Права людини на південному сході України, 2017, #01

З 25 по 27 січня цього року керівник Центру стратегічного захисту адвокат Геннадій Токарев перебував у службовому відрядженні у м. Страсбурзі (Франція).

25 січня Геннадій Токарев був присутній на засіданні зимової сесії Парламентської асамблеї Ради Європи, на якому розглядалось питання функціонування демократичних інституцій в Україні, під час чого відбулося активна дискусія щодо агресії Росії на Сході України та анексії Криму, а за його результатами була прийнята Резолюція 2145 (2017) «Функціонування демократичних інституцій в Україні».

Вранці 26 січня відбулася зустріч Президента конференції міжнародних НДО Ради Європи пані Анни Рурки з українськими експертами, які приймали участь у заходах, організованих у зв’язку із сесією ПАРЄ: Євгенія Андрейчук, Сергій Заєць, Надія Волкова, Геннадій Токарев. На зустрічі українська сторона окреслила проблемні питання в галузі прав людини, для вирішення яких необхідна допомога європейської спільноти, зокрема, переслідування російською владою кримськотатарського народу в Криму, порушеннями прав людини на Донбасі. Нехтування з боку правоохоронних органів, зокрема, СБУ, основоположними правами і свободами осіб, які підозрюються в участі у терористичній діяльності, в ході їх кримінального переслідування та інші.
Пані А.Рурка висловила обіцянку надати допомогу у залученні до вирішення зазначених питань механізмів Ради Європи. Вона погодилася виступити із заявою на підтримку затриманого в Криму російською владою адвоката-правозахисника Еміля Курбедінова.

Після цього Сергій Заєць, Надія Волкова, Геннадій Токарев взяли участь у круглому столі «Окуповані території України: відповідальність держави за порушення прав людини в контексті справ ЄСПЛ».

Сергій Заєць, адвокат Регіонального центру з прав людини, юридичний експерт УГСПЛ, зробив доповідь про системні порушення прав людини в Криму з боку влади Російської Федерації. Він акцентував увагу на затриманні 25-26 січня російською владою в Криму адвокатів-правозахисників Миколи Полозова, Еміля Кубердінова і Едема Семедляєва, проведення обшуків у адвокатів.

За інформацією Курбедінову, який захищає в суді заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова та займається справами інших кримських татар, закидають пропаганду або публічну демонстрацію символіки екстремістських організацій.

Юрист Центру Стратегічних Справ УГСПЛ Надія Волкова сфокусувала свій виступ на відповідальності Російської Федерації щодо порушень Конвенції з прав людини, вчинених під час конфлікту на Сході України, виходячи із практики Європейського Суду з прав людини щодо здійснення ефективного контролю над територією іншої держави.

Геннадій Токарев, керівник Центру стратегічного захисту, говорив у своєму виступі про юрисдикцію і відповідальність України, її нездатність виконати свої позитивні зобов’язання відповідно Конвенції, зокрема, щодо гарантування права на життя та права не бути підданим поганому поводженню, надав інформацію про злочини в ході збройного конфлікту на сході України, в тому числі такі, що призвели до загибелі багатьох мирних мешканців, та мають ознаки злочинів, що підпадають під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду. Окремо була озвучена проблема непереведення осіб, які утримуються під вартою або відбувають покарання на територіях, непідконтрольних органам влади України, на підконтрольну територію.

Були наведені приклади невиконання органами розслідування, в тому числі Службою безпеки України, свого обов’язку з проведення ефективного розслідування таких злочинів, до того ж, самі силовики систематично вдаються до порушень прав людини в процесі кримінального переслідування. У виступі були також освітлені негативні аспекти діяльності відповідних органів влади із звільнення та обміну полонених.

Г.Токарев також дав стислу інформацію про діяльність Коаліції громадських організацій та ініціатив «Справедливість заради миру на Донбасі», в ході якої здійснюється моніторинг та документування порушень прав людини на територіях так званих «ДНР» та «ЛНР», та на територіях, що постраждали від збройного конфлікту, а також надається правова допомога жертвам таких порушень.

Десятирічного хлопчика родичі вивезли з Маріуполя до окупованого Донецька без згоди матері, - повідомляє відділ комунікації ГУНП в Донецькій області.

У поліцію звернулася мешканка Маріуполя з повідомленням, що її син не повернувся додому зі школи. Вже через кілька годин, в ході першочергових розшукових заходів, поліцейські з’ясували, що, скориставшись виданою раніше довіреністю, хлопчика зі школи забрали його дідусь і бабуся і вивезли в окуповане місто. Зараз поліцейські вживають заходів, щоб дитину було повернуто матері.

30 січня до поліцейських звернулася уродженка Донецька, 1983 року народження, яка зараз живе в селищі Старий Крим разом зі своїм десятирічним сином. Жінка повідомила, що її дитина пішла в школу і не повернулася, де знаходиться син, вона не знає. При цьому близько 14.00 дня їй подзвонив невідомий і повідомив, що хлопчик знаходиться в окупованому Донецьку.

Поліцейські з’ясували, що жінка раніше жила в Донецьку разом з чоловіком і сином. Правоохоронці встановили, що чоловік воював в рядах незаконного збройного формування так званої ДНР і загинув в серпні 2016 року. Після цього донеччанка разом з дитиною переїхала до Маріуполя.

"У Донецьку залишилися дідусь і бабуся хлопчика по материнській лінії. Поліцейські з’ясували, що саме вони близько 13.00 забрали хлопчика зі школи в Старому Криму. Скориставшись документами на право перетину кордону, які раніше підписала мати хлопчика, дитину вивезли через КПВВ с. Піщевік. Дідусь хлопчика, донеччанин 1953 року народження, заявив, що дитина буде жити і вчитися в Донецьку", - йдеться в повідомленні.

Поліцейські встановлюють всі обставини події і вживають заходів, щоб дитину повернути матері.

Станом на 15.20 місцеві мешканці Авдіївки та Відділ комунікації поліції Донецької області в соціальній мережі повідомляють про гуманітарну обстановку та останні новини з міста.

"Всю ніч та ранок терористи не припиняють обстрілювати місто. Поранений чоловік, від прямих влучень пошкоджено 4 будинки та 6 квартир у п’ятиповерхівці. У місті, де немає світла, води та опалення, оголошено надзвичайний стан. На місці головою Донецької військово-цивільної адміністрації Павлом Жебрівським розгорнуто оперативний штаб, куди увійшли посадові особи ВЦА та силовики. Вночі в обстрілюване місто прибуло підкріплення поліції з обласного главку на чолі з генералом Аброськіним.

Правоохоронці цілодобово патрулюють місто, надають допомогу людям. Налагоджено безперебійну роботу спецлінії 102.
Вже третю добу Авдіївка знаходиться під масованими обстрілами бойовиків. Під час бойових дій був пошкоджений ввід електрокабелю до населеного пункту, в результаті чого місто залишилось без електропостачання, водопостачання та теплопостачання. В місті не працюють школи та дитячі садки.

