MENU

Freedom House: Свободи у світі все менше

04.03.2021
ХПГ-інформ

Загальний рівень свободи у світі зменшується п’ятнадцятий рік поспіль. Минулого року ситуацію погіршила пандемія та запроваджені урядами країн обмежувальні заходи. Про це йдеться у щорічному звіті Freedom House «Freedom in the world 2021».

У цьогорічному рейтингу свободи Україна отримала 61 бал зі 100. Як і в минулі роки, наша держава має статус «частково вільної». Рівень свободи укладачі рейтингу оцінюють за такими показниками, як, наприклад, справедливість виборчого процесу та законодавства, рівень плюралізму, незалежність медіа, доступ до політичних прав різних категорій населення – у тому числі етнічних, релігійних, ґендерних груп, ЛГБТ-спільноти тощо.

«Міжнародний баланс змістився у бік тираній», – наголошують експерти. Виною тому – смертельна пандемія, економічна та фізична незахищеність людей та жорстокі конфлікти, що руйнували світ у 2020 році. Близько 75 відсотків населення світу проживає в країнах, де рівень свободи цього року зменшився.

Територія, підконтрольна українському урядові

«З часу масових протестів, що мали наслідком усунення від влади колишнього президента Віктора Януковича у 2014 році, Україна ухвалила низку позитивних реформ, – зазначають експерти. – Проте, корупція залишається ендемічною, а ініціативи, спрямовані на її подолання, наражаються на спротив і зазнають невдачі». У нашій державі нападають на журналістів, громадських активістів і представників меншин. Правоохоронці здебільшого реагують на ці злочини неналежним чином.

Серед головних українських подій минулого року в доповіді названо пандемію, скандали із землею в окупованому Криму, яку придбав голова Конституційного Суду Олександр Тупицький та його ж незадекларованою елітною нерухомістю під Києвом, скасування Конституційним Судом антикорупційних законів, а також спробу Президента розпустити цей судовий орган.

Минулого року рівень наших політичних прав трохи зменшився: за цим показником Україна отримала 26 балів із максимальних сорока (проти минулорічних двадцяти семи). «Зіпсували статистику», наприклад, місцеві вибори, що відбулися в жовтні. Тоді у Бюро з демократичних інститутів і прав людини зі спостереження за місцевими виборами помітили заполітизовану роботу територіальних виборчих комісій, численні заяви про підкуп виборців та зловживання державними ресурсами.

Крім того, експерти негативно оцінюють рішення Центральної виборчої комісії не проводити місцеві вибори у 18 територіальних громадах Донецької та Луганської областей, розташованих поблизу лінії розмежування з непідконтрольними українському уряду територіями: «В результаті цього рішення не змогли проголосувати 475 000 виборців – мешканців населених пунктів, які залишилися під управлінням військово-цивільних адміністрацій, що призначаються безпосередньо Президентом України».

На прозорість дій уряду цього року негативно вплинуло сумнозвісне рішення Конституційного Суду, що послабило вимоги до декларування активів і скасувало кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації.

Рівень громадянських свобод в Україні також знизився. Згідно з даними «Інституту масової інформації», минулого року було зафіксувано 205 випадків порушення свободи медіа: 19 випадків фізичного насильства, 11 кібератак, 111 випадків втручання, 18 випадків погроз, 17 випадків обмеження доступу до публічної інформації та 2 випадки прямої цензури. Національна поліція розпочала розслідування за фактами 200 різних злочинів, скоєних проти журналістів.

Неналежне здійснення правосуддя у цивільних і кримінальних справах у нашій державі залишається під питанням. Розслідування злочинів, вчинених в останні місяці правління Януковича, зокрема вбивства протестувальників, просувається дуже повільно. «Особи, що мають фінансові ресурси й політичний вплив, можуть уникати судового переслідування за вчинені правопорушення», – йдеться в доповіді. Крім того, судді неодноразово блокували й чинили перешкоди розслідуванню корупційних злочинів, а Офіс генерального прокурора втручався в розслідування злочинів, вчинених високопосадовцями.

Ситуації, що склалася на окупованих територіях України – в Криму та Східному Донбасі, – присвячено окремі звіти. Це зовсім не означає визнання цих територій, пояснюють у Freedom House. Однак умови там значно відрізняються від тих, що склалися на території, підконтрольній українському уряду.

ОРДЛО

Східний Донбас отримав у рейтингу лише три бали зі ста (минулого року – п’ять). Це, за визначенням Freedom House, «невільна» територія. Стан політичних прав тут загалом оцінено негативно: в -1 бал. «Пандемія коронавірусу надзвичайно негативно вплинула як на здоров’я населення, так і на економіку території, яка й без того перебувала не в найкращому стані, – йдеться в доповіді. – Надходили повідомлення про переповнені лікарняні палати та нестачу медичного персоналу й обладнання, а також про періодичні протести через заборгованість із заробітної плати. Навесні сепаратисти припинили два шахтарських страйки шляхом репресій та фінансових поступок».

Крим

Окупований півострів також отримав статус «невільного» і всього сім балів зі ста (минулого року – вісім): «Окупаційна влада жорстко обмежує політичні та громадянські права, знищила незалежні ЗМІ та застосовує антитерористичне та інше законодавство проти політичних опонентів режиму. Значну кількість українців депортували або в інший спосіб змусили залишити територію Криму. Представники корінної кримськотатарської меншини, з яких багато хто продовжує відкрито виступати проти російської окупації, зазнають жорстких репресій з боку органів влади».


Минулого року наша держава в рейтингу свободи Freedom House отримала 62 бали зі 100, залишаючись «частково вільною». Окуповані Крим і Донбас, які оцінювалися окремо, були визнані «невільними».

 Поділитися