Дуже насиченим для нас був попередній тиждень у Страсбурзі. Ми були великою компанією: Валерія Лутковська та Анастасія Лутковська-Бабич з Українського інституту з прав людини, Борис Захаров представляв благодійний фонд “Людина і право”, а я — Харківську правозахисну групу. Нашою метою було — спільно представити аналітичну доповідь “Права людини в Україні у 2025 — першій половині 2026 року”. Цей проєкт виконується ХПГ за підтримки New Democracy Fund, а учасники поїздки є авторами різних розділів доповіді.
Аналітична доповідь про стан з правами людини в Україні складається з 14 розділів, кожен з яких є окремою аналітичною доповіддю. Два розділи присвячені притягненню до відповідальності росіян, які вчинили злочини проти українців, попередньо кваліфіковані як воєнні, та стану військовополонених і цивільних в’язнів в Росії та на тимчасово окупованій території України. Загальний огляд подає аналіз тенденцій державної політики щодо прав людини, його продовжують доповіді “Конституція в умовах війни” та “Свобода вираження поглядів”. Різним аспектам порушень прав людини присвячені доповіді щодо діяльності правоохоронних органів, прав вразливих груп, прав засуджених на підконтрольній уряду території, щодо боротьби з корупцією, колаборації (аналіз практики за статтею 111-1 КК України), глорифікації Росії (аналіз практики за статтею 436-2 КК України), мобілізації військовозобов’язаних, прав іноземців в Україні. Аналіз в останніх п’яти перерахованих доповідях ґрунтується на моніторингу судових процесів та аналізу судових рішень (по колаборації та глорифікації — всіх опублікованих в Судовому реєстрі рішень, по антикорупції, мобілізації та правам іноземців — вибраних справ). Завершує доповідь розділ про готовність України в царині з прав людини до вступу в ЄС.
Враховуючи великі обсяги окремих доповідей, ми вирішили підготувати резюме всіх 14 доповідей і склали добірку цих резюме разом. Саме цю добірку ми встигли надрукувати і привезти до Страсбурга, а також розділи “Антикорупція і права людини” та “Права вразливих груп. Ці аналітичні матеріали вже вміщені на нашому сайті українською та англійською.
Ми мали зустрічі з президенткою Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) Петрою Байр, Комісаром з прав людини РЄ Майклом О’Флаерті, двогодинні зустрічі з його радницею Геральдін Маттіолі-Зелтнер, щойно призначеним монітором України членом Моніторингового комітету ПАРЄ Рикардо Капвалхо (Португалія) та Басом Клейном, заступником голови цього Комітету, працівниками GRECO (це група країн РЄ проти корупції) Карлою Рікуелме та Альберто Мартинес-Гарсіа в офісі GRECO. Крім того, у нас було багато зустрічей з окремими депутатами ПАРЄ, суддями Європейського суду з прав людини.
На зустрічах з Головою ПАРЄ та Комісаром з прав людини РЄ ми були разом з представницею Центру громадянських свобод (ЦГС) Наталією Ящук. Також я брав участь у сайд-івенті, який організував ЦГС, він був присвячений цивільним в’язням в Росії.
На кожній зустрічі ми фокусували увагу на політиці терору, яку РФ влаштовує в Україні, і на долі українських бранців. Також ми говорили про порушення прав людини в Україні, які вважаємо неприпустимими й такими, що гальмують наш поступ до ЄС. Майкл О’Флаерті зауважив, що він оприлюднив минулого року Меморандум про права людини в Україні, а Петра Байєр подякувала нам за доповідь і відзначила велику значущість нашої роботи для майбутнього України. Коли Рикардо Капвалхо спитав нас, який підхід ми б запропонували для оцінки стану з правами людини в Україні, я відповів, що оцінювати нас треба з огляду на виконання вимог до вступу до ЄС. Наприклад, чи відповідають українське законодавство і практика головному документу ЄС з прав людини — Хартії засадних прав і свобод ЄС (Лісабонський договір, ухвалений у грудні 2009 року)? Нам треба ще виконати велику роботу, щоб хоча б наблизитися до стандартів Хартії.
Ми цілком задоволені результатами зустрічей у Страсбурзі. Таке ставлення до нашої роботи надихає працювати далі для покращення стану з правами людини в Україні — попри війну і всі ці загрози, які несе російська ескалація атак.