За минулу добу поранення отримав місцевий мешканець, який знаходився у себе вдома по вулиці Колосова. 41-річного чоловіка госпіталізовано у військовий шпиталь для надання необхідної допомоги. У постраждалого - осколкове поранення руки.

Близько 7 ранку снаряд влучив в житловий п’ятиповерховий будинок, розташований по вул. Комунальна, 31. Внаслідок вибуху значних ушкоджень зазнали 6 квартир. На щастя, постраждалих серед мешканців будинку немає. Поруч з цим будинком знаходиться дитячий садочок, пошкоджень будівлі не зафіксовано.

Крім того, правоохоронці зафіксували пошкодження внаслідок мінометного обстрілу 4 приватних будинків, розташованих по вул. Зелена та Колосова. Поліцейські виїжджають на усі факти обстрілів.

З ночі в обстрілюваному місті працюють додаткові сили поліції – бійці спецпідрозділів, кримінального та превентивного блоку.
Роботу поліції в умовах бойових дій в Авдіївці організовував особисто очільник поліції Донеччини В’ячеслав Аброськін.

Авдіївське відділення поліції працює на генераторі. Поряд з підрозділом в наметі розгорнуто оперативний штаб, куди увійшли представники Донецької ВЦА та правоохоронці. В оперативному режимі звідси координуються усі сили поліції в місті, сюди можуть звернутися люди за будь-якою допомогою.

Співробітники Авдіївського відділення поліції разом із зведеним загоном патрулюють, фіксують всі наслідки терористичної агресії та надають допомогу місцевому населенню. В нічну зміну працюють навіть жінки-слідчі, які документують обстріли.

Під артударами в умовах гуманітарної катастрофи залишаються близько 23-25 тисяч людей. З них 524 – діти дошкільного віку, 8900 пенсіонерів, 402 інваліди, понад 320 дітей-сиріт.

- Їм потрібна допомога в будь-який момент. Лінія 102 в Авдіївці працює цілодобово, Телефонуйте 102, якщо вам або тим, хто поруч, потрібна допомога, - зазначив В’ячеслав Аброськін.

Зранку на оперативній нараді в обласному главку поліції генерал поставив завдання працівникам чергової частини ГУНП в Донецькій області контролювати ситуацію у містах по всій лінії розмежування, негайно реагувати на усі звернення, невідкладно надавати допомогу людям.

Тримати постійний зв’язок з працівниками на місці, які обходитимуть домівки, аби виявити тих, хто не може подбати сам про себе.

Очільник поліції Донеччини зазначив, що у складній ситуації внаслідок сильних обстрілів опинилася і прифронтова Мар’їнка. З 22.00 в місті немає електрики. На вулиці -20, і люди з одного боку потерпають від обстрілів, а з іншого - просто замерзають".

Крім того, авдіївців відзначають, що зупинка роботи Авдіївського коксохімічного заводу (АКХЗ), що входить до Групи Метінвест, може привести до гуманітарної катастрофи в місті. В результаті обстрілу, які пошкодили лінії електропередач, підприємство знеструмлено і знаходиться в стані гарячої консервації. У разі повної зупинки АКХЗ під загрозою опиниться опалення всього міста Авдіївка.

Волонтери, активісти та багато простих громадян зі всієї України пропонують допомогу у розселені та цивільних громадян з Авдіївки. Багато волонтерських організації з ночі виїхали на допомогу місцевим мешканцям.

Волонтери Слов'янська про ситуацію в Авдіївці: "З боку держави підготовлено 150 автобусів для евакуації місцевих жителів. За один раз вони зможуть забрати 4 000 осіб. В першу чергу повезуть дітей в Святогоскій табір".

Фантомные подразделения как бы правоохранительных органов решили удивить общественность ростом раскрываемости преступлений против гражданских свобод.   Центр общественных связей т.н. «министерства внутренних дел» самопровозглашенной «ЛНР»  бодро отрапортовал об увеличении в 2016 году уровня раскрываемости преступлений на 18% по сравнению с 2015 годом.

Данные показатели нами приводятся для понимания примерного уровня правонарушений на территориях, временно не контролируемых украинским правительством. В частности, сообщается, что за 12 месяцев 2016 года зарегистрировано  8 937 преступлений, в то время, как в 2015 году их было  9449. Таким образом, формируется представление о том, что якобы процент раскрываемости преступлений повысился с 33% до 51%.

В течение 2016 года на оккупированной части Луганщины было совершено 163 убийства, 113 из которых уже раскрыты. Из 224 фактов нанесения тяжких телесных повреждений раскрыты 161.

Однако, десятки людей ежемесячно продолжают пропадать безвести в псевдореспубликах ЛНР/ДНР, не оставляя никакой надежды родным.

Харьковской правозащитной группе  стало известно о четырех случаях исчезновения людей в т.н. ЛНР только за последние пару месяцев. Стоит отметить, что все четверо пропавших без вести молодых человека являлись работниками службы такси в городе Луганске.

07.01.2017 в 19.00  в Луганске пропал молодой человек, Дмитренко Сергей 1992 г.р. Он выехал из дома по ул. Интернациональная на машине ЗАЗ (ДЭО) SENS зеленого цвета. Родственники пропавшего парня сообщают, что уже около восьми часов вечера  он перестал отвечать на звонки.

Сергей работал в такси. Поехал по вызову диспетчера по адресу заказчиков, забрал людей и отвез их к назначенному месту. После этого он пропал со связи. Людей, которых он подвозил вроде бы опросили, однако это не помогло установлению его местонахождения.

Родственники объехали все больницы и морги. Их в Луганске 18. Никакой информации о Сергее  нет. Также родители обращались в «военную комендатуру» и «милицию» т.н. ЛНР. В милиции приняли заявление и пообещали искать. На сегодняшний день (30.01.17.) информации о месте нахождения молодого человека ничего не известно. Звонков родным с требованием выкупа не поступало.

Аналогичная ситуация, когда в т.н. ЛНР без вести пропали трое молодых таксистов, произошла в июле 2016 года. 

По сообщениям из социальной сети «ВКонтакте» стало известно, что трое молодых людей, работавших в службе такси города Луганска с разницей в 40 минут не вернулись с вызовов домой. Все три исчезновения произошли в ночное время суток. Между 22.00 и 23.00. В это время в городе начинается комендантский час. Хотя у всех троих исчезнувших водителей было разрешение работать и во время комендантского часа.

Молодые люди работали в службе официально. Приняли по рациям сообщения на вызов в разные районы города. Больше на связь молодые люди не выходили.

Спустя несколько дней автомобили всех троих пропавших ребят были найдены в разных районах города.

Одного из таксистов, 27-летнего Дмитрия Крылова, нашли наутро после исчезновения мертвым без ножевых и пулевых ранений.  

Стоит также отметить, что сообщения о том, что с наступлением комендантского часа в «республиках» только самые отважные работники такси обслуживают население в ночное время суток.

Так по сообщениям источников из Краснодона не однократно поступала информация о том, что таксистов, которые работают после наступления комендантского часа в городе всячески «наказывают» представители местных «правоохранительных органов».

«Я в такси и до войны работал. Больше делать ничего не умею. И с началом войны тоже работаю таксистом. Два раза меня около 12 ночи летом 2016 задерживали на стоянке и отвозили в «обезьяннике» ночевать. А один раз просто выгнали из машины посреди ночи. Сняли колеса с моей «шестерки» и предупредили, что в следующий раз на запчасти разберут. Это наши местные «менты» такое делают» - говорит Иван, местный житель города Краснодон.

В случае, если ваши родные или близкие люди попали в подобную ситуацию сообщите об этом в Харьковскую правозащитную группу:

e-mail:  [email protected],

телефон 050 405 30 15.

Кроме оказания юридической помощи, мы вероятно сможем постараться помочь, используя свои источники на оккупированных территориях.   

"29 січня під час масованого артобстрілу р Авдіївки і Ясинуватського району бойовиками терористичної організації «ДНР» отримали поранення троє мирних жителів 1976, 1959 і 1991 року народження", - йдеться в повідомленні.

Відзначається, що терористи завдали "цілеспрямований вогневий удар по житлових кварталах, маючи достовірну інформацію про те, що в цьому районі знаходяться цивільні особи".

В результаті троє мирних жителів отримали мінно-вибухові травми, а також осколкові поранення різних частин тіла.

Їм надано медичну допомогу. Відкрито кримінальну справу за ч.3 ст.258 (терористичний акт).

Нагадаємо, раніше міністр оборони Степан Полторак повідомив про штурм Авдіївки двома групами бойовиків. В ході боїв п’ятеро бійців загинули, дев’ять отримали поранення і четверо були травмовані.

Про це заявив міністр оборони України Степан Полторак під час спілкування з пораненими військовослужбовцями у львівському військовому шпиталі, повідомляє прес-служба відомства.

"Сьогодні є серйозне загострення в районі Авдіївки: вранці терористичні угруповання почали обстріл, а потім, дві групи ворога по 25-30 чоловік кожна, почали штурмові дії наших позицій. На одній з позицій це просування було зупинено військовослужбовцями Збройних сил, а на другий - наші військовослужбовці перейшли в наступ і зайняли важливий пост, що має стратегічне значення", - повідомив він.

Полторак також зазначив, що в результаті штурму Авдіївки українські військові зазнали втрат, разом з тим, він не уточнив кількість загиблих і поранених.

"Ситуація в районі проведення АТО складна, але контрольована", - резюмував він.

Нагадаємо, раніше глава військово-цивільної адміністрації Авдіївки Павло Малихін в ефірі Еспресо.TV повідомив, що в результаті штурму Авдіївки поранені 7 українських військовослужбовців, а також двоє мирних жителів. В ході ранкових боїв поблизу Авдіївки загинули троє українських бійців. Пізніше стало відомо, що в ході обстрілів бойовиків Авдіївка була знеструмлена.

Мониторинговая группа ХПГ (МГ ХПГ) в рамках исследования ситуации с нарушениями прав человека в зоне военного конфликта  в период 2014-2017  гг.  проводит детальное изучение территорий, на которых велись боевые действия, а также хронологию развития событий на Донбассе.

Используя накопленный массив информации, МГ ХПГ пришла к выводу, что весь период военного конфликта (до настоящего момента) можно разделить на несколько временных периодов:
            1 период – старт операции «Русская весна» на Донбассе (февраль-апрель);
            2 период – начало АТО на Донбассе (14.04.2014 –  Минский протокол 5.09.2014);

            3 период – между 1 и 2 Минскими соглашениями (5.09.2014 – 12.02.2015);

            4 период – от 2-ых Минских соглашений 12.02.2015 до настоящего момента.

На протяжении 3 лет развития конфликта очень сильно менялась география вовлеченных в конфликт территорий Донбасса.

МГ ХПГ проведена работа по точному установлению всех территорий Донбасса, в разные периоды развития военного конфликта, с целью всеобъемлющего  определения категорий нарушения прав человека; реакции  государственных структур на нарушения ПЧ в зоне конфликта; систематизации информации о категориях нарушения ПЧ в зоне конфликта и причинах их проявления; установления виновных и причастных к нарушениям ПЧ в зоне боевых действий с обеих сторон конфликта; и другие исследования.

Географически МГ ХПГ прозонировала всю территорию конфликта на несколько секторов:

            1 сектор – территории, на которых внешними силами были инспирированы и поддержаны акции гражданских протестов и запущен дестабилизирующий проект «Русская весна»;

            2 сектор – территории, которые удерживались под контролем сторонников «Русской весны», но позднее были освобождены ВСУ;

            3 сектор – территории, на которых велись боевые действия в период наступления ВСУ в июле-сентябре 2014 года;

            4 сектор – территории, освобожденные или захваченные в период между 1 и 2 Минскими соглашениями;

            5 сектор – территории, расположенные в зоне ведения боевых действий вдоль линии разграничения (ЛР) на глубину 25 км. в обе стороны от ЛР на оккупированных территориях (ОТ) и контролируемых украинскими военными территориях (КТ) в период с февраля 2015 по настоящий момент.

1 часть

Начало операции «Русская весна» на Донбассе

В конце февраля 2014 года в Донецкой и Луганской областях при содействии спецслужб РФ был инспирирован проект «Русская весна». В ряде городов Донбасса (мы не включали в этот список другие области Украины) были проведены 1 марта митинги, в которых приняли участие в том числе граждане РФ, организовано свезенные в Украину для создания видимости массовости протестов.

Подобные митинги прошли во всех городах областного подчинения и районных центрах Донецкой и Луганской областей.

Фактически, проектом «Русская весна» были охвачены следующие городские агломерации:

Донецко-Макеевская, Мариупольская, Горловская, Енакиевская, Славянско-Краматорская, Артемовская, Лисичанско-Северодонецкая, Луганская, Свердловско-Краснодонская, Ровеньковская, Антрацито-Краснолучская, Стаханово-Алчевская агломерации, включая рядом расположенные населенные пункты. 

В середине марте и начале апреля, сторонники «Русской весны» осуществили захват ряда зданий, в которых располагались государственные органы управления и органы местного самоуправления. В частности, были захвачены и удерживались под контролем адептов «Русской весны» помещения СБУ, МВД, госадминистраций, местных советов, прокуратур, воинских частей, учебных заведений правоохранительной системы, МЧС, блокировалась работа пограничных отрядов на пунктах пропуска через государственную границу, были обустроены блок-посты на основных транспортных магистралях, связывающих Донбасс с остальными регионами  Украины, совершались насильственные действия в отношении граждан, не поддерживающих «Русскую весну» на Донбассе.  По нашей классификации это территории 1 сектора и 1 периода.

В процессе анализа имевших место весной 2014 г. событий, МГ ХПГ провела картографирование захваченных под свой контроль адептами «Русской весны» населенных пунктов Донбасса.  При картографировании использовались сообщения  профильных групп соцсетей, СМИ, сводок РНБО и других источников – основным критерием установления достоверности сообщений являлось подтверждение имевших место событий из разных, иногда даже полярных по идеологии, источников информации.

Таким образом, была проведена линия, отделяющая неподконтрольные территории Донбасса периода марта-апреля 2014 г от территорий, которые полностью контролировались украинским правительством.

Вторым действием мы провели линию фактического контроля украинским правительством территорий Донецкой и Луганской областей по состоянию на сегодняшний день (31 января 2017 г.). При картографировании были использованы следующие ресурсы – ОСМ-карты, Милитаримапс, Геопортал.

Территории, находящиеся между северной и южной линиями  - это территории 2 сектора (по нашей классификации), то есть территории, которые удерживались сторонниками «Русской весны», но позднее были освобождены ВСУ во 2 хронологическом периоде.

Карта  «Территории, контролировавшиеся сторонниками «Русской весны» с марта 2014 г. и освобожденные ВСУ до 5 сентября 2014 г».

Введение положения об АТО на территориях Донецкой и Луганской областей

Датой начало АТО является 14 апреля 2014 г. – день подписания и.о. Президента Украины А.Турчиновым  Указа "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" № 405/2014.

С 14 апреля 2014 г. де-юре принято отсчитывать хронологию военного конфликта на Донбассе. Дальнейшие наши исследования будут начинаться именно с этой даты.

При изучении данного направления нашего исследования  мы обратили внимание на то, что все источники используют следующую терминологию: «Населенный пункт был захвачен сепаратистами…» , «Находился под контролем сепаратистов…», «… был освобожден от сепаратистов…» и тому подобными формулировками…

МГ ХПГ тщательным образом изучила вопрос функционирования государственных институций на территориях, отнесенных к категории «освобожденные».

Поставленная задача – определить, как работали структуры, в чьи полномочия входят осуществление и контроль за реализацией различных гражданских прав.

Луганская область.

Освобожденные территории

(14.04.2014 – 5.09.2014)

В Луганской области к 14 апреля 2014 года под полным или частичным контролем адептов «Русской весны» находились следующие территории:

Антрацитовский, Перевальский, Лутугинский, Краснодонский, Свердловский, Попаснянский, Славяносербский районы, а также части Станично-Луганского, Новоайдарского, а также города Луганск, Ровеньки, Красный Луч, Алчевск, Брянка, Стаханов, Первомайск, Антрацит, Свердловск, Кировск,  Лисичанск, Северодонецк, Рубежное.

Фактически, только северные аграрные районы  Луганской области – Марковский, Меловской, Беловодский, Троицкий, Новопсковский, Белокуракинский, Кременской, Сватовский и Старобельский – так и не были вовлечены в силовое противостояние.

Предположительно, основными причинами невовлечения этих территорий в проект «Русская весна», скорее всего могли быть низкая плотность населения; малочисленность населенных пунктов; а также значительная удаленность от Луганска.

В Сватовском и Старобельском районах появлялись вооруженные представители т.н. ЛНР, однако им не удалось найти среди жителей этих районов достаточного количества сторонников, необходимых для организации вооруженных отрядов с целью контроля транспортных магистралей и местных органов власти.

Первыми пострадавшими государственными учреждениями в Луганской области стали СБУ и облгосадминистрация в Луганске. Луганская ОГА захвачена 9 марта 2014 г.,  областное управление СБУ – 6 апреля.

Дальнейшие развитие событий (подтверждаемое документально) отображено в таблице:

Захваты административных зданий местной власти

28 апреля – Станица Луганская

29 апреля – Первомайск, Красный Луч

30 апреля – Алчевск, Свердловск

1 мая – Антрацит

2 мая - Стаханов

11 мая - Северодонецк

13 мая - Краснодон

25 мая - Лисичанск

Документально подтверждены факты захвата зданий городских отделов УМВД и прокуратур:

25 мая – Лисичанськ (УМВД),

30 апреля – Антрацит (УМВД), Алчевск (прокуратура),

29 апреля – Луганск (УМВД  и областная прокуратура),

9 июля - Антрацит (прокуратура).

В ряде населенных пунктов административные здания не захватывались, но их работа блокировалась расположившимися рядом сторонниками «Русской весны».

В рассматриваемых нами в этой главе территориях (освобожденных в период 14.04.2014-5.09.2014) отметим следующие населенные пункты:

Станица Луганская - 28 апреля захвачено здание РГА;

Северодонецк - 11 мая захвачено здание горсовета;

Лисичанск – 25 мая захвачены здания УМВД и горсовета,

Прокуратуры

Работа прокуратур в городах, временно контролируемых сторонниками «Русской весны» была приостановлена. Удалось установить, что прокуратуры Станично-Луганского, Новоайдарского, Старобельского районов, а также Лисичанска, Северодонецка, Попасной, Рубежного, Кременной предложили своим сотрудникам временно переждать опасный период физически не присутствуя на рабочих местах. Не удалось найти информацию о выполнении прокурорами своих профильных функций – классификации действий и формулировании обвинений в отношении представителей незаконных вооруженных формирований, взявших некоторые города Луганщины под свой контроль. Областная прокуратура 5 мая 2014 года опубликовала сообщение о том, что все прокуратуры работают в штатном режиме http://lug.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications&_t=rec&id=137999&fp=970

Следующие сообщения возобновились только через два месяца, уже после того как областная прокуратура сменила место своего фактического нахождения, переехав в Северодонецк.

Конечно, среди прокуроров были и те, кто не изменил присяге. Однако в самой прокуратуре Луганской области любую информацию о своих сотрудниках и их действиях в критический период предоставить отказываются, ссылаясь на конфиденциальность персональных данных. (Ответ прокуратуры).

Территориальные управления МВД

Органы внутренних дел на территориях вышеуказанных населенных пунктов не смогли справиться с зачинщиками организованных в рамках «Русской весны» беспорядками.

Лисичанск

 https://youtube.com/watch?v=uoXP39BIWF8

Сотрудники правоохранительных органов ряда населенных пунктов области после появления на улицах вооруженных людей мягко говоря самоустранились от выполнения своих должностных функций. Информации о действиях сотрудников территориальных управлений МВД в период с мая по июль 2014 года по защите правопорядка на территории  вышеуказанных населенных пунктов найти не удалось.

Суды

Единственные структуры, информацию о деятельности которых удалось точно установить благодаря реестру судебных решений.

На территориях временно контролировавшихся представителями незаконных вооруженных формирований в период с 14 апреля 2014 года до момента взятия под контроль украинскими военными продолжали работать и осуществлять правосудие именем Украины следующие судебные структуры:

Станично-Луганский районный суд

Последнее решение Станично-Луганским районным судом вынесено 27 июня 2014 года. С конца мая 2014-го в окрестностях Станицы Луганской ведутся боевые действия.

Статистика работы Станично-Луганского районного суда в период с 14 апреля до 27 июня 2014 года выглядит следующим образом:
 

Из таблицы видно, что в июне на работу суда оказывало влияние ведение боевых действий вблизи населенного пункта. Правосудие осуществляли 5 судей.

2 сентября 2014 года Высшим специализированным судом Украины (ВССУ) принято решение №27/0/38-14  об изменении территориальной подсудности дел  Станично-Луганского районного суда и переопределена подсудность Новопсковскому районному суду. А 25.01.2016 года решением  №6/0/38-16 ВССУ вновь переопределяет территориальную подсудность дел  Станично-Луганского районного суда теперь уже Беловодскому районному суду.

Станица Луганская была освобождена от НВФ и взята под контроль украинского правительства 18 августа 2014 года.

Контент-анализ решений суда за указанный период свидетельствует о том, что обвиняемые в уголовных правонарушениях и содержащиеся под стражей, в суд не доставлялись и дела по таким преступлениям судом не рассматривались.

Новоайдарский районый суд

Новоайдарский районный суд не попал в зону боевых действий, однако ВССУ своим решением №29/0/38-14  от 12.09.2014 года изменил территориальную подсудность дел  и переопределена подсудность Рубежанскому городскому суду. Однако уже 14.11.2014 своим решением №45/0/38-14  вернул территориальную подсудность дел  в Новоайдарский районный суд.

Статистика работы Новоайдарского районного суда выглядит следующим образом:

Правосудие в указанный период в Новоайдарском районном суде осуществляли 4 судьи.

Какого либо изменения в работе суда в период с 14 апреля до 14 ноября 2014 года в связи с проходившими боевыми действиями на территории района в мае-июне 2014 года не отмечено.

Контент-анализ решений суда за указанный период свидетельствует о том, что обвиняемые в уголовных правонарушениях и содержащиеся под стражей, в суд не доставлялись и дела по таким преступлениям судом не рассматривались.

Попаснянский районный суд

Попасная находилась под контролем НВФ до 22 июля 2014 года. Территориальная подсудность дел  Попаснянского районного суда не изменялась.

Статистика работы Попаснянского районного суда в период с 14 апреля до 2 сентября 2014 года выглядит следующим образом:

Правосудие осуществляли 4 судей.

22 июля, в период боев за освобождение города в Попаснянском районном суде было рассмотрено 2 дела.

В судебных решениях за указанный период отмечается участие прокуроров. Однако необходимо отметить, что ряд решений Попаснянского районного суда периода июня-июля 2014 года зарегистрирован и опубликован в реестре судебных решений только осенью 2014 года.

Видимого влияния на работу Попаснянского районного суда внешними факторами не обнаружено.

Контент-анализ решений суда за указанный период свидетельствует о том, что обвиняемые в уголовных правонарушениях и содержащиеся под стражей, в суд не доставлялись и дела по таким преступлениям судом не рассматривались.

Рубежанский городской суд

Город Рубежное был взят под контроль украинского правительства  20 июля 2014 года.

Территориальная подсудность дел  Рубежанского городского суда не изменялась.

Статистика работы Рубежанского городского суда в период с 14 апреля до 2 сентября 2014 года выглядит следующим образом:

Правосудие осуществляли 9 судей.

В судебных решениях за указанный период отмечается участие прокуроров.

Следует отметить, что ряд решений Рубежанского городского суда за июль 2014 года зарегистрирован и опубликован в реестре судебных решений только осенью 2014 года.

Рубежанский  городской суд в период до 20 июля 2014 года (до перехода города под контроль ВСУ) рассматривал дела по обвинению в криминальных правонарушениях совершенных в период нахождения под контролем НВФ, совершенных в течении апреля-июня 2014 года.

Всего Рубежанским городским судом в период с 14 апреля до 2 сентября 2014 года было принято 1285 решений.

Видимого влияния на работу судей  Рубежанского городского суда внешними факторами не выявлено.

Контент-анализ решений суда за указанный период свидетельствует о том, что обвиняемые в уголовных правонарушениях и содержащиеся под стражей, в суд не доставлялись и дела по таким преступлениям судом не рассматривались.

Лисичанский городской суд

Город Лисичанск был освобожден  24 июля 2014 года.

Территориальная подсудность дел  Лисичанского городского суда не изменялась.

Статистика работы Лисичанского городского суда в период с 14 апреля до 2 сентября 2014 года выглядит следующим образом:

Правосудие осуществляли 7 судей.

В судебных решениях за указанный период отмечается участие прокуроров.

Всего Лисичанским городским судом в период с 14 апреля до 2 сентября 2014 года было принято 1920 решений.

В июле в работе  Лисичанского городского суда наблюдается снижение количества рассмотренных дел.

В июне-июле 2014 г. Лисичанским городским судом рассматривались дела об освобождении от дальнейшего отбывания наказания в отношении ранее осужденных по ходатайству Уголовно-исполнительной инспекции Управления Государственной пенитенциарной службы Украины в Луганской области.

Ряд решений, вынесенный Лисичанским городским судом в период июня-июля 2014 года зарегистрирован и опубликован в реестре судебных решений в 2015-2016 годах.

Контент-анализ решений суда за указанный период свидетельствует о том, что обвиняемые в уголовных правонарушениях и содержащиеся под стражей, в суд не доставлялись и дела по таким преступлениям судом не рассматривались.

Северодонецкий городской суд

Город Северодонецк был освобожден  22 июля 2014 года.

Территориальная подсудность дел  Северодонецкого городского суда не изменялась.

Статистика работы Северодонецкого городского суда в период с 14 апреля до 2 сентября 2014 года выглядит следующим образом:

Правосудие осуществляли 11 судей.

В судебных решениях за указанный период отмечается участие прокуроров.

Всего Северодонецким городским судом в период с 14 апреля до 2 сентября 2014 года было принято 1919 решений.

В период с 10 июля по 28 июля в работе  Северодонецкий городской суд не принимал решений. В это время велись боевые действия на подступах к Северодонецку, 22 июля город был освобожден. С 28 июля работа суда была возобновлена.

С начала июля до 28 июля уголовные дела по сути судом не рассматривались.

В конце июня суд рассматривал дела об освобождении от дальнейшего отбывания наказания в отношении ранее осужденных по ходатайству Уголовно-исполнительной инспекции Управления Государственной пенитенциарной службы Украины в Луганской области.

Ряд решений, вынесенный Северодонецким городским судом в период июня-июля 2014 года зарегистрирован и опубликован в реестре судебных решений в 2015 году.

Контент-анализ решений суда за указанный период свидетельствует о том, что обвиняемые в уголовных правонарушениях и содержащиеся под стражей, в суд не доставлялись и дела по таким преступлениям судом не рассматривались.

Органы местного самоуправления

Зафиксированы следующие эпизоды дестабилизации органов местной власти в период нахождения под оккупацией НВФ т.н. "ЛНР", а также работы учреждений и предприятий на исследуемой территории:

П. Станица Луганская

28 апреля 2014 года Станично-Луганская райгосадминистрация была взята под контроль представителями НВФ. Голова РГА был отстранен от выполнения своих обязанностей.

https://youtube.com/watch?v=weV33sSM8GA

Информация о насильственных действиях в отношении руководства Станично-Луганского поссовета отсутствует.

Г. Счастье

12 июня 2014 г. люди, одетые в камуфлированную одежду, захватили помещение Луганского училища профессиональной подготовки сотрудников милиции, расположенного по улице Матросова,7, с целью размещения "комендатуры" самопровозглашенной ЛНР в г. Счастье.
Информация о насильственных действиях в отношении руководства ОМС г.Счастья отсутствует.

14 июня 2014 г. город был взят под контроль ВСУ.

П.Новоайдар

13 мая, вооруженные представители т.н. "ЛНР" взяли в плен начальника Новоайдарского райотдела милиции - майора Ермоленко, и отвезли его в захваченное здание луганского СБУ.

Информация о насильственных действиях в отношении руководства ОМС п.Новоайдар отсутствует.

Г.Северодонецк

7 мая в2014 г. вооруженные люди взяли под свой контроль здание прокуратуры Северодонецк и попросили сотрудников прокуратуры покинуть рабочие места.

8 мая 2014 г,  руководство ЧАО «СЕВЕРОДОНЕЦКОЕ ОБЪЕДИНЕНИЕ АЗОТ» приняло решение временно приостановить все крупнотоннажное производство.

12 июня 2014 г. представители т.н. "армии юго-востока" заняли местный военкомат.

6 июня 2014 г. представители т.н. "ЛНР"захватили начальника отдела оперативной службы Северодонецкого ГУ МВД в Луганской области, его заместителя и еще трех сотрудников.

Г.Попасная

11 июля 2014 г. был похищен голова г. Попасная Онищенко Юрий Иванович.

Г.Лисичанск

21 мая Вооруженные люди захватили ОАО «Лисичанский стеклозавод «Пролетарий».

22 мая 2014 года вооруженной группой неизвестных лиц осуществлен захват действующих подразделений ОАО " Лисичанскуголь" ("Шахта им. Д.Ф. Мельникова", "Шахта"Новодружевская", "Шахта "Привольнянское", "Шахта им. Г.Г. Капустина").

25 мая 2014 г. захвачены все административные здания и горуправление милиции Лисичанска.

В 2014 году в Луганской области были также освобождены следующие населенные пункты:

11 июля – Трехизбенка

23 июля- Приволье, Новодружевск

13 августа – Горское

17 августа – Крымское

Луганская область.

Оккупированные территории

(14.04.2014 – 5.09.2014)

Продолжение следует…

В течение последних двух недель Авдеевка стала объектом пристального внимания и заботы всей Украины. В город, который подвергся наиболее жестким обстрелам, потянулись все - благотворительные организации, волонтеры, депутаты Верховной Рады, журналисты, правозащитники и просто неравнодушные украинцы.

Наша группа в Авдеевку приехала 4 февраля. Первым делом мы сраздали гуманитарную помощь, которую помогли собрать простые люди. Медицинские противопростудные препараты от БФ «Станция Харьков», теплую одежду и одеяла, чай, сладости, свечи мы распределили адресно, отдав предпочтение жителям, из старой части города. Именно туда, почему-то не доезжают гуманитарные конвои. Понять, конечно же, можно: стреляют громко, сильно и совсем рядом.

Мы посетили переулок Ясиноватский, улицы Крупская, Садовая, Кирова, квартал Строительный. Тут люди действительно не получают даже небольшой части тех колоссальных объемов гуманитарной помощи, которая в последние дни заходит на территорию города. Хотя волонтеры и БФ везут все: средства гигиены, вещи, теплые одеяла, еду огромными объемами. Но вся помощь распределяется преимущественно в новой части города, в центре и лишь крайне малая часть доходит до отдаленных районов, которые страдают от обстрелов и отсутствия коммунальных коммуникаций больше остальных.

Переулок Ясиноватский. На настоящий момент там проживает 4 семьи. Все пожилые люди. Живут все в одном доме. Так теплее и не так страшно. Утверждают, что помощи не получали за все время войны никакой. Ни от власти, ни от благотворительных организаций. 

Актуально для всего города. Воды нет, все ее запасы восполняются из колодцев в частном секторе. Света нет. Газ есть не везде. Аптеки, магазины работают. Торговые точки запитаны от электрогенераторов.

В городе очень громко. Звук работающих орудий не замолкает ни на час. Пункты обогрева работают. Люди получают горячую еду, чай. Много детей.

Наиболее серьезный прилет по Авдеевке в ночь с 3 на 4 февраля зафиксирован по улице Соборная, 73.
Повреждены две квартиры и подъезд. Дедушка и семья с тремя детьми, к счастью, живы. Расстояние до линии разграничения - около 5 километров. Но, как видим, не спасает…

Отдел коммуникации полиции Донецкой области об этом обстреле сообщает: «Близько 23.00 3 лютого артилерійський снаряд пробив стіну та розірвався у квартирі, де знаходилася жінка та троє дітей віком від 1,8 до 11 років. За долю секунди вибухом було знищено пів квартири, і родина вижила лише дивом. У стані шоку жінка зателефонувала до поліції, і вже за 2 хвилини на місце прибув наряд поліції, який вивіз її з дітьми з-під обстрілу та доставив у безпечне місце».

Кроме того, повреждения в результате обстрела со 2 по 4 февраля зафиксированы повреждения различной степени по улицам: Соборная 86, 73/50, 73 кв.64,67; Независимости 22, 24; Дружбы 65,69; Степная 31, 62, 85а; Первомайская 79; Фестивальная 22; МПС 70/4; Мира 48; Спортивная 15; Петровского 22; Садовая 19; Маяковского 89а, 87а; Менделеева 8/64; Нахимова 73.
По сообщениям волонтеров, которые последнюю неделю работают в городе, можно говорить о девяти раненых мирных жителях и троих погибших.

4 февраля из города эвакуировано 30 жителей, из которых 16 – дети.

Насколько это возможно в ситуации непрекращающихся обстрелов, очень оперативно работают ремонтные бригады ЖЭКов (выбитые окна закрывают пленкой практически сразу после обстрела), газовщиков и электриков. Люди отмечают: «Спасибо большое нашим газовщикам! Сегодня суббота и сильный дождь, а они ремонтируют на Чкалова и Белинского
Они герои нашего времени!»

Подачу электроэнергии до сих пор в городе так и не удалось наладить из-за постоянных обстрелов. ДТЭК сообщает: «Восстановить электроснабжение Авдеевки сегодня вновь не удалось: по энергетикам открыли прицельный огонь. Все работы пришлось прекратить. К счастью, все энергетики живы. Завтра, если не будет обстрелов, работы продолжатся».

