Проєкт має поєднати можливості Національного превентивного механізму з потенціалом громадянського суспільства та створити умови для розвитку дворівневої системи моніторингу місць несвободи. Особливого значення ця робота набуває під час війни. Моніторингові відвідування відбуваються в умовах воєнного стану, повітряних тривог та інших безпекових викликів. Люди, які перебувають у місцях несвободи, не можуть самостійно залишити установу чи обирати умови, в яких вони перебувають, а тому особливо залежать від здатності держави гарантувати їхню безпеку, гідне поводження та дотримання основоположних прав. За таких обставин незалежний моніторинг набуває додаткового значення. Він дозволяє бачити, як місця несвободи функціонують у кризових умовах, своєчасно виявляти порушення та системні проблеми й привертати до них увагу відповідальних державних органів.
Владислав Петросов, представник Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, наголосив:
“Національний превентивний механізм — це насамперед механізм попередження порушень. В умовах війни ця робота набуває особливого значення, адже люди в місцях несвободи повністю залежать від держави в питаннях безпеки та забезпечення належних умов. Наше завдання — не лише зафіксувати проблему під час відвідування, а домогтися реальних змін: усунення виявлених порушень, покращення умов тримання та зміни практик, які призводять до порушення прав людини. Результат моніторингу має вимірюватися не кількістю проведених візитів чи написаних звітів, а тим, що реально змінилося для людей, які перебувають у місцях несвободи”.
500 відвідувань і два рівні моніторингу
Протягом двох років у межах проєкту передбачено здійснити щонайменше 500 моніторингових відвідувань місць несвободи.
250 відвідувань організує Харківська правозахисна група. За результатами кожного такого візиту готуватиметься звіт, який буде оприлюднено в Інтернеті.
Ще 250 відвідувань ХПГ організує спільно з Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в межах моделі “Омбудсман+”.
Поєднання цих двох напрямів має стати практичною основою дворівневої системи моніторингу, в якій діяльність Національного превентивного механізму доповнюватиметься розвиненою мережею незалежного громадського контролю на місцевому рівні. До цієї роботи планується залучити представників щонайменше 50 місцевих громадських організацій, які представлятимуть регіони України на територіях, підконтрольних уряду.
Важливою складовою стане підготовка моніторів. У межах проєкту планується відібрати та підготувати 100 нових моніторів, а ще 100 діючих моніторів підвищать свою кваліфікацію. Для них проводитимуться очні та онлайн-тренінги. Спільні робочі групи, до яких увійдуть державні та громадські експерти, також напрацьовуватимуть рекомендації та практичні інструкції щодо проведення моніторингових відвідувань різних типів місць несвободи.
Віталій Хведчук, представник Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, зазначив:
“Модель ‘Омбудсман+’ дає можливість поєднати повноваження Уповноваженого з досвідом і незалежністю громадських моніторів. Особливо важливо розвивати цю роботу в регіонах, щоб контроль за дотриманням прав людини не обмежувався окремими відвідуваннями. Ми прагнемо сформувати дієву мережу спостерігачів, які знають стандарти НПМ, вміють професійно проводити моніторинг і можуть бачити не тільки окреме порушення, а й визначати системну проблему”.
Від окремого порушення — до системних змін
Одним із принципових завдань проєкту є перетворення результатів моніторингу на практичні та системні зміни.
Моніторингове відвідування не розглядається як кінцева мета. За результатами візитів готуватимуться та оприлюднюватимуться звіти. Накопичення інформації з різних установ і регіонів дозволить бачити не лише проблеми конкретного місця несвободи, а й виявляти порушення, що мають системний характер.
Узагальнюючи зібраний матеріал спільні робочі групи, утворені з представників партнерів проєкту, підготують пропозиції щодо вдосконалення дворівневої системи НПМ для подальшого обговорення з Верховною Радою України та державними органами, відповідальними за місця несвободи.
Михайло Романов, експерт Харківської правозахисної групи, підкреслив:
“ми будемо прагнути закінчувати відвідування складанням звіту. В ньому експерти та монітори нададуть правову оцінку виявленим проблемам і сформулюють рекомендації щодо шляхів їх вирішення. Значна кількість відвідувань дозволять побачити наявні системні системні проблеми місць несвободи. Саме це стане підґрунтям для визначення потрібних зміни, які є необхідними для усунення подібних проблем”.
Таким чином формується послідовний механізм роботи: моніторингове відвідування — документування порушень — правова оцінка — звіт і рекомендації — реагування — відстеження виконання — системні зміни.
Основна його ознака — превентивний характер, спрямований на побудову конструктивних відносини з адміністраціями місць несвободи.
2 000 юридичних консультацій і стратегічні справи
Моніторинг доповнюватиметься безпосередньою правовою допомогою людям, які перебувають у місцях несвободи.
Упродовж реалізації проєкту передбачено надати щонайменше 2 000 юридичних консультацій людям, позбавленим волі, переважно засудженим.
Окремим напрямом стане ведення 28 стратегічних судових процесів у справах про серйозні порушення прав людини.
Такий підхід дозволяє поєднати два рівні правозахисної роботи: допомогу конкретній людині, права якої порушені, та використання отриманого досвіду для виявлення системних проблем і зміни практики.
Від “Донецького Меморіалу” до оновленого Українського тюремного порталу
Окремою частиною пресбрифінгу стала презентація оновленого Українського тюремного порталу “Права людини за ґратами”, яку провів експерт Харківської правозахисної групи Андрій Діденко.
