Меню
• Події   • Російсько-українська війна
Марина Гарєєва , 14 січня 2025

Що відбувається у кримських СІЗО з українськими бранцями

У яких умовах перебувають незаконно ув’язнені українці, яких представники РФ утримують у Криму, з’ясовували журналісти “Суспільне Крим”. Переповідаємо основне з того, що довідалися колеги, та згадуємо, що вже було відомо про кримські СІЗО.

СІЗО-2. Новий слідчий ізолятор у тимчасово окупованому Сімферополі.

СІЗО-2. Новий слідчий ізолятор у тимчасово окупованому Сімферополі.

Журналісти нагадали, що після повномасштабного вторгнення РФ нелегітимна влада Криму відкрила два нові слідчі ізолятори у Сімферополі: СІЗО №2 та СІЗО №8. Ще один ізолятор перебуває на етапі будівництва. До повномасштабного вторгнення РФ в Криму діяв один слідчий ізолятор, розташований у Сімферополі. В ізоляторі, розрахованому на понад 700 людей, окупанти утримували й українських політв’язнів.

Як зазначала Голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник, представники РФ відкрили нові ізолятори через те, що у Сімферопольському СІЗО №1 бракувало місця для нових бранців, яких почали затримувати на територіях України, окупованих Росією. Правозахисниця наголошувала, що після російського повномасштабного вторгнення Крим перетворився на “велику в’язницю для цивільних”.

За даними Скрипник, представники РФ здебільшого використовують СІЗО №1 для незаконно увʼязнених мешканців Криму, а у СІЗО №2 утримують українців, викрадених з тимчасово окупованих територій Запорізької та Херсонської областей. Зокрема, їх особливо активно поміщали у СІЗО №2 упродовж 2022 та 2023 років.

Ми писали про Сергія та Олександра Коржів, двох братів з Енергодара, які працювали на ЗАЕС. Представники РФ незаконно затримали їх 2022 року. Згодом брати опинилися у СІЗО-2 у Сімферополі. У сімферопольські СІЗО потрапляло чимало українців: і журналіст Сергій Цигіпа, і херсонська активістка Ірина Горобцова, і міський голова Голої Пристані Олександр Бабич, і іспанський волонтер Маріано Ґарсіа Калатаюд, і багато інших. Це вже типовий сценарій того, що росіяни роблять із цивільними, викраденими, зокрема, й на Півдні України. Спочатку їх катують російські військові або Росгвардія на новоокупованих територіях. Потім перевозять до кримських СІЗО, де катують ефесбівці, щоби вони визнали провину. Це стосується усіх: і тих, хто мають адвоката, і тих, хто його не мають, наголошувала Ольга Скрипник.

Наразі про СІЗО №8 правозахисникам відомо найменше, навіть адвокатам важче отримати доступ до цього СІЗО порівняно з іншими ізоляторами, каже пані Ольга. Раніше у Кримській правозахисній групі сповіщали, що СІЗО-8 також курує ФСБ. Згідно з російською системою СПАРК, що збирає всю відкриту інформацію про компанії, Слідчий ізолятор №8 Федеральної служби виконання покарань був зареєстрований 24 жовтня 2022 року за тією ж адресою, що і СІЗО №2. 

Як зазначав адвокат Микола Полозов, у кримських СІЗО представники РФ утримували й українських військовополонених. При цьому вони перебували у повній ізоляції, у статусі інкомунікадо (тобто їм навіть не винесли обвинувачень). Коли представники РФ так утримують військовополонених і цивільних заручників — “це політика терору, політика залякування, політика деморалізації”, каже адвокат. Крім того, на думку Полозова, РФ вигідно тримати українських оборонців у полоні з огляду на демографічний чинник, важливий для війни.

Колишній політв’язень, перший заступник глави Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял (за паспортом — Джелялов) також перебував у сімферопольському СІЗО-2. Пан Наріман нагадував, що СІЗО-2 контролювала ФСБ, і казав, що коли у Сімферополі відкрили цей слідчий ізолятор, туди масово стали перевозити політв’язнів. “Там до всіх було погане ставлення”, — наголошував Джелял.

ХПГ також повідомляла, що Наріману Джелялу та Асану Ахтемову гіршало в СІЗО №2. У Нарімана Джеляла набрякали стопи, він потерпав від варикозу, а в Асана Ахтемова загострився біль у спині. Це відбувалося через те, що бранцям доводилося по 16 годин на день (з шостої ранку до десятої вечора) проводити в камерах на ногах, оскільки їм не дозволяли ані сідати, ані лягати на ліжко, хоча така заборона порушувала правила внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів наказу російського Мін’юсту. Як повідомляв Уповноважений з прав людини, у СІЗО-2 кримським політв’язням не надавали необхідного лікування. Через ненадання медичної допомоги та неналежні умови утримання, їхні адвокати зверталися до адміністрації слідчого ізолятора. “У знущаннях з бранців російські окупанти не знають меж. Їм забороняють дивитися в очі співробітникам СІЗО, ще їх змушують вчити російський гімн. За непокору — карають. Змушують, наприклад, стояти в зігнутому положенні під кутом 90 градусів головою вниз і руками вгору за спиною. Або ув’язнені зазнають жорсткого морального чи психологічного тиску”, — казав Дмитро Лубінець.

У СІЗО №1 ставлення до незаконно затриманих українців було не кращим. Зокрема, як ми повідомляли у жовтні минулого року, співробітники медсанчастини сімферопольського СІЗО-1 відмовилися приймати документи повністю незрячого мусульманина Олександра Сізікова. Як розповідала його мати, Олена Сізікова, “Кримській солідарності”, документи про всі наявні у сина захворювання не прийняли через нібито застарілі дати. У медсанчастині заявили, що самі проведуть медогляд... Крім того, Олександра утримували у камері, де навіть не було засклене вікно, хоча разом із ним у камері перебувала хвора людина. “Він години чотири тарабанив у двері, щоби йому дали ковдру. [Тільки після цього] через чотири години йому дали. Потім поскаржився правозахисникам, що він не має скла [у камері]. За два дні прийшли [люди], засклили це вікно”, — розповідала мати політвʼязня.

Ольга Скрипник перелічувала, на що скаржаться українські бранці, які опинилися у кримських СІЗО. Українці потерпають від холоду, при цьому в камерах немає вентиляції, а отже бракує свіжого повітря. Бранців також не виводять на прогулянки (Раніше один з адвокатів, що працював в Криму і просив не називати його ім’я, казав, що СІЗО № 2 є аналогом “Лефортово”: адже тут всі вказівки щодо умов утримання дає саме ФСБ. До прикладу, генерал ФСБ може доручити не випускати ув’язнених на прогулянки — “для більшої ізоляції”). Крім того, людям не надають належної медичної допомоги, рідні не можуть навіть передати ліки, а в слідчих ізоляторах людей катують. 

Найчастішим видом катувань є застосування електричного струму, каже Скрипник. За словами правозахисниці, подекуди співробітники ФСБ викликають медиків із СІЗО, аби вони впевнилися, чи можна катувати людину далі, чи серце не витримає. Як зазначає пані Ольга, найчастіше представники РФ вдаються до катувань спочатку, як тільки затримали людину, адже їм потрібно сфабрикувати кримінальну справу. “Тому вони знущаються з людини, щоб записати все, що їм треба”, — наголошує правозахисниця. Як приклад Скрипник наводила історію Ірини Данилович, кримської активістки та журналістки, яку російські окупанти викрали у квітні 2022-го.

ХПГ детально висвітлювала її затримання та подальше судилище у статті. Ірину таємно утримували у підвалі ФСБ, не повідомляючи рідним, де перебуває жінка, і не надаючи адвоката. Коли адвокат Ірини звертався до адміністрації СІЗО, йому відповідали, що Ірина Данилович там не перебуває. Під час незаконного затримання Данилович співробітники ФСБ вдавалися до фізичного насильства: Ірина Данилович розповідала, що її били та намагалися задушити. Крім того, ефесбівці годували журналістку раз на день, тестували її на поліграфі та погрожували їй. Після тривалих знущань один зі співробітників ФСБ прийшов до ув’язненої вночі. Ефесбівець приніс купу паперів, включно з незаповненими бланками, і сказав, що це все потрібно підписати, бо Ірину буцімто збираються відпустити додому. Коли Данилович намагалася прочитати, що їй пропонують на підпис, ефесбівець почав погрожувати Ірині, казав, що якщо вона не підпише все зараз, він вивезе її до лісу і вб’є: “бо час вже звільняти камеру для наступних в’язнів”. Коли Ірина підписала папери, новоявлені чекісти змусили жінку заявити на камеру, що в неї немає претензій до співробітників ФСБ і що вони не вчиняли нічого протиправного щодо неї...

Скрипник також наголошувала, що найбеззахиснішими є бранці зі статусом інкомунікадо. Щодо них навіть не розпочаті кримінальні справи, вони не мають доступу до правової допомоги, рідні не знають про їхню долю, про них можуть не знати правозахисники. Люди можуть просто померти у російських СІЗО, а про це ніхто одразу й не довідається.

Нині у базі Кримської правозахисної групи вже є 135 політв’язнів з новоокупованих територій України, яких утримували в СІЗО-2 Сімферополя. На жаль, це неостаточні цифри, адже Росія приховує інформацію про українських бранців. Нагадаємо, що минулого року глобальна ініціатива “Трибунал для Путіна” (T4P) презентувала дослідження, присвячене насильницьким зникненням. Правозахисники ідентифікували 5340 жертв насильницьких зникнень та направили подання до МКС й узагальнення для Робочої групи ООН. Фактично юристи обґрунтували, що Росія свідомо та системно вдається до насильницьких зникнень. Представники РФ переважно переслідують людей, котрі мають проукраїнську позицію, служили в українській армії, поліції чи були держслужбовцями. Утім, від насильницьких зникнень може постраждати будь-яка людина, яка опинилася в російській окупації.

поширити інформацію

Матеріал підготовлено за підтримки DIGNITY — Данського інституту проти катувань, у межах проєкту “Здійснення правосуддя за міжнародні злочини в Україні”
Подібні статті

• Події   • Російсько-українська війна

CБУ повідомила про підозру трьом охоронцям російської в’язниці у Горлівці, які могли катувати людей

За даними есбівців, підозрювані організовували так звані “прийомки”, коли упродовж першої доби ув’язнення “українських полонених забивали до напівсмерті спеціальними кийками ПР-73”. Детальніше — у статті.

• Події   • Російсько-українська війна

Забороняли носити одяг хворим і вчиняли насильство

Українські правоохоронці повідомили про підозру посадовцю виправної колонії № 7 по Володимирській області. Тим часом стало відомо, що російські сили могли розстріляти військовополонених на Донеччині та облаштували військовий полігон поблизу житлового масиву у тимчасово окупованому Лисичанську.

• Події   • Російсько-українська війна

Катував онкохворого: до суду передали справу щодо окупанта

На Харківщині за жорстоке поводження з цивільними заочно судитимуть громадянина РФ, що під час окупації Липецької територіальної громади обіймав посаду “начальника поліції”.

• Події   • Російсько-українська війна

Вбивства цивільних у Бучі: встановлено нові імена підозрюваних

На сайті Офісу Генпрокурора опубліковані повідомлення про підозри псковським десантникам.



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвісти