Меню
• Російсько-українська війна
Ірина Скачко, 22 вересня 2026

Понад 1000 випадків сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом

Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) оприлюднило звіт “Сексуальне насильство в контексті повномасштабного збройного нападу Російської Федерації на Україну”. Розповідаємо головне про документ.

© Depositphotos [жінка, полон] © Depositphotos © Depositphotos

© Depositphotos

Автори звіту проаналізували інформацію, отриману головним чином під час конфіденційних інтерв’ю, проведених управлінням у період із 24 лютого 2022 року до 31 липня 2026 року з особами, які зазнали сексуального насильства. Крім того, документ спирається на судові документи, офіційні записи та інші матеріали, зокрема з відкритих джерел.

“Мене глибоко непокоїть поширеність цих огидних вчинків, задокументованих у нашій доповіді, і боюся, що вони майже напевно продовжуються на тлі безперервного насильства, яке ми щодня спостерігаємо в Україні”, — заявив Верховний комісар ООН з прав людини Фолькер Тюрк.

За визначенням ООН, сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом (СНПК) — це форма гендерно зумовленого насильства (ГЗН), що включає зґвалтування, сексуальне рабство, примус до проституції, примусову вагітність, примусовий аборт, примусову стерилізацію, примусовий шлюб, а також будь-яку іншу форму сексуального насильства порівнянної тяжкості, вчиненого щодо жінок, чоловіків, дівчат або хлопців, яка напряму чи опосередковано пов’язана з конфліктом.

Загалом протягом понад чотирьох років від початку повномасштабного вторгнення Управління Верховного комісара ООН з прав людини задокументувало 1004 випадки сексуального насильства, вчиненого як у місцях тримання під вартою, так і поза ними. 89 % із цих випадків пов’язані з діями представників влади Російської Федерації, зокрема військовослужбовців збройних сил РФ, співробітників Федеральної служби виконання покарань та Федеральної служби безпеки (ФСБ). Решта, 11 %, — пов’язана з діями військовослужбовців Збройних Сил України, співробітників Державної пенітенціарної служби та CБУ.

При цьому зазначається, що український уряд вжив низку конкретних заходів для запобігання таким порушенням з боку свого персоналу та реагування на них, зокрема шляхом правових реформ, видання директив на рівні командування та регулярної співпраці з УВКПЛ й іншими механізмами моніторингу. Водночас дії щодо притягнення до відповідальності залишаються обмеженими, наголошують в УВКПЛ: організації не відомо про жодні випадки, які вийшли б за межі етапу розслідування.

Також повідомляється, що уряд України надав ООН повний доступ до підконтрольної йому території, зокрема безперешкодний і конфіденційний доступ до військовополонених — громадян Росії та третіх країн, а також до осіб, затриманих у зв’язку з конфліктом, в офіційних місцях інтернування та тримання під вартою.

При цьому російська влада доступу до місць утримання українських військовополонених та цивільних осіб так і не надала — попри численні запити комітету. Тому представники УВКПЛ мали змогу поспілкуватися лише зі звільненими з полону українськими військовослужбовцями та цивільними.

“Крім того, люди, які проживають на окупованій території, побоюються розповідати про пережите телефоном чи через месенджери, остерігаючись, що розмови можуть бути підслухані або перехоплені, — зазначено в документі. — Як наслідок, наведені в цьому звіті цифри значно нижчі за реальну кількість постраждалих. Вони відображають дані лише тих осіб, яких УВКПЛ вдалося опитати, а тому їх слід розглядати як такі, що ілюструють ширші тенденції, зафіксовані УВКПЛ, а не як вичерпні показники”.

Насильство в полоні

Представники російської влади масово вчиняли акти сексуального насильства щодо українських військовополонених, утримуваного медичного персоналу та затриманих цивільних осіб України (як чоловіків, так і жінок) на всіх етапах інтернування або тримання під вартою: під час захоплення в полон чи арешту, під час переміщення, під час розміщення в місцях інтернування чи тримання під вартою, під час допитів, протягом усього періоду інтернування чи тримання під вартою (зокрема під час обшуків у камерах та відвідування душових), а також безпосередньо перед обміном або звільненням. Серед тих, хто вчиняв насильство, — співробітники Федеральної служби виконання покарань, нацгвардії, ФСБ, Слідчого комітету РФ, поліції та органів прокуратури РФ, а також військовослужбовці збройних сил РФ,

З 24 лютого 2022 року до 31 липня 2026 року УВКПЛ провело конфіденційні інтерв’ю з 915 українськими військовополоненими та затриманим медичним персоналом (879 чоловіків і 36 жінок), що пройшли полон і повернулися додому. 572 особи з них (545 чоловіків і 27 жінок) свідчили про сексуальне насильство.

Також Управління Верховного комісара ООН з прав людини підтвердило 205 свідчень про сексуальне насильство, вчинене щодо цивільних осіб, які перебували під вартою (156 чоловіків, 48 жінок і 1 хлопчик) з березня 2022 року по червень 2026 року.

Крім того, стало відомо ще про 19 випадків сексуального насильства щодо затриманих цивільних осіб (16 чоловіків і 3 жінки), що сталися у період із березня 2014 року по лютий 2022 року. “Більшість постраждалих перебували в ув’язненні тривалий час і змогли повідомити про сексуальне насильство лише після звільнення, — йдеться в документі. — До числа осіб, які вчиняли ці дії, належали представники так званого ‘міністерства державної безпеки’, поліції, збройних формувань і пенітенціарної служби самопроголошеної ‘Донецької народної республіки’, а також так званого ‘міністерства державної безпеки’ самопроголошеної ‘Луганської народної республіки’ та ФСБ”.

У більшості випадків йдеться про зґвалтування (серед іншого групове), спробу зґвалтування, каліцтво статевих органів, удари електричним струмом по статевих органах, побиття статевих органів, примусове оголення, удари електричним струмом або побиття тіла в оголеному стані, поводження сексуального характеру, що принижує, погрози сексуальним насильством та інші форми сексуального насильства.

Насильство щодо мирних мешканців окупованих територій

На окупованих українських територіях поза місцями утримання під вартою сексуального насильства зазнавали переважно жінки та дівчата. На окупованих Російською Федерацією територіях України протягом звітного періоду УВКПЛ зафіксувало випадки сексуального насильства щодо 95 цивільних осіб (72 жінки, 8 чоловіків, 14 дівчат і 1 хлопчик). Вчиняли злочини переважно військовослужбовці збройних сил РФ. Ще один випадок сексуального СНПК стався на блокпосту в Донецькій області до лютого 2022 року, але відомо про цей випаlок стало лише тепер. Тоді цивільна жінка зазнала сексуального насильства з боку представників збройних формувань самопроголошеної “Донецької народної республіки”.

“Наймолодшою задокументованою особою, яка пережила зґвалтування була чотирирічна дівчинка, а найстаршою — 82-річна жінка. В обох випадках сексуальне насильство було вчинене представниками російських органів влади”, — повідомляє пресслужба Управління.

Серед іншого, наводиться історія полону мешканця Херсонської області, якого восени 2022 року викрали співробітники ФСБ, катували, імітували страту, гасили сигарети об його сідницю, а потім на іншій вирізали великі літери “Р” та “Ф”. У чоловіка після цього залишилися шрами.

Непокарані злочинці

В ООН назвали сексуальне насильство, яке Росія застосовує щодо українських цивільних та військовополонених, частиною страшної практики катувань, залякування та примусу. Автори доповіді зазначили, що їм невідомо про жодні заходи, вжиті Російською Федерацією з метою розслідування, притягнення до відповідальності чи іншого реагування на випадки сексуального насильства, вчиненого представниками російської влади. Ба більше: у червні 2023 року Російська Федерація ухвалила закон, що звільняє військовослужбовців від кримінальної відповідальності за злочини будь-якого ступеня тяжкості, якщо вони отримали державну нагороду або завершили військову службу через досягнення граничного віку, поранення чи припинення дії воєнного стану або мобілізації.

Йдеться про Федеральний закон № 270-ФЗ від 24 червня 2023 року “Про особливості кримінальної відповідальності осіб, які беруть участь у спеціальній військовій операції”. Зазначається, що кримінальні провадження щодо військовослужбовців, які вчинили злочин, можуть бути призупинені за клопотанням їхнього командира. Крім того, закон звільняє від кримінальної відповідальності осіб, які проходять службу або виявили бажання проходити службу в збройних силах РФ під час мобілізації чи воєнного стану, за злочини невеликої або середньої тяжкості, вчинені до дати набрання законом чинності. І це не все: дія закону також поширюється (зі зворотною силою) на осіб, яких притягають до відповідальності за кримінальні правопорушення, вчинені на окупованих Росією територіях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей до 30 вересня 2022 року (тобто до моменту здійснення Росією незаконної спроби анексії цих територій).