Из сегодняшнего визита в Авдеевку хочу отметить, что истерики на тему: "О Боже, спаси Авдеевку! Они все умрут от голода" - закатывать не стоит. Гуманитарной помощи в городе больше, чем достаточно. Да, стреляют. Да, опасно. Да, есть пострадавшие. Но не менее критичная ситуация сейчас в Марьинке, Троицком, Красногоровке.

Единственное на эту тему: местной власти, а также волонтерским центрам, работающим на территории города в этот безусловно сложный период, следует уделить более пристальное внимание людям, проживающим в старой части города: переулки Ясиноватский и Школьный, улицы Кирова, Седова, Лермонтова, Шевченко, Леваневского, Крупской. Преимущественно это старики и люди с ограниченными физическими возможностями, которые лишены возможности полноценной коммуникации с внешним миром, а соответственно и той помощи, которая сейчас так необходима и, которую есть возможность оказать.

«Населений пункт Новолуганське, розташований в районі Світлодарської дуги, перейшов під контроль Збройних сил України» - кричали практично всі українські ЗМІ, починаючи з 23 грудня 2016 року, коли першим на цю тему висловився комбат підрозділу батальйону "Донбас-Україна" В’ячеслав Власенко на своїй сторінці Фейсбук.

"Ну здравствуй, Светлодарская дуга. Сегодня батальоном "Донбасс Украина" успешно проведена дерзкая операция по освобождению города Новолуганское. Сходу. Без потерь", - написав він.

Абсолютно незрозумілим стає, про яку «зухвалу операцію» йдеться, коли ти приїжджаєш в «героїчно звільнене» Новолуганське, спілкуєшся з місцевими мешканцями і робиш відповідні висновки.

Наша моніторингова група в Новолуганське абсолютно безперешкодно змогла проїхати 10 січня нового 2017 року.
Ми поспілкувалися з місцевим населенням і ось, що нам вдалося з’ясувати.

Українські пенсії люди отримували протягом усього періоду війни. Українська пошта працювала весь час. Селище Новолуганське контролюється Україною з липня 2014-го року. На будівлі сільради весь цей час висить український прапор, в селищі працювало відділення державного банку України, дитячий сад і школа підпорядковуються українській владі.

Але формально селище знаходилося в т.зв. «сірій зоні», тому що перший блокпост українських військ розташовувався на північно-східній околиці селища, а перший блокпост незаконних збройних формувань ДНР - за південно-західною околицею.
Через відсутність блокпоста ВСУ з боку Горлівки сюди спокійно курсував автобус з Микитівки, а також легкові автомобілі. Таким чином, зв’язок місцеве населення з сусідньою окупованою Горлівкою підтримувало. Швидка допомога, наприклад, протягом усього військового часу до жителів Новолуганського виїжджала тільки з Горлівки. Правильно це чи ні я не можу говорити. Але те, що медики швидкої допомоги українського Бахмуту відмовлялися виїжджати на виклик в Новолуганське це факт. Також саме і ситуація з поліцією. При спробі додзвонитися в поліцію України оператор завжди переадресовував виклик на поліцію "ДНР".

Так звана «ДНР» тут дійсно близько - маршруткою можна було ще не так давно доїхати до сусідньої Микитівки хвилин за 20, до окупованої Горлівки лише 20 кілометрів. В районі села Доломитне є «блукаючий» блокпост бойовиків, який час від часу змінює розташування завіряють місцеві. Українських блокпостів на цій трасі раніше не було.

Сьогодні з встановленням блокпоста ВСУ всі зв’язки з Горлівкою обірвані. Місцеві цьому зовсім не раді. Тому, як до мирного Бахмуту добиратися набагато проблемніше, ніж до окупованої Горлівки.

Новолуганське фактично уникнуло жахів війни. За словами місцевих жителів, боїв в селі все-таки не було.

«У липні 14-го кілька днів в околицях була чутна сильна канонада, і йшли бої, потім якось стихло, а в декількох кілометрах від села з’явився блокпост ВСУ. Тоді ж звідси зникли всі прихильники «ДНР», які брали участь в організації травневого референдуму », - згадує одна з місцевих мешканок.

Як нагадування про бойові дії в селі - руйнування від прямого попадання знаряду від Граду в 2014 році одного приватного будинку. 

«Але в ряді будинків вибуховою хвилею було вибито скло і вікна, загинули двоє і було поранено близько 10 місцевих жителів» - діляться інформацією місцеві жителі. Нам вдалося підтвердити загибель лише двох людей.

Після «взяття» Новолуганського в прес-службі Міноборони України повідомили, що українські військові встановили блокпост на південній околиці селища Новолуганського.

«Це дозволить безперешкодно забезпечувати майже чотири тисячі жителів селища продуктами харчування та необхідними товарами повсякденного вжитку, відновити медичне забезпечення, упорядкувати процедуру провезення підприємствами необхідних товарів і паливно-мастильних матеріалів», - йдеться в повідомленні.

Але, при спілкуванні з місцевими жителями села, ми чуємо тільки щирий сміх. Тому як перебої з постачанням продуктів харчування та аптечних препаратів мали місце бути лише на самому початку активної фази так званої АТО. З кінця 2014 року і по нинішній час таких перебоїв не було.

Єдиним проблемним моментом для повноцінного існування села у складі України була відсутність, починаючи з 2014 року і до кінця 2016 року, відділення поліції. І місцеві жителі в зв’язку з цим відчували ряд істотних проблем. З 3 січня 2017 року у населеному пункті такий було відкрито.

«У селищі Новолуганське, яке донедавна було «сірою зоною», відкрився пункт поліції. Тут працюватимуть правоохоронці, які надаватимуть допомогу 3330 місцевим жителям та 700 переселенцям. Загін із досвідчених працівників Бахмутського відділу поліції нестиме службу за півкілометра від позицій бойовиків.

Пункт поліції розташований у будівлі сільради. Тут є усе необхідне для цілодобової роботи. Також поліцейським надали сучасний позашляховик «Рено Дастер», це один з автомобілів, виділених для поліції Донеччини Міністерством внутрішніх справ України.

Однією з проблем «сірої зони» було те, що поліція не мала можливості постійно перебувати у селищі. З Новолуганського до окупованої Горлівки – 20 км, але території, контрольовані бойовиками, значно ближче, на під’їзді до селища розташований «нульовий блокпост ДНР» - повідомляє радіо Голос Донбасса.

«Везіння», що в селищі як таких бойових дій не було, жителі пов’язують з наявністю "містоутворюючого" підприємства - ПрАТ «Бахмутський аграрний союз», а також великого тваринницького комплексу по відгодуванню свиней з виробництвом на рівні європейських стандартів. Для місцевих жителів підприємство, перш за все - робота, яка дозволяє приносити додому від 3000 гривень. Там працюють, зокрема, і люди з окупованої території. У бюджет Бахмутського району, щорічно з цього підприємства надходить мінімум 27 мільйонів грівен.

Не беручи до уваги те, що саме підприємство викликає багато обговорень в мережі, зупини комплекс - залишиться без роботи населення селища . І саме цього сьогодні, з приходом ВСУ, в селищі побоюються місцеві жителі найбільше.

Як тільки ВСУ зайшли в населений пункт, вони одразу ж розташувалися саме на території свинокомплексу. Тим самим вже зараз перешкоджаючи повноцінній роботі деяких цехів. Нам вдалося в ході візиту в селище поспілкуватися з багатьма місцевими жителями і всі в один голос твердять, що військові повинні вийти з території свинокомплексу.

Однак найбільші побоювання людей це те, що тепер з приходом військових в селище, воно піддасться обстрілу з боку самопроголошеної «ДНР» обов’язково.

«Сподіваємося, що все буде добре, але боїмося, що тепер по селищу почнуть стріляти», - каже місцева жітелька.
Опасіння швидко підтвердилися. В той же вечір, як військові зайшли в Новолуганське, селище обстріляли з міномета з боку контрольованої незаконними збройними формуваннями ДНР Горлівки. Міни впали на територію свинокомплексу. Звуки працюючого знаряддя тепер в селищі не рідкість.

Крім того, побоювання обстрілів також місцеві жителі аргументують, приводячи в приклад те, як українські військові увійшли в селище і провели масові так звані "зачистки" серед місцевого населення, переважно чоловічого.

За словами місцевих, ВСУ увійшли в селище вночі. «Перший раз за весь час, який йде війна, я прокинулася від звуку проходить повз важкої техніки. Виглянула у вікно і назад відскочила. Я стільки БТРів, і іншої техніки не бачила ще ... А вже з 2 січня почали зачистки проводити ... »

Як стверджують мешканці села, протягом двох тижнів через "фільтраційні приміщення" (так місцеви називають затримання військовими цивільного населення) пройшли майже усі місцеві чоловіки. Яку пояснювальну роботу там з ними проводили говорити відмовляються. Але нам стало відомо лише те, що при затримуванні військові не церемонилися. Забирали людей грубо і без пояснень. Когось відпустили через кілька годин, когось  через кілька днів.  

Отже, що з Новолуганським буде далі, поки загадувати рано, але наша група буде пильно спостерігати за дотриманням прав людини в селищі, яке стало українським не тільки де юре, але і де факто. 

10–12 січня 2017 року моніторинґова команда Харківської правозахисної групи вивчала роботу Контрольно-пропускного пункту в’їзду–виїзду «Зайцеве» (далі – КПВВ), відоме для більшості як «Майорськ».

Нагадаємо, що 21 жовтня 2016 року КПВВ «Зайцеве» перенесено до Майорська.

Рішення про перенесення КПВВ ближче до лінії розмежування ухвалене для більш якісного посилення контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів і вантажів.

У Державній прикордонній службі України (ДПСУ) відзначали, що це дозволить зменшити можливість проникнення на підконтрольну територію злочинних елементів і диверсійно-розвідуваьних груп (ДРГ) незаконних збройних формувань.

Крім того, нове місце розташування КПВВ виведе з «сірої зони» такі населені пункти: Зайцеве, Майорськ, Курдюмівка, Отрадівка, Миколаївка, Кодема, Опитне, зменшить соціальну напругу й виключить необхідність у перетині КПВВ жителями цих населених пунктів.

У ДПСУ стверджують, що КПВВ «Зайцеве» у Майорську побудувано за вдосконаленою технологією, яка дозволить зменшити час очікування для осіб, які прямують в обидва напрямки.

У цілому пропускна здатність контрольного пункту на сьогодні становить близько 7–8 тисяч осіб і 2 тисяч транспортних засобів щодоби.

Про початок перенесення КПВВ «Зайцеве» в ДПСУ попереджали з 13 жовтня 2016 року. Також слід зазначити, що про доцільність перенесення КПВВ у бік Майорська неодноразово наголошували різні українські правозахисні організації, в тому числі й Харківська правозахисна група.

Усі посадові особи, які несли службу на КПВВ під час роботи нашої моніторинґової групи, мали на собі інформаційні карти, у яких зазначено таку інформацію: ПІБ, звання, посаду особи тощо. Працівники, які тоді несли службу, доброзичливо розмовляли та надавали всю інформацію, якою цікавилась моніторинґова група ХПГ. Деякі посадові особи мали при собі зброю.
Моніторинґова група також намагалася потрапити на територію логістичного центру при КПВВ «Зайцеве», але намагання були марними. Непропуск моніторів військовослужбовці обґрунтували технічними та організаційними обставинами.

Під час спілкування із людьми, які вимушені перетинати лінію розмежування, стало відомо, що логістичний центр працює у штатному режимі та особливо кричущих нарікань щодо його роботи немає.

Так само моніторів не пропускали й під час попередніх візитів. Про це йдеться у звіті міжнародної місії про поїздки до Луганської та Донецької областей з 28 березня по 2 квітня 2016 року та з 20 по 26 червня 2016 року.

У розмові із особами, що чекають у чергах на КПВВ «Зайцеве» стало відомо, що перетин лінії розмежування став здебільшого краще організований, ніж у 2015 та 2016 роках. Також можливості пропуску осіб, які перетинають лінію, покращився.

А ще біля КПВВ «Зайцеве» Державна служба надзвичайних ситуацій розгорнула пункти обігріву, в яких можна отримати безкоштовно чай, печиво та погрітися у теплому місці, а за необхідності й переночувати у більш-менш комфортних умовах.

Однак, також варто відзначити той момент, що по всій території близько КПВВ дуже багато сміття. Незважаючи на те, що раз в тиждень комунальники прибирають узбіччя вздовж черги (за запевненням людей, які перетинають лінію розмежування), біля лісопосадки дуже багато сміття. Очікуючі не поспішають користуватися урнами і прибирати за собою.

Слід наголосити, що моніторинґова група ХПГ двічі стала свідком того, що після офіційного припинення процедури пропуску (після 17:00) невідомі особи разом із військовим, що несуть службу на КПВВ «Зайцеве» ті автівки, що не встигли проїхати лінію розмежування в робочі години, записували у «список черги» на наступний день. Занесення до спису коштує 200 гривень з людини, що перебуває у автівці. Наприклад, 11 січня 2017 року о 18:40 у черзі залишилася 41 автівка, а 12 січня 2017 року близько 18:30 – 47 автівок.

Харківська правозахисна група й надалі проводитиме моніторинґи дотримання прав людини у зоні збройного конфлікту на сході України та особливу увагу приділятиме роботі Контрольно-пропускних пунктів в’їзду–виїзду по всій лінії розмежування.

Напружена ситуація поблизу Новоолександрівки, Новозванівки та Троїцького вже більше двох років не сходить із новостійних стрічок. Ці села - так звана "сіра зона" між позиціями українських захисників і передовими окопами незаконних збройних формувань ЛНР/ДНР. Цивільних, які там залишаються, окупанти використовують як живий щит.

Наша моніторингова група ХПГ працювала в напрямку цих населених пунктів 12 січня 2017 року. Протягом цілого дня обстріли не стихали ані на хвилину.