Меню

Як написати лист рідному в російському полоні

Міжнародне гуманітарне право гарантує військовополоненим і цивільним, яких незаконно утримують, право на листування з родиною. Українці пишуть своїм рідним у неволі, але на шляху листа стоїть російська цензура. Тому важливо не лише те, що ви напишете, а й те, як оформите лист: від цього залежить, чи його взагалі передадуть адресату і чи не нашкодить він людині в полоні. 

Фото: Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими [обмін полоненими 5 березня 2025 року]

Фото: Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими

За матеріалами Міністерства оборони України ми підготували покрокові поради для родичів і близьких полонених захисників та цивільних.

  • Пишіть російською мовою, розбірливими друкованими літерами — цього вимагає російська сторона.
  • Не вказуйте своїх контактів, адреси проживання, телефонів, e-mail.
  • Без вкладень: жодних малюнків, листівок, фото чи інших предметів.
  • Лист передається у відкритому білому конверті без марок і будь-яких позначок.
  • Надіслати можна через одну з трьох українських інституцій: Коордштаб, Уповноваженого ВРУ з прав людини або Національне інформаційне бюро.

Чому правила такі суворі

Женевські конвенції дозволяють державі, яка утримує полонених, перевіряти й обмежувати їхню кореспонденцію. Про це, наприклад, йдеться в статтях 71 та 76 Женевської конвенції про поводження з військовополоненими (III), 1949 р. Російська сторона користується цим правом жорстко: лист, оформлений не за вимогами, можуть просто повернути як «неможливий до вручення». Гірше — необережні слова чи деталі можуть погіршити становище людини в полоні. Тож дотримання правил — це передусім турбота про безпеку адресата.

Про що писати і чого уникати

Можна і варто:

  • розповісти про сімейні новини: здоров'я рідних, успіхи дітей, побутові дрібниці;
  • передати теплі, але стримані слова підтримки — що вас люблять, чекають, що вдома все гаразд;
  • згадати спільні приємні спогади.

Не варто:

  • оцінювати бойові дії, політичну ситуацію, керівництво будь-якої з країн;
  • згадувати інших військових, підрозділи, місця служби, будь-які деталі, що можуть зашкодити полоненому чи його побратимам;
  • писати свою адресу, номери телефонів, електронну пошту, посилання на соцмережі;
  • вкладати малюнки, листівки, фото чи будь-які інші матеріали.

Порада: перед тим як запечатати зовнішній конверт, перечитайте лист очима стороннього цензора. Якщо будь-яке речення можна витлумачити двозначно — краще його прибрати.

Як підписати внутрішній конверт

Саме внутрішній конверт (той, у якому лежить лист) потрапляє далі. Він має бути білим, без марок, наліпок, логотипів чи інших позначок, і незаклеєним — лист передають відкритим.

У лівому верхньому куті напишіть своє прізвище, ім'я та по батькові повністю, без ініціалів. Якщо передаєте лист через Омбудсмана або Національне інформаційне бюро, під власними даними вкажіть, ким ви доводитеся полоненому.

У правому нижньому куті напишіть прізвище, ім'я та по батькові полоненого повністю, а під ними — його дату народження цифрами (день, місяць, рік).

Адресу відправника пишіть тільки на зовнішньому поштовому конверті, якщо надсилаєте лист поштою.

Куди передати лист: три варіанти

1. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими

  • Особисто — у будь-якому консультаційному центрі Коордштабу (перелік: koordshtab.gov.ua/contacts).
  • Поштою — на адресу громадської приймальні: 04070, м. Київ, вул. Спаська, 37.
  • Під час відправлення поштою відкритий внутрішній конверт із листом вкладають у звичайний поштовий конверт, оформлений за правилами пошти.

2. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини

  • Особисто — у громадській приймальні Омбудсмана (адреси: ombudsman.gov.ua).
  • Поштою — 01008, м. Київ, вул. Інститутська, 21/8, отримувач: Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
  • На внутрішньому конверті під своїм ПІБ обов'язково зазначте родинний зв'язок із полоненим.

3. Національне інформаційне бюро

  • Укрпоштою (безкоштовно) — ДП «Український національний центр розбудови миру», м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 36-Б, літ. 2А. На конверті допишіть: «Служба військовополонених».
  • Новою поштою (за рахунок отримувача) — відділення № 167, м. Київ, отримувачка Ільчук Дарина Русланівна, тел. 096 30 55 760.
  • Адреса відправника — лише на зовнішньому конверті; на внутрішньому — ваше ПІБ і родинний зв'язок (зліва вгорі) та ПІБ і дата народження полоненого (справа внизу), усе російською.

Чек-лист перед відправленням

  • Лист написано російською, друкованими літерами
  • У тексті лише особисте й нейтральне, без політики та війни
  • Немає ваших контактів і жодних вкладень
  • Внутрішній конверт білий, без марок і позначок, не заклеєний
  • Повні ПІБ відправника й полоненого, дата народження полоненого, за потреби — родинний зв'язок
  • Обрано канал передачі й правильно оформлено зовнішній конверт

Чого очікувати

Навіть ідеально оформлений лист не гарантує, що його вручать: це залежить від того, чи дотримується Росія норм міжнародного гуманітарного права. Українські інституції разом із Міжнародним комітетом Червоного Хреста продовжують добиватися того, щоб звістки від рідних доходили до полонених.

Тож не зневіряйтеся й пишіть. Для людини в неволі навіть кілька рядків від рідних можуть стати важливим нагадуванням: її пам'ятають, на неї чекають і за її повернення борються.

поширити інформацію

Подібні статті

• Події   • Російсько-українська війна

Організував удар по багатоповерхівці в Києві

Заочну підозру отримав російський військовопосадовець, який 8 липня 2024 року брав участь в організації удару крилатими ракетами типу 3М-14 “Калібр” по багатоквартирному будинку у Києві, внаслідок якого загинули мирні люди, зокрема й діти. Розповідаємо про підозрюваних у цій атаці та в ударі по спеціалізованій дитячій лікарні “Охматдит”, який країна-агресор здійснила того ж 8 липня.

• Права жінок   • Події

17 років колонії постраждалій від насильницького зникнення

Днями Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив до 17 років колонії загального режиму Хатідже Буюкчан, яку минулого травня викрали в окупованому Росією Криму. Докладніше — у матеріалі.

• Події   • Російсько-українська війна

В окупованому Росією Криму зник 33-річний Григорій Юнусов

Цього липня до Юнусова з обшуком прийшли ефесбівці. Чоловіка заарештували на 10 діб і тримали у спецприймальнику Сімферополя, після чого він зник. Досі невідомо, де утримують українця та що йому інкримінують. Пан Григорій хворіє на гепатит B і потребує безперервної терапії, а його дружина, яка перебуває на останніх термінах вагітності, має другу групу інвалідності та сама виховує дворічну дитину…

• Російсько-українська війна

Зґвалтування, катування і вирок за нібито причетність до замаху на російського колаборанта

Південний окружний військовий суд Росії засудив до 13 і 14 років позбавлення волі чотирьох мешканців окупованої Херсонщини, яких росіяни викрали у травні 2024 року. Суд, як завжди, проігнорував докладні свідчення всіх підсудних про катування електричним струмом, побиття, а в одному випадку — і про зґвалтування.



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвістиПрава людини за ґратами (Український тюремний портал)