“Російська Федерація не вжила жодних помітних заходів для запобігання, розслідування або переслідування сексуального насильства, скоєного її військовослужбовцями, — заявляють в ООН. — Росія ухвалила правові положення, які забезпечують широку безкарність за злочини, включаючи сексуальне насильство, скоєні під час військової служби, та не взаємодіяла з УВКПЛ з питань сексуального насильства”.

“Сексуальне насильство є серйозною складовою повномасштабного збройного нападу на Україну. Воно має негайно припинитися незалежно від того, хто його вчиняє. Однак з огляду на значну поширеність випадків, віднесених до дій її сил, Російська Федерація, зокрема, має вжити конкретних і помітних заходів для захисту цивільних осіб і військовополонених від усіх форм катувань, зокрема сексуального насильства, — наголосив Фолькер Тюрк. — І Російська Федерація, і Україна мають оперативно, ретельно та неупереджено розслідувати всі достовірні твердження про сексуальне насильство та забезпечити повне притягнення винних до відповідальності незалежно від їхнього звання чи приналежності”.

Верховний комісар ООН з прав людини також вже вкотре закликав Росію “негайно, повністю та безумовно припинити застосування сили проти України та вивести всі свої збройні сили з території України відповідно до Статуту ООН та обов’язкових норм міжнародного права”.


Нагадаємо, в червні цього року Офіс генпрокурора повідомляв, про 401 зафіксований факт сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, вчиненого щодо цивільних українців. При цьому наголошувалося, що ці цифри неостаточні, адже доступу до окупованих територій немає. На той момент 116 російським військовим вже повідомили про підозру.

Наприкінці травня у щорічній доповіді Організації Об’єднаних Націй щодо сексуального насильства в умовах конфлікту російські збройні та безпекові сили були вперше офіційно внесені до переліку сторін, відповідальних за сексуальне насильство під час війни.

поширити інформацію

Матеріал створено в межах проєкту “Seeking Justice for Survivors”, що реалізується ДІГНІТІ – Данським інститутом проти тортур за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії.
Думки, висновки та погляди, викладені в цьому документі, є відповідальністю його авторів і можуть не співпадати з офіційною позицією ДІГНІТІ та Міністерства закордонних справ Данії.
Подібні статті

• Аналітика   • Російсько-українська війна

“Найбагатше та найрізноманітніше зібрання”: окупанти похвалилися знайденим на цьогорічних розкопках у Ханському палаці

У 2026 році російські зайди знову здійснювали незаконні розкопки на території Ханського палацу в Бахчисараї. За словами окупаційної “завідувачки відділу фондів” БІКАМЗ, її фонди отримали “найбагатше та найрізноманітніше зібрання”, що налічувало близько 500 предметів. Згадуємо, як представники РФ здійснюють незаконні розкопки та варварську “реставрацію” унікальної пам’ятки — єдиного у світі зразка кримськотатарської палацової архітектури.

• Російсько-українська війна

“Ми не могли уявити, що боротьба за мир перетвориться на злочин”. Дайджест російських протестів

61-річного історика кулінарії, публіциста та блогера Павла Сюткіна російський суд відправив за ґрати на 6 років за пост про Бучу. “Як історик, я впевнений, що останні пару десятиліть незабаром називатимуть найганебнішим часом в історії нашої батьківщини за багато століть”, — заявив він в останньому слові.

• Російсько-українська війна   • Події

За 8 місяців 2026-го в Україні загинуло й було поранено більше цивільних, ніж за весь минулий рік

Про це повідомила Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні. “Особливо тривожить кількість людей, яких вбили у серпні під час виконання буденних справ: на залізничному вокзалі, під час закупів, на роботі чи в закладі догляду за людьми старшого віку”, — зазначала очільниця ММПЛУ Даніель Белль.

• Російсько-українська війна   • Події

Більше не жити в страху

Як повідомив Уповноважений ВР з прав людини, з тимчасово окупованих Росією територій України вдалося повернути ще 15 українців. За даними Лубінця, найстаршій людині виповнилося 96 років, а наймолодшому українцю — 49. З російської окупації також вдалося повернути тяжкохворого 74-річного українця, син якого пройшов російський полон. Докладніше — у статті.



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвісти