направили спільну доповідь до Комітету ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок (CEDAW). Докладніше про це читайте за покликанням.