Український тюремний портал “Права людини за ґратами”: https://ukrprison.org.ua/
Сучасний портал продовжує багаторічну традицію незалежного громадського спостереження за українською пенітенціарною системою. Його історія нерозривно пов’язана з правозахисною організацією “Донецький Меморіал” та її керівником Олександром Букаловим, який багато років системно досліджував становище української пенітенціарної системи та дотримання прав ув’язнених.
“Донецький Меморіал” був створений у 1989 році, а з 1998 року одним із головних напрямів його роботи стали права людей у місцях позбавлення волі. У той час, коли систематизованої та незалежної інформації про українські в’язниці у відкритому доступі було вкрай мало, організація послідовно збирала статистику, аналізувала законодавство та практику, документувала проблеми пенітенціарної системи й готувала щорічні доповіді про дотримання прав ув’язнених.
На початку 2008 року за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” був створений спеціалізований сайт “Тюремний портал”, на якому почали систематизувати накопичену інформацію про пенітенціарну систему України.
Збережений доробок Олександра Букалова та “Донецького Меморіалу” сьогодні має не лише правозахисну, а й історичну цінність, оскільки дозволяє простежити зміни української пенітенціарної системи протягом багатьох років.
Харківська правозахисна група продовжила цю роботу, зберігши накопичений масив інформації та розвиваючи портал відповідно до сучасних потреб моніторингу.
Сьогодні Український тюремний портал “Права людини за ґратами” є спеціалізованим інформаційним ресурсом, на якому зібрані моніторингові звіти, інформація про пенітенціарні установи, статистика, законодавство, судова практика, зразки документів та практичні відповіді щодо прав людей у місцях несвободи.
Запланований розвиток Українського тюремного порталу та його інтегрування у активності, передбачені презентований проєктом. Зокрема Український тюремний портал стане своєрідним навігатором у пенітенціарних питаннях, орієнтованим на широкий загал.
Інтерактивна карта місць несвободи
Одним із ключових інструментів оновленого порталу стала інтерактивна карта пенітенціарних установ України.
Вона дозволяє перейти від конкретної установи до інформації про неї та ознайомитися з оприлюдненими результатами моніторингових відвідувань. Таким чином, інформація, яку монітори отримують безпосередньо в установах, стає відкритою та доступною для суспільства.
У межах нового проєкту цей напрям отримає подальший розвиток. Інтерактивна карта має містити інформацію про місця несвободи, проведені моніторингові візити та місцеві групи громадянського суспільства, які беруть участь у моніторингу.
Карта має стати не просто електронним переліком установ, а інструментом, який дозволятиме бачити географію незалежного моніторингу, результати проведених відвідувань і мережу громадських організацій та моніторингових груп, що працюють у регіонах.
Сам портал орієнтований не лише на професійних моніторів. Він може бути корисним ув’язненим і засудженим, їхнім родичам, адвокатам, правозахисникам, журналістам, дослідникам та всім, хто працює з питаннями пенітенціарної системи.
Андрій Діденко, експерт Харківської правозахисної групи, зазначив:
“Для нас було принципово важливо не починати все з чистого аркуша. Український тюремний портал має свою історію, пов’язану з багаторічною роботою Олександра Букалова та ‘Донецького Меморіалу’. Вони створили унікальний масив інформації про українську пенітенціарну систему, який важливо зберегти і продовжити. Сьогодні ми проводимо моніторинг уже під час війни, коли до багатьох давніх проблем місць несвободи додаються нові безпекові виклики. Тому ми оновили портал, наповнюємо його результатами сучасних моніторингових відвідувань, а на сайті вже працює інтерактивна карта пенітенціарних установ. У межах нового проєкту ми будемо розвивати цей ресурс далі, щоб можна було бачити не лише місця несвободи та результати відвідувань, а й мережу громадських моніторингових груп у регіонах. Ми хочемо поєднати багаторічний правозахисний досвід із сучасним моніторингом, щоб ця інформація зрештою працювала на захист конкретної людини”.
Національна мережа громадського моніторингу
Одним із довгострокових результатів проєкту має стати формування національної мережі місцевих моніторингових груп.
Її основу складатимуть громадські організації та підготовлені монітори в регіонах, які зможуть систематично спостерігати за ситуацією у місцях несвободи, проводити відвідування, документувати проблеми та оприлюднювати результати своєї роботи.
Взаємодія цієї мережі з Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини має посилити модель “Омбудсман+” та сприяти розвитку плюралістичної дворівневої системи превентивного моніторингу.
Результати моніторингових відвідувань також поширюватимуться через медіа та інформаційні матеріали, щоб становище людей у місцях несвободи та проблеми дотримання їхніх прав не залишалися закритою для суспільства темою.
Спільна відповідальність держави і громадянського суспільства
Під час пресбрифінгу представники Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та Харківської правозахисної групи представили бачення розвитку дворівневої системи НПМ, створення регіональних моніторингових груп, підготовки моніторів, проведення незалежних і спільних відвідувань, надання правової допомоги людям у місцях несвободи та перетворення результатів моніторингу на зміни у практиці й законодавстві.
У презентації проєкту взяли участь:
Владислав Петросов — представник Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;
Віталій Хведчук — представник Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;
Михайло Романов — експерт Харківської правозахисної групи;
Андрій Діденко — експерт Харківської правозахисної групи.
Запропонована модель має поєднати незалежний громадський моніторинг, можливості Національного превентивного механізму, професійну підготовку моніторів, правову допомогу, стратегічні судові справи, відкритість результатів та подальше просування системних змін.
Захід відбувся в рамках проєкту “Покращення гуманних умов в місцях несвободи шляхом зміцнення національної превентивної системи в Україні” (Improving Humane Conditions in Places of Detention by Strengthening the National Preventive System in Ukraine), що реалізується за підтримки Фонду демократії ООН (UNDEF).